Студопедия — Визначення триєдиної мети уроку та її складових аспектів
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Визначення триєдиної мети уроку та її складових аспектів






Вихідна ідея (єдність навчання, виховання і розвитку) сучасного уроку сформувалась в результаті тривалого розвитку вітчизняної теорії навчання і виховання, а також творчих досягнень педагогічних колективів та систем освіти. Вона є центральною ідеєю побудови будь-якого уроку, незалежно від його призначення та приналежності. У відповідності з цією ідеєю повинен конструюватися і проводитися кожний урок. У ній знаходить своє відображення логіка сучасної теорії навчання і соціальне замовлення суспільства системі освіти. Освітній аспект пов'язаний з розширенням об'єму інформації, розвиваючий – зі структурним ускладненням змісту, що засвоюється, виховний – з формуванням відносин. Можливість реалізації єдності даних функцій повинна бути закладена як у змісті, так і в методах, за допомогою яких в процесі навчання передається зміст освіти.

Загальною функцією уроку є цілісне формування й розвиток особистості школяра на основі розвиваючого і виховуючого навчання, а саме: озброєння учнів глибокими і усвідомле­ними знаннями, використання цього процесу для всебічного розвитку особистості; навчання учнів діяльності з оволодіння знаннями; формування мотивів учіння, постійне самовдоскона­лення, самонавчання, самовиховання; ефективний вплив уроку на розумовий розвиток учнів; виховання вольових якостей, мотивів і досвіду поведінки; формування моральної основи особистості, орієнтованої на загальнолюдські цінності; виховання культури почуттів і т. ін.

Структурування будь-якого уроку розпочинається з усвідомлення і правильного, чіткого визначення мети – чого учитель хоче досягти; потім забезпечення засобів – що допоможе вчителеві в досягненні мети, а вже потім визначення способу – як учитель буде діяти, щоб мета була досягнута.

Мета – це прогнозований, завчасно запланований результат діяльності, спрямованої на перетворення якогось об’єкта. В педагогічній діяльності об’єктом перетворення є діяльність учня, а результатом – рівень освіченості, розвитку і вихованості учня. Мета уроку випливає із загальних цілей виховання особистості в суспільстві і тих задач, які воно ставить на кожному етапі свого розвитку перед школою. В цьому плані мета уроку включає, з одного боку, передбачення можливих результатів, які закладені в даній ситуації навчально-виховного процесу, а з іншого, - програму дій вчителя й учнів, спрямовану на отримання бажаного результату. Мета уроку в сучасній школі повинна відзначатися конкретністю, чіткістю, логічністю, трансформацією в конкретні дидактичні завдання. Виходячи з цього, мета уроку має триєдиний характер і складається з трьох взаємопов’язаних, взаємодіючих аспектів: пізнавального, розвиваючого і виховного. Ці аспекти мети пов'язують і підпорядковують всі сторони, компоненти, структурні елементи уроку, визначаючи успішну реалізацію його основної функції. Цільові зв'язки уроку, таким чином, носять системоутворюючий характер.

Триєдина мета уроку досягається за допомогою розв'язання цілої низки навчально-виховних завдань, на які вона розпадається. Ці завдання ставляться і розв’язуються на кожному навчально-виховному моменті уроку, відповідно до педагогічної обстановки, і є межею досягнення триєдиної дидактичної мети. Освітні завдання полягають в удосконаленні змісту освіти: засвоєнні знань і способів діяльності; засвоєнні досвіду здійснення типових дій; засвоєнню досвіду творчої діяльності. Розвиваючі завдання передбачають розвиток психологічних процесів (уваги, сприймання, мислення, пам'яті) і стану особистості (відчуттів, уявлень, емоцій, піднесення, індивідуальних особливостей, волі, вольових якостей, потреб, формування характеру). Виховні завдання визначають формування системи моральних ставлень особистості до світу, суспільства, рідного краю, культури, мови, людей, результатів діяльності, самого себе, здійснюючи виховання в різних напрямах.

Пізнавальний аспект триєдиної мети є основним і визначальним аспектом і передбачає формування системи уявлень і понять про предмети і явища природи та взаємозв’язки й залежності між ними; предметних умінь на основі засвоєних природознавчих знань; умінь застосовувати спеціальні методи пізнання природи (спостереження, дослід, практична робота).

Освітні цілі уроку часто ставляться в дуже загальному вигляді. Однак, до кінця уроку важко досягти того, щоб учні сприйняли, осмислили новий матеріал, узагальнили, систематизували і навчилися його застосовувати на практиці в нестандартних умовах. Тому, на думку В.Ф.Паламарчук, «...доцільно при плануванні освітньої мети уроку вказувати, якого рівня якості знань, умінь та навичок учням пропонується досягти на даному уроці: репродуктивного, конструктивного або творчого» [Паламарчук В.Ф. Школа учит мыслить. - М., 1987].

На думку Л.В.Занкова, розвиваючий аспект триєдиної мети – найбільш складний для вчителя, при плануванні якого він завжди зустрічається з труднощами. Часто вчитель намагається формувати новий розвиваючий аспект мети до кожного уроку, забуваючи що розвиток дитини відбувається значно повільніше, ніж процес її навчання й виховання, що самостійність розвитку досить відносна і здійснюється він в значній мірі як результат правильно організованого навчання і виховання. Звідси випливає, що один і той же розвиваючий аспект мети уроку може бути сформульований для триєдиних цілей декількох уроків, а іноді й для уроків певної теми. Інша причина труднощів полягає в недостатніх знаннях учителя тих галузей педагогіки й особливо психології, які пов'язані зі структурою особистості, тих її сфер, які потрібно розвивати.

Розвиваючий аспект спрямований на розвиток розумових здібностей учнів, що відбувається через оволодіння уміннями розумової діяльності: перцептивної (сприймання), мислительної (логічного і творчого мислення), імажинативної (уява), мовленнєвої. А також на розвиток емоційної сфери дітей; їхньої пізнавальної активності самостійності шляхом засвоєння узагальнених способів самоуправління (самомотивація, постановка цілей, самопланування, самоорганізація, самоперевірка і самооцінювання – самоконтроль, самокоригування); здатності до творчості, до самовираження і спілкування в колективній діяльності. Як бачимо, розвиваючий аспект триєдиної мети уроку досить складний, і його не можна зводити тільки до розвитку мислення на уроці.

Виховний аспект триєдиної мети уроку, за твердженням О.Я.Савченко, повинен перед­бачати використання змісту навчального матеріалу, методів навчання, форм організації пізнавальної діяльності в їхній взаємодії для здійснення формування і розвитку моральних, трудових, естетичних, патріотичних, екологічних та інших якостей особистості школяра. Він повинен бути спрямований на виховання правильного ставлення до загальнолюдських цінностей, почуття громадянського обов'язку у ставленні до навколишнього світу, прагнення охороняти і примножувати природу. Якщо в процесі навчання вчитель постійно залучає учнів до активної пізнавальної діяльності, пропонує їм самостійно розв'язувати проблеми, вчить наполегливості в досягненні мети, вмінню відстоювати свої погляди, створює в класі творчу атмосферу, то таке навчання звичайно буде виховуючим. Виховний вплив на особистість школяра здійснюється також через систему відносин, що складаються на уроці [Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. – К.: «Магістр-8», 1997. - 256 с.]. Таким чином, використовуючи зміст виховного аспекту мети уроку, вчитель може закласти і розвивати основи для формування моральних відносин, які будуть поглиблюватися у школярів у їхньому спілкуванні з навколишнім світом.

Наводимо можливі варіанти формулювання триєдиної мети уроку:

v пізнавальний аспект ( визначаємо ті уявлення чи поняття, які формуємо під час уроку; визначаємо знання й уміння, тобто що учень повинен пізнати, вміти в результаті роботи на уроці; визначаємо, яка сукупність знань систематизується і узагальнюється, які знання потребують корекції (відповідно до типу уроку)): закріпити поняття …; формувати поняття …; засвоїти…; продовжити формування поняття…; сформувати первинне уявлення…; дати уявлення про …; формувати уявлення про…; виробляти уявлення про …; розширити уявлення про …; розширити й поглибити уявлення про …; продовжити формувати уявлення про …; формувати вміння (порівнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, виконувати досліди, спостерігати за перебігом і результатами досліду; …); залучати учнів до…; спонукати учнів до…; продовжувати формувати вміння (порівнювати, робити висновки, складати план тексту; застосовувати (спеціальні методи пізнання природи; знання в новій ситуації; …); виробляти вміння (застосовувати знання в подібній і новій ситуаціях; висловлювати оцінні судження; …); розвивати уміння (розрізняти предмети живої і неживої природи та предмети, зроблені людьми; …); вчити (розрізняти, вимірювати…; вчити встановлювати залежність між…; вчити доводити (власну думку; …); вчити цілеспрямовано сприймати (спостерігати)…; вчити робити (розчини, висновки, міркувати за аналогією;…); розширити знання про…; закріпити знання про…; узагальнити знання про…; виявити причини (анабіозу багатьох рослин узимку); з’ясувати значення (снігового покриття для життя рослин); розповісти про… та ін..

v розвивальний аспект (визначаємо розвиток яких пізнавальних процесів є основним завданням вчителя на даному уроці: розвиток уваги і спостережливості учнів, розвиток їхньої уяви, фантазії і творчості, розвиток пам’яті, розвиток мови, розвиток образного або логічного мислення, розвиток критичності мислення, розвиток емоційно-вольової сфери, формування особистісних рис): розвивати пізнавальний інтерес до (вивчення природи;…); розвивати уміння (аналізувати, виділяти головне, порівнювати, узагальнювати й систематизувати, доводити й спростовувати, визначати й пояснювати поняття, ставити й розв'язувати проблеми); активізувати розумову діяльність учнів; вдосконалювати вміння учнів критично мислити (чітко виділяти проблему, яку необхідно розв’язати; самостійно знайти, обробити і проаналізувати інформацію; логічно побудувати свої думки; навести переконливу аргументацію; обирати єдино вірне розв’язування проблеми; бути відкритим до сприйняття думок інших і своєчасно принциповим у відстоюванні своєї позиції); розвивати мовлення учнів, увагу, уяву, спостережливість, допитливість та ін…

v виховний аспект ( виховання ставлення учнів до навчання, їхнього інтересу до знань, дисциплінованості, наполегливості, працелюбності, уміння самоконтролю і самоаналізу; виховання патріотичних почуттів, морально-етичних та естетичних якостей тощо): виховувати почуття відповідальності за…; виховувати самостійність, організованість, відповідальність за виконану роботу; виховувати прагнення берегти, охороняти, примножувати природу; виховувати бажання пізнавати природу; виховувати естетичне сприймання природи; виховувати зосередженість та охайність (уважність) під час виконання дослідів (практичної роботи); виховувати здатність спілкуватися в процесі спільної діяльності; виховувати допитливість, самостійність, доказовість мислення, бажання прислухатися до думки іншої людини; виховувати інтерес (до народних традицій;…); формувати прагнення бути (культурним у спілкуванні з різними людьми;…) та ін..

 







Дата добавления: 2015-09-04; просмотров: 2196. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

Философские школы эпохи эллинизма (неоплатонизм, эпикуреизм, стоицизм, скептицизм). Эпоха эллинизма со времени походов Александра Македонского, в результате которых была образована гигантская империя от Индии на востоке до Греции и Македонии на западе...

Демографияда "Демографиялық жарылыс" дегеніміз не? Демография (грекше демос — халық) — халықтың құрылымын...

Субъективные признаки контрабанды огнестрельного оружия или его основных частей   Переходя к рассмотрению субъективной стороны контрабанды, остановимся на теоретическом понятии субъективной стороны состава преступления...

Ситуация 26. ПРОВЕРЕНО МИНЗДРАВОМ   Станислав Свердлов закончил российско-американский факультет менеджмента Томского государственного университета...

Различия в философии античности, средневековья и Возрождения ♦Венцом античной философии было: Единое Благо, Мировой Ум, Мировая Душа, Космос...

Характерные черты немецкой классической философии 1. Особое понимание роли философии в истории человечества, в развитии мировой культуры. Классические немецкие философы полагали, что философия призвана быть критической совестью культуры, «душой» культуры. 2. Исследовались не только человеческая...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.062 сек.) русская версия | украинская версия