Особливості суспільно-політичного розвитку провідних країн азіатсько-тихоокеанського регіону в 20-х -поч. 30-х рр.

Азіатсько-Тихоокеанський регіон був серйозним центром міждер­жавних протиріч. Основними су­перниками в цьому регіоні виступали США, Великобританія та Японія.

Основними питаннями, що ви­кликали протиріччя між указаними державами, були:

• контроль над Китаєм;

• недоторканність колоніальних
володінь;

• баланс морських озброєнь.
Так, під час першої світової війни

Японія, яка не брала активної участі у війні, скориставшись тим, що євро­пейські держави і США були зай­няті на Європейському театрі бойо­вих дій, посилила свої позиції на Далекому Сході, Тихому океані, а надто в Китаї. Зросла й морська мо­гутність Японії, яка спиралася на англо-японську угоду 1902 р. Основним противником Японії були США. Вони виступили проти поділу Китаю на зони впливу і ви­магали проведення політики стосов­но Китаю під гаслами «відкритих две­рей» і «рівних можливостей». Також Сполучені Штати непокоїло зростан­ня морської могутності Японії. У Ва­шингтоні й Токіо не виключали мож­ливості воєнного зіткнення.

Великобританія, своєю чергою, наполягала на збереженні принци­пу поділу Китаю на сфери впливу. Така позиція Великобританії, а та­кож вимога США сплатити всі бор­ги загострили і англо-американські стосунки.

Для вирішення цих питань було скликано Вашингтонську конфе­ренцію.