ОЧИСНА КЛІЗМА

Семестр 1. Практичне заняття 20.

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ПАЦІЄНТАМИ. ОЦІНКА ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ ПАЦІЄНТА МЕДСЕСТРОЮ

 

ПЛАН

ОЧИСНА КЛІЗМА................................................................................................................................................................................................ 1

ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ КЛІЗМИ ДІТЯМ.................................................................................................................................. 2

ПРОВЕДЕННЯ ОЛІЙНОЇ КЛІЗМИ............................................................................................................................................................... 2

ПРОВЕДЕННЯ ГІПЕРТОНІЧНОЇ КЛІЗМИ.............................................................................................................................................. 2

ПРОВЕДЕННЯ ЕМУЛЬСІЙНОЇ КЛІЗМИ.................................................................................................................................................. 3

ПРОВЕДЕННЯ МЕДИКАМЕНТОЗНОЇ КЛІЗМИ.................................................................................................................................... 3

ВИКОРИСТАННЯ СИФОННОЇ КЛІЗМИ................................................................................................................................................... 3

ЖИВИЛЬНА КЛІЗМА........................................................................................................................................................................................ 4

ДОДАТКИ................................................................................................................................................................................................................ 4

 

ОЧИСНА КЛІЗМА

Клізма — це введення в нижній відрізок товстої кишки різних рідин з лікувальною та діагностичною метою. Розрізняють очисну, сифонну, послаблювальну, медикаментозну (лікувальну мікроклізму та крапельну) і харчувальну клізми.

Очисну клізму застосовують при закрепах, підготовці хворих до планових операцій на органах травлення і малого тазу, рентгенологічного дослідження тонкої і товстої кишок, жовчного міхура, нирок, рентгенографії нижнього відділу хребта і кісток малого тазу, при підготовці до ендоскопічного дослідження кишок, перед лікувальною та харчовою клізмами.

Протипоказання: гострий апендицит, гострі запальні процеси товстої кишки з нахилом до кровотечі, тріщини відхідника, випадання прямої кишки, шлунково-кишкові кровотечі, розпад пухлини прямої кишки.

Для очисної клізми використовують кухоль Есмарха. Закривають кран на гумовій трубці кухля Есмарха, насаджують продезінфікований наконечник на трубку, наповнюють кухоль водою 1—1,5 л. Відкривають кран на гумовій трубці, заповнюють усю систему водою, кран на трубці закривають і підвішують кухоль Есмарха на штатив.

Хворого вкладають на лівій бік на край ліжка або кушетки з підігнутими ногами, що сприяє розслабленню м'язів черевного преса і полегшує введення рідини в кишку.

Під сідниці хворого кладуть клейонку, яку звішують у миску або у відро, на клейонку стелять пелюшку. Поряд ставлять судно на випадок, якщо хворий не зможе утримати воду. Змазують наконечник вазеліном. Пропонують пацієнтові відвести праву сідницю догори. Легкими обертальними рухами вводять наконечник у відхідник і долають легкими коловими рухами опір зовнішнього сфінктера. При наявності виступаючих складок слизової оболонки або гемороїдальних вузлів наконечник обережно проводять між ними. Спочатку наконечник вводять у напрямку до пупка на глибину 3—4 см, а потім паралельно до куприка на глибину 10—12 см. Якщо на шляху зустрічаються перешкоди, наконечник упирається у стінку кишки або в щільний кал, його витягують на 1—2 см і відкривають кран, намагаються струменем води розмити калові маси. Іноді калові маси бувають такими твердими, що провести клізму не вдається. У такому разі необхідно видалити кал з прямої кишки другим пальцем правої руки у гумовій рукавичці, змащеним вазеліном.

Потрібно стежити за швидкістю надходження води у кишечник, регулюючи цей процес висотою положення кухля Есмарха. Швидке надходження води може спричинити появу болю, позив до дефекації.

При закрепі, який супроводжується млявою перистальтикою кишок, ставлять прохолодну (температури 20 °С) клізму. При спастичному закрепі застосовують теплі (39—40 °С) клізми.

Треба пам'ятати, що прохолодна вода подразнює слизову оболонку кишок і посилює їхню перистальтику, але застосування холодної води не бажане, оскільки вона може спричинити спазм кишок, біль у животі і затримку випорожнень при спастичному закрепі. Доцільніше всього для очисної клізми застосовувати воду температури 28—32 °С.

Випускають воду із кухля Есмарха не до кінця, на дні кухля залишають трохи води, закривають кран на гумовій трубці і виводять наконечник із відхідника.

Після введення рідини хворому пропонують лягти на спину, глибоко подихати і затримати акт дефекації протягом 5—10 хв, а потім випорожнити кишечник, перевірити результативність клізми. Якщо процедура виявилась неефективною, то її повторюють через кілька годин.