Зміст семінарського заняття. Скласти словник історичних персоналій та дати їм характеристику:

1. Державотворча діяльність Української Центральної Ради.
2. Українська держава гетьманської доби.
3. Директорія і відновлення Української народної республіки. Боротьба українських військ у “трикутнику смерті”. Анархія.
4. Прорахунки і здобутки уряду ЗУНР.

 

Скласти словник історичних персоналій та дати їм характеристику:

М.Міхновський, М.Меленевський-Баск, Д.Донцов, В.Дорошенко, А.Жук, О.Скоропис-Йолтуховський, А.Вязлов, А.Ніковський, М.Порш, Є.Чикаленко, Б.Грінченко, Х.Барановський, Б.Мартос, В.Садовський, І.Стешенко, С.Єфремов, Ф.Матушевський, М.Терещенко, І.Церетелі, О.Керенський, С.Сазонов, М.Грушевський, В.Винниченко, С.Петлюра, П.Скоропадський, Є.Петрушевич, К.Левицький, Н.Махно, А.Денікін, М.Муравйов, В.Антонов-Освієнко, В.Ленін, Й.Сталін.

Пояснити терміни та поняття:

І-IV Універсали, Директорія, монархія, демократична республіка, революція, Генеральний секретаріат, Народний секретаріат, громадянська війна, махновці, "воєнний комунізм", "червоний терор", УНР, ЗУНР, УСРР, УГА, Гетьманат, Раднарком, Донецько-Криворізька радянська республіка, бій під Крутами, Брест-Литовський договір, Ризький мирний договір, Антанта, інтервенція.

 

Методичні рекомендації:

Розглядаючи перше питання даної теми, варто розпочати з того, що Українська Народна Республіка – була проголошена 7 листопада 1917 р., як автономна республіка у складі Російської республіки. Зникла після поразки українських визвольних змагань 1917–1920 рр. 1921 року територія республіки була анексована за результатами Ризького договору 1921 р. між Польщею, з одного боку, та Радянською Росією і, формально, УРСР з другого.

23 лютого (8 березня) 1917 р. в Петрограді, столиці Російської імперії, спалахнула Лютнева революція. 2 (15) березня 1917 р. Микола II зрікся престолу, а на місці імперії виникла Російська республіка. Російська революція стала імпульсом для розвитку українського національного руху. 4 (17) березня 1917 р. в Києві була створена Українська Центральна Рада (УЦР) – представницький орган. 7 (20) березня року було обрано її керівний склад на чолі з істориком М. Грушевським. 19 березня (1 квітня) 1917 р. у Києві було висунуто вимогу національно-територіальної автономії для України. Цю вимогу підтримали з’їзди українських партій – Товариства українських поступовців, Українська партія соціалістів-федералістів, Українська партія соціалістів-революціонерів та. Паралельно з цим, протягом березня – квітня, в регіонах України йшов процес формування Рад.

Також слід відзначити, що 6 (19) квітня – 8 (21) квітня 1917 р. в Києві відбувся Всеукраїнський національний конгрес, на якому Центральна рада була перетворена на головний представницький орган політичних і громадських організацій України. Конгрес постановив добиватися національно-територіальної автономії українців у складі федеративної та демократичної Росії. Центральна Рада була поповнена депутатами від різних регіонів і суспільних класів, і стала виконувати функції тимчасового українського парламенту. У травні 1917 р. Центральна Рада розпочала переговори з російським Тимчасовим урядом про визнання автономії України та визначення її кордонів. Проте українські вимоги були проігноровані. Через це 10 (23) червня 1917 р. Центральна рада одноосібно прийняла І Універсал, який проголошував автономію України в складі Росії. Центральна рада сформувала 15 (28) червня 1917 р. тимчасовий український уряд – Генеральний секретаріат, очолюваний В. Винниченком, який розпочав переговори з Тимчасовим урядом Росії щодо визнання самопроголошеної автономії.

Рекомендована література:

1. Бойко О. Д. Історія України. Посібник / О. Д. Бойко. – К.: «Наукова думка», 2007. – 350 с.

2. Борисенко В. Й. Курс української історії. З найдавніших часів до кінця ХІХ ст. Навчальний посібник для вузів / В. Й. Борисенко. –К.: «Знання», 1998. – 300 с.

3. Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ–ХХ ст. / Я. Грицак. – К.: «Генеза», 1996. – 250 с.

4. Губарев В. К. Історія України: Конспект лекцій для студентів і викладачів / В. К. Губарев. – Донецьк: ВІТА, 2004. – 230 с.

5. Ефименко А. История украинского народа / А. Ефименко. – К.: «Наукова думка», 1994. – 120 с.

6. Історія України / під ред. Ю. Зайцева. – Львів: «Основа», 1996. – 230 с.

7. Історія України / Наук. ред. Ф. Стеблій, Я. Грицак. – Львів: СвітІн, 1996. – 368 с.

8. Історія України від найдавніших часів до сьогодення. Збірник документів і матеріалів / За заг.ред. А. П. Коцура, Н. В. Терес. – Київ-Чернівці: Дуга, 2008. – 288 с.

9. Історія України та її державності: Навч. посіб. / авт. кол. І. Є. Дещинський, І. О. Гаврилів, Р. Д. Зінкевич. – Л.: Бескид Біт, 2005. – 368 с.

1. Історія України ХХ– початку ХХІ століття: навч. посіб. / П. П. Панченко, Н. П. Барановська, С. С. Падалка: за заг. ред. В. А. Смолія. – К.: Знання, 2004. – 582 с.
2. Історія України. Навчальний посібник / Під загальною редакцією В. А. Смолія. – К.: «Наукова думка», 1997. – 250 с.
3. Історія України: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / В. В. Світлична; рец.: В. В. Кравченко, О. Я. Красівський. – К.: Каравела, 2008. – 400 с.
4. Історія України: навч.-метод. посіб. для семінарних занять / В. М. Литвин (кер. авт. кол.), А. Г. Слюсаренко, В. Ф. Колесник та ін.; за ред.: В. М. Литвина. – К.: Знання, 2006. – 608 с.
5. Історія України: неупереджений погляд: факти, міфи, коментарі/ В. В. Петровський, Л. О. Радченко, В. І. Семененко. – Х.: Школа, 2007. – 591 с
6. Крип’якевич І. Коротка історія України / І.Крип’якевич. – К.: «Наукова думка», 1993. – 120 с.
7. Лановик Б. Д., Лазарович М. В. Історія України: Навчальний посібник / Б. Д. Лановик. – К.: «Наукова думка», 2001. – 190 с.
8. Литвин В. М. Історія України / В. М. Литвин. – К.: «Наукова думка», 2008. – 290 с.
9. Субтельний О. Україна: історія / О. Субтельний. – К.: «Наукова думка», 1994. – 320 с.

19. Федоров О. В. Історія України: Навчально-методичний посібник для студентів денної та заочної форм навчання / О. В. Федоров. – Кіровоград: Ви-во КНУ, 2003. – 180 с.

Завдання для обов’язкового виконання

Домашні завдання: опрацювання рекомендованої літератури, підготовка до виступу, письмової роботи, участі у дискусії.

Аудиторні завдання: виступ, участь у дискусії.

 

Форми контролю:

усне опитування, письмове завдання, тести, сповіщення.