Державне казначейство, його повноваження

Сутність казначейства як і будь якого іншого поняття чи категорії проявляється у виконуваних функціях, які характеризують прояв його суті в дії, а також завдання, права та обов'язки, пов'язані з його діяльністю.

основними завданнями Казначейства є:

1) забезпечення казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, що передбачає:

- розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів;

- контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів за цими зобов'язаннями;

- в межах своїх повноважень контроль за дотриманням учасниками бюджетного процесу бюджетного законодавства;

- ведення бухгалтерського обліку і складення звітності про виконання державного та місцевих бюджетів;

2) управління наявними фінансовими ресурсами, що ним обліковуються;

3) визначення механізму казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів, установлення єдиних правил бухгалтерського обліку і звітності про виконання державного та місцевих бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів, визначення порядку і строків подання звітів про виконання кошторисів державних цільових фондів.

 

4.Правовий статус податкової адміністрації

Поняття податкових органів, що наділені контрольними повноваженнями у сфері надходження коштів до бюджетів та спеціальних цільових фондів у формі податкових платежів можна розглядати у вузькому й широкому значеннях.

 

Податкові органи у вузькому значенні включають систему органів державної податкової служби як органів спеціальної компетенції у сфері оподаткування.

 

Податкові органи в широкому значенні — це система всіх органів влади, які контролюють надходження до бюджетів і спеціальних цільових фондів різних обов'язкових платежів податкового характеру.

 

Відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року контролюючим органом є державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу.

 

До переліку контролюючих органів законодавець включив:

 

1. Митні органи (органи Державної митної служби України) — стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.

 

2. Органи Пенсійного фонду України — стосовно збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

 

3. Органи фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування — стосовно внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у межах компетенції цих органів, встановленої законом.

 

4. Податкові органи (органи державної податкової служби України)— стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпунктах 2.1.1 -2.1.3 пункту 2.1 статті 2 вказаного вище Закону.

 

Контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції.

 

Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків 1 зборів (обов'язкових платежів), у тому числі за запитами правоохоронних органів.

 

 

Серед контролюючих органів виокремлені органи стягнення тобто державні органи, які уповноважені здійснювати заходи із забезпечення погашення податкового боргу. Такими органами є виключно податкові органи в особі органів державної податкової служби, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

 

Загальні засади організаційно-правового статусу органів державної податкової служби, їх функції та правові основи діяльності визначені Законом України "Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 року.

 

Система органів державної податкової служби України включає в себе три рівні:

 

1) вища ланка — Державна податкова адміністрація України:

 

2) середня ланка — державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;

 

3) низова (базова) ланка—державні податкові Інспекції в районах, містах (крім Києва та Севастополя), районах у містах.

 

Державна податкова адміністрація України залежно від кількості платників податків та інших місцевих умов може утворювати міжрайонні (на два і більше районів), об'єднані (на місто і район) державні податкові інспекції та у їх складі відповідні підрозділи податкової міліції.

 

Законом встановлена система підпорядкованості органів державної податкової служби:

 

- державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України.

 

- державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;

 

- Державна податкова адміністрація є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України.

 

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 року завданнями органів державної податкової служби є:

 

- здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою й своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством;

 

- внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства;

 

- прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;

 

- формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб—платників податків та інших обов'язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків — юридичних осіб;

 

- роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків;

 

- запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

 

Органи державної податкової служби України координують свою діяльність з фінансовими органами, органами Державного казначейства України, органами служби безпеки, внутрішніх справ, прокуратури, статистики, державними митною та контрольно-ревізійною службами, іншими контролюючими органами, установами банків, а також з податковими службами інших держав.

 

Основними завданнями Державної податкової адміністрації України є:

 

- здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою й своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством;

 

- здійснення контролю за погашенням податкової заборгованості платниками податків, інших платежів;

 

- здійснення в межах своїх повноважень контролю за обліком, зберіганням, оцінкою та реалізацією конфіскованого та іншого належного державі майна;

 

- прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій 3 питань оподаткування:

 

- формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків — юридичних осіб;

 

- роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків, інших платежів;

 

- запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції. їх виявлення, розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення:

 

- запобігання корупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів;

 

- забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків;

 

- розшук платників податків, які ухиляються від сплати податків, інших платежів;

 

- ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;

 

- розподіл спирту між суб'єктами підприємницької діяльності — резидентами України в установленому порядку з оформленням нарядів на одержання спирту та здійснення контролю за його цільовим використанням.

 

Функції органів державної податкової служби регіонального рівня значною мірою аналогічні функціям центрального рівня, окрім питань щодо видання нормативно-правових та методичних документів, затвердження форм податкової звітності, розробки основних напрямів, форм і методів податкових перевірок, подання звіту про надходження податків до Міністерства фінансів та Державного казначейства, внесення пропозицій, розробки проектів та виконання міжнародних договорів щодо оподаткування, надання ідентифікаційних номерів фізичним особам-платникам податків та ведення Єдиного банку даних про платників-юридичних осіб, внесення пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства та забезпечення витотовлення марок акцизного збору.

 

У разі, коли органи державної податкової служби регіонального рівня безпосередньо здійснюють контроль за платниками податків, інших платежів, вони виконують щодо цих платників ті ж функції, що й державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції.

 

Перелік функцій органів державної податкової служби місцевого рівня закріплений у статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" і полягає в тому, що саме на цьому рівні виконується основний обсяг безпосередньої роботи з платниками податків щодо здійснення податкового контролю.

 

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 5 грудня 1998 р. були внесені важливі зміни до Закону України "Про Державну податкову службу в Україні" і закріплено у складі органів державної податкової служби відповідні спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями — податкову міліцію. Загальні правові основи організації та діяльності податкової міліції визначені в Законах України "Про державну податкову службу в Україні", "Про міліцію", "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про боротьбу з корупцією", Кримінально-процесуальному Кодексі України. Податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.

 

5.Національний банк як суб’єкт здійснення фінансової діяльності

Націона́льний банк Украї́ни (скороч. НБУ) є особливим центральним органом державного управління, його емісійним центром, проводить єдину державну політику в галузі грошового обігу, кредиту, зміцнення грошової одиниці України — гривні[2].

Національний банк організовує міжбанківські розрахунки, координує діяльність банківської системи в цілому, визначає курс грошової одиниці відносно валют інших країн. Національний банк визначає вид грошових знаків, їхній номінал, відмінні ознаки і систему захисту. Національний банк України зберігає резервні фонди грошових знаків, дорогоцінні метали та золотовалютні запаси, накопичує золотовалютні резерви і здійснює операції з ними та банківськими металами. Національний банк України встановлює порядок визначення облікової ставки та інших відсоткових ставок за своїми операціями, дає дозвіл на створення комерційних банків шляхом їхньої реєстрації та видає ліцензії на виконання банківських операцій, встановлює банкам та іншим фінансово-кредитним установам нормативи обов'язкового резервування коштів.

Національний банк виконує такі функції:

відповідно до розроблених Радою Національного банку України Основних засад грошово-кредитної політики визначає та проводить грошово-кредитну політику;

монопольно здійснює емісію національної валюти України та організує її обіг;

виступає кредитором останньої інстанції для банків і організує систему рефінансування;

встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна;

організовує створення та методологічно забезпечує систему грошово-кредитної і банківської статистичної інформації та статистики платіжного балансу;

визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками;

визначає напрями розвитку сучасних електронних банківських технологій, створює, координує та контролює створення електронних платіжних засобів, платіжних систем, автоматизації банківської діяльності та засобів захисту банківської інформації[3][4][5][6];

здійснює банківське регулювання та нагляд;

веде Державний реєстр банків, здійснює ліцензування банківської діяльності та операцій у передбачених законами випадках;

веде офіційний реєстр ідентифікаційних номерів емітентів платіжних карток внутрішньодержавних платіжних систем;

здійснює сертифікацію аудиторів, які проводитимуть аудиторську перевірку банків, тимчасових адміністраторів та ліквідаторів банку;

 

складає платіжний баланс, здійснює його аналіз та прогнозування;

представляє інтереси України в центральних банках інших держав, міжнародних банках та інших кредитних установах, де співробітництво здійснюється на рівні центральних банків;

здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль за банками та іншими фінансовими установами, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій;

забезпечує накопичення та зберігання золото-валютних резервів та здійснення операцій з ними та банківськими металами;

аналізує стан грошово-кредитних, фінансових, цінових та валютних відносин;

організує інкасацію та перевезення банкнот і монет та інших цінностей, видає ліцензії на право інкасації та перевезення банкнот і монет та інших цінностей;

реалізує державну політику з питань захисту державних секретів у системі Національного банку;

бере участь у підготовці кадрів для банківської системи України;

визначає особливості функціонування банківської системи України в разі введення воєнного стану чи особливого періоду, здійснює мобілізаційну підготовку системи Національного банку;

здійснює інші функції у фінансово-кредитній сфері в межах своєї компетенції, визначеної законом.