ГЛШ 9. БЮДЖЕТНИЙ ПРОЦЕС

 

шукування достатніх для цього джерел, видання цими органами ряду правових актів, що регулюють процес планування. Закон про Держав­ний бюджет посідає чільне місце серед інших бюджетно-правових актів. Водночас не можна вважати його єдиним, що регулює суспіль­ні відносини під час формування бюджету. Спочатку складають про­ект бюджету, а потім на основі узагальнювальних показників — про­ект Закону про Державний бюджет. Отже, процес складання проекту бюджету закінчується створенням проекту бюджету і проекту Закону.

Друга група фахівців проводить умовну аналогію між бюджет­ним процесом і кримінальним чи цивільним, де за стадією винесення рішення відбувається його виконання. У бюджетному процесі стадія виконання бюджету завершується у тій самій «інстанції», що і його затвердження, — в парламенті. Отже, якщо виконання бюджету не включати до бюджетного процесу, то потрібно вилучити з нього і ді­яльність із затвердження звіту про виконання бюджету. Затверджен­ня бюджету і затвердження звітності щодо нього здійснюють у тому самому порядку і в тих самих формах, тому не можна вилучати за­твердження звіту з бюджетного процесу. При цьому М. І. Піскотін, що є представником цієї групи вчених, не розрізняє в бюджетному процесі стадії розгляду і затвердження бюджету. Тобто мова йде про наявність лише трьох стадій: 1) складання бюджету; 2) затвердження проекту бюджету; 3) виконання бюджету¹.

Третя група фахівців-фінансистів, до якої входять Л. К. Вороно­ва, Н. І. Хімічева, Є. А. Ровінський, В. В. Бесчеревних, Н. В. Сидоро­ва та інші, визначає бюджетний процес як регламентовану нормами права діяльність державних органів зі складання, розгляду, затвер­дження, виконання бюджету та складання, розгляду, затвердження звіту про його виконання, тобто розрізняють п'ять стадій бюджетно­го процесу². Аналогічну кількість передбачав і ЗУ «Про бюджетну систему України», який визначав їх послідовність та компетенцію органів держави, що беруть у них участь.

Четверта група фахівців, чиї погляди ґрунтуються на економіч­ній науці (серед яких, зокрема, В. М. Опарін), поділяє бюджетний процес на дві частини: 1) бюджетне планування; 2) виконання бю­джету. Бюджетне планування охоплює складання проекту бюджету, його розгляд і затвердження. Це серцевина бюджетного процесу — виконується той бюджет, який прийнято. Слід зауважити, що бю д-

¹ Лискотин М. И. Совстское бюджетпое право/ М. И. Пискотин. — М.:
Юридлит., 1971.-С. 65.

² Воронова Л. К. Зазнач, праця. Є. 126- 128; Химичева Н. И. Зазнач, пра­
ця.— С. 4—6; БесчеревньїхВ. В. Компетенция Союза ССР в области бюджета /
В. В. Бесчеревньїх. — М.: Юрид. лит., 1976.-- С. 35-37; Ровинскш Е. А. За­
знач, праця.— С. 130; Сидорова Н. В. Зазнач, праця,— С. 169—171.

Жітмг планування є найважливішою складовою фінансового плапу-иіімііи, підпорядкованою вимогам фінансової політики держави. Під мис бюджетного планування фінанси активно впливають на основні економічні та якісні показники державних програм розвитку країни пі виявлення резервів ефективного використання природних, мате­ріальних, трудових, фінансових ресурсів. До принципів бюджетного планування належать: а) регулювання бюджетних питань єдиними правовими нормами; б) адресний і цільовий характер спрямування бюджетних коштів; в) безперервність планування річного бюджету; г) стабільність фінансових показників (норм, податкових ставок, кош­торисів); ґ) балансовий метод.

Завдання бюджетного планування визначаються необхідністю вирішення триєдиного завдання формування бюджету: 1) достовірне визначення обсягу та джерел формування доходів бюджету; 2) опти­мальний розподіл видатків за окремими групами й галузями; 3) зба­лансування бюджету¹.

Але в будь-якому разі стадія бюджетного процесу — це його певна частина, об'єднана сукупністю процесуальних дій, спрямованих на вирішення конкретних завдань, на досягнен­ня самостійної (кінцевої) мети. Бюджетний процес містить процесуальні норми, тобто порядок застосування норм матері­ального права. Процесуальні норми мають процедурний харак­тер і розподіляються за стадіями бюджетного процесу.

Водночас більшість юристів не мають спільної думки сто­совно того, що послідовність стадій не має суто механічного ха­рактеру, а регулюється нормами бюджетного процесу, які від­ображають послідовну зміну стадій, циклічний характер, зміну прав та обов'язків учасників бюджетного процесу, оскільки бюд­жет перебуває в постійному розвитку, русі². При цьому власне бюджетний процес розуміють як регламентовану нормами бю­джетно-процесуального права діяльність представницьких і ви­конавчих органів державної влади, місцевого самоврядування, інших учасників бюджетного процесу зі складання проектів бюд­жетів, їх розгляду та затвердження, виконання бюджетів та здій­снення бюджетного обліку, складання, зовнішньої перевірки, роз­гляду і затвердження бюджетної звітності, а також здійснення бюджетного контролю на всіх стадіях бюджетного процесу'.

¹ Опарін В. М. Фінанси (загальна теорій) / Іі. М. Опарін // 2 <■ мнд., перс
роб. і доп. - К.: КНЕУ, 2002.- Є. 132 133.

² Наприклад, див.: Фипапсопос прано. ('. 161.
^:і Болтинова О. В. Зазнач, праця. С 5(1.