ПОДАТКИ З ЮРИДИЧНИХ ОСІБУся перевага мати гроші полягає у можливості ними користуватися. Б. Франклін Основний податок, платником якого є лише юридичні особи, — це податок на прибуток. Його можна розглядати як індивідуально безоплатний обов'язковий платіж юридичної особи (її відокремленого підрозділу) з одержаного нею прибутку до бюджету. Податок на прибуток належить до основних податків, притаманних податковим системам економічно розвинених країн. Аналіз його стягнення останніми роками, зокрема в європейських країнах, свідчить про поступове зменшення податкового тягаря. Наприклад, якщо на самому початку XXI ст. ставки податку на прибуток у країнах ЄС коливалися від ЗО до 40%, то на кінець 2006 р. середня ставка податку становила 26%\ а 2008 р. вона знизилася ще на 1%. Для порівняння — у країнах Азійсько-Тихоокеанського регіону середня ставка корпоративного податку становить 28,4%. Країною із найнижчою ставкою податку на прибуток корпорацій, 9%, є Чорногорія. 10-відсоткову ставку запроваджено на Кіпрі, у Болгарії, Сербії, Албанії, Боснії та Герцеговині. Водночас структура оподаткування у цих країнах дедалі більше схиляється до непрямих податків. 1 Така зміна відбулася завдяки податковій політиці, провадженій країнами Східної Європи. Так, у 2004 р. Польща і Словенія знизили ставку цього податку до 19%, а Угорщина — до 16%. На той момент у жодній із розітнених економік ЄС податок не був менший за 30%. Унаслідок таких змій (так само як і через нижчу вартість праці та меншу активність профспілок) чимало великих корпорацій, власників відомих світових брендіи, таких, наприклад, як Реидеоі Сіігоеп, Зіетепз, Сепегаї Моїогх, Уо1кх\гакои, Налітай Косіак, ТУК, перевели виробництво до Східної Сиропи або Азії.
|
