ЗАНЯТТЯ 32Тема. Числа 1—10. Геометричні фігури. Мета:закріпити навички порядкової та кількісної лічби в межах 10, знання про склад числа, уміння розв’язувати прості за- дачі на основі взаємозв’язку цілого й частин; продовжува- ти формувати вміння знаходити в навколишньому оточен- ні предмети, які нагадують форму кулі, куба, циліндра, піраміди; розвивати творчу уяву, фантазію; виховувати доброту, уважність. Матеріали: демонстраційний: «чарівний» мішечок, геометричні фігу- ри (круг, овал, квадрат, трикутник, кожної по 10), буді- вельний набір, предмети об’ємної форми з різного матеріа- лу, картки із цифрами 0—9, знаками «+», «», «=»; роздавальний: набір геометричних фігур (круг, овал, квадрат, трикутник (кожної по 10), картки із цифрами 0—9, знаками «+», «», «=», моделі доміно: на першій час- тині написано число у межах 10, друга частина порожня; олівці. Хід заняття 1. Психогімнастика 2. Гра «Чарівний мішечок». П р и м і т к а. У мішечку предмети з будівельного набору, які нагадують за формою кулю, куб, циліндр, піраміду. Вихователь пропонує дітям по черзі вибрати в мішечку будь- який предмет і на дотик визначити його форму, матеріал, із якого він зроблений. Потім цей предмет показується іншим, й діти пере- віряють правильність сказаного. Наприкінці гри вихователь залишає на столі всі предмети та просить розповісти, чим вони схожі, чим відрізняються. 3. Гра «Архітектори». На фланелеграфі розміщено малюнки із зображенням будівель з кубів, циліндрів, куль. Можна використати будівельні набори, у такому разі будівлі доцільно розмістити на килимку чи на столі вихователя. — Ведмежа, зайча й лисеня вирішили побудувати для своїх друзів дитячий майданчик і взяли будівельний набір. Подивіться, що у них вийшло. Скажіть, що побудували друзі? — Які фігури вони використали? Скільки у будівлях кубів? куль? циліндрів? 4. Фізкультхвилинка. Вихователь пропонує дітям стати в круг й виконувати рухи відповідно до тексту (масаж ніг, рук, обличчя). Ось прокинулася ніжка — мі її погладим трішки. Пальчики пройшли по ніжці, як мурашка по доріжці. Гладить, коле і лоскоче, загартовувати хоче. Приготуйся, права ніжко, ми й тебе погладим трішки. Пальці швидко пробігають, лікотець нам розвивають. Вправні пальчики мої — здоровіші будуть всі. Метелики прилетіли і на наші щічки сіли. Крильцями полоскотали — діти враз веселі стали. 5. Розв’язування задач. У завданні подані три задачі. На занятті доцільно виконати таку кількість задач, яка вміститься в часові рамки та відповіда- тиме ступеню підготовленості дітей. Біля фланелеграфа може пра- цювати одна дитина. П р и м і т к а. У кожної дитини набір геометричних фігур (круг, овал, квадрат, трикутник, кожної по 10), картки із цифра- ми 0 —9, знаками «+», «−», «=». а) Мавпа шила собі жилетку. Зробила в ній чотири петель- ки і пришила п’ять ґудзиків. Викладіть стільки овалів, скільки Мавпа зробила петельок. — Скільки овалів ви виклали? (Чотири.) — Викладіть під овалами стільки кружечків, скільки Мавпа пришила ґудзиків. Що ви помітили? (Мавпа при- шила зайвий ґудзик.) — Як слід учинити Мавпі? (Вихователь підводить дітей до того, що треба прибрати ґудзик, тому що петельки вже ніде робити.) — Скільки треба забрати ґудзиків? (Один.) — Скільки стане ґудзиків і петель, якщо забрати один ґудзик? (По чотири, порівну.) — Викладіть цю дію за допомогою карток із цифрами і знаками. б) Слоненя зірвало з однієї пальми два банани, з іншої — один. Усі банани воно склало в кошик. Скільки всього ба- нанів склало слоненя? в) Папуга вирішив порахувати, скільки всього лап у його друзів Мавпи й Слоненяти. — Покладіть стільки квадратів, скільки лап у Мавпи. — Покладіть стільки трикутників, скільки лап у Слоне- няти. — Скільки всього лап у Мавпи й Слоненяти? (Вісім.) — Удав вирішив порахувати, скільки лап у нього і Папуги. Викладіть стільки кружечків, скільки лап у Папуги. Скільки ви виклали кружечків? (Два.) — Тепер викладіть стільки овалів, скільки лап в Удава. Чому ви нічого не виклали? (В Удава немає лап.) — Скільки лап в Удава і Папуги разом? (Дві.) — Складіть цей приклад за допомогою карток із цифрами і знаками. 6. Гра «Доміно». На столах у дітей моделі доміно: на першій частині написано число у межах 10, друга частина порожня. — Улюблена гра жителів математичної країни — доміно. Для того щоб вони могли розпочати гру, допоможіть правильно поста- вити крапки відповідно до кожної цифри. 7. Підсумок заняття. — Хто з казкових героїв приходив до нас сьогодні в гості? — Які завдання наших друзів вам сподобалися найбільше? — Придумайте свої завдання для наших гостей.
ПІДСУМКОВЕ ЗАНЯТТЯ Мета:закріпити кількісну і порядкову лічбу, уміння знахо- дити суміжні числа; вправляти в складанні задач за ма- люнком; учити виділяти числові дані задачі; повтори- ти назви геометричних фігур; продовжувати розвивати вміння порівнювати їх за кольорами, розміром, формою, учити орієнтуватися в просторі, виконувати словесні інс- трукції, працювати в парі, групі; розвивати увагу, творчу уяву, логічне мислення, пам’ять, дрібну моторику рук, мовлення; виховувати бажання акуратно виконувати всі завдання. Матеріали: демонстраційний: сім пелюсток, п’ять карток із зображен- ням ромашок і незабудок; великі геометричні фігури; ма- люнок маршруту; плакат із чоловічками для фізкультхви- линки, малюнок сови; роздавальний: картки із цифрами 1—10; альбомні аркуші із зображенням ромашок, на яких написані приклади; частини різнокольорових геометричних фігур; ігрове поле для гри «Проклади стежку», набір із семи різнокольо- рових квадратиків; геометричні ігури для гри «Чарівні візерунки»; картки зі знаками «+», «», «=»; картки для складання задач; конверти з малюнками до гри «Не по- мились»; різнокольорові пелюстки, клей, пензлик, білий квадрат. Хід заняття 1. Гра «Будь уважним». У процесі гри закріплюються кількісна і порядкова лічба, уміння знаходити суміжні числа, співвідносити число із цифрою; розвивається увага. У вихователя п’ять демонстраційних карток із зображеннями незабудок і ромашок: на першій — одна незабудка; на другій — дві, і так до п’яти незабудок. У кожної дитини картки із цифрами 1—10. — Хто готовий вирушити на пошуки пелюсток квітки-семи- цвітки? Дівчатка, вийдіть і станьте праворуч від дошки, хлопчи- ки — ліворуч. — Крокуємо на місці й голосно лічимо від 1 до 10, потім по- шепки — у зворотному порядку. Потім вихователь пропонує дітям стати в пари (хлопчик — дів- чинка) і роздає кожній парі м’яч. — Хлопчики починають лічбу, говорячи «один», і кида- ють дівчаткам м’яч; дівчатка продовжують лічити, говорячи «два», — і м’яч у хлопчиків, і так до 10. (Дану вправу можна повторити декілька разів, перший — акцентуючи увагу на по- рядку кидання м’яча, другий — на запам’ятовуванні названих номерів.) — А тепер тихенько сідайте на місця. Хлопчики згадують но- мери своїх м’ячів і викладають необхідні картки із цифрами. (1, 3, 5, 7, 9.) — Дівчатка згадують номери своїх м’ячів і викладають циф- ри. (2, 4, 6, 8, 10.) Потім вихователь просить одного хлопчика назвати свої циф- ри, решта дітей перевіряють свої картки. Потім таке саме завдан- ня виконує дівчинка. — Квіти незабудки, які дружили із квіткою-семицвіткою, дуже хочуть допомогти нам знайти її пелюстки, тому погодилися підготувати вас до нелегкої роботи. Ви готові? Вихователь у будь-якому порядку показує дітям картки із кві- тами. Діти пошепки перелічують на картці тільки незабудки й по- казують картку з необхідною цифрою. У ході виконання завдання вихователь ставить запитання. — Яку цифру ви показали? Чому? 2. Гра «Ромашкова галявина». Ця гра сприяє закріпленню вміння працювати в парі, розв’я- зувати приклади на збільшення і зменшення на 1 у межах десяти. У кожної дитини картки із цифрами 1—10, альбомний ар- куш один на двох, на якому намальовані ромашки із приклада- ми посередині: три ромашки — з жовтими серединками; три — з блакитними. — Діти, ви знаєте, що сказали ромашки незабудкам? Вони знають, де пелюстка! Давайте швидше допоможемо ромашкам розв’язати приклади. — Скільки ромашок? (Шість.) — Чим відрізняються ромашки? (Серединки різного кольору.) — Домовтеся між собою, на серединках якого кольору кож- ний буде розв’язувати приклади. Розв’язавши приклад, виберіть картку з необхідною цифрою і викладіть її на серединку квітки. (Діти виконують завдання в парах.) — Та пара, яка першою завершує роботу, піднімає руку вгору. Вихователь хвалить дітей за виконану роботу і знаходить за- здалегідь заховану першу пелюстку жовтого кольору, прикріплює її на фланелеграфі. 3. Гра «Збери ліхтарики». У ході гри закріплюється вміння складати цілу геометричну фігуру із чотирьох рівних частин, розвивається увага. На фланелеграфі вихователь прикріплює великі геометричні фігури: червоне коло, синій квадрат, зелений трикутник, жовтий прямокутник, жовтогарячий квадрат. (Кількість фігур залежить від кількості дітей у групі.) — Діти, тільки-но світлячки зібралися нам допомогти, як на- летів злий холодний вітер і розбив всі їхні ліхтарики. Подивіться, які вони були гарні! — Яких кольорів ліхтарики? — На які геометричні фігури вони схожі? (На круг, квадрат, трикутник, прямокутник.) — Скільки геометричних фігур у ліхтарику? (Чотири.) — Світлячки зібрали всі різнокольорові частинки-уламки. Давайте допоможемо скласти ліхтарики та знайдемо другу пелюс- тку квітки-семицвітки. Вихователь роздає кожній дитині по шматочку геометричної фігури. Діти виходять на середину кімнати, шукають «уламки» однакового кольору й форми одне в одного, складають свої ліхта- рики на килимку. Вихователь допомагає тим дітям, у яких виник- ли труднощі. Діти сідають на місця, вихователь знаходить наступну пелюс- тку (черговість кольорів пелюсток — на розсуд вихователя), крі- пить її на фланелеграфі. 4. Гра «Проклади стежку». У процесі гри закріплюються вміння орієнтуватися на площині аркуша, використовуючи слова вгору, вниз, ліворуч, праворуч. У кожної дитини альбомний аркуш, розділений на 20 кліти- нок (у лівому нижньому квадратику намальований зайчик, у пра- вому верхньому — ялинка); набір із семи різнокольорових квад- ратів різних кольорів одного розміру, який не перевищує розмір клітинок на альбомному аркуші. На фланелеграфі вихователь кріпить маршрут. → ↑ ↑ → → ↑ → — Діти, прибіг зайчик і сказав, що бачив пелюстку на галя- вині під ялинкою. Він готовий нас провести до цього місця. Щоб не заблукати, ми будемо позначати стежку різнокольоровими квад- ратиками. Розгляньте уважно галявинку. На які фігури вона роз- ділена? (На квадратики.) — Покажіть пальчиком лівий нижній квадратик, лівий верх- ній, правий верхній, правий нижній. — На якому квадратику сидить зайчик? (На лівому ниж- ньому.) — Де росте ялинка? (На правому верхньому.) — Зайчик стрілочками позначив маршрут. Давайте уважно розглянемо маршрут і назвемо напрямок, у якому будемо йти по стежці, щоб не заблукати. Вихователь по черзі показує указкою стрілочки, діти хором називають напрямок. За командою вихователя діти починають викладати стежку за даним маршрутом в себе на альбомних ар- кушах. Хто завершує роботу, мовчки піднімає руку. Вихователь спостерігає за виконанням завдання, допомагає тим, кому важко впоратися самостійно. Наприкінці гри вихователь із дітьми дякує зайчикові, знахо- дить третю пелюстку, прикріплює її на дошці поруч з іншими. 5. Гра «Чарівні візерунки». У ході гри закріплюються знання про геометричні фігури, уміння розділити їх за кольорами, формою; розвивається увага. У вихователя шість різнокольорових геометричних фігур ве- ликого розміру: червоний квадрат, синій трикутник, жовтий круг, коричневий багатокутник, жовтогарячий овал, зелений прямокут- ник; картки з малюнками візерунків із цих фігур. — Діти, ви знаєте, що зайчик прошепотів мені на вушко, коли тікав додому? Він чув, що четверту пелюстку допоможуть знайти чарівні візерунки. Вихователь роздає шістьом дітям геометричні фігури, при- кріплює на фланелеграфі візерунок у смужці із цих фігур. Діти його розглядають, виходять до дошки та складають такий самий візерунок з фігур, які в них у руках. Решта перевіряють правиль- ність виконання завдання. Потім вихователь роздає ці фігури ін- шим дітям і прикріплює на фланелеграфі наступний візерунок тощо; гра триває, поки всі діти не візьмуть участь у ній. Наприкінці гри вихователь знаходить пелюстку, яка сховала- ся, і кріпить її поруч із іншими. 6. Гра «Незвичайні чоловічки». Вихователь говорить, що п’яту пелюстку знайшли незвичайні чоловічки. Але вони поки не можуть нам її віддати, тому що з нами не знайомі. Щоб із ними познайомитися, треба повторити всі їхні рухи. Вихователь прикріплює на фланелеграф плакат із чоловіч- ками. Спочатку діти не поспішаючи повторюють усі їхні рухи по порядку, потім — швидко й у різному порядку. Наприкінці гри вихователь знаходить пелюстку і прикріплює її поруч з іншими. 7. Гра «У гостях у тітоньки Сови». У процесі гри закріплюється вміння складати за малюн- ком і розв’язувати найпростіші задачі з діями на додавання й віднімання. У кожної дитини картки із цифрами 1—5, знаками «+», «−», «=»; картка з малюнком для складання задачі. Вихователь викладає малюнок сови на фланелеграф. — Тітонька Сова готує завдання для лісової школи. Давайте подивимося, що вона приготувала для тваринок. (Вихователь викладає на фланелеграф картку з малюнком.) — Як ви думаєте, навіщо вона приготувала такі малюнки? (Для складання й розв’язання задач.) — Давайте спробуємо повчитися в лісовій школі і складемо задачі за малюнками Сови. Діти складають задачі за малюнками, викладають за допомо- гою карток із цифрами й знаками приклади. Вихователь за необ- хідністю проводить індивідуальну роботу. Наприкінці завдання діти розповідають свою задачу й пояснюють, чому вони вибрали ту чи іншу дію для її розв’язання. Тітонька Сова хвалить дітей і підказує вихователеві, де знайти пелюстку. Вихователь знаходить шосту пелюстку, прикріплює її поруч з іншими на фланелеграфі. 8. Гра «Не помились». У процесі гри закріплюється вміння поєднувати предмети в групи за подібною ознакою, знання пір року; розвивається увага, логічне мислення. У вихователя чотири конверти з малюнками предметів, які стосуються певної пори року. Наприклад: у першому конверті — сачок, санки, лижі, ковзани, шарф, шапка; у другому — шпак, ластівка, шпаківня, пролісок, незабудки, кавун; у третьому — снігова баба, майка, сарафан, панамка, мак, дзвіночок, волошка; у четвертому — морква, слива, картопля, жовтогарячий кленовий листочок, гриби, шуба. — Діти, тітонька Сова попросила заглянути на галявинку до Ведмедя. Ведмежата намалювали багато малюнків. А Ведмідь ніяк не може розібратися, які малюнки до якої пори року підхо- дять. Давайте допоможемо йому й водночас довідаємося в нього, чи не бачив він останньої пелюстки квітки-семицвітки. Вихователь ділить дітей на чотири групи, кожній дає конверт із малюнками. Діти розглядають малюнки, визначають, до якої пори року вони належать і чому; знаходять серед малюнків зайві й пояснюють свій вибір. Наприкінці виконання завдання вихователь від імені Ведмедя дякує дітям за роботу й прикріплює останню пелюстку на флане- леграфі. Діти лічать пелюстки, називають їхні кольори.
|
