Роздаткові матеріали для учнів 1 страница

Для забезпечення швидкого та ефективного включення уч­нів в інтерактивну діяльність бажано давати їм пам'ятки, які містять опис алгоритму діяльності (послідовний перелік дій, які вони мають здійснювати у тій чи іншій навчальній ситуа­ції). Такі пам'ятки можна запропонувати у вигляді роздаткового матеріалу, плакатів або будь-якої наочності, використовува­ної за допомогою технічних засобів навчання. Вони мають надаватись учням за потребою доти, доки порядок діяльності не стане для них звичним.

 

ЯК ПРАЦЮВАТИ В МАЛИХ ГРУПАХ

Робота в малих групах дасть змогу вам набути навичок спіл­кування та співпраці.

Після того як вчитель об'єднав вас у малі групи і ви отримали завдання, ваша група за короткий час (3-5 хв) повинна викона­ти це завдання та представити результати роботи своєї групи.

Пропонуємо правила роботи в малих групах, які допомо­жуть вам організувати свою роботу.

1. Швидко розподіліть ролі в групі. Визначтесь, хто буде головуючим, посередником, секретарем, доповідачем. Нама­гайтесь виконувати різні ролі.

Головуючий (спікер):

• зачитує завдання групи;

• організовує порядок виконання;

• пропонує учасникам групи висловитись по черзі;

• заохочує групу до роботи;

• підбиває підсумки роботи;

• за згодою групи визначає доповідача.

• Секретар:

«веде коротко і розбірливо записи результатів роботи своєї групи

• як член групи має бути готовим висловити думку групи при підбитті підсумків або допомогти доповідачеві.

 

Посередник:

• стежить за часом;

• заохочує групу до роботи. Доповідач:

• чітко висловлює думку, до якої дійшла група;

• доповідає про результати роботи групи.

*

2. Починайте висловлюватися спочатку за бажанням, потім по черзі.

3. Дотримуйтесь правил активного слухання, головне не перебивайте один одного.

4. Обговорюйте ідеї, а не особи учнів, які висловили і ідею.

5. Утримуйтесь від оцінок та образ учасників групи.

6. Намагайтеся дійти спільної думки, хоча в деяких випадках у групі може бути особлива думка і вона має право
існування.

КОЛО ІДЕЙ

Метою технології є залучення всіх до обговорення проблеми.!
Порядок проведення:

• вчитель ставить дискусійне питання та пропонує обговорити його в малих групах;

• після того як вичерпався час на обговорення, кожна група преді ставляє лише один аспект проблеми, яку ви обговорювали;

• групи висловлюються по черзі, поки не буде вичерпано всі відповіді;

• під час обговорення теми на дошці складається список зазначених ідей;

• коли всі ідеї з вирішення проблеми висловлені, можна звернутись до розгляду проблеми в цілому і підбити підсумки роботи

 

АКВАРІУМ

Такий вид діяльності на уроці допоможе вам вдосконалили навички роботи в малих групах.

Після того як учитель об'єднав вас у дві-чотири групи і за­пропонував завдання для виконання та необхідну інформацію, одна з груп сідає в центр класу (або на початку середнього ряду класі, де стоять парти) та утворює своє маленьке коло.

Учні цієї групи починають обговорювати запропоновану вчителем проблему. Групі, що працює, для виконання завдання необхідно:

• прочитати вголос ситуацію;

• обговорити її в групі, використовуючи метод дискусії;

• дійти спільного рішення за 3-5 хв.

Всі інші учні класу мають тільки слухати, не втручаючись в хід обговорення, спостерігають, чи відбувається дискусія за ви­значеними правилами дискусії. Після закінчення 3-5 хвилин група займає свої місця, а клас обговорює:

• чи погоджуєтесь ви з думкою групи;

• чи була ця думка достатньо аргументована, доведена;

• який з аргументів ви вважаєте найбільш переконливим. Після цього місце в «Акваріумі» займає інша група та обго­ворює наступну ситуацію.

Усі групи по черзі мають побувати в «Акваріумі», і діяль­ність кожної з них мусить бути обговорена класом.

 

МОЗКОВИЙ ШТУРМ

Це — ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень, що спонукає учасників проявляти свою уяву та твор­чість, який досягається шляхом вільного вираження думок всіх учасників і допомагає знаходити кілька рішень з конкретної теми.

Вчитель на уроці Називає проблему, яку треба розв'язати, та запрошує вас взяти участь в ЇЇ обговоренні шляхом колектив­ного обдумування — мозкового штурму, який організовується за такими етапами:

1. Обрана вами проблема або проблемне питання записує­ться на дошці або папері, щоб під час роботи цей запис був перед очима.

2. Всі учасники штурму, думаючи про проблему, висува­ють ідеї щодо розв'язання. Ідеї можуть бути будь-якими, навіть фантастичними.

3. Учень записує на дошці всі ідеї, що пропонуються.

4. Коли всі присутні вважатимуть кількість поданих ідей достатньою, їх висування припиняється.

Після того як майже всі ідеї зібрано, їх групують, аналізують розвивають групою.

01 Вибираються ті ідеї, що, на думку групи, допоможуть вирішенню поставленої проблеми.

Під час «мозкового штурму» найбільш ефективними прав лами поведінки є такі:

• намагайтеся зібрати якомога більше ідей щодо вирішення задачі або проблеми;

• заставте працювати свою уяву; не відкидайте ніяку іде тільки тому, що вона суперечить загальноприйнятій думці

• можете подавати скільки завгодно ідей або розвивати ідеї і інших учасників;

• не обговорюйте, не критикуйте висловлення інших, не нам гайтеся давати оцінку запропонованим ідеям.

 

МЕТОД «ПРЕС»

Метод «Прес» використовується у випадках, коли виникають суперечливі питання і вам потрібно зайняти й чітко аргументувати визначену позицію з проблеми, що обговорюється переконати інших у вашій правоті. Метод дасть вам можливість навчитися формулювати та висловлювати свою думку з дискусійного питання аргументовано, в чіткій та стислій формі впливати на думку ваших співрозмовників.

Щоб бути чітким та переконливим, ваше висловлювання повинно мати таку структуру й етапи:

1. Позиція: почніть зі слів *Я вважаю, що...» та висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваша точка зору.

2. Обґрунтування: починаючи словами «...тому, що...» наведіть причину появи цієї думки, тобто поясніть, на чом ґрунтуються докази на підтримку вашої позиції.

3. Приклад: продовжуйте висловлювання словом «... наприклад..,» та наведіть факти, дані, що підтверджують ваш позицію.

4. Висновки: закінчте висловлювання «Отже (тому), вважаю...» і узагальніть свою думку, зробіть висновок про те. як необхідно діяти (це своєрідний заклик прийняти ваш позицію).

У ваших виступах, якщо це можливо, використовуйте:

• думку експертів;

• статистичні та наукові дані;

• закони України;

• інші допоміжні матеріали (речові докази, газетні статті, думки інших учнів, громадян тощо).

ЗАЙМИ ПОЗИЦІЮ

Такий вид діяльності допоможе вам з'ясувати, які позиції і думки можуть існувати щодо розглядуваного спірного питання. Також надається можливість висловитися кожному, продемон­струвати різні думки по темі, обґрунтувати свою позицію, знай­ти і висловити найбільш переконливі аргументи, порівняти їх з аргументами інших. Якщо вас переконали, ви можете перейти на іншу позицію в будь-який час та дати оцінку висловлюван­ням інших учнів.

Порядок проведення:,

• вчитель називає тему та пропонує висловити свою думку з досліджуваної теми;

• вам потрібно стати біля того плаката («так», «ні», «не знаю»), який відповідає вашій позиції;

• підготуйтеся до обґрунтування своєї позиції, чому саме її ви обрали: самостійно або в групі своїх однодумців підберіть кілька найбільш сильних аргументів, які можуть перекона­ти інших у вашій правоті, висловте свої аргументи класу, за­стосувавши метод «Прес»;

• уважно вислухайте позиції та аргументи інших;

• якщо після обговорення дискусійного питання ви змінили точку зору, то можете перейти до іншого плаката і пояснити причину свого переходу^ а також назвати найбільш перекон­ливу ідею чи аргумент протилежної сторони.

 

НАВЧАЮЧИ — УЧУСЬ

Такий вид навчальної діяльності надає вам можливість взя­ти активну участь у навчанні та передачі своїх знань іншим лю­дям, в цьому випадку своїм однокласникам під час уроку. Ваша робота буде організована так:

• Після того як вчитель назвав тему та мету уроку і роздав вам картки із завданням, вам потрібно ознайомитися з інформа­цією, що міститься на вашій картці.

• Якщо вам щось незрозуміло, запитайте про це та перевірте у вчителя, чи правильно ви розумієте інформацію.

• Вам необхідно ознайомити зі своєю інформацією інших од­нокласників. Підготуйтеся до передання цієї інформації ін­шим у доступній формі.

• Ви маєте право говорити тільки з однією особою. Ваше зав­дання полягає в тому, щоб поділитися своєю інформацією з

іншими учнями та самому дізнатися про певну інформацію від них.

• Уважно слухайте інформацію інших, намагайтеся отримати і запам'ятати якомога більше інформації, за необхідні зробіть короткі нотатки.

• Коли всі поділилися та отримали інформацію, розкажіть класі, про що ви дізналися від інших.

 

МІКРОФОН

«Мікрофон» надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Правила проведення такі:

• говорити має тільки той, у кого «символічний» мікрофон;

• подані відповіді не коментуються і не оцінюються;

• коли хтось висловлюється, інші не мають права перебивати щось говорити,, викрикувати з місця.

 

РОЗІГРУВАННЯ СИТУАЦІЇ В РОЛЯХ (РОЛЬОВА ГРА, ІМІТАЦІЯ)

Мета розігрування ситуації в ролях, визначити власне ставлення до конкретної життєвої ситуації, набути досвіду поведінки в подібній ситуації шляхом «гри», виконання «ролі»^! яка є близькою до реальної життєвої ситуації. Вона допомагає навчитися через досвід та почуття.

Рольова гра імітує реальність шляхом «проживання ситуації у ролі», яка вам дісталася, та надає можливість Діяти «як на справді». Ви можете поводитись і розігрувати свою роль, моделюючи свою реальну поведінку, якщо це ситуації, в яких ви вже побували.

Якщо ви берете участь у рольовій ситуації* ви маєте:

• чітко дотримуватись своєї ролі;

• намагатись слухати партнерів та вчителя;

• не коментувати діяльність інших, перебуваючи в ролі;

• намагатись поставитися до своєї ролі як до реальної життєвої ситуації, в яку ви потрапили;

• вийти з ролі по закінченні сценки;

• брати участь в її аналізі.

АНАЛІЗ СИТУАЦІЇ, ВИПАДКУ, ДИЛЕМИ

Однією з форм роботи на уроках є аналіз ситуації, реального випадку, життєвого конфлікту. Для розбору певної ситуації вам необхідно звертати увагу на основні моменти.

• Якими є факти: Що відбулося? Де і коли? Хто учасники си­туації? Що ми про них знаємо? Які факти є важливими? Які другорядними? Що в описі є фактами, а що думками, оцінка­ми тощо?

• У чому проблема ситуації: У чому полягає конфлікт? Яке питання нам треба вирішити, розв'язуючи ситуацію? У чому інтереси кожної зі сторін? Чому вони суперечливі?

• Якими можуть бути аргументи: Які аргументи можуть бути наведені на захист позиції кожної зі сторін? На які до­кументи, інформацію ми можемо спиратися, захищаючи ту чи іншу позицію?

• У чому полягає рішення: Яким буде розв'язання ситуації? Чому саме таким? На що ми спираємось, обираючи таке рі­шення? Якими можуть бути наслідки такого рішення? Чи іс­нують інші шляхи розв'язання?

 

ПРАВИЛА ДИСКУСІЇ (КУЛЬТУРА ВЕДЕННЯ ДИСКУСІЇ)

Дискусія дає прекрасну нагоду виявити різні позиції з певної проблеми або з суперечливого питання. Для того щоб дискусія була відвертою, необхідно створити в класі атмосферу довіри та взаємоповаги. Тому вам бажано знати правила культури веден­ня дискусії.

Пропонуємо такі правила:

1. Говоріть по черзі, а не всі одночасно.

2. Не перебивайте того, хто говорить.

3. Критикуйте ідеї, а не особу, що їх висловила.

4. Поважайте всі висловлені думки (точки зору).

б. Не смійтеся, коли хтось говорить, за винятком, якщо хтось жартує. _л

6. Не змінюйте тему дискусії.

7. Намагайтеся заохочувати до участі в дискусії інших.

У своєму класі ви можете доповнити ці правила, прийняти їх після обговорення та дотримуватися під час проведення дискусій.

ТОК-ШОУ

Метою такої форми роботи, як «Ток-шоу» є отримання навичок публічного виступу та дискутування.

Вчитель на цьому уроці є ведучим на «Ток-шоу». Робота орга ганізується таким чином:

1. Вам оголошується тема дискусії.

2. Потім пропонують висловитися із запропонованої те «запрошеним гостям».

3. Слово надається глядачам, які можуть виступити зі сво думкою або ставити запитання «запрошеним» не біль 1 хв.

4. «Запрошені» мають відповідати якомога коротше і конкретніше.

5. Ведучий також має право ставити своє запитання або перервати виступаючого через ліміт часу.

Ця форма роботи допоможе вам навчитися брати участь у загальних дискусіях, висловлювати та захищати власну позиції; а в майбутньому впливати на зміни в українському суспільстві та державі.

 

АЖУРНА ПИЛКА

Такий вид діяльності на уроці дає можливість вам працювати разом, щоб вивчити значну кількість інформації за коротки й проміжок часу, а також заохочує вас допомагати один одному вчитися навчаючи.

Під час роботи за допомогою методу «Ажурна пилка» ви по винні бути готовими працювати в різних групах.

• Спочатку ви працюватимете в «домашній» групі.

• Потім в іншій групі ви будете виступати в ролі «експертів» питання, над яким ви працювали в домашній групі, та отримуєте інформацію від представників інших груп.

• В останній частині заняття ви знову повернетесь в свою «до­машню» групу, для того щоб поділитися тією новою інфор­мацією, яку вам надали учасники інших груп.

 

ДОМАШНІ ГРУПИ

1. Кожна група отримує завдання, вивчає його та обговорює свій матеріал.

2. Вам бажано обрати в групі головуючого, тайм-кіпера (той, хто стежить за часом) та особу, яка ставить запитання, або переконатися, що кожний (кожна) розуміє зміст матеріалу.

«ЕКСПЕРТНІ» ГРУПИ

1. Після того як вчитель об'єднав вас у нові групи, ви стає­те експертами з тієї теми, що вивчалася в вашій «домашній» групі.

2. По черзі кожний або кожна мають за визначений вчите­лем час якісно і в повному обсязі донести інформацію до членів інших груп та сприйняти нову інформацію від представників інших груп. „..

«ДОМАШНІ» ГРУПИ

1. Ви повертаєтесь «додому», де маєте поділитися інформацією з членами своєї «домашньої» групи про нову інформацію, яку ви отримали від представників інших груп.

2. Виробляєте спільні висновки та рішення.

Таким чином, за допомогою методу «Ажурна пилка» за ко­роткий проміжок часу можна отримати велику кількість інформації.

 

СУД ВІД СВОГО ІМЕНІ

Такий вид діяльності дасть вам можливість отримати уяв­лення про спрощену процедуру винесення судового рішення та провести рольову гру —: судовий процес з мінімальною кількі­стю учасників — 3-х осіб: судді, що слухатиме обидві сторони і винесе остаточне рішення, позивача та відповідача (якщо йти­меться про розгляд кримінальної справи, то учасниками будуть обвинувач та обвинувачений).

Після того як вчитель об'єднав вас у три групи — судді, обви­нувачі та обвинувачувані, протягом відведеного часу:

а) судді¹ — знайомляться із судовою процедурою та готують запитання до обох сторін;

б) обвинувачі — обговорюють зміст вступної промови
можливі аргументи;

в) обвинувачувані — готують зміст заяви-відповіді та а
менти захисту.

Тепер для більш ефективної роботи необхідно До кожного судді приєднати одного обвинувача та одного обвинувач; го. Далі можна починати суд в кожній групі за таким пор або сценарієм:

• 1. Вступні заяви учасників судового процесу. Суддя вкладає суть справи.

2. Обвинувач викладає аргументацію, суддя ставить й запитання.

3. Обвинувачуваний викладає аргументи захисту, су ставить йому запитання.

4. Суддя виносить рішення.

Після того як весь клас знову об'єднується, судді оголошують свої рішення.

 

Додатки

КОНСПЕКТИ ІНТЕРАКТИВНИХ УРОКІВ З РІЗНИХ ПРЕДМЕТІВ

УРОК АЛГЕБРИ В 7 КЛАСІ О.М.Бобракова (м.Луганськ)

Тема: Властивості степеня з натуральним показником.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• формулювати властивості степеня з натуральним показни­ком;

• аналізувати й доводити властивості степеня з натуральним показником;

• застосовувати властивості степеня з натуральним показни­ком при розв'язуванні практичних прикладів, виконанні ра­ціональних обчислень.

Обладнання: дошка, крейда, роздатковий матеріал. Орієнтовний план і методи проведення уроку

1. Актуалізація опорних знань (репродуктивна бесіда, практичне виконання усних вправ) — 7 хвилин.

2. Оголошення теми та визначення очікуваних результа­тів уроку (бесіда) — 2 хвилини.

3. Формулювання й доведення властивостей степеня з на­туральним показником, розв'язування вправ (інтерактивна технологія «Ажурна пилка») — 27 хвилин.

4. Підбиття підсумків, оцінювання результатів • уроку — 9 хвилин.

Варіант організації діяльності учнів

1. Учитель запитує учнів:

• Дайте визначення степеня з натуральним показником.

• Дійте визначення основи та показника степеня з натураль­ним показником. ⁷

• Яке число вийде при піднесенні від'ємного числа до парного та непарного степеня?

• Яка дія називається піднесенням до степеня?

• Чому дорівнює а¹, а⁰?

• Який порядок дій у прикладах, що містять піднесення степеня?

На дошці записані приклади, які учні розв'язують усно:
1)2³х3³; 5)5¹х5^а;

2)(1/2)³х2³; 6)5х7²;

3)5²х5³; 7) (З²)⁴;

4) 10^е х 10*; 8) 10⁴:10².

Учитель після розв'язування усних прикладів ставить ням питання:'

• Як можна раціонально розв'язати приклади 3, 4, 5, б, 7, 8 Серед учнів класу обов'язково знайдуться такі, що вдома готували застосовувані властивості степеня при розв'язуванні цих прикладів і запропонують більш раціональне розв'язана

2. При обговоренні раціональних розв'язань прикладів
з'ясовується, що необхідно знати властивості степеня з натуральним показником, і робиться висновок, що сьогодні на уроці
буде вивчено властивості степеня з натуральним показником
розглянуто їх застосування при розв'язанні різноманіття
вправ. Учитель оголошує тему й очікувані результати уроку.

3. На попередньому уроці вчитель роздав кожному учневі
картку певного кольору з номером на ній (від 1 до 5). Сформувалося п'ять груп по п'ять осіб у кожній. Групи отримали певні
завдання:

• «червоні» — сформулювати, довести та пояснити на прикладах властивість степеня з натуральним показником «Множення степенів з однаковою основою»;

• «сині» — сформулювати, довести та пояснити на приклад властивість степеня з натуральним: показником «Ділення степенів з однаковою основою»;

• «' жовті» — сформулювати, довести та пояснити на прикладах властивість степеня з натуральним показником «Піднесення степеня до степеня»;

• «зелені» — сформулювати, довести та пояснити на прикладах властивість степеня з натуральним показником «Піднесення до степеня добутку»;

• «фіолетові» сформулювати, довести та пояснити на прикладах властивість степеня з натуральним показником «Піднесення до степеня частки». 1) учням пропонується об'єднатися в групи відповідно до кольору картки, яку вони отримали («домашні» групи). У «домашніх» групах учні обмінюються інформацією, проводять взаємоопитування, розв'язують завдання, підготовлені вдома;

2) учитель пропонує учням об'єднатися в групи відповідно до своїх номерів («експертні» групи). У кожній «експертній» гру­пі опиняються представники з кожної «домашньої» групи. Учасники та учасниці формулюють, доводять та показують на прикладах застосування властивості степеня з натуральним по­казником, яку вивчали в «домашній» групі. У зошитах запису­ються визначення, доведення та формули кожної з властиво­стей;

3) учитель пропонує учням об'єднатися в «домашні» групи, учасники яких обмінюються між собою інформацією, отрима­ною в «експертних» групах (формулюють властивості степеня, відновлюють хід доведення кожної з властивостей, на прикла­дах показують їх застосування);

4) клас об'єднується в загальне коло для підбиття підсумків уроку.

4. Учням ставляться запитання: •. Що нового ви дізналися на сьогоднішньому уроці?

• Які властивості степеня з натуральним показником ви знає­те, сформулюйте їх?

• Як ці властивості можна записати у вигляді формул?

• Чи сподобався вам спосіб, за допомогою якого ви вивчили властивості степеня з натуральним показником?

Для закріплення вивчених властивостей степеня з натураль­ним показником учням пропонуються усні вправи, заздалегідь записані на дошці:

1)а²ха³; 5) (а²/в³)²;

2)а⁵ха⁷;а¹⁰; 6)(а⁴хв⁵)³;

3)(а⁵)²ха¹²; 7)(2/3)³;

4) (а⁵)²: (а²)⁵; Шб¹⁰ х 5³) / (б²)⁸.

Учитель пропонує учням опрацювати конспект уроку, розв'язати кілька прикладів з підручника.

УРОК ІСТОРІЇ В 11 КЛАСІ О.Савка (м. Івано-Франківськ)

Тема: «Перебудова» та розпад СРСР (1985-1991 рр.)

Запропонований урок започатковує вивчення блоку «Пере­будова в СРСР та Україна» (4-й урок теми 4 всесвітньої історії (1939-ЖЮ1 рр.) та 7 уроків теми 5 з новітньої історії України

(1939-2001 рр.). Це 23-й урок із всесвітньої історії та 50-й з кз су історії в 11 класі при синхронному методі викладання.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• Пояснювати зміст термінів «перебудова», «прискорення* «гласність»;

• сформувати власне ставлення до «перебудови» та її можливих наслідків;

• розповідати про головні завдання, які постали перед радянським суспільством наприкінці 80-х років XX століття;

• висловлювати свою думку стосовно необхідності змін у СРС в цей період;

• набути навичок участі У визначенні та аргументуванні своєї позиції в роботі малої групи в «мозковому штурмі» в аналізі історичної ситуації та прогнозуванні можливих суспільних наслідків.

Обладнання: папір, маркери, дошка, крейда; правила проведення «мозкового штурму» (плакат); розподіл ролей у мали групах (пам'ятка-плакат)

Орієнтовний план і методи проведення уроку 1. Мотивація (ознайомлення з епіграфом та девізом уроку* (до 2-х хвилин).

«2. Представлення теми уроку та очікуваних результатів (д 3-х хвилин).

3. Повідомлення про складові системної кризи Радянського Союзу на початку 80-х років (до 2-х хвилин).

4. Робота в малих групах (вироблення відповіді на перше-класичне запитання: «Хто винуватий?*) (до 21 хвилини).

5. «Мозковий штурм» (вироблення відповіді на друге класичне запитання: *Що робити?») (до 12 хвилин).

6. Рефлексія (усвідомлення результатів уроку) (до 5 хвилин).

Варіанти організації діяльності,

 

1. Мотивація.

Учитель пропонує учням епіграф та девіз до уроку, які запи­сані на дошці:

«Скажіть, перебудова вже відбулася, чи буде ще гірше?»

Михайло Жванецький

Дослідження Михайла Задорнова:

«ДЕ» (лат.) — відміна, віддалення, пониження*.

«БІЛДИНГ» (англ.) — будова

«ДЕБІЛДИНГ» — «перебудова» А далі разом з класиками гумору учитель оголошує тему уроку.

2. Представлення теми уроку та очікуваних результатів.

Учитель оголошує записану на дошці тему уроку та пропонує учнівському ІНФОРМАЦІЙНОМУ ЦЕНТРУ (два учні за однією партою) повідомити класу очікувані результати.

3. Повідомлення.

Вчитель, або бажаючі учні, або учні з інформаційного центру нагадують записи з опорного конспекту, які було вироблено на уроці з всесвітньої історії «СРСР в роки «ЗАСТОЮ» (3-й урок теми 4, 22-й урок з всесвітній історії, 42-й урок курсу).

 

 

ПРОЯВИ СИСТЕМНОЇ КРИЗИ В СРСР Наприкінці 70-х — на початку 80-х років XX століття

• зниження темпів розвитку

• зниження продуктивності праці

• мілітаризація народного господарства

• занепад виробництва в галузях групи "Б"

• товарний дефіцит

• відставання у техніці та технологіях від розвинених країн

• соціальна апатія населення

 

4. Вправа «Хто винуватий?» (Робота в малих групах) Вчитель пропонує вирішити перше класичне питання «Хто винуватий?», працюючи в малих групах. Учням необхідно уявити себе сучасниками «перебудови» — робітниками, кол­госпниками» інтелігентами, партійними функціонерами та ди­сидентами і з їхньої позиції за 10 хвилин дати три відповіді на це запитання.

Учні з інформаційного центру разом з учителем ведуть хро­нометраж роботи груп та готують дошку для запису результатів.

(Плакат «Розподіл ролей у малих групах» для згадування
вивішується на магнітній дошці). Кожна мала група отримує
для свого секретаря маркери та папір.

Після закінчення роботи в малих групах доповідачі по колу виголошують свої висновки (по одному) і на дошці вимальовується загальна картина «винуватців».

(Записи роблять вчитель та учні з інформаційного центру)!

Під час обговорення вчитель ставить такі запитання: *

• Представники яких верств тодішнього соціуму найчастіші названі «винуватцями»?

• До яких висновків можемо дійти?

• Чи брали представники певних верств соціуму «вину» на себе? Чому?.

5. Мозковий штурм «Що робити?»

Завершивши попереднє обговорення, вчитель пропонує учням методом «мозкового штурму», перебуваючи в образі громадян СРСР середини 80-х років, дати відповідь на друге класичне запитання:

«ЩО РОБИТИ?»

(Плакат «Правила нашого мозкового штурму» учні з інформаційного центру вивішують на магнітній дошці, вони ж готу­ють дошку для записів, поділивши її на три колонки та записав­ши: у першій — сфера політики, у другій — соціальна сфера і у третій — сфера економіки).

Вчитель, фіксуючи ідеї учнів, просить класифікувати їх за цими трьома напрямками.

Як свідчить практика, учні обов'язково згадують такі завдання суспільства, як демократизація, необхідність швидкого
подолання відставання або дещо подібне. При цих згадках вчитель просить учнів з інформаційного центру зробити інформаційні вкраплення в «мозковий штурм», зачитавши такі
повідомлення:. •,

Політика гласності, заповнення «білих плям» історії проводиться за ініціативи М. Горбачова та О. Яковлсва.

Ініціатором курсу «Прискорення соціально-економічного розвитку» був М. Горбачов, а курс на «прискорення» почав здійснюватися відповідно до рішень XXVII з'їзду КІІРС.

ПДЮРАЛІІЗМ — свобода політичних переконань та їх обстоюваний.

Після запису й узагальнення пропозицій вчитель просить учнів ще раз уважно переглянути нароблене і визначитись з від­повіддю на питання голосуванням:

• Чи реально було реформувати СРСР, чи розвиток був можли­вий за умови ліквідації соціалістичного ладу та розпаду СРСР?

(Інформаційний центр проводить підрахунок результатів го­лосування і повідомляє* їх). • 6. Рефлексія.

Вчитель пропонує учням оцінити результати уроку, відпо­вівши на запитання:

• Що ми робили?

• Навіщо ми це робили?

• Чи досягли ми поставленої мети?

• Що сподобалось особливо під час уроку? Що не сподобалось? Домашнє завдання

Учні читають відповідний параграф підручника, яким кори­стуються у школі.

 

УРОК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ В 11 КЛАСІ В. Саверська-Лихошва

Т е м а: Наш край у роки Другої світової війни.

Очікувані результати

На основі вивчення теми учні зможуть:

• розповідати про перебіг подій у рідному краї з 1944 р. по 1945 р. та діяльність партизанського загону;

• пояснювати особливості розгортання подій у своїй місцевості;,

• сформувати і відстояти власну точку зору з приводу діяльно­сті місцевого партизанського загону.

Обладнання: карти Чернігівщини, книги Саверської-Лихошви «Нариси з історії Варви» та «Краєзнавчі матеріали на уроках історії» (навчально-методичний посібник)* фрагмент лі­тературно-музичної композиції В; Саверської-Лихошви «Лю­тий 43-го», дошка, маркери, завдання групам.