ГЛІМ 2. ПУБЛІЧНА ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

податковою службою, іншими контролюючими органами, орга­нами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки.

І Іоложения про ДКРС затверджує Кабінет Міністрів України. Головне контрольно-ревізійне управління, контрольно-ре­візійні управління в Автономній Республіці Крим, областях, Києві та Севастополі виконують такі функції:

1) організують роботу контрольно-ревізійних підрозділів у Автономній Республіці Крим, областях, Києві та Севастопо­лі зі здійснення державного фінансового контролю, узагаль­нюють його результати й у випадках, передбачених законодав­ством, повідомляють про них органам законодавчої та виконавчої

влади;

2) проводять у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансо­вих ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визна­чення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку й фінансової звітності;

3) здійснюють державний фінансовий аудит виконання дер­жавних (бюджетних) програм, діяльності бюджетних установ, суб'єктів господарювання державного сектора економіки, а та­кож інших суб'єктів господарювання, які отримують (отримува­ли в період, що перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували в пе­ріод, що перевіряється) державне чи комунальне майно;

4) наглядають за усуненням недоліків і порушень, виявле­них під час проведення державного фінансового контролю;

5) розробляють нормативно-правові акти й методичні доку­менти з питань своєї діяльності;

6) здійснюють методологічне керівництво і контроль за ді­
яльністю підпорядкованих контрольно-ревізійних підрозділів,
узагальнюють досвід проведення державного фінансового кон­
тролю і поширюють його серед контрольно-ревізійних служб,
розробляють пропозиції щодо вдосконалення державного фінан­
сового контролю;

7) проводять перевірки державних закупівель та виконують інші функції відповідно до ЗУ «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти».

Органи контрольно-ревізійної служби розглядають листи, заяви і скарги громадян про факти порушення законодавства з фінансових питань.

72 _____________ Модуль 1. ПУБЛІЧНА ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ І ФІНАНСОВЕ ПРАВО

Державне регулювання банківською та кредитною системою здійснює Національний банк України, що діє на підставі спеці­ального закону «Про Національний банк України»¹.

Головну функцію центрального банку держави — забезпе­чення стабільності національної грошової одиниці — закріплено в ст. 99 Конституції України та ЗУ «Про Національний банк України». Останній визначає НБУ як особливий центральний орган державного управління. Зроблено це насамперед для виве­дення центробанку з-під юрисдикції Кабінету Міністрів України як центрального органу виконавчої влади. Нацбанк підтримує економічну політику уряду в тому разі, якщо вона не суперечить забезпеченню стабільності грошової одиниці України. Отже, у сфері безпосередньої діяльності НБУ цілковито незалежний. Відповідно до норми, закладеної у ст. 50 ЗУ «Про Національ­ний банк України», будь-який орган державної влади, законодав­чої або виконавчої, не має права давати йому вказівки обов'язко­вого характеру.

Як свідчить аналіз законодавчих актів та організації діяльнос­ті банківських систем, центральні банки у більшості ринкових економік мають виконувати такі головні функції: а) втілювати монетарну політику; б) регулювати національну валюту й бути єдиним емісійним центром; в) захищати національні та міжна­родні резерви й управляти ними; г) діяти як фінансові консуль­танти уряду й парламенту; ґ) регулювати відсоткові ставки в межах провадженої грошово-кредитної політики; д) здійснюва­ти банківське регулювання та нагляд за банківською системою і процесом клірингу.

Згідно з чинним законодавством України, що базується на Конституції України, НБУ підзвітний Верховній Раді України. З Кабінетом Міністрів він проводить взаємні консультації з пи­тань грошово-кредитної політики, розробки і здійснення загаль­нодержавної програми економічного та соціального розвитку. НБУ може самостійно приймати рішення у межах грошово-кре­дитної політики. Якщо питання є спільним для центробанку й уряду, вони можуть разом ухвалити нормативно-правовий акт, що регулюватиме відносини у певній сфері.

¹ ЗУ «Про Національний банк України» під 20.05.1999 р. № 679-ХІУ // Відомості Верховної Ради (ВВР). 1999. № 29. — Ст. 238 (зі змінами).

Офіційний сайт Національного банку України: | Електронний ресурс]. — Режим доступу: Ьир://\у\¥\у.Ьапк.йоу.иа