Захист цивільних об'єктів і культурних цінностей під час збройних конфліктів

У період збройного конфлікту на території воюючих сторін розрізняють цивільні і військові об'єкти.

 

Відповідно до положень міжнародних норм, військо­ві об'єкти — це ті об'єкти, що у силу свого розташу­вання, призначення або використання вносять ефектив­ний внесок у військові дії і руйнацію, захоплення або нейтралізація яких при існуючих обставинах дає явну військову перевагу.

Об'єкти, що не є військовими, вважаються цивільни­ми. До них належать:

а) житла, споруди, засоби транспорту, використо­
вувані цивільним населенням;

б) місця, використовувані винятково цивільним
населенням (притулки, лікарні та ін.);

в) джерела водопостачання, греблі, дамби, електро­
станції і т.п.

Цивільні об'єкти не повинні бути об'єктами війсь­кового нападу.

Гаазька конвенція про захист культурних ціннос­тей у разі збройного конфлікту 1954 року передбачає додаткові заходи із захисту культурних цінностей (тобто цінностей, що мають велике значення для культурної спадщини кожного народу). До них належать:

а) пам'ятники архітектури, мистецтва, історії, ру­
кописи, книги, картини та ін.;

б) музеї, бібліотеки, архіви і т.п.;

в) центри, у яких є значна кількість культурних
цінностей.

Стосовно культурних цінностей забороняється: під­давати їх нападу або знищенню; робити культурні об'єк­ти об'єктом репресалій; вивозити їх за кордон, приво­дити в непридатність і т.п.