Теоретико-методологічні основи спеціальної психологіїБердянський державний педагогічний університет Інститут соціально-педагогічної та корекційної освіти Кафедра прикладної психології та логопедії
Семінарські та практичні заняття Зі спеціальної психології Для студентів 104 групи
Викладач: Сизко Г.І.
Бердянськ 2015 р. Вступ Спеціальна психологія – це галузь психології, що досліджує особливості формування психіки людини, що має ті чи інщі відхилення від нормального психічного або (та) фізичного розвитку. Спеціальна психологія служить тому, щоб глибше зрозуміти своєрідність психічного розвитку людей із недоліками в розвитку та встановити можливості та шляхи компенсації та корекції різних порушень. Процес навчання у вищому навчальному закладі передбачає семінарські (практичні) заняття, призначені для поглибленого вивчення дисципліни. Основне завдання таких занять зі спеціальної психології – обговорити, закріпити і систематизувати навчальний матеріал, виробити у студентів навички та вміння застосувати здобуті знання для розв'язання практичних завдань. До кожного семінарського заняття додаються методичні рекомендації, які готують студентів до сприймання навчального матеріалу, його розуміння і осмислення. Тому перед тим, як почати виконувати запропоновані завдання, радимо обов’язково ознайомитися з поданими вказівками. Основний зміст навчально-методичного забезпечення складають семінарські (практичні) заняття, які плануються до кожної теми всього теоретичного курсу зі спеціальної психології. Відповідно до цього кожна тема містить: 1) тему, план, ключові поняття, стислий зміст лекції та основну літературу до неї; 2) тему, план семінарських занять з конкретними завданнями для студентів; 3) рекомендовану основну та додаткову літературу. Усі завдання до семінарських (практичних) занять, пропоновані студентам у навчально-методичному комплекті, розподіляються на три категорії: теоретичні, індивідуально-практичні та завдання для самостійної роботи. Завдання першої категорії потребують роботи студентів з фаховою літературою: опрацювання першоджерел, праць класиків та сучасних учених з проблем дитячої психології, матеріалів підручників та посібників, підготовка усних виступів на семінарських заняттях. Завдання другої категорії вимагають практичного їх розв'язання та застосування теоретичних знань у практичній діяльності: виконання тестових завдань, розв'язування психологічних задач, дослідницька діяльність студентів у дошкільних закладах. Завдання третьої категорії стимулюють студентів до самостійної творчої діяльності: виготовлення та підбір дидактичного матеріалу, виконання письмових робіт, підготовку рефератів, складання психологічної характеристики людини. Творчі завдання, включені у різні форми проведення занять, мають проблемний, науковий та дослідницький характер і покликані формувати у студентів інтерес і бажання засвоїти основні закономірності психічного розвитку дитини, використовувати отримані знання в реальному житті та професійній діяльності. Структура семінарських (практичних) занять: - вступне слово викладача; - відповіді на запитання студентів, які виникли в ході опрацювання матеріалу; - практична частина як основна; - підсумкове слово викладача. На семінарі обговорюються теоретичні положення навчального матеріалу, уточнюються позиції авторів наукових концепцій, ведеться робота для усвідомлення студентами категоріального апарату психологічної науки, визначається і формулюється ставлення студентів до теоретичних проблем науки, оформляється власна позиція майбутнього спеціаліста. Студенти та викладач мають право задавати один одному питання, які виникли і можуть виникнути в них у процесі вивчення і обговорення матеріалу. Діляться своїми сумнівами, спостереженнями, обґрунтовують можливості застосування на практиці тих чи інших теоретичних положень. Під час семінарських занять і підготовки до них у студентів формуються елементарні навички науково-дослідницької роботи, уміння готувати усні виступи та реферативні повідомлення і виступати з ними перед аудиторією, здатність працювати одночасно з кількома літературними джерелами, аналізувати їх зміст, узагальнювати отриманий матеріал. Розвиток цих якостей студентів має особливо важливе значення для їх майбутньої практичної діяльності. Серйозна підготовка до семінарів, у процесі якої студент вчиться критично осмислювати матеріал різних джерел, стежити за ходом розвитку думки авторів, за побудовою доведень та аргументації; виробляє свою точку зору з даного питання, в цілому сприяє формуванню самостійного творчого мислення студентів. Підготовка до семінару складається з таких етапів: 1) прослуховування лекції з теми семінару; 2) підбір літератури; 3) вивчення та конспектування рекомендованої літератури; 4) складання тексту виступу (план, тези, доповідь); 5) виконання індивідуально-практичних завдань та завдань для самостійної роботи; 6) написання реферату та підготовка реферативного повідомлення (якщо є таке завдання). Виступ рекомендовано будувати за таким планом: 1) вступ; 2) глибоке аргументоване висвітлення питання; 3) невелике узагальнення - висновки або підсумки. Після виступу студент має бути готовим відповісти на запитання викладача або товаришів по суті свого виступу. Це вимагає глибокого вивчення матеріалу з кожного питання семінару. Навчальний матеріал зі спеціальної психології засвоюється найбільш успішно, коли здійснюється зв'язок набутих теоретичних знань з розв'язанням практичних навчальних задач. Тому до кожного семінарського заняття підібрані психологічні задачі. Під час їх розв'язування студенти повинні насамперед зрозуміти ситуацію, описану в задачі, та об'єктивно її оцінити. Майбутній педагог повинен вміти: 1) проаналізувати структуру задачі (зміст, питання); 2) визначити психологічні категорії, поняття, про які йдеться в задачі; 3) назвати теоретичні положення, які лежать в основі змісту задачі або питання; 4) дати правильну відповідь на поставлене в задачі питання. Розв'язання психологічних задач допоможе студенту орієнтуватися в ситуації, дасть йому можливість оперативно використовувати теоретичні знання. Розв'язання великої кількості задач формує і особистісні якості студента: винахідливість, ініціативність, упевненість у знанні; розвиває у нього навички самоаналізу, рефлексії. Ці якості дуже потрібні майбутньому педагогу. На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність у дискусіях, уміння ставити і давати відповіді на запитання, формулювати і відстоювати свою позицію тощо. Реферативні повідомлення також займають належне місце під час проведення семінарського заняття. Реферат — невеликий цілісний виклад, в якому хоча й коротко, але з мотивуванням, визначеннями і висновками викладаються основні ідеї, положення статті або кількох статей, книг, інколи - визначається своє ставлення до них. Під час роботи над рефератом або доповіддю студент повинен виявити ініціативу і самостійність у підборі літератури і джерел, у складанні плану роботи та її оформленні. Це необхідно не лише для розвитку вміння самостійно працювати над книгою та іншими джерелами, а й для розвитку думки, психологічної допитливості та мовлення студентів. Перш ніж приступити до написання реферату або доповіді, необхідно виконати таку роботу: - підібрати до теми необхідну літературу і глибоко її вивчити; - добре продумати і скласти детальний план роботи; - поміркувати над правильністю і доказовістю висунутих авторами джерел тих чи інших тверджень; - узагальнити вивчений матеріал відповідно до плану реферату чи доповіді; - підготувати необхідні до роботи ілюстрації, вміло використати особистий досвід. Сучасні вимоги до фахівців, підготовку яких ведуть вищі навчальні заклади, потребують сучасних методів проведення контролю знань та вмінь студентів з метою формування активного, самостійного засвоєння навчального матеріалу з подальшим використанням спеціальних знань у практичній діяльності. Всесвітній досвід орієнтує на об'єктивний контроль знань студентів у вигляді рівневих тестів (від англійського слова testing - випробування, іспит, мірило, критерій). Тестові завдання зі спеціальної психології розроблені до кожної теми семінарських занять. Вони дозволяють викладачеві об'єктивно і за короткий час забезпечити контроль знань та вмінь, У навчально-методичному забезпеченні містяться тести декількох видів: тести з єдиною правильною відповіддю; тести з кількома можливими правильними відповідями; тести на визначення відповідності. Розроблені тести двох рівнів. Тести першого рівня - це тести, в яких необхідно відтворити засвоєні знання, розв'язати типові завдання з допомогою підказки у вигляді готових відповідей. Вони вимагають короткої відповіді - "так", "ні" (+,-). Тести другого рівня - це тести для контролю засвоєння на рівні репродукції (тобто: засвоєння, яке дозволяє відтворити з пам'яті, розв'язувати типові задачі без опори на допомогу або підказку). У цих тестах навмисно пропущені фрази, слова або потрібно самостійно закінчити визначення, зробити певні доповнення, продовжити думку. Тестування проводиться у формі письмового опитування з відповідними письмовими відповідями або з використанням ЕОМ і з встановленим оформленням відповідей для кожного студента. Бердянський державний педагогічний університет Інститут соціально-педагогічної та корекційної освіти Кафедра прикладної психології та логопедії
Змістовий модуль 1 Теоретико-методологічні основи спеціальної психології
Бердянськ
|
