Проза Миколи ХвильовогоПлани практичних занять 1. Особливості літературного процесу в 20-30 рр. ХХ століття План 1. Історичні, суспільно-політичні та культурні умови розвитку української літератури в 20 – 30-х рр. 2. Особливості стильових домінант у творчості письменників “розстріляного відродження”. Стильовий синкретизм. 3. Характеристика літературних організації та угрупувань 20-30-х рр. 4. Літературна дискусія 1925-28 рр. 5. Розвиток літературознавчої науки в 20-30 рр. ХХ ст. Журналістика. 6. Українська інтелігенція в добу сталінського тоталітаризму: політичні процеси та слідства 30-х рр. проти творчої еліти.
Завдання: Скласти перелік літературно-мистецьких видань з короткою інформацію (підготувати у вигляді таблиці).
Література: 1. 20-і роки: літературні дискусії, полеміки: Літ.-крит. статті / Упоряд. В.Г.Дончик. - К.: Дніпро, 1991. - 366 с. 2. Баран В. Цензура в системі тоталітаризму // Сучасність. – 1996. - № 6. - С.104-117; 3. Історія української літератури ХХ століття: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів напрямку підготовки «філологія» / За ред. проф. Кузьменка В.І. – К.: «КСУ», 2007. – 374 с. 4. Діброва В. Проблема збереження національної тотожності в умовах тоталітаризму// Слово і Час. – 1991. - № 3. 5. Ільєнко І.О. У жорнах репресій: про українських письменників (за архівами ДПУ-НКВС). – К., 1995. 6. Ільницький М.М. Література українського відродження: Напрями і течії в українській літературі 20-х -поч. 30-х років XX століття / Львів. обл. наук.-метод. ін-т освіти. - Л., 1994. - 74 с. 7. Ковалів Ю. Літературна дискусія 1925-1928 рр. – К., 1990. 8. Луцький Ю. Літературна політика в Радянській Україні. 1917-1934. – К., 2000. 9. Костюк Г. Сталінізм в Україні (Генеза і наслідки). – К., 1993. 10. Костюк Г. Зустрічі і прощання: Спогади у двох книгах / Передм. М.Жулинського. - К.:Смолоскип, 2008. - Кн. 1. – 720 с. 11. Розумний М. Обжинки провінційності // Слово і час. – 1992. - № 8. 12. Шкандрій М. Модерністи, марксисти і нація. Українська літературна дискусія 1920-х років / Пер з англ. М.Климука. – К.: Ніка-Центр, 2006. – 386 с. 2. Рання поетична творчість Павла Тичини План 1. Літературно-естетична концепція буття людини і сутності мистецтва П.Тичини. 2. Поняття “кларнетизму” П.Тичини в сучасній літературознавчій дискурсії. Рання лірика П.Тични в оцінці В.Стуса. 3. Збірка “Сонячні кларнети” як художня цілісність: a) метафорична концепція збірки, естетична та етична її програма; b) нерозривна єдність людини і природи в ранній ліриці П.Тичини; c) культура людських почуттів в інтимній ліриці; d) Тичина – поет національного пробудження («Дума про трьох вітрів», «Золотий гомін», «Скорбна мати»); 4. Поетична збірка «Замість сонетів і октав» – сповідь поета-гуманіста. 5. Збірка “Плуг” – поезія революційної перебудови. 6. Мотиви та образна система збірки «Вітер з України». 7. Творчість П. Тичини в умовах посилення тоталітарного тиску. Риси соцреалізму в збірках “Партія веде”, “Чуття єдиної родини” та ін. Переборення соцреалістичних стереотипів у поемі «Похорон друга».
Завдання: 1. Виписати музичні терміни зі збірки «Сонячні кларнети» та прокоментуйте їх термінологічне значення і художню функцію в художньому тексті. 2. Зробити мікроаналіз однієї з ранніх поезій П.Тичини. Література 1. Барка В. Відхід Тичини // Українське слово: Хрестоматія укр. літ. Та літературної критики ХХ ст.: У 4 кн. – К., 1994. – С. 242-255. 2. Білецький О.І. П.Тичина // Білецький О.І. Літературно-критичні статті. – К., 1990. – С. 161-185. 3. Бондар Е. До філософських джерел образу сонячних кларнетів // Слово і час. – 1995 - № 4. 4. Загребельний П. Кларнети ніжності // Загребельний П. Неложними устами – К., 1981. – С 5-46. 5. Історія Української літератури ХХ ст. Кн. 1 (1910-1930-ті рр.) – К.Либідь, 1993. – С. 183-203. 6. Клочек Г. “Душа моя сонця намріяла”: Поетика “Сонячних кларнетів” Павла Тичини – К.: Наукова думка, 1986. 7. Костенко Н. Поетика Павла Тичини. – К., 1982. 8. Коцюбинська М. Корозія таланту // Рад. літературознавство. – 1989. - № 11. – С. 46-58. 9. Лавріненко Ю. Клярнетичний символізм // Укр. слово. – Кн. 1. – С. 588-598. 10. Меженко Ю. П.Тичина. “Сонячні кларнети” // Укр. мова і літ в школі.- 1991. - № 9. – С. 91-93. 11. Моклиця М. П.Тичина // Моклиця М. Модернізм у творчості письменників ХХ ст. Ч. 1.:Українська література. – Луцьк, 1999. 12. Моренець. Без Тичини // Сучасність – 2000. - № 1 – С. 79-101. 13. Над’ярних Н. За парадоксами бароко й футуризму // Слово і час. – 1997. - № 10. 14. Ніковський А. Vita nova. Павло Тичина // Павло Тичина. Соняшні кларнети. – К., 1991. 15. Новиченко Л. Тичина і його час: незайві доповнення // 20-і роки. Літ. дискусії і полеміки. – К.: Дніпро, 1991. – С. 314-365. 16. Ольшевський І. „Молюсь не самому духові - та й не матерії..." (вплив світових релігійно-філософських систем на духовну еволюцію Павла Тичини) // Слово і час. — 2002. — № 7. — С. 32-38. 17. Охріменко О.Г., Охріменко П.П. Павло Тичина і світова література. – Суми, 1996. – 33 с. 18. Павленко М.С. Тичининська формула патріотизму. – Умань: АЛМІ, 2002, - 180 с. 19. Павленко М. Павло Тичина: “Замість сонетів і октав”, “Плуг” // Дивослово. – 2000. - № 10. – С. 5-9. 20. Стус В. Феномен доби, або сходження на Голгофу слави – К., 1993. - 21. Сверстюк Є. Поет про поета // Сверстюк Є. Блудні сини України. – К., 1993. – С. 210-212. 22. Тельнюк С. “Молодий я, молодий…”: Поетичний світ П.Тичини (1906-1925) - К.: Дніпро, 1990. 23. Тельнюк С. “Неодцвітаюча весно моя…” – К.: Дніпро, 1991. 24. Филипович П. Молода українська поезія // Филипович П. Літературно-критичні статті. – К., 1990. – С. 161-185, 236-237. 25. Фасоля А. Поезія П.Тичини крізь призму світобачення поета // Рідна школа. – 2001. - № 2. – С. 53-55. 26. Шестопалова Т.П. Міфологеми поезії Павла Тичини: Спроба інтерпретації. – Луганськ: Альма-Матер, 2003. – 198 с. 27. Шумейко Т. Ерос у Тичини // Сучасність. – 2000. - № 9. – С. 94 – 108. 3. Український авангард План 1. Феномен українського авангардного мистецтва. 2. Футуризм як домінантна стильова течія українського авангардизму. М.Семенко - теоретик пан футуризму. Етапи розвитку футуризму. 3. Модерністичний простір перших поетичних спроб М.Семенка. «Арії трьох П’єро» М.Семенка: цикли «П’єро задається», «П’єро кохає», «П’єро мертвопетлює». 4. Місто як головна тема футуристичних студій. Техніка віршування. Поезомалярство. 5. Експериментальність поезії М.Бажана.
Завдання: написати письмову роботу: «Формальні експерименти в поезії М.Семенка» Література
6. Ільницький О. Український футуризм. 1914-1930.- Львів: Літопис, 2003. - 7. Ільницький О. Шевченко і футуристи // Сучасність.- 1989.- № 5. 8. Ковалів Ю. Михайль Семенко і футуризм // Визвольний шлях.- 1995.- № 10-11.
11. Петровський М. “Хочу додому я, хочу в Київ”. Михайль Семенко - урбаніст // Вітчизна.- 1990.- № 1.
13. Сорока М. Поезомалярство М. Семенка // Слово і час.- 1992.- № 12. 14. Сулима М. “Дух мій в захопленні можливостей футурних” // Слово і час.- 1992.- № 12. 15. Український авангард 1910-1930 років: Альбом / Авт.-упорядник Д.О.Горбачов. – К.: Мистецтво, 1996. – 400с. 16. Українські авангардисти як теоретики і публіцисти / Упор. Д.Горбачов, О.Папета, С.Папета. – К.: Тріумф, 2005. – 382 с. 17. Український модернізм 1910-1930: Альбом. –Хмельницький: Галерея, 2006. – 287 с.
4. Ідейно-естетичні пошуки української поезії 20-30-х рр. ХХ століття План 1. Шляхи розвитку української поезії 20 – 30-х рр. ХХ століття 2. Гармонія як основа єдності форми і змісту збірки В.Еллана-Блакитного „Удари молота і серця”. Стильові особливості лірики. 3. Неоромантичні тенденції лірики В.Чумака. Автобіографічний характер щоденника поета „За ґратами”. 4. Пізній український символізм. Мотиви, настрої, поетичний стиль збірок Д.Загула „З зелених гір”, „На грані”.
Завдання: 1) підібрати по 3 цитати-характеристики творчості В.Еллана-Блакитного. В.Чумака, Д.Загула; 2) написати письмову роботу: «Образ сучасності поетичній творчості В.Еллана-Блакитного. В.Чумака, Д.Загула».
Література
5. Поезія Володимира Сосюри План 1. Лірика В.Сосюри 20-х рр. (Мотиви, основні тенденції творчості (поєднання романтичної традиції, сентиментальної медитативності та соціальної проблематики): a) героїка революції; b) стилістично-образні особливості інтимної лірики. 2. Образ України в поезії В.Сосюри (“Знову місто”, “Україно моя” “Сльози”, „Любіть Україну”). 3. Трагічна роздвоєність особистості (“Два Володьки”). 4. Романтизація національної історії в поемі “Мазепа”.
Завдання: зробити порівняльний аналіз поеми Володимира Сосюри „Розстріляне безсмертя” та поеми Юрія Клена „Прокляті роки”.
Література 1. Барабаш Ю. Іван Мазепа – ще одна літературна версія // Київ. – 1988. - № 12. – С. 2. Голос ніжності і правди. Спогади про Володимира Сосюру. – К., 1968. 3. Гришко В. Заборонений Сосюра. – Луцьк, 1992. 4. Жулинський М. Володимир Сосюра // Жулинський М. Із забуття – в безсмертя. – К.: Дніпро, 1990. - С. 331-348. 5. Гришко В. Серце „Другого Володьки” і заборонена любов // Українське слово: Хрестоматія укр. літ. і літ. критики ХХ ст.: У 4 кн. – Кн.. 2 – С. 197-213. 6. Килимник О. Ніжний і грізний // Українські радянські письменники: Зб. літ.-крит. матеріалів. – К.: Рад. школа, 1984. – С. 66-67. 7. Коваль В. Любіть українок: В гостях на Зелену неділю в реабілітованої вдови поета – Марії Гаврилівни Сосюри // літ. Україна. – 1993. – 5 серпня. 8. Костюченко В. Втеча від власного “я“ (Творчість В.Сосюри кінця 1930-х років) // Дивослово. – 2003. - № 12. – С. 8-11. 9. Микитенко О. Друзі чи супротивники // Київ. – 1990. - № 2. – С. 10. Моренець В.П. Володимир Сосюра: літературний портрет. – К., 1990. 11. Моренець В. Солов’їне піднебесся Володимира Сосюри // Рад. літературознавство. - 1989. - № 6. - С. 37-46. 12. Радченко Є. Володимир Сосюра. – К.: Рад. письменник, 1987. 13. Рильський М. Поет і друг: До 20-річчя літературної діяльності В. Сосюри. // Рильський М. Статті про літературу. – К.: Дніпро, 1980. – С. 321 -- 322. 14. Фролова К. Розвиток образної свідомості в українській ліриці. – Дніпропетровськ, 1970. – С. 90-95. 15. Ющенко О. „Заарештований” вірш // Літ. Україна. – 1992. - 30 квітня. 5. “Душа твоя – оселя тиші“. Філософія “внутрішньої еміграції“ у творчості В.Свідзинського План 1. Синтез літературних і культурних традицій у творчості В.Свідзинського. 2. Фольклорна та міфологічна основа поезії. 3. “Три радості у мене неодіймані: Самотність, труд, мовчання“. Визначальні цінності творчості В.Свідзинського. В.Стус про В.Свідзинського 4. Особливості інтимної лірики: а) образи віршів-спогадів; б) цикл “Зрада“ – лірична драма серця. 5. Сонети В.Свідзинського. 6. Майстерність поетичного письма поета.
Завдання: Законспектувати статтю В.Стуса “Зникоме розцвітання“. Література 1. Дзюба І. “І засвітився сам від себе“ // Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст.: У 4 кн. – К., 1994. – Кн. 1. – С. 402-410. 2. Дзюба І. Слово про поетове дитинство // Слово і час. – 1990. - № 10. – С. 50-52. 3. Коротич В. Володимир Свідзинський // Поезія-68. – Вип. 2. – С. 59-60. 4. Мандрівник і риболов: Природа у творчості Володимира Свідзинського й Максима Рильського. – К.: Факт, 2003. 5. Моклиця М. Володимир Свідзинський // Модернізм у творчості письменників ХХ століття. Частина 1. Українська література. – Луцьк, 1999. – С. 112-124. 6. Свідзинський А. „Я виноград відновлення у ніч несу…”: Володимир Свідзинський – творець прекрасного. – К.: Вид-во ім. Олени Те ліги, 2003. 7. Свідзинський В. Спогади про брата // Слово і час. – 1990. - № 5. – С. 3-13. 8. Соловей Е. Неканонічна традиційність // Сучасність. - 1996. - № 2. – С. 98-114. 9. Соловей Е. Володимир Свідзинський // Ґроно нездоланих співців. – К., 1997. – С. 51-60. 10. Стус В. “Зникоме розцвітання“ // Слово і час. – 1991. - № 5. – С. 3-13. 11. Шевчук В. Образ поета // Вітчизна. – 1985. - № 9. 12. Яременко В. Лірика В.Свідзинського // Свідзинський В. Поезії. – К., 1986. – С. 3-24. Проза Миколи Хвильового План 1. Роль і місце М.Хвильового в літературній дискусії 1925-28 рр. Поняття ”України”, ”Москви” та ”Європи” в інтерпретації письменника. 2. ”Націонал-комунізм” (”кентавризм”) М.Хвильового. Ідеологічні та естетичні орієнтири письменника. 3. Імпресіонізм ранньої прози М.Хвильового (зб. ”Сині етюди” та «Осінь»). 4. Проблема ”революції і людини” в мистецькому відображенні М.Хвильового (”Я (Романтика”), ”Мати”, ”Солонський яр”). 5. Зміна стильової домінанти у прозі 2 періоду творчості. Сатирично-іронічна манера письма (”Свиня”, ”Ревізор”, ”Іван Іванович”). 6. ”Повість про санаторійну зону” – соціально-проникливий твір-передбачення. ”Лабораторія характерів” у творі. 7. «Вальдшнепи». Трактування російсько-українського конфлікту.
Завдання: 1) написати твір-роздум на тему: ”Образ матері в новелістиці Миколи Хвильового (”Із Вариної біографії”, ”Кіт у чоботях”, Мати”, ”Я(Романтика)”); 2) прослідкувати характер еволюції ліричного героя новели “Я (Романтика)” у подальшій творчості М.Хвильового (письмово). Література 1. Агеєва В. Українська імпресіоністична проза. – К., 1995. – С. 97-105. 2. Безхутрий Ю. Художній світ Миколи Хвильового. – Х.: Фоліо, 2003. 3. Бондар І. Найкращий твір Миколи Хвильового // Березіль. – 1993. - № 1. 4. Голубенко П. Хвильовий і Шпенглер // Хроніка-2000. — Вип. 37 -38. — K., 2000. – С. 5. Гаврильченко О., Коваленко А. М.Хвильовий. Холодний яр та громадянська війна та громадянська війна // Слово і час. – 1992. - № 8. – С.136-142. 6. Грищенко О. ”Іван Іванович”: Текст і контекст // Вітчизна. – 1989. - № 2.- С. 136-149. 7. Дзюба І. Микола Хвильовий: ”азіятський ренесанс” і ”психологічна Европа”. – К., 2005 8. Коломієць Л. Український ренесанс: У пошуках індивідуальності // Слово і час. - 1992. - № 10. – С. 64-70. 9. Красін О.В. Національна концепція Миколи Хвильового // Український істор. журнал. – 1997. - № 6. 10. Лігостова О. Вибір героїв М.Хвильового // Слово і час. – 1995. - № 1. 11. Родін В. Історіософські концепції М. Хвильового та О. Шпенглера на зламі епох // Сіверянський літопис. — 2001. — №2 (38). 7. Повість Миколи Хвильового “Санаторійна зона” План 1. Відображення епохи у творчості М.Хвильового. Образ «міжчасся» (Т. Гундорова). 2. Характер конфліктів, їх джерела у «Повісті про санаторійну зону». Проблематика повісті. 3. Символічні образи повісті, джерела їх виникнення. Образи “зайвих людей”. 4. Вияв філософії езистенціалізму в повісті. 5. Особливості поетики “Санаторійної зони”.
Завдання: написати письмову роботу: «Місце інтертексту в прозі М.Хвильового».
Література 1. Агеєва В. “Зайві люди” у прозі М.Хвильового // Слово і час. – 1990. - № 10. – С. 3-9. 2. Безхутрий Ю.М. Микола Хвильовий та естетичні пошуки в українській літературі першої третини ХХ століття // Схід-Захід: Історико-культурологічний збірник. – Вип. VІ. – Харків-Київ: Критика, 2004. – С. 79–89. 3. Бойко Ю. Микола Хвильовий / Бойко Ю. Вибрані праці. – К., 1992. 4. Донцов Д. Микола Хвильовий // Українське слово. Хрестоматія…- К., 1994. – Т.1. 5. Шевчук В. Драма Миколи Хвильового // Слово і час. – 1994. - № 2. – С. 40-48. 6. Шерех Ю. Хвильовий без політики // Березіль. – 1991. - № 9 8. Новелістика Григорія Косинки План 1. Григорій Косинка – продовжувач традицій В.Стефаника, М.Коцюбинського, С.Васильченка. 2. Відтворення виразних рис селянської психології в творах Г.Косинки (“На буряки”, “За земельку”, “Політика”, “Змовини”). 3. Тема громадянської війни у творчості Г. Косинки. Характер конфлікту. 4. Роздвоєність душі героїв між ідеологією більшовизму та загальнолюдськими цінностями (“Серце”). 5. Драматичний конфлікт героя і революційної дійсності (“Анархісти”, “Темна ніч”, “В житах”). 6. Тема національної долі українців (“Фавст”, “Гармонія”). 7. Стильові особливості новелістики письменника.
Завдання: написати письмову роботу: «Функція пісні в новелах Г.Косинки «На буряки», «Перд світом», «На золотих богів», «Заквітчаний сон», «Анархісти, «Сорочка», «Політика», Гармонія» та ін. творах». Література 1. Косинка Г. Автобіографія // Косинка Г. Гармонія. – К., 1988. – С. 22. 2. Історія української літератури ХХ ст. Кн. 1 (1910-1930-ті рр.) – К., 1998. – С. 292-297. 3. Жулинський М. Григорій Косинка // Жулинський М. Із забуття – в безсмертя. – К., 1990. – С. 349-364. 4. Дуб К. Імператив Григорія Косинки як естетичне вираження селянської ментальності // Слово і час. – 1999. - № 11. – С. 16-20. 5. Кавун Л. Психологізм як елемент поетики новел Григорія Косинки // Укр. мова та літ. в школі. – 1993. - № 2. – С. 50-52. 6. Мовчан Р. Григорій Косинка // Українська проза ХХ ст. в іменах. – К., 1997. – С. 41-61. 7. Мороз-Стрілець Т. Голос пам’яті. – К., 1989. 8. Наєнко М. Григорій Косинка: Літературно-критичний нарис. – К., 1989. 9. Штонь Г. Рокованість талантом // Рад. літературознавство. – 1989. - № 11. – С. 12-18. 10. Шудря М. Мене трудно взяти на “ура” // Берегиня – 2000. - № 1. – С. 61. 11. Якимів О. Особливості художніх текстів Г.Косинки // Дивослово. – 1999. - № 11. – С. 35-37. 9. Поезія Євгена Плужника План 1. Лабораторія творчого пошуку письменника. 2. Екзистенційно-філософське наповнення творів. 3. Тема “людини в громадянській війні” в поетичній спадщині Є.Плужника. Трагізм „Розстрільного циклу” поета. 4. Філософське наповнення поеми Є. Плужника «Галілей». Проблема гуманізму. 5. Поема “Канів” – формальні та інтелектуальні здобутки. 6. Особливості поетики та версифікації поетичних творів Є.Плужника.
Завдання: 1) написати письмову роботу: “Драма “Змова у Києві” Є.Плужника – пошук компромісу автора з владою”. 2) підготувати доповідь “Мотив часу у творчості Євгена Плужника”. Література 1. Барабаш А. Інтимні мотиви поезії Євгена Плужника // Українська мова і література. – 1999. - № 4. – С. 12. 2. Державин В. Лірика Є Плужника // Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст.: У 4 кн. – К., 1994. – Кн. 2. – С. 223-238. 3. Жулинський М. Євген Плужник // Жулинський М. Із забуття – в безсмертя. – К., 1991. – С. 316-326. 4. Історія української літератури ХХ ст.: У 2 кн. – К., 1993. – Кн. 1. – С. 379-394. 5. Коноваленко-Плужник Г. Спогади // Україна. – 1990. - № 1-4. 6. Ковалів Ю. “Виріс я на межах двох світів” // Дивослово. – 1998. - № 12. – С. 5-7. 7. Неборак В. Світ, народжений від пострілів // Дзвін. – 1990. - № 7. – С. 139-144. 8. Новиченко Л. По той бік спокою // Плужник Є. Вибрані поезії. – К., 1966. 9. Творчість Євгена Плужника і літературний процес ХХ століття на Україні: Зб. наук. пр. – Рівне, 1999. – 90 с. 10. Скирда Л.М. Євген Плужник: Нарис життя і творчості. – К., 1989. 11. Солодовник Т. Барви Плужникової поезії // Слово і час. – 1998. - № 12. – С. 22-24. 12. Токмань Г. Чи знав Євген Плужник, що він екзистенціаліст // Слово і час. – 1999. - № 4-5. – С. 63-64. 13. Токмань Г. “Скривавлені сліди” й “Огниста радість” (Спроба христологічного прочитання лірики Є.Плужника) // Слово і час. – 1998. - № 2. – С. 39-44. 14. Череватенко Л. Все, чим душа боліла // Плужник Є. Поезії. – К., 1988. - С. 5-10. 15. Череватенко Л. “Брешете, ви, кому ясно усе!” // Урок української. – 2001. - № 6. – С. 48-53. 16. 10. “Місто” та «Невеличка драма» Валер’яна Підмогильного як зразок українського інтелектуально-психологічного роману План 1. Шлях формування світоглядних позицій та літературної майстерності письменника. 2. Місце роману “Місто“ в українській літературі 20-30-х рр. 3. Особливості проблематики і конфліктів роману “Місто“ в руслі філософських поглядів В.Підмогильного. 4. Психологічне зображення “дуалізму” душі головного героя роману. Порівняти образ Степана Радченка з образами Жульєна Сореля Стендаля, Люсьєном Шардоном О.Бальзака та Жоржем Дюруа Г.Мопассана). 5. Система образів-персонажів у романі. 6. Жанрово-композиційна характеристика твору. 7. Мовні засоби роману. 8. Конфлікт розуму та інстинкту в “Невеличкій драмі” В.Підмогильного.
Завдання: написати есе: “Образ міста в романістиці В. Підмогильного“. Література 1. Галета О. Криза раціоналізму у прозі Валерія Підмогильного // Укр. літературозн. – 2002. – Вип. 65. – С. 187-194. 2. Голод і сучасна українська література // Ольжич Олег. Незнаному воякові. – К., 1994. – С. 145-147. 3. Градовський Р.В. Сповідь двох журіїв: “Любий друг“ Мопассана і “Місто“ В. Підмогильного // Заруб. літ. в навч. закладах. – 1999.- № 3. – С. 16-19. 4. Грищенко О. ĽETRAHGER у ролі попутника – Всесвіт. - 1991 - № 12. – C. 169-172. 5. Капленко О. Урбаністичні уявлення В.Підмогильного у світлі Шпенглерівської концепції // Слово і час. – 2002. - № 8. – С. 79-83. 6. Ковальчук О. „Ідеологізоване” тіло як фактор буття: (Версія Валер’яна Підмогильного) // Сучасність. – 1997. - № 7-8. – С. 198-200. 7. Коломієць Л. “Місто” В.Підмогильного. Проблематика та структурна організація // Слово і час. – 1991. - № 5. – С.64-70. 8. Ласло-Куцюк Л. “Місто” В.Підмогильного і французький роман ХІХ ст. // Ласло-Куцюк Л. Шукання форми. Нариси з української літератури ХХ ст. – Бухарест, 1980. – С. 307-316. 9. Лущій С. Український “Любий друг”? (В.Підмогильний “Місто”) // Слово і час. – 1998. - № 7. – С. 54-57. 10. Мельник В. На перехресті міста і села // Слово і час. – 1990. - № 11. – С. 23-33. 11. Михайловська Н. В.Підмогильний про абсурдність буття української людини початку ХХ ст. // Михайловська Н. Трагічні оптимісти. Екзистенційне філософування в українській літературі ХІХ – першої половини ХХ ст. – Л.: Світ, 1998. - С. 141-156. 12. Мовчан Р.В. Валер’ян Підмогильний. “Місто“ (зразок аналізу) // Мовчан Р.В. Українська проза ХХ ст. В іменах: Посібник. Вип. І. – К., 1997. – С. 118-124. 13. Пізнюк Л. Проблеми відчуження та абсурду в “Місті“ В.Підмогильного // Слово і час. – 2000. - № 5. – С. 62-66. 14. Сеник Л. Психологічні жанри і європейська традиція // Сеник Л. Роман опору. Український роман 20-х років: проблема національної ідентичності. – Л., 2002. – С. 125-146. 15. Тарнавський М. “Невтомний гонець в майбутнє”: Екзистенціальне прочитання “Міста” В.Підмогильного //Слово і час. – 1991. - № 5. – С. 56-63. 16. Шерех Ю. Людина і люди (“Місто“ Валер’яна Підмогильного) // Шерех Ю. Пороги і Запоріжжя. – Т. 1. – Х., 1998. – С. 81-91. 11. Романтичний пафос роману Юрія Яновського “Майстер корабля” План 1. Особливості романтичного світобачення Ю. Яновського. 2. Жанрово-тематичний діапазон ранньої творчості Ю.Яновського та особливості його художнього втілення. 3. Експериментальні риси роману “Майстер корабля”, його формотворча новизна. 4. Актуальність і новизна проблематики роману. 5. Образна система твору. 6. Символічний підтекст “Майстра корабля”.
Завдання: написати доповідь на тему: «Особливості поетичного письма Ю.Яновського». Література 1. Агеєва В. Романний експеримент Юрія Яновського // Апологія модерну: обрис ХХ віку: статті та есеї /Віра Агеєва. – К.: Грані-Т, 2011. – 408 с. 2. Бабишкін О. Кіноспадщина Юрія Яновського. – К.: Рад. письменник, 1987. 3. Бажан М. Майстер залізної троянди // Бажан М. Думи і спогади. – К., 1982. 4. Мовчан Р. “Благословіть почати щирий труд, що відчинив би далину, як двері..." (Неоромантизм ранньої прози Ю.Яновського) \\ газ.Укр. мова і літ. – 1999.- № 45. 5. Панченко В. Морський рейс Юрія Третього. – Кіровоград, 2002. 6. Панченко В. Є. Ю.Яновський. Романтичний трактат про мистецтво. Життя і творчість. – К., 1988. 7. Патетичний фрегат. Роман Юрія Яновського “Майстер корабля“ як літературна містифікація. – К., 2002. 8. Панченко В. “…І думав я не тільки те, що написав у книжках” (перечитуючи молодого Юрія Яновського) // Панченко В. Магічний кристал. – Кіровоград, 1995. – С. 178 – 200. 9. Лист у вічність. Спогади про Юрія Яновського. - К., 1980. 10. Яновський Ю. Тоді дмухав трамонтан. Із подорожніх нотаток письменника // Україна. – 1984. - № 49.
12. Роман “Чотири шаблі“ Ю.Яновського План 1. Відродження “лицарського духу“, новітнє “покозачення“ на українському Півдні в неоромантичній інтерпретації Ю.Яновського. 2. Питання роду, народу і класу – колізія ідей роману. 3. Проблема героя в творі. Образна система роману. 4. Жанрово-стильові особливості роману. Сюжет і композиція твору. 5. Завдання: зробити цитатну характеристику образів роману “Чотири шаблі“ Ю.Яновського. Література 1. Голобородько Я. Естетична поліфонія Юрія Яновського: Романи „Майстер корабля”, „Чотири шаблі, „Вершники” // Укр. мова і літ. в сер. школах, гімн., ліцеях та кол. – 2004. - № 4, С. 129-142. 2. Заверталюк Н.І. Символ як поетичний код вираження художнього світобачення в романі “Чотири шаблі“ // Проблеми сучасного літературознавства. Зб. наук. праць. – О., 1999. – Вип. 3. – С. 52-60. 3. Зеров М. Юрий Яновский // Зеров М.Українське письменство. – К., 2003. – С. 880-885. 4. Костюк Г. Лицар культури нації // Українське слово: Хрестоматія: У 4 ткн. – Кн. 2. - С. 433-443. 5. Пархоменко М.М. “Чотири шаблі“ в творчості Юрія Яновського // Яновський Ю.І. Твори: В 5 т. – Т. 2. – К., 1983. – С. 411-422. 6. Панченко В.Є. “І думав я не тільки те, що написав“ (Перечитуючи молодого Ю.Яновського) // Дивослово. – 1994. - № 4.- С. 9-15. 7. Панченко В. Морський рейс Юрія Третього. – Кіровоград, 2002. 8. Приходько І.Ф. Своєрідність композиційних прийомів у ранній творчості Ю.Яновського // Українське літературознавство. – Л., 1985. - Вип. 53. – С. 52-60. 9. Савченко З. «Активний романтизм” – стильова домінанта раннього Ю.Яновського // Слово і час. – 1999. - № 3. - С. 68-70. 10. Чумаченко О. Український “кіплінганець“ Ю.Яновський (Перспективи модернізму в “Чотирьох шаблях“) // Слово і час. – 1998. - № 3. – С. 28-31. 13. Тема революції і громадянської війни у творчості українських прозаїків 20-30-х рр. План 1. Соціально-духовні акценти в трактуванні проблеми людини і революції в творчості М.Хвильвого (“Я (Романтика)“, “Солонський яр“, “Мати“, “Санаторійна зона“). 2. Драматичний конфлікт героя і революційної дійсності в новелістиці Г.Косинки (“Анархісти“, “Темна ніч“, “В житах“, “Десять“, “Фавст“). 3. Революція як трагедія особистості в творах В.Підмогильного (“Повстанець“, “Третя революція“). 4. Романтика революції в новелістиці Ю.Яновського (“А потім німці тікали“, “Роман Ма“, “Мамутові бивні“, “Байгород“). Див. літературу до попередніх тем. 14. Жанр кіноповісті у творчості Олександра Довженка План 1. Формування світогляду митця. Різноплановість обдарування О.Довженка. 2. Актуальність проблематики кіноповісті “Україна в огні”. 3. Образна система. 4. «Щоденники» як відображення життя душі письменника. Їх мистецька вартість. 5. Гуманістичний пафос “Зачарованої Десни”. Проблематика твору. 6. Майстерність творення образної галереї кіноповісті. 7. Композиція твору: поєднання реалістичного та філософського планів зображення. 8. Особливості стилю кіноповістей О.Довженка.
Завдання: підготувати реферат на тему “Внесок Олександра Довженка у світове кіномистецтво”. Література 1. Довженко О. Україна в огні. Кіноповість. Щоденник.– К., 1990. 2. Довженко О. Твори: У 5 т. – К., 1983-85Довженко і світ. Творчість О.П. Довженка в контексті світової культури. – К., 1984. 3. Дзюба І. Знаки духовної співмірності. Штрихи до світового контексту естетики Олександра Довженка // Дивослово. – 1996. - № 1. 4. Коваленко М.М., Мішурін О.О. Син Зачарованої Десни: Спогади і статті. – К., 1984. 5. Корогодський Р. Хресна дорога “Зачарованої Десни“ // Довженко О. Господи, пошли мені сили. Щоденник, кіноповісті, оповідання, фольклорні записи, листи, документи. – Харків, 1994 6. Корогодський Р. Довженко й український П’ємонт//Сучасність. –1993. – Ч.6. 7. Корогодський Р. Довженко у полоні // Сучасність. – 1992. – Ч. 2. 8. Кочерган Ю.Ф. Олександр Довженко: Проблеми майстерності. – Л., 1983. 9. Кошелівець І. Олександр Довженко. Спроба творчої біографії. – Мюнхен, 1980. 10. Куценко М. Український геній у вигнанні: Олександр Довженко // Слово і час. – 1997. - № 5-6. – С. 89-93. 11. Куценко М. Сторінки життя і творчості О. Довженка. – К., 1975. 12. Новиченко Л. Естетичні уроки Довженка \\ Л.Новиченко. Життя як діяння. Вибр. статті. – К. – 1974. – С. 310-366. 13. Олександр Довженко вчора і сьогодні. Затемнені місця в біографії. Збірник матеріалів. – Луцьк: ВМА «Терен», 2005. – 200 с. 14. Підсуха О. Провісник // Довженко О. Україна в огні. – К., 1991. – С. 6-14. 15. Полум’яне життя. Спогади про О.Довженка. К., 1973. 16. Рудкевич І. Образ автора в кіноповісті О.Довженка "Зачарована Десна" / І.Рудкевич // Слово і час: Науковий журнал Інституту літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України та Національної спілки письменників України. - 2006. - N11. - С. 25-30. 17. Садуль Ж. История киноискусства: от его зарождения до ниших дней. – М., 1957. 18. Сверстюк Є. Розіп’ятий праворуч // Сучасність. – 1994. - № 10. – С. 112-126. 19. Семенчук І. Життєпис О.Довженка. – К., 1991. 15. Остап Вишня і розвиток сатирико-гумористичної прози План 1. Жанр усмішки у творчості гумориста. 2. Тематична розмаїтість усмішок О.Вишні 20-х років. 3. Проблематика, засоби комічної типізації у гуморесці “Земля обработки требуєть“. 4. Об’єкт сатири і засоби комізму циклу “Чукрен і чухраїнці“. 5. Тематика, проблематика, образи “Мисливських усмішок“. Лірична основа циклу.
Завдання: 1) підготувати доповідь «Новаторство і традиція в творчостіОстапа Вишні-гумориста» 2) 2) з’ясуйте характер розвитку гумористичної та сатиричної прози в українській літературі 20-30-х рр. ХХ ст. (автори, теми, проблеми, жанри).
Література 1. Воскрекасенко С.Портрети зблизька.- К., 1977. 2. Гальченко С. І сміявся, і плакав з любові. – К., 1992. 3. Дзеверін І. Остап Вишня. – К., 1977. 4. Дузь І. Остап Вишня: Нарис про творчість. – К., 1989. 5. Зуб І. Остап Вишня: Риси творчої індивідуальності. – К., 1991. 6. Косяченко В. “Письменники так спроста не бувають“ // Слово і час. – 1993. - №7. 7. Крижанівський А. Усмішка як надія // Вишня О. Вибране. – К., 1989. 8. Про Остапа Вишню: Спогади. – К., 1989. 9. Семенюк Г.Ф. Ніколи не сміявся без любові... – К., 2001. 10. Цеков Ю. Остап Вишня. До 100-річчя від дня народження. – К.: Знання, 1989. 16. Історико-романтична драматургія Івана Кочерги План 1. Головні проблеми історичної драматургії І.Кочерги. 2. Основні принципи побудови сюжетів та особливості конфліктів у драмах І.Кочерги. 3. Ідейно-тематичний зміст драми “Ярослав Мудрий”. Характер конфліктів. 4. Образ Ярослава Мудрого. 5. Жанрово-стильові та композиційні особливості драми “Ярослав Мудрий”. 6. Місце домислу та історичної правди у творах Івана Кочерги.
Література Агєєва В. Портрет модерніста в соціалістичному інтер’єрі // Стильові тенденції української літератури ХХ ст. – К.: ПЦ Фоліант, 2004. Брюховецький І. Іван Кочерга. Передмова // Кочерга І. Драматичні твори. – К.: Наукова думка, 1989. Голубєва З. І.Кочерга. Літературний портрет. – К., 1981. Дробот П.М. Вивчення творчості І.Кочерги. – К., 1981. Кузякіна Н. Драматург Іван Кочерга. – К.: Рад. письменник, 1968. Семенюк Г.Ф. Українська драматургія 20-х років. – К., 1993.
17. Новаторство драматургії Миколи Куліша План 1. Творче засвоєння М.Кулішем-драматургом багатовікового досвіду класичної літератури і власні новаторські відкриття. 2. Проблематика, образи та жанрова своєрідність п’єси “Мина Мазайло“. Ознаки жанру меніппеї. Інтертекстуальність сюжету твору (“Міщанин-шляхтич“ Мольєра, “Мартин Боруля“ І.Карпенка-Карого, “Чухраїнці“ О.Вишні). 3. Засоби комічного: “філологічний” та “політичний” аспекти комедії М.Куліша “Мина Мазайло”. 4. Актуальність проблематики п’єси “Народний Малахій“. Осмислення небезпеки фанатичної віри. Засоби творення образу Малахія Стаканчика. 5. Специфіка конфлікту «Патетичної сонати». Полемічний характер твору. 6. Особливості жанру та композиції п’єси “Патетична соната“. Роль музичного підтексту та вертепу в структурній організації тексту. Багатофункціональність ремарок.
Завдання: 1) дослідити жанри драматургії М.Куліша, дати їх визначення знайти визначення жанру “меніппея“ та записати в термінологічний словник; 2) визначити різновиди драматургічного дискурсу в п’єсі “Мина Мазайло“.
Література 1. Бжеський Р. Політичні ідеї творчості Миколи Куліші. – Мюнхен, 1955. – 35 с. 2. Голобородько Я.Ю. Микола Куліш: Сучасний погляд: навч. посібник. – Х.: Основа, 2004. – 142 с. 3. Голобородько Я. „Патетична соната України”: Художні версії М.Куліша // Вітчизна. – 1998. - № 1-2. – С. 143-148. 4. Гординский С. Гортаючи сторінки “Патетичної“… До п’ятдесятиріччя “Патетичної сонати“ Миколи Куліша // Гординський С. На переломі епох: Літературознавчі статті, огляди, есеї, рецензії, спогади. – Л., 2004. – С. 245-254. 5. Залеська-Онишкевич Л. Куліш і Брехт: самоспостереження героя та самоспостереження актора // Сучасність. - 1992 - № 1. – С. 131-135. 6. Залеська-Онишкевич Л. Жертвоприношення і відкуплення у “Патетичній сонаті“ Миколи Куліша // Сучасність. – 1998. - № 5. – С. 105-1
|
