Богдан Хмельницький та його родина.

4. Гетьмани доби Руїни.

Середина XVII ст. — початок нового періоду в українській історії, що виявилося перш за все в створенні козацької держави. Починаючи підготовку до цього семінарського заняття слід з'ясувати два моменти: хронологічні межі Хмельниччини, визначення самого поняття. Поміркуйте як правильно називати цю подію: Визвольна війна, національна революція, повстання (обґрунтуйте свою думку). Охарактеризуйте основні етапи війни. Вкажіть основний зміст Зборівської та Білоцерківської угод.

Друге питання присвячено різним аспектам переходу «Під високу руку Московського царя». Поміркуйте над тим, чому вибір Хмельницького зупинився на угоді з Московією, наскільки вона була вигідною Війську Запорозькому. Коротко опишіть хід ради у Переяславі та охарактеризуйте зміст «Березневих статей».

Третє питання присвячене біографії Б. Хмельницького, охарактеризуйте цю постать, які віхи його життя вплинули на його зовнішньополітичні кроки, яким бачили Хмельницького сучасники? Коротко розкажіть про родинне оточення Гетьмана.

Четверте питання є складним, головне його завдання – з'ясування об'єктивних і суб'єктивних причин занепаду української держави. Цей занепад розпочався з діяльності гетьманів І.Виговського та Юрія Хмельницького. Територіальний поділ козацької України політично був закріплений після винекнення у 1663 р. двох гетьманатів: Правобережного (гетман Павло Тетеря) і Лівобережного (гетьман Іван Брюховецький). Вкажіть, чому «турецикий» курс гетьмана П. Дорошенка зазнав невдачі й чому історики «сонцем Руїни». Вкажіть чому прагення Самойловича об'єднати українські землі не зазнало успіху?

Література.

1. Апанович О. Україно-російський договір 1654 року (Міфи і реальність). – К., 1994. – С. 93.

2. Брехуненко В.А. Витоки кримської політики Б.Хмельницького // Український історичний журнал. – 1995. – № 4. – С. 87–92.

3. Горобець В. Переяславсько-московський договір 1654 року // Історія України. – 2002. – № 9. – С. 1–4; № 13. – С. 14–16.

4. Крип’якевич І. Богдан Хмельницький. – Львів, 1990.

5. Смолій В.А. Б.Хмельницький: особистість у контексті епохи // Український історичний журнал. – 1995. – № 4. – С. 3–14.

6. Сергійчук В. Дипломатична діяльність Б.Хмельницького // Сергійчук В. Іменем війська Запорозького. – К., 1991. – С. 138–246.

7. Яковлєва Т.Г. Іван Богун: проблеми біографії // Український історичний журнал. – 2000. – № 2. – С. 147–155; № 4. – С. 144–152.

Семінарське заняття № 4.

Тема: Гетьманщина у кінці ХVІІ - ХVІІІ ст.

Терміни та поняття:автономія, Гетьманщина, абсолютизм, імперія, Новосербія, Слов’яносербія, Слобожанщина.

План

1. Гетьманування Івана Мазепи. Північна війна і Україна. Полтавська битва.

2. Гетьманування І. Скоропадського, П. Полуботка та Д. Апостола.

3. Політичний устрій та автономія Гетьманщини за Кирила Розумовського.

4. Соціальна структура населення Гетьманщини. Стани і групи.

5. Слобожанщина у ХVІІІ ст., освоєння Півдня України.

Останнє семінарське занття цього модулю присвячене фукціонуванню української автономної держави в XVIII ст. Розпочнемо це питання з гетьманування Івана Мазепи та подій Північної війни. Доцільно розпочати це питання з біографічного портрету Івана Мазепи, потім охарактеризуйте становище Гетьманщини за його гетьманування й поміркуйте над причинами українсько-шведського союзу. Коротко опишість перебіг Північної війни на українських теренах та хід Полтавської битви. Якою була доля Мазепи та його союзників після полтаської поразки.

У другому питанні розглянемо гетьманування І. Скоропадського, П. Полуботка та Д. Апостола. Поміркуйте, чому автономія Гетьманщини в цей час неухильно скорочувалася, як призначалися і позбавлялися посади ці гетьмани?

У третьому питанні охарактеризуйте полково-сотенну систему Гетьманщини, як здійснювалося її самоуправління, які міста були полковими, що таке ратуша і магістрат? Розкажіть як здійснювалося судочинство та збиралися податки. Охарактеризуйте особу К. Розумовського, чому його позбавили посади гетьмана?

Четверте питання присвячене знайомству з суспільством Гетьманщини. Які стани та соціальні групи там можна виділити, хто міг вважатися привілейованою верствою в сенсі судочинства, сплати податків, несення повинностей? Як відрізнялося правове становище чоловіка і жінки? Чи була різниця між міським і сільським населенням?

П’яте питання присвячене характеристиці адміністративно-територіального та суспільного устрою Слобожанщині, а також процесам колонізації і освоєння Півдня України, зокрема утворення Новосербії, Слов’яносербії, заснуванню Одеси та приєднання Криму до Російської імперії.

Основна книга:

Когут З. Російський централізм і українська автономія. Ліквідація Гетьманщини (1760-1830). – К., 1996. На сайті: http://izbornyk.org.ua/coss5/koh.htm

Література:

1. Володарі гетьманської булави. Історичні портрети. – К., 1994.

2. Гололбуцький В.О. Запорозька Січ в останні часи свого існування (1734-1775). – К., 1961.

3. Гуржій О. Українська козацька держава в другій половині ХVІІІ століття: кордони, населення, право. – К., 1996.

4. Дядиченко В.А. Полтавская битва. — К., 1959.

5. Іван Мазепа і Москва: Історичні розвідки і статті. – К., 1994.

6. Коваленко О.Б. Павло Палуботок – політик і людина. – Чернігів, 1996.

7. Костомаров Н. И.Мазепа. – М., 1992.

8. Крупницький Б.Д. Гетьман Мазепа та його доба. – К., 2001.

9. Мацьків Т. Гетьман Іван Мазепа в західноєвропейських джерелах 1687-1709. – Київ. – Полтава, 1995.

10. Мельник Л. Гетьманщина першої чверті ХVІІІ століття. – К., 1997.

11. Мельник Л. Політична історія Гетьманщини ХVІІІ століття у документах і матеріалах. – К., 1997.

12. Павленко С. Іван Мазепа як будівничий української культури. — К., 2005.

13. Різниченко В. Пилип Орлик (Гетьман-емігрант). Його життя і діяльність. – К., 1991.

14. Смолій В.А., Степанков В.С. Українська державна ідея ХVІІ-ХVІІІ століть. Проблеми формування, еволюції, реалізації.– К., 1997.

15. Субтельний О. Мазепинці. – К., 1994.