Пояснювальна записка

Українська мова

Навчальний предмет “Українська мова” відіграє провідну роль у навчанні та вихованні учня з тяжкими порушеннями мовлення, в усвідомленні ним себе як особистості, патріота і громадянина України, а також у формуванні мовленнєвих умінь і навичок, розвитку творчих здібностей.

Метою цього навчального предмету є забезпечення вільного володіння українською мовою як засобом спілкування та пізнання, а також успішна самореалізації особистості.

Навчальними завданнями початкового курсу з української мови є:

– формування в учнів зв’язного, розгорнутого, усного мовлення, що відповідає нормам сучасної української літературної мови;

– опанування учнями знань про мову як найважливіший засіб комунікації та пізнання;

– оволодіння учнями навичок правильного виразного, усвідомленого читання та письма за фонетичним та частково за морфологічним, традиційним та іншими принципами орфографії;

– залучення учнів до скарбниць духовності і культури, літературних надбань українського народу і народів світу;

– виховання громадянськості, патріотизму, національної самосвідомості.

Корекційно-розвивальними завданнями предмету “Українська мова” є:

– корекція слухового сприймання та формування на цій основі адекватного розрізнення та розпізнавання звуків української мови;

– корекція фонематичних уявлень та звуковимови як передумов оволодіння орфоепічних норм української мови;

– корекція темпоритмічної та ритміко-інтонаційної сторін мовлення;

– корекція лексичної сторони мовлення на основі розширення словникового запасу, уточнення та диференціації лексичних значень слів, формування різних рівнів лексичних узагальнень, що виражає слово, та лексичної системності;

– корекція граматичної будови мовлення, на основі формування та уточнення синтаксичних значень слів та значень граматичних категорій, поступового розширення та ускладнення синтаксичної структури речень, що сприймаються та використовуються дітьми, розвиток навичок морфологічного словотвору та словозміни, формування операцій граматичної трансформації;

– корекція зв’язного (діалогічного, монологічного) мовлення на основі формування умінь структурувати смислову ситуацію, виділяти в ній основі компоненти і виражати їх у мовній формі, уміння планувати зв’язну розповідь, переказувати почутий чи прочитаний текст, складати розповіді з опорою на наочність, за уявленнями та уявою;

– формування навичок усвідомленого мовного аналізу, як основи для оволодіння і розвитку навичок читання та письма;

– попередження та корекція дислексій і дисграфій;

У процесі засвоєння української мови в учнів формується лінгвістичне ставлення до мовлення. Ця робота проводиться одночасно з різних сторін: вивчення звукобуквеного складу мови, лексичного та граматичного значення слів, сполучення слів у реченні, речень у тексті. Це допомагає учням сприймати і розуміти мовлення як єдине ціле, окремі частини якого відповідним чином пов'язані між собою. Таким чином, учні засвоюють мову як сукупність її проявів.

Програмою передбачено формування в учнів з ТВМ розуміння граматичних та орфографічних явищ, що вивчаються, вміння пояснювати, обґрунтовувати свої судження, порівнювати, групувати явища мовлення, робити узагальнення та висновки. Особливе значення має вміння учнів застосовувати знання у практиці усного та писемного мовлення.[1]

Зазначена мета та завдання предмету “Українська мова” реалізуються у п’ятьох змістових лініях: комунікативній, лінгвістичній, лінгвоукраїнознавчій, діяльнісній і корекційно-розвивальній. Провідною серед них є комунікативна, яка передбачає формування комунікативних умінь і навичок у всіх видах мовленнєвої діяльності (слухання, читання, говоріння, письмо). Лінгвістична та лінгвоукраїнознавча забезпечують формування мовної компетенції школярів як одного із засобів формування їхнього мовленнєвого розвитку та ціннісних орієнтацій. Зазначені лінії пронизуються діяльністю, що передбачає формування узагальнених умінь і навичок учнів, вироблення яких неможливе без оволодіння мовним матеріалом (фонетичним, лексичним, граматичним). Корекційно-розвивальна лінія забезпечує виправлення та формування в учнів з ТВМ порушених чи недорозвинених складових мовленнєвої діяльності, які зумовлюють як засвоєння мовних знань, так і використання їх в актах комунікації, а також попередження можливих труднощів у навчанні пов’язаних з проявами чи впливами вад мовлення.

Предмет українська мова в школі для дітей з ТПМ реалізується на наступних уроках:

Вимова (2 клас);

Розвиток мовлення (2-4 класи);

Знання про мову. Мовленнєві уміння (2-4 класи);

Читання (2-4 класи).

Вимова

Основним завданням уроків вимови є формування у дітей фонематичного сприймання, фонематичних уявлень, постановка, автоматизація та диференціація звуків мови в усному мовленні дітей, корекція темпоритмічної та ритміко-інтонаційної сторін мовлення, формування навичок звукового аналізу та синтезу. Зміст корекційно-розвивального навчання з цього розділу має бути додатково реалізований на підгрупових та індивідуальних логопедичних заняттях з дітьми. У випадках складної патології фонетико-фонематичної сторони мовлення навчання дітей за названим розділом програми може проводитися за індивідуальними програмами, які складає учитель з урахуванням стану мовлення дитини, характеру та структури мовленнєвого дефекту, психологічних механізмів, що лежать в його основі.