ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ

 

 

5.1 Загальні положення про планування заходів і дій сил цивільної оборони. Мета планування. Вимоги, що пред'являються до планів

 

 

Найбільш повне і організаційне виконання заходів з цивільної оборони (ЦО) на об'єктах, в районах, містах, областях, міністерствах і відомствах досягається завчасною розробкою плану заходів, які необхідно провести у разі загрози і виникнення надзвичайних ситуацій (НС) техногенного і природного характеру.

План заходів з ЦО є основою управління в разі загрози і виникнення НС.

У плані мають бути опрацьовані наступні основні питання:

1 Аналіз стану ЦО.

2 Оцінка обстановки, яка може скластися при аварії, катастрофі, стихійному лиху.

3 Заходи, направлені на захист населення, підвищення стійкості функціонування в НС.

4 Послідовність, терміни, способи виконання запланованих заходів.

5 Хто є виконавцем запланованих заходів.

6 Результати розрахунків необхідних ресурсів для виконання запланованих заходів.

7 Порядок оповіщення про загрозу НС і постійне інформування про обстановку.

8 Порядок організації життєзабезпечення населення під час аварії, катастрофи, стихійного лиха.

9 Заходи щодо створення системи аналізу, прогнозування, управління і зв'язку.

10 Порядок організації контролю за радіоактивним, хімічним, бактеріологічним зараженням.

Важливу роль у вдосконаленні ЦО, підвищенні її ефективності є планування і проведення заходів щодо її розвитку: планування і організація підготовки всіх категорій посадових осіб ЦО, виробничого персоналу, населення.

У системі ЦО розробляється і використовується велика кількість організаційно-плануючих документів (у переліку 194 документи, з них 95 -на об'єктах).

Залежно від призначення і спрямованості всі документи умовно можна об'єднати в 3 основні групи:

1 Документи про створення і розвиток системи ЦО:

- наказ начальника ЦО (НЦО) про організацію ЦО;

- план розвитку і вдосконалення системи ЦО.

2 Документи про планування дій органів управління і сил ЦО:

- план дій органів управління і сил ЦО про попередження і ліквідацію НС

(План Цивільної оборони);

- план реагування на загрозу виникнення НС конкретного виду,

- план захисту виробничого персоналу хімічно-небезпечного об’єкта (ХНО)

і населення, що потрапляє в зону зараження небезпечною хімічною

речовиною (НХР).

3 Документи про планування підготовки з ЦО:

- наказ начальника ЦО об'єкта за підсумками за минулий рік і завдання на

новий навчальний рік з відповідними додатками.

Головною метою плануванню заходів і дій сил ЦО є створення умов для організації і своєчасного проведення заходів щодо попередження і ліквідації НС техногенного, природного і екологічного характеру, а також перевід об'єктів з мирного на воєнний стан, визначення термінів їх проведення, фінансових, матеріальних та інших ресурсів, необхідних для цих заходів і робіт, а також відповідальних виконавців.

До планів, що розробляються, пред'являються наступні основні вимоги:

1 Реальність плану. Це одна з головних вимог. Забезпечується всебічним аналізом і оцінкою обстановки, яка може скластися на території або об'єкті, реальними розрахунками і суворим обліком людських і матеріальних ресурсів, специфіки місцевих умов, а також часу, необхідного для виконання запланованих заходів.

2 Цілеспрямованість. Забезпечується визначенням головних завдань, на яких необхідно зосередити основні зусилля. При цьому особлива увага приділяється вирішенню завдань, пов'язаних із забезпеченням:

а) високого ступеня готовності органів управління;

б) надійності захисту виробничого персоналу;

в) стійкості системи сповіщення і зв'язку, а також створенням сил для ліквідації і локалізації можливих НС.

3 Конкретність. Забезпечується визначенням характеру і об’єму конкретних заходів і завдань, узгоджених між собою за цілями, місцем, часом, вибором способів їх виконання з врахуванням наявності і можливостей людських, матеріальних та інших ресурсів. Крім того, в планах мають бути визначені конкретні посадові особи, відповідальні за виконання заходів і здійснення контролю.

4 Точність. Забезпечується розрахунком варіантів досягнення поставлених завдань з варіантів можливої обстановки, вибір з них оптимальних.

5 Гнучкість. Забезпечується можливістю вносити необхідні уточнення і зміни до раніше намічених заходів ЦО відповідно до змінних умов і обстановки, без переробки плану в цілому.

6 Перспективність. Полягає в передбаченні змін обстановки і необхідності маневру силами і засобами та створення для цього необхідного резерву.

 

Плануючі документи з питань цивільної оборони. Порядок їх розробки. Структура і зміст

5.2.1 План дій органів управління і сил цивільної оборони про попередження та ліквідацію надзвичайних ситуацій. (План цивільної оборони)

 

 

При розробці плану використовуються відповідні вихідні дані і довідкові матеріали. Не можна допускати шаблону, схематизму, поверхневого і необґрунтованого підходу у процесі планування:

Основні вихідні дані для розробки плану наступні:

- нормативно - правові документи;

- рішення і вказівки вищестоящого органу;

- характеристика об’єкта (території, будівель, споруд, у тому числі захисних);

- результати оцінки ризиків виникнення НС того або іншого характеру, включаючи загрозу терористичних актів і можливі наслідки НС для об’єкта;

- відомості про сили і засоби, які можуть залучатися до проведення робіт з попередження НС і її ліквідації.

План розробляється текстуально з додатками у вигляді таблиць, схем, розрахунків.

Розроблений план об’єкта підписується начальником штабу ЦО, узгоджується з начальником відділу НС і цивільного захисту населення (ЦЗН) району (міста) і затверджується начальником ЦО об’єкта.

Розробку плану доцільно проводити в 3 етапи:

1-ий етап – організаційно – підготовчий. На цьому етапі проводиться підбір складу виконавців, збір,узагальнення і вивчення вихідних даних.

2-ий етап – практична обробка і оформлення документів плану. На цьому етапі проводиться попереднє узгодження дій з органами ЦО, відповідними територіальними підрозділами; Міністерства з надзвичайних ситуацій (МНС), Міністерства внутрішніх справ (МВС), Служби безпеки України (СБУ), військових частин, інших органів виконавчої влади.

При цьому узгоджуються наступні питання:

- порядок взаємного оповіщення та інформування про загрозу або виникнення НС;

- склад сил і засобів, що виділяються для спільного проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження;

- організація захисту і життєзабезпечення робітників, службовців, сімей і населення, що проживає в зонах можливого ураження;

- порядок спільного використання маршрутів, мостів,переправ;

- порядок забезпечення охорони громадського порядку.

3-ий етап – узгодження документів плану між особою, доопрацювання, узгодження з вищестоящим штабом, затвердження начальником ЦО, доведення його до виконавців.

План розробляється в 2 – х (у разі необхідності і більше) примірниках, не брошурується, що дає можливість одночасного використання розділів плану начальникові ЦО, начальникові штабу, начальникам служб.

Щорік, за станом на 1 січня, план коректується. Останні коректуються за станом на 1 жовтня поточного року.

У випадках коли змінилися вихідні дані, на основі яких розроблявся план, а також у разі виникнення необхідності внесення змін за результатами командно-об’єктового навчання (КОН), об’єктового тренування (ОТ), коректування проводиться негайно.

Текстова частина плану включає:

1-ий розділ. Спільні положення:

- статус „Плану” (відповідно до яких керівних і нормативних документів розроблений план);

- порядок координації і взаємодії органів управління з організаціями і установами центрального і відомчого підпорядкування, в компетенції яких знаходяться питання захисту населення і територій, а також виконання завдань з ліквідації НС;

- підстава для введення „Плану” в дію повністю або частково;

- порядок введення „Плану” і здійснення одного з режимів функціонування органів управління і готовності сил ЦО підвищеної готовності, надзвичайної ситуації;

- основні завдання органів управління і сил ЦО щодо попередження і ліквідації НС.

2-ий розділ. Висновки з оцінки техногенно - екологічної обстановки:

- загальна характеристика об’єкта (території, промислового і комунально- енергетичного комплексу, транспортних комунікацій тощо);

- характеристика можливих НС;

- очікувані наслідки НС і їх масштаби.

3-ий розділ. Приведення в готовність і організація роботи органів управління в НС містить:

- порядок представлення доповідей про загрозу і виникнення НС від чергових

(диспетчерських) служб черговому вищестоящого управління (відділу) НС і цивільного захисту населення (ЦЗН) держадміністрації відповідного рівня;

- дії оперативного чергового після отримання інформації (доповіді) про загрозу або виникнення НС;

- інформування керівництва, груп оперативного реагування, чергових служб МВС, охорони здоров’я, СБУ, військових частин прикордонної служби;

- сповіщення формувань ЦО, виробничого персоналу і населення;

- порядок і форма донесення вищестоящої інспекції;

- дія начальника ЦО після отримання інформації про загрозу і виникнення НС. Надання вказівок оперативному черговому про збір керівного складу і оповіщення населення, заслуховування начальника штабу (відділу), начальників служб про обстановку, що склалася, надання розпорядження про проведення аварійно- рятувальних та інших невідкладних робіт (АР та ІНР) доповідь начальникові ЦО вищестоящій інстанції про обстановку, що склалася, прийнятих рішеннях і заходах, практичне керівництво проведенням робіт з ліквідації НС і ходом евакуації у разі її проведення;

- дії начальника штабу ЦО при отриманні доповіді про загрозу або виникнення НС.