Студопедия — Правосуб'єктності фізичних осіб
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Правосуб'єктності фізичних осіб






Проблема міжнародної правосуб'єктності фізичних осіб уже порушувалася при розгляді видів міжнарод­ної правосуб'єктності (див. розділ 4). Ця проблема на­буває свого особливого звучання при розгляді ролі і правового статусу фізичних осіб у сучасному міжнарод­ному праві.

Під фізичними особами прийнято розуміти грома­дян даної держави, іноземців, осіб без громадянства й осіб, що мають подвійне громадянство. Всі вони разом складають населення, що мешкає на території певної держави, що підпорядковане її юрисдикції. Водночас термін «населення» у міжнародному і у внутрішньодер­жавному праві має неоднакове значення. У міжнарод­ному праві під населенням розуміється сукупність фі­зичних осіб, індивідів, що населяють територію держа­ви в даний момент, тобто проживаючих на її території. У внутрішньодержавному праві основний акцент ро­биться на юрисдикцію (здійснення владних повнова­жень) держави над цим населенням. У силу того, що на територію держави поширюється її повний і винят­ковий суверенітет, особи, які населяють її, знаходяться


під повною і винятковою юрисдикцією цієї держави, котра встановлює у своєму національному праві їх від­повідний юридичний статус і правовий режим.

Держава здійснює стосовно свого населення три види юрисдикції — законодавчу, виконавчу (адміністратив­ну) і судову. У силу законодавчої юрисдикції держава встановлює юридичний статус осіб, які складають її на­селення, відносячи їх до категорій своїх громадян (під­даних для держав із монархічним ладом правління), іноземних громадян, осіб без громадянства або осіб із подвійним громадянством. Таким чином, регулювання правового становища фізичних осіб, що знаходяться на території держави і складають її населення, входить у виключну компетенцію даної держави.

Коло, обсяг і характер прав і свобод, наданих насе­ленню, залежать від економічних, соціальних і націо­нальних особливостей розвитку кожної держави.

Але слід мати на увазі, що регламентація правового становища населення внутрішнім законодавством дер­жави не виключає можливостей міждержавного співро­бітництва в галузі політичних, економічних і громадян­ських прав населення, визначення правового станови­ща іноземців, врегулювання питання про осіб з подвій­ним громадянством, надання взаємної правової допо­моги у громадянських, сімейних і кримінальних спра­вах, а також спільної боротьби з міжнародними злочи­нами.

У сучасній західній доктрині міжнародного права переважна більшість авторів уже дуже тривалий час розглядає надання індивідам прямого доступу в між­народні судові органи в якості сторони в процесі як одне з основних доказів можливості прямого регулю­вання міжнародним правом становища індивідів.

У вітчизняній доктрині з цього приводу висловлю­ються різні точки зору. Найбільш часто акцентується увага на тому, що міждержавні угоди, котрі передбача­ють прямий доступ індивідів у міжнародні судові орга­ни, зустрічаються надзвичайно рідко, вони нетипові і не можуть змінити загальне правило. Деякі автори, як від-



значалося, підкреслюють, що міжнародна правосуб'єкт-ність індивідів носить у цих випадках похідний, обме­жений характер і не повинна протиставлятися держав­ному суверенітетові.

Водночас існує і думка, відповідно до котрої такого роду угоди створюють лише тільки взаємні права й обо­в'язки для їхніх учасників із приводу прямого доступу індивідів у міжнародні судові органи. Але вони об'єктив­но не можуть перетворити індивідів у суб'єктів міжна­родного права, підкорити їх безпосередньому впливу норм, що містяться в цих угодах, оскільки індивіди не в змозі брати участь у міждержавних відносинах.

Міжнародне право відіграє значну роль у регулюванні прав і свобод індивіда. У одних випадках норми міжна­родного права встановлюють стандарти правового ста­тусу індивідів, в інших — є безпосередньою підставою для виникнення суб'єктивних прав і обов'язків люди­ни. Слід мати на увазі, що форма впливу міжнародно-правових норм на правове становище населення в кож­ній конкретній державі залежить від прийнятої в ній концепції співвідношення міжнародного і внутрішньо­державного права.

Роль міжнародного права в регулюванні правового статусу індивідів виражається, зокрема, у тому, що дер­жави:

— у силу звичаєвих правових норм міжнародного
права взаємно визнають виняткову юрисдикцію дер­
жав у регулюванні правового статусу осіб, що склада­
ють їхнє населення;

— взаємно погодилися визнавати право патримані-
альної (вітчизняної) держави в установлених випадках
сприяти своїм громадянам, які знаходяться за межами
їх державних кордонів на іноземній території, у здійс­
ненні їх прав, передбачених для іноземців;

— на взаємних договірних засадах регулюють пи­
тання, що стосуються колізії їхніх внутрішньодержав­
них норм про визначення статусу осіб, що відносяться
до категорій їхніх громадян (зокрема, укладаючи угоди
про виключення подвійного громадянства);


 

— регулюють на рівні норм загального міжнарод­
ного права правове становище осіб, що входять до скла­
ду їхніх закордонних органів зовнішніх зносин (дипло­
матичні представництва, консульські установи і т.д.);

— у спеціальних угодах домовляються про право фі­
зичних осіб у порядку, встановленому внутрішньодер­
жавним законодавством, звертатися в міжнародні ор­
ганізації за захистом своїх прав.

Таким чином, у міжнародному праві є достатньо під­став для становлення системи міждержавного співробіт­ництва з питань правового статусу фізичних осіб.

Ця проблема набуває особливої значимості з ураху­ванням того, що на сучасному етапі розвитку світового співтовариства загальновизнано, що політичні, соціаль­ні, економічні, культурні й інші права людини виступа­ють не в якості дару держави або його посадових осіб, а є невід'ємними правами кожного індивіда, якими він наділений у силу свого народження незалежно від раси, кольору шкіри, статі, релігії, мови, політичних та інших переконань. Права і свободи людини складають основу не тільки громадянського суспільства, але і базис су­часної цивілізації.







Дата добавления: 2015-06-29; просмотров: 437. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Теория усилителей. Схема Основная масса современных аналоговых и аналого-цифровых электронных устройств выполняется на специализированных микросхемах...

Метод архитекторов Этот метод является наиболее часто используемым и может применяться в трех модификациях: способ с двумя точками схода, способ с одной точкой схода, способ вертикальной плоскости и опущенного плана...

Примеры задач для самостоятельного решения. 1.Спрос и предложение на обеды в студенческой столовой описываются уравнениями: QD = 2400 – 100P; QS = 1000 + 250P   1.Спрос и предложение на обеды в студенческой столовой описываются уравнениями: QD = 2400 – 100P; QS = 1000 + 250P...

Дизартрии у детей Выделение клинических форм дизартрии у детей является в большой степени условным, так как у них крайне редко бывают локальные поражения мозга, с которыми связаны четко определенные синдромы двигательных нарушений...

МЕТОДИКА ИЗУЧЕНИЯ МОРФЕМНОГО СОСТАВА СЛОВА В НАЧАЛЬНЫХ КЛАССАХ В практике речевого общения широко известен следующий факт: как взрослые...

СИНТАКСИЧЕСКАЯ РАБОТА В СИСТЕМЕ РАЗВИТИЯ РЕЧИ УЧАЩИХСЯ В языке различаются уровни — уровень слова (лексический), уровень словосочетания и предложения (синтаксический) и уровень Словосочетание в этом смысле может рассматриваться как переходное звено от лексического уровня к синтаксическому...

Плейотропное действие генов. Примеры. Плейотропное действие генов - это зависимость нескольких признаков от одного гена, то есть множественное действие одного гена...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.011 сек.) русская версия | украинская версия