Глан 3. ПРЕДМЕТ І СИСТЕМА ФІНАНСОВОГО ПРАВА ЯК ГАЛУЗІ ПРАВА 99

Ііорматпипо-правовим актом найвищої юридичної сили, що ре­гулює найважливіші суспільні відносини, втому числі й у сфері фінансової діяльності. І Іорми фінансового права фактично кон­кретизують положення конституційних норм і забезпечують мо­білізацію, розподіл і витрачання публічних фондів коштів.

При аналізі зв'язку конституційних і фінансових норм слід ураховувати їх певну однорідність (у регулюванні однакових відносин), але розуміти, що вони не тотожні. Норми Консти­туції України посідають найвищий щабель у ієрархії правових норм. На відміну від фінансово-правових, конституційні норми мають більшу юридичну насиченість, більшу щільність юридич­ного змісту, що дає підстави для багатьох юридичних інтерпре­тацій з урахуванням змін життєвих обставин чи суб'єктивного праворозуміння¹. Отже, галузеві фінансові норми базуються на правових механізмах, закладених у конституційних нормах, що корегуються під час правозастосування.

Адміністративне право регулює суспільні відносини, що формуються, коли органи виконавчої влади й органи місцево­го самоврядування реалізують і захищають права, свободи й за­конні інтереси фізичних і юридичних осіб, а також у процесі державного і самоврядного управління у сферах соціальпо-еко-номічного й адміністративно-політичного розвитку та охорони громадського порядку².

У свою чергу, діяльність із формування, розподілу й витра­чання коштів за характером є управлінською. Тим більше, що витоки фінансового права містяться саме в адміністративному праві. Хоча вже наприкінці XIX ст. фінансове законодавство виділилося з адміністративного права в самостійну галузь пра­ва, яка доповнювала інші галузі публічного права, зокрема кон­ституційне, звідки вона вилучила частину (бюджетне право), й адміністративне, з яким також була тісно пов'язана (місцеві фінанси, фінансова юрисдикція, організація управління фінан­сами).

¹ Кушнарьова Т. Є. Особливості змісту і характеру регулювання подат­
кових правовідносин / Т. Є. Кушнарьова // Науковий вісник Черпінецького
державного університету.— Вип. 100. Правознавство.— Чорнінні: Видно
ЧДУ, 2000. - С. 75.

² Адміністративне право України. Академічний курс: у 2 і. / редкол.:
В. Б. Авер'янов (голова редкол.) та ін. — К.: Юридична думка, 2004. ^ГГ. 1. —
С.73.

7*

100 ___________ Модуль 1. ПУБЛІЧНА ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ І ФІНАНСОВЕ ПРАВО

Спираючись на норми та принципи теорії управління, фі­нансове право регулює відносини, безпосередньо пов'язані з фінансовою діяльністю держави. Здійснюючи регулювання у сфері мобілізації, розподілу й витрачання фінансових ресур­сів, фінансове право закріплює на правовому рівні виконання державою її призначення. На прикладах фінансової політики держави спостерігається управлінська оцінка дії права в її за-гальнорегулятивному аспекті, де, як зазначав В. В. Цвєтков, «при­таманна праву соціально-організаційна спрямованість дозволяє говорити про принципову єдність цільового призначення управ­ління і права та на цій основі — про управлінський потенціал самого права»¹. У свою чергу, на думку В. Б. Авер'янова право доцільно розглядати як інструмент державно-управлінського вітливу на суспільні підносний за умови, що зв'язок права й управління відбивається в регулятивних властивостях права як прояві його управлінської функції².

Не менш важливим є зв'язок фінансового права з цивільним і господарським. Норми цивільного права регулюють майнові та особисті немайнові відносини. Цивільне право визначають як сукупність правових норм, які регулюють на засадах юридичної рівності сторін майново-вартісні й особисті немайнові відноси­ни³. А майнові відносини можуть також виражатися у грошовій формі. Банки відкривають рахунки своїм клієнтам на засадах Цивільного кодексу України. Водночас порядок відкриття та ведення таких рахунків визначено нормами фінансового (бан­ківського) права. Банки надають кредити клієнтам за кредит­ними угодами, що є предметом регулювання цивільного права, але при цьому підпадають під фінансово-правове регулювання, оскільки умови кредитування в деяких аспектах додатково об­межує НБУ (щодо визначення розміру застави, права надання кредитів без застави, їх граничної вартості тощо).

Господарське право як галузь права — це система норм, які регулюють господарські відносини, тобто такі, що виникають

' Цвєтков В. В. Государственіюе упраиление и право/ В. В. Цвєтков, В. Б. Аверьянов. - К., 1979. С. 7.

² Державне управління в Україні /:іа:іаг. ред. В. Б. Авер'янова. - К.,
1999. - С. 6.

³ Цивільне право України. Академічний курс:: у 2 т. /зазаг. ред. Я. М. Шев­
ченко. - 2-е вид., перероб. і доп. - К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2006. -
Т. 1. - С. 7.

ГЛШ ї. ПРЕДМЕТ І СИСТЕМА ФІНАНСОВОГО ПРАВА ЯК ГАЛУЗІ ПРАВА 101

у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами II Іншими учасниками підноснії у сфері господарювання. Тобто предмет господарського права становлять господарські підносн­ий у сфері економіки України'. 'Гак, ПЬУ як орган державно­го управління у сфері грошово-кредитної діяльності водночас г суб'єктом господарювання. З одного боку, він є органом спе­ціальної компетенції у сфері фінансового контролю, оскільки уповноважений забезпечувати нагляд за діяльністю банківських установ та виконувати своє основне завдання, визначене Кон­ституцією України, — забезпечення стабільності національної грошової одиниці. Разом із тим центробанк має право укладати господарські договори з іншими суб'єктами господарювання для забезпечення власної поточної діяльності або вступати у цивіль­ні иравочини з іншими учасниками банківської системи. При цьому НБУ є публічною юридичною особою.

Зрозуміло, що фінансове право тісно пов'язане з іншими га­лузями права: кримінальним (оскільки кримінальне законодав­ство встановлює відповідальність за правопорушення у сфері фінансових відносин, наприклад за порушення бюджетної дис­ципліни, несплату податків), трудовим (наприклад, нарахуван­ня податку з доходів фізичних осіб та обов'язкових платежів на фонд оплати праці пов'язане трудовими відносинами з підпри­ємством), пенсійним, екологічним, земельним, природоохорон­ним тощо.

З іншого боку, існує тісний взаємозв'язок фінансового пра­ва з економікою та загальною теорією фінансів. Понятій­но-категорійний апарат останньої є базою для створення поня­тійно-категорійного апарату фінансового права, про що уже йшлося. Об'єктом товарно-грошових відносин є і гроші, і товар водночас, а об'єктом фінансових — лише гроші; їх суб'єктом зав­жди є держава або територіальна громада в особі уповноваже­них органів, а суб'єктом товарно-грошових відносин — прода­вець і покупець. Тому товарно-грошові відносини виражають економічну рівність суб'єктів. Фінансово-економічні відноси­ни — економічну нерівність сторін, фінансові правовідносини, які є її опосередкованим правовим виразом, — юридичну перів-

¹ Щербина В. С. Господарське право / В. С. Щербина. 3-е вид., перероб. і доп. — К.: Юрінком Інтер, 2007. — С. 6.

102 ___________ Модуль 1. ПУБЛІЧНА ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ І ФІНАНСОВЕ ПРАВО

Глш З, ПРЕДМЕТ І СИСТЕМА ФІНАНСОВОГО ПРАВА ЯК ГАЛУЗІ ПРАВА ^0^

 

ність. Звідси випливає, що товарно-грошові відносини станов­
лять предмет регулювання цивільного права, а фінансово-еко­
номічні відносини — фінансового права. "

Особлива значимість фінансового права у системі інших га­лузей права зумовлена тим, що під його правове регулювання підпадають важливі суспільні відносини. Адже фінансове право впорядковує майново-владні повноваження у сфері мобілізації, розподілу, перерозподілу та витрачання публічних фондів кош­тів. Реалізація державою і територіальними громадами своїх функцій через уповноважені органи, так само як вирішення со­ціальних, економічних та інших питань, що постали перед ними, потребує фінансування, планування й обліку грошових коштів, які перебувають у розпорядженні відповідних фондів. Від того, наскільки ефектишю буде вжито згаданих вище заходів, зале­жить не лише якість вирішення проблем, а й, значною мірою, існування даного політичного інституту. Недарма чи не найбіль­ша кількість контрольних заходів та органів спостерігається са­ме у сфері фінансової діяльності.