Студопедия — Термінологічний словник. Вартість капіталу – це ціна, що підприємство платить за його залучення з різних джерел
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Термінологічний словник. Вартість капіталу – це ціна, що підприємство платить за його залучення з різних джерел






Вартість капіталу – це ціна, що підприємство платить за його залучення з різних джерел. Концепція такої оцінки ви­хо­дить із того, що капітал має відповідну вартість, яка формує рівень операційних та інвестиційних витрат підприємства. Ця концепція є однією з базових у системі управління фінансовою діяльністю підприємства. При цьому вона не зводиться тільки до визначення ціни капіталу, який залучається, а визначається цілий ряд напрямів господарської діяльності підприємства в цілому.

Вилучений капітал – це фактична собівартість акцій власної емісії, викуплених товариством у своїх акціонерів.

Вилучений капітал – це фактична собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених акціонерним товариством у його учасників.

Власний капітал – це власні джерела фінансування під­приємства, що без визначення строку повернення внесені його засновниками (учасниками) або залишені ними на підприємстві з чистого прибутку.

Власний капітал – це фінансові кошти окремого суб’єкта господарської діяльності, що належать йому на правах власності й використовуються для формування визначеної частини його активів. У кількісному вираженні сума власного капіталу зав­жди дорівнює сумі чистих активів підприємства.

Власний капітал – це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань.

Довгострокові зобов’язання – це всі можливі форми залу­чення позичкового капіталу на термін його корисного викорис­тання та погашення більше одного року.

Додатковий капітал – це сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість. Додат­ковий капітал збільшується на суму емісійного доходу.

Інвестований капітал – сума власного та запозиченого ка­піталу (довгострокового боргу) цілісного майнового комплексу.

Інвестований капітал – сума коштів, яку підприємство спря­мовує на формування активів, що відображається в під­сум­ку пасиву балансу.

Інвестований капітал – це сума простих та привілейованих акцій за їх номінальною (оголошеною) вартістю, а також до­датково вкладений капітал, що також може бути поділений за джерелами утворення.

Інший додатковий капітал – це суми до оцінки необо­рот­них активів підприємства, вартість активів безоплатно отри­ма­них підприємством від інших юридичних або фізичних осіб та інші види додаткового капіталу.

Кредитоспроможність підприємства – характеризується своєчасністю під час розрахунків за раніше отриманими креди­тами, поточним фінансовим станом і можливістю за необ­хід­ніс­тю мобілізувати кошти з різноманітних джерел.

Кредитоспроможність підприємства – це можливість підприємства швидко, на пільгових умовах залучати кредитні ресурси. Залежить вона від наявності ліквідних активів і його фінансової стійкості.

Неоплачений капітал – нараховані дивіденди акціонерам, але не сплачені своєчасно.

Неоплачений капітал – це сума заборгованості власників (учасників) за внесками до капіталу.

Непрямий метод розрахунку загальної потреби в капіта­лі – базується на використанні показника «капіталоємність про­дукції». Даний показник дає уявлення щодо розміру капіталу, який використовується, із розрахунку на одиницю виробленої (реалізованої) продукції.

Нерозподілений прибуток – це частина чистого прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після виплати доходів власникам у вигляді дивідендів, формування резервного капіталу, поповнення статутного капіталу та використання на інші потреби.

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) – це сума доходу, реінвестована в підприємство, або сума непокритого збитку.

Оптимальна структура капіталу – таке співвідношення власного й позикового капіталу, при якому забезпечується фі­нансова стійкість, платоспроможність підприємства, ефек­тив­ність використання активів і власного капіталу, низький ризик втрати фінансової стійкості та ефективність фінансового ме­недж­менту в цілому.

Оптимальна структура капіталу – це таке співвідношення використання власних і позикових засобів, при якому забез­пе­чується найбільш ефективна пропорційність між коефіцієнтом фінансової рентабельності та коефіцієнтом фінансової стійкості підприємства, тобто максимізується його ринкова вартість.

Пайовий капітал – це сукупність коштів фізичних і юри­дичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здій­снен­ня його господарсько-фінансової діяльності.

Передстартові витрати, призначені для створення нового підприємства – це відносно невеликі суми фінансових засобів, які необхідні для розробки бізнес-плану та фінансування, що пов’язане з цим дослідженням.

Позичковий капітал – це форма залучення зовнішніх коштів від інвесторів, кредиторів, постачальників із метою розвитку під­приємства. Позичковий капітал поділяється на довго­стро­ко­вий і короткостроковий (поточний).

Позичковий капітал – це частина авансованого капіталу, сформована за рахунок ще не повернутих позичкових джерел, що повинні бути відшкодовані кредиторам через певний строк у зумовленій формі.

Позичковий капітал - це фінансові кошти, що залучаються підприємством для формування визначеної частини активів із зобов’язанням повернути їх позикодавцю в обумовлені терміни. Позичковий капітал набуває форми фінансових зобов’язань під­приємства. За такими зобов’язаннями, звичайно, сплачуються відсотки за користування чужими фінансовими ресурсами, що залежать від норми позичкового відсотку на грошовому ринку, тривалості використання цих ресурсів та інших умов.

Показник вартості капіталу – це критерій оцінки та фор­му­вання відповідного типу політики фінансування підприєм­ством своїх активів (у першу чергу – оборотних).

Політика формування фінансової структури капіталу – частина фінансової стратегії підприємства, що полягає в опти­мізації структури капіталу, завдяки чому забезпечується висока рентабельність власного капіталу й низький ризик втрати фі­нан­сової стійкості.

Поточні зобов’язання (короткострокові позики) – це всі можливі форми залучення позичкового капіталу на термін його використання та погашення, що не перевищує одного року.

Прямий метод розрахунку загальної потреби в капіталі – базується на визначенні необхідної суми активів, що дозволяють новому підприємству розпочати господарську діяльність.

Резервний капітал – зарезервована частина коштів для стра­хування фінансової діяльності підприємства.

Резервний капітал – це сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.

Резервний капітал – це сума резервів, створених підпри­єм­ством відповідно до діючого законодавства або статутних до­кументів.

Розподілений прибуток – характеризує частину сформо­ва­но­го прибутку, що на даний момент вже розподілена й не ви­ко­ристана у процесі господарської діяльності.

Стартовий капітал – призначений для безпосереднього формування активів нового підприємства. Наступне наро­щу­ван­ня капіталу розглядається як форма розширення діяльності під­приємства й пов’язане з формуванням додаткових фінансових ресурсів.

Статутний капітал – це зареєстрована вартість простих і привілейованих акцій для акціонерних товариств та розмір ста­тут­ного капіталу для інших підприємств, зафіксований у ста­тут­них документах.

Статутний капітал – це сукупність у грошовому екві­ва­ленті внесків засновників в майно під час створення підпри­єм­ства для забезпечення його діяльності в розмірах, визначеними засновницькими документами.

Структура капіталу – структура засобів підприємства, от­ри­маних за рахунок різних джерел довгострокового фінансу­вання.

Структура капіталу – це співвідношення власних і по­зи­ко­вих фінансових засобів, що використовує підприємство у про­цесі господарської діяльності.

Фінансова структура капіталу – це співвідношення влас­ного й позикового капіталу, використовуваного ланками ло­гіс­тичної системи у процесі господарської діяльності.

Цільове фінансування – створені за рахунок чистого при­бутку спеціальні фонди, що мають суворе цільове призначення (амортизаційний фонд, фонд виробничого й соціального роз­вит­ку, фонд оплати праці).







Дата добавления: 2015-09-04; просмотров: 1307. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Шрифт зодчего Шрифт зодчего состоит из прописных (заглавных), строчных букв и цифр...

Картограммы и картодиаграммы Картограммы и картодиаграммы применяются для изображения географической характеристики изучаемых явлений...

Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

МЕТОДИКА ИЗУЧЕНИЯ МОРФЕМНОГО СОСТАВА СЛОВА В НАЧАЛЬНЫХ КЛАССАХ В практике речевого общения широко известен следующий факт: как взрослые...

СИНТАКСИЧЕСКАЯ РАБОТА В СИСТЕМЕ РАЗВИТИЯ РЕЧИ УЧАЩИХСЯ В языке различаются уровни — уровень слова (лексический), уровень словосочетания и предложения (синтаксический) и уровень Словосочетание в этом смысле может рассматриваться как переходное звено от лексического уровня к синтаксическому...

Плейотропное действие генов. Примеры. Плейотропное действие генов - это зависимость нескольких признаков от одного гена, то есть множественное действие одного гена...

Ведение учета результатов боевой подготовки в роте и во взводе Содержание журнала учета боевой подготовки во взводе. Учет результатов боевой подготовки - есть отражение количественных и качественных показателей выполнения планов подготовки соединений...

Сравнительно-исторический метод в языкознании сравнительно-исторический метод в языкознании является одним из основных и представляет собой совокупность приёмов...

Концептуальные модели труда учителя В отечественной литературе существует несколько подходов к пониманию профессиональной деятельности учителя, которые, дополняя друг друга, расширяют психологическое представление об эффективности профессионального труда учителя...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.012 сек.) русская версия | украинская версия