Фінансове право України. діяльності й активно здійснюють валютні операції

діяльності й активно здійснюють валютні операції. Тому невипадково у валютному законодавстві багато уваги присвячено порядку здійснення валютних операцій комерційними банками'.

5. Нездійснення уповноваженими банками функцій агента валютного контролю в частині запобігання проведенню резидентами і нерезидентами через ці банки незаконних валютних операцій тягне за собою позбавлення генеральної ліцензії Національного банку України на право здійснення валютних операцій або штраф у розмірі 25% від суми (вартості) валютних операцій, здійснених резидентами та нерезидентами через ці банки з порушенням чинного законодавства. У разі використання в розрахунках іноземної валюти штраф сплачується у валюті України за обмінним курсом Національного банку України на день складання відповідного протоколу порушення валютного законодавства.

6. Нездійснення уповноваженими банками функцій агента валютного контролю в частині своєчасного інформування у випадках та в порядку, встановленому законодавством, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку України, відповідних державних органів про порушення резидентами і нерезидентами законодавства, пов'язаного з проведенням ними валютних операцій, тягне за собою штраф у розмірі 5% від суми (вартості) валютних операцій, про які уповноважений банк згідно зі встановленим порядком зобов'язаний був поінформувати відповідні державні органи. У разі притягнення уповноваженого банку до відповідальності за порушення вимог п. 2 ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання І валютного контролю" (здійснення уповноваженими банками контролю за валютними операціями, що провадяться резидентами та нерезидентами через ці банки) розмір одного штрафу не може перевищувати одного відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду.

У разі виявлення порушень валютного законодавства з боку банків або фінансово-кредитних установ уповноваженими працівниками НБУ складається протокол за визначеною в Положенні формою, який вручається керівникові (посадовій особі,

¹ Валютний контроль та його правова регламентація в Україні // Вісник НБУ,— 1997. — №11. —С. 12-13.

Л. К. Воронова

яка виконує його обов'язки) банку або фінансово-кредитної"_; установи, чи їх відокремленого структурного підрозділу, де '.' безпосередньо здійснювалась відповідна перевірка. За кожним випадком порушення, що виявлені під час однієї перевірки, складається окремий протокол, до якого обов'язково додаються інші документи, які свідчать про факти порушень. Якщо під час реалізації одного договору було здійснено кілька однотипних порушень валютного законодавства, то допускається складання одного протоколу за умови, що загальна сума штрафу від цього не зміниться. Після складання протоколу уповноважені працівники НБУ зобов'язані запропонувати особі, якій вручено цей протокол, надати пояснення за кожним фактом порушення.

Підставою для застосування НБУ і його територіальними управліннями вказаних Положенням і зазначених вище санкцій можуть бути: матеріали перевірок, що здійснюються уповноваженими працівниками центрального апарату та територіальних управлінь НБУ; матеріали перевірок, що проводяться уповноваженими працівниками державних органів валютного контролю; матеріали перевірок, що здійснюються уповноваженими працівниками державних контрольних і правоохоронних органів, які не належать до органів валютного контролю. У разі виявлення державними органами валютного контролю та державними контрольними І правоохоронними органами порушення банками або фінансово-кредитними установами валютного законодавства складається акт чи довідка про перевірку, які разом з копіями документів, що підтверджують факт порушення, надсилаються до територіальних управлінь НБУ за місцем проведення зазначених перевірок. Уповноважені працівники територіальних управлінь НБУ аналізують отримані матеріали та в разі наявності складу правопорушення застосовують відповідні санкції. У разі відсутності в комплекті матеріалів, що надходять до НБУ, документів, які підтверджують факт порушення, уповноважені працівники НБУ зобов'язані здійснити додаткову перевірку отриманої інформації на місці.

Матеріали про порушення валютного законодавства залежно від суми штрафу розглядають та приймають рішення про застосування санкцій: — до 10,0 тис. доларів США— начальники територіальних

управлінь НБУ;

Фінансове право України

— до 50 тис. доларів США — директор Департаменту валютного контролю та ліцензування НБУ;

— до 100 тис. доларів США — Голова НБУ та його заступники.

У разі прийняття рішення про застосування санкцій виноситься постанова про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства. Санкції у вигляді позбавлення ліцензії, виключення з Реєстру банків, їх філій і фінансово-кредитних установ, застосування штрафу, що перевищує суму (вартість), еквівалентну 100 тис. доларів США, перераховану у валюту України за обмінним курсом НБУ на день складання відповідного протоколу порушення валютного законодавства, застосовуються виключно на підставі постанови Правління НБУ. Постанова про притягнення до відповідальності за порушення правил валютного законодавства надсилається територіальними управліннями НБУ порушнику, який протягом п'яти днів після її отримання має перерахувати суму штрафу до Державного бюджету України. У разі несплати комерційним банком або фінансовою установою штрафу в зазначений строк постанова про притягнення їх до відповідальності підлягає примусовому виконанню органами державної виконавчої служби за місцезнаходженням порушника в порядку, визначеному чинним законодавством України.

Контрольні запитання

1. Які типи валютних режимів Ви знаєте?

2. Хто є суб'єктом валютних правовідносин?

3. Що є об'єктом валютних правовідносин?

4. Які органи здійснюють валютний контроль?

5. Які організації є агентами валютного контролю?

6. Яка відповідальність передбачена за порушення валютного законодавства?

394 Л. К. Воронова

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТШ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Кодекси, закони України

Конституція України від 28 червня 1996 р.

Лісовий кодекс України від 21 січня 1994 р.

Кодекс України про надра від 27 липня 1994 р.

Водний кодекс України від 6 червня 1995 р.

Митний кодекс України від 11 липня 2002 р.

Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 р.

Цивільний Кодекс України від 16 січня 2003 р.

Господарський Кодекс України від 16 січня 2003 р.

Про ціни та ціноутворення. Закон України від 3 грудня 1990 р. № 507-ХН зі змінами.

Про державну податкову службу в Україні. Закон України від 4 грудня 1990 р. № 509-ХІІ у редакції Закону від 24 грудня 1993 р. № 3813-ХІІ із змінами та доповненнями.

Про власність. Закон України від 7 лютого 1991 р. № 697-ХІІ із змінами та доповненнями.

Про зайнятість населення. Закон України від 1 березня 1991 р. № 803-Х1І із змінами та доповненнями.

Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні. Закон України від 21 березня 1991 р. № 875-ХІІ із змінами та доповненнями.

Про зовнішньоекономічну діяльність. Закон України від 16 квітня 1991 р. № 959—XII із змінами та доповненнями.

Про цінні папери і фондову біржу. Закон України від 18 червня 1991 р. № 1201-ХП із змінами та доповненнями.

Про систему оподаткування. Закон України від 25 червня 1991 р., в редакції Закону України від 18 лютого 1997 р. № 77/97-ВР.

Про охорону навколишнього природного середовища. Закон України від 25 червня 1991 р. № 1264-ХП із змінами та доповненнями.

Про єдиний митний тариф. Закон України від 5 лютого 1992 р. № 2097- XII із змінами та доповненнями.

Про плату за землю. Закон України від 3 липня 1992 р. № 2535—XII Із змінами та доповненнями.

Про державний внутрішній борг України. Закон України від 16 вересня 1992 р. № 2604-ХІІ із змінами та доповненнями.

Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні. Закон України від 26 січня 1993 р. № 2939-ХІІ із змінами і доповненнями.

Про оподаткування прибутку підприємств. Закон України від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР із змінами та доповненнями.

Про застосування реєстраторів розрахункових, операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Закон України від 6 липня 1995 р. № 265/95-ВР у редакції Закону від 1 червня 2000 Р; № 1776—III із змінами та доповненнями.

Фінансове право України 395

Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби. Закон України від 18 вересня 1995 р. із змінами та доповненнями.

Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами. Закон України від 19 грудня 1995 р. № 481/95-ВР із змінами і доповненнями.

Про страхування. Закон України від 7 березня 1996 р. № 85/96-ВР Із змінами та доповненнями.

Про патентування деяких видів підприємницької діяльності. Закон України від 23 березня 1996 р. № 98/96-ВР із змінами та доповненнями.

Про захист від недобросовісної конкуренції. Закон України від 7 червня 1996 р. № 236/96-ВР.

Про рекламу. Закон України від 3 липня 1996 р. № 270-96-ВР із змінами та доповненнями.

Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. Закон України в редакції Закону від 18 лютого 1997 р. № 75/97 із змінами І доповненнями.

Про податок на додану вартість. Закон України від 3 квітня 1997 р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями.

Про місцеве самоврядування в Україні. Закон України від 21 травня 1997 р. № 280-97-ВР.

Про ратифікацію Європейської хартії місцевого самоврядування Закон України від 15 липня 1997 р. № 452/97-ВР.

Про джерела фінансування дорожнього господарства України. Закон України від 18 вересня 1991 р. № 1562-ХІІ у редакції Закону України від 16 грудня 1997 р. № 725/97-ВР із змінами та доповненнями.

Про оренду землі. Закон України від 6 жовтня 1998 р. № 161-ХІУ із змінами та доповненнями.

Про фіксований сільськогосподарський податок. Закон України від 17 грудня 1998 р. № 32-ХІУ Із змінами та доповненнями.

Про столицю України — мІсто-герой Київ. Закон України від 15 січня 1999 р. № 401-ХІУ.

Про місцеві державні адміністрації. Закон України від 9 квітня 1999 р. № 586-ХІУ.

Про джерела фінансування органів державної влади. Закон України від 30 червня 1999 р. № 783-ХІУ.

Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Закон України від 23 вересня 1999 р. № 105-ХУІ із змінами та доповненнями.

Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття. Закон України від 2 березня 2000 р. № 1533—III із змінами та доповненнями.

396 Л. К. Воронова

Про правовий режим надзвичайного стану. Закон України від 16 березня 2000 р. № 1550-Ш.

Про реструктуризацію боргових зобов'язань Кабінету Міністрів України перед Національним банком України. Закон України від 20 квітня 2000 р. № 1697-Ш із змінами та доповненнями.

Про охорону культурної спадщини. Закон України від 8 червня 2000 р. № 1805-ІП з подальшими змінами та доповненнями.

Про державну підтримку малого підприємництва. Закон України від 19 жовтня 2000 р. № 2063-Ш Із змінами та доповненнями.

Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами. Закон від 21 грудня 2000 р. № 2181—III із змінами та доповненнями.

Про платіжні системи та переказ грошей в Україні. Закон України від 4 квітня 2001 р. № 2346-ІП.

Про державно-правовий експеримент розвитку місцевого самоврядування в місті Ірпені, селищах Буча, Ворзель, Гостомель, Коцю-бинське Київської області. Закон України від 5 квітня 2001 р. № 2352-Ш.

Про внесення змін до пункту 22.3 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Закон України від 20 вересня 2001 р. № 2712-Ш із змінами та доповненнями.

Про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання виробництва І торгівлі спиртом етиловим, коньячним І плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами. Закон України від 7 лютого 2002 р. № 3032-Ш.

Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Закон України від 24 грудня 2002 р. № 349-ІУ.

Про податок з доходів фізичних осіб. Закон України від 22 травня 2003 р. № 889-ІУ із змінами та доповненнями.

Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України. Закон України від 25 березня 2005 р. № 2505-ІУ.

Укази Президента України

Про внесення змін до Указу Президента України від 3 липня 1998 р. № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва". Указ Президента України 28 червня 1999 р. № 746/99 // Офіційний Вісник України. — 1999 р. — № 26.

Про регулювання розміру плати за користування тимчасово вільними залишками бюджетних коштів І коштів державних позабюджетних фондів. Указ Президента України від 7 вересня 1998 р. № 982/98 // Офіційний вісник України. — 1998. — № 36.

Положення про Міністерство фінансів, затверджене Указом Президента України № 1081/99 від 17 вересня 1999 р. // Офіційний вісник України. — 1999. — Ст. 35.

Г

Фінансове право України 397

Про заходи щодо соціально-економічного розвитку Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Указ Президента України від 13 березня 2000 р. № 460/2000 // Урядовий кур'єр. — 2000. — №67.

Про затвердження Положення про Державну податкову адміністрацію України. Указ Президента України від 13 липня 2000 р. із змінами та доповненнями // Офіційний вісник України. — 2000. — № 29. — Ст. 1200.

Про заходи щодо підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи. Указ Президента України від 27 серпня 2000 р. // Урядовий кур'єр. — 2000. — № 171.

Про заходи щодо підвищення ефективності контролю за використанням бюджетних коштів. Указ Президента України від 19 вересня 2000 р. № 1074/2000 із змінами та доповненнями // Офіційний вісник України. — 2000. — № 38. — Ст. 1617.

Про деякі заходи щодо врегулювання лотерейної діяльності. Указ Президента України від 10 вересня 2002 р. № 813/2002 // Урядовий кур'єр. — 2002. — 12 вересня.