Розрахункова платоспроможність

 

Засіб платежу	На початок періоду	На кінець періоду	Платіжні зобов'язання	На початок періоду	На кінець періоду
1. Грошові кошти			1. Короткострокові кредити
2. Готова продукція			2. Кредити, не погашені в строк
3. Дебітори			3. Кредиторська заборгованість
4. Інші активи			4. Інші пасиви
Усього			Усього
Коефіцієнт розрахункової платоспроможності	0,675	0,854

Таблиця 1.17 Ліквідна платоспроможність

 

Засіб платежу	На початок періоду	На кінець періоду	Платіжні зобов'язання	На початок періоду	На кінець періоду
1. Грошові кошти, розрахунки та ін. активи			1. Кредити під запаси та затрати
2. Запаси і витрати			2. Кредити, не погашені в строк
			3. Інша кредиторська заборгованість
			4. Власні оборотні кошти
Усього			Усього
Коефіцієнт ліквідної платоспроможності	1,021	1,064

Із наведених даних видно, що:

а) коефіцієнт грошової платоспроможності на кінець періоду становив
0,349, що значно вище порівняно з початком року на 0,179, тобто
платоспроможність зросла на 105,3%) (0,179/0,170x100). Цей показник свідчить,
що на звітну дату може бути погашено тільки 34,9%о короткострокових
платіжних зобов'язань продавця;

б) для оцінки цього показника необхідно вивчити конкретний стан справ
з термінами платежів по підприємствах, бо терміни погашення заборгованості

настають не водночас. Можна сказати, що на даному підприємстві - середній рівень платоспроможності;

в) коефіцієнт розрахункової платоспроможності також збільшився на
0,215. Тобто, якщо на покриття платіжних зобов'язань взяти не тільки грошові
кошти, але і кошти в розрахунках, готову продукцію, відвантажені товари,
дебіторську заборгованість та інші активи, що реально можна реалізувати, на
кінець періоду платіжні засоби на 85,4% покривали б платіжні зобов'язання. Це
свідчить про позитивні модифікації фінансового стану підприємства;

г) коефіцієнт ліквідної платоспроможності є найбільш узагальнюючим
показником. У його чисельнику відображаються всі оборотні кошти, а в
знаменнику позикові та власні джерела їх формування. Цей показник
перевищував одиницю і становив на кінець періоду 1,06, тобто ліквідна
вартість оборотних коштів була на 0,06 вища за платіжні зобов'язання.
Негативною буде ситуація, якщо коефіцієнт ліквідної платоспроможності
становитиме менше одиниці. Таке підприємство вважається банкрутом і може
бути ліквідоване, а його майно продане.

Отже, усі три коефіцієнти платоспроможності свідчать про те, що підприємство відповідає параметрам, які необхідні для здійснення з ним кредитних та інших фінансових відносин.

Завершує аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства складання аналітичного висновку, що є дев'ятим етапом даної методики.

Підвищення рівня платоспроможності підприємства залежить від поліпшення результатів його виробничої і комерційної діяльності. Разом з цим, надійний фінансовий стан залежить також від раціональної організації використання фінансових ресурсів. Тому в умовах ринкової економіки здійснюється не тільки оцінка активів і пасивів балансу, а також і поглиблений щоденний аналіз стану і використання господарських засобів. Інформаційною базою для такого аналізу є дані управлінського обліку.

Як відомо, для встановлення платоспроможності підприємства першочергово, вивчається структура балансу. Вона може бути визнана незадовільною, а підприємство неплатоспроможним, якщо:

а) коефіцієнт поточної ліквідності на кінець звітного періоду має
значення нижче нормативного (2,0);

б) коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами на кінець
звітного періоду має значення нижче нормативного (0,3).

Коефіцієнт поточної ліквідності (Кпл) розраховується за формулою:

Оборотні активи (Оа) /Поточні зобов'язання (Пз).

Коефіцієнт забезпеченості власними коштами (Кз) розраховується з формулою:

Оборотні активи (Оа) - Поточні пасиви (Пп) /Поточні активи (Па).

У процесі аналізу цих показників необхідно оцінити фінансову ситуацію у якій опинилося підприємство.

По-перше, коефіцієнт поточної ліквідності та коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами може бути нижчий за нормативний, проте існує тенденція до зростання цих показників на підприємстві. У таких випадках розраховується коефіцієнт відновлення платоспроможності (Кв.п.) формулою:

Кв.п. = Кк п.л. + В\Т (Кк п.л. - Кп п.л) \ 2(1.7)

де К к п.л. - значення коефіцієнта поточної ліквідності на кінець періоду;

К ^п п. л. - значення коефіцієнта поточної ліквідності на початок періоду;

Т - тривалість звітного періоду у місяцях;

В - період відновлення (утрати) платоспроможності.

При розрахунку коефіцієнта відновлення платоспроможності В = 6 місяцям.

При розрахунку коефіцієнта втрати платоспроможності В = 3 місяцям.

У результаті розрахунків і отриманих значень наведених вище показників може бути прийняте одне з таких рішень:

- про визначення структури балансу підприємства незадовільною, а підприємство неплатоспроможним;

- про наявність реальної можливості у підприємства-боржника відновити свою платоспроможність;

- про наявність реальної можливості втрати платоспроможності підприємством, якщо воно найближчим часом не зможе виконати свої зобов'язання перед кредиторами.

Підставою для визнання структури балансу підприємства незадовільною, а підприємство - неплатоспроможним є виконання однієї з таких умов:

- коефіцієнт поточної ліквідності на кінець звітного періоду менше 2;

- коефіцієнт забезпеченості власними коштами на кінець звітного періоду менше 0,1.

За умови, що структура балансу підприємства є незадовільною, для перевірки реальної можливості підприємству треба відновити свою платоспроможність, розраховується коефіцієнт відновлення платоспроможності строком на 6 місяців. Якщо значення коефіцієнта Квп більше 1, то може бути прийнято рішення щодо наявності у підприємства реальної можливості відновити свою платоспроможність і в цьому випадку рішення про визнання структури балансу незадовільною може бути відкладено на певний строк.

За умови незадовільної структури балансу для перевірки стійкості фінансового стану розраховується коефіцієнт утрати платоспроможності строком на строк 3 місяці. Якщо значення коефіцієнта втрати платоспроможності К_вп менше 1, може бути прийняте рішення про неможливість підприємством у найближчий час виконати свої зобов'язання перед кредиторами (про втрату платоспроможності).

Таким чином, висновки щодо незадовільної структури балансу і визнання підприємства неплатоспроможним можна зробити, якщо у підприємства Kпл і К₃ нижче нормативних значень і воно не має можливості відновити свою платоспроможність.

Але, якщо в підприємства ці коефіцієнти нижче нормативних, проте є реальна можливість відновити свою платоспроможність у встановлені строки, може бути прийняте рішення щодо відстрочки визнання підприємства неплатоспроможним протягом 6 місяців.

Необхідно підкреслити, що, якщо в процесі аналізу причин неплатоспроможності підприємства встановлено, що основною причиною, яка викликала значне погіршення фінансового стану і призвела до неплатоспроможності, є заборгованість держави перед підприємством, то в

цьому випадку таке підприємство не може бути визнане платоспроможним і не може бути оголошене підприємством-банкрутом. В інших випадках необхідно детально вивчати шляхи поліпшення структури балансу підприємства та його платоспроможності.

Основними напрямами такого аналізу можуть бути:

1. Вивчення динаміки валюти балансу:

а) зменшення валюти балансу свідчить, як правило, про скорочення
підприємством господарського обороту. А це, у свою чергу, спричинене спадом
попиту на продукцію даного підприємства, значним зменшенням доступу на
ринки сировини і т. ін.

Причини зменшення валюти балансу необхідно детально вивчити і дати рекомендації щодо виходу підприємства зі стану неплатоспроможності.

б) збільшення валюти балансу можливе за рахунок переоцінки фондів,
подорожчання виробничих запасів, готової продукції та внаслідок інфляційних
процесів.

2. Вивчення структури активів і пасивів балансу:

Аналіз структури активів проводиться в двох напрямах - з погляду їх участі у виробництві та з позиції їх ліквідності. Зміна структури активів у бік збільшення оборотних коштів може бути в результаті:

• формування більш мобільної структури активів, ідо впливають на прискорення оборотності мобільних коштів підприємства;

• скорочення виробничої бази підприємства;

• коригування обліку основних фондів, коли вони не встигають за інфляційними процесами.

Далі необхідно аналізувати кожну статтю оборотних коштів і знаходити причини їх зміни, що призвели до неплатоспроможності підприємства.

3. Вивчення фінансових результатів діяльності підприємства і використання
прибутку.

Якщо підприємство збиткове, то це свідчить про відсутність джерел поповнення власних коштів.

А коли підприємство отримує прибуток і є при цьому неплатоспроможним, то необхідно проаналізувати використання прибутку. Так, коли наявні значні відрахування до фонду споживання, то в умовах неплатоспроможності підприємства їх можна розглядати як резерв поповнення власних оборотних коштів. Вивчаються також можливості підприємства щодо збільшення суми прибутку в результаті підвищення обсягів виробництва і реалізації продукції, зниження собівартості, поліпшення якості та підвищення конкурентоспроможності продукції.

За результатами такого аналізу розробляються заходи, спрямовані на поліпшення структури балансу і фінансового стану неплатоспроможних підприємств.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Яка мета аналізу ліквідності та платоспроможності підприємств?

2. Як розрізняються активи за ступенем ліквідності?

3. Як групуються пасиви за ступенем строку їх оплати?

4. Як складається баланс ліквідності. Наведіть його форму?

5. Як визначається ліквідність підприємства за допомогою фінансових коефіцієнтів?

6. Як визначається загальний коефіцієнт покриття?

7. Як визначається коефіцієнт швидкої ліквідності?

8. Як визначається коефіцієнт абсолютної ліквідності?

9. Як проводиться аналіз модифікацій у складі джерел коштів та їх розміщенні у порівнянні з початком року? Наведіть форму таблиці.

10. Як визначається показник власних оборотних коштів?

 

11. Як визначається показник маневреності власних обігових коштів?

12. Як розраховується індекс ліквідності?

13. Наведіть ознаки платоспроможності.

14. Що таке платоспроможність підприємства?

15. Наведіть форму платіжного календаря.

16. Як визначається грошова платоспроможність? Наведіть форму таблиці.

17. Як визначається розрахункова платоспроможність? Наведіть форму таблиці?

18. Як визначається ліквідна платоспроможність? Наведіть форму таблиці.

19. Від чого залежить підвищення рівня платоспроможності підприємства?