Організація торгів на різних біржах може в деяких дета­лях розрізнятися, однак основні правила повинні відповідати світовим стандартам.

Ходаківська В. II., Беляєв В. В

Так. на МТБ (Росія) учасники методом "вільного вигуку" подають свої заявки на продаж чи купівлю контрактів операто­рам ЕОМ. які потім вводять ці заявки в комп'ютерну систему. Подані заявки висвічуються на інформаційному табло, встанов­леному в торговому залі, що дозволяє брокерам візуально спос­терігати на екрані безупинний хід торгової сесії і контролювати ситуацію на ринку. Угоди фіксуються автоматично через елек­тронну систему на підставі виставлених брокерами заявок у ви­падку перевищення ціною покупця ціни продавця чи у випадку збігу цін. Таким чином, ціна контракту складається на основі співвідношення попиту та пропозиції. Виконані заявки або час­тини заявок вилучаються з загального списку і виконуються за цією ціною, а заявки, що залишилися, продовжують участь у тор­гах. Обсяг угод, що укладаються, обмежений тільки швидкістю роботи операторів і функціонування електронної системи торгів. Пропускна здатність існуючої системи дозволяє укладати понад 500 угод протягом 40 хвилин торгової сесії.

Торгівля терміновими контрактами на УФБ здійснюється також за допомогою автоматичної комп'ютерної системи. Відповідно до правил торгівлі, брокери вводять заявки через тор­гові термінали; встановлені в біржовому залі. На екрані терміна­лу висвічується інформація про стан ринку, необхідний брокеру для участі в торгах. У ході торгів через рівні проміжки часу (фіксинги; зараз дві хвилини) здійснюється фіксування ціни. У центральному комп'ютері, куди надходять усі заявки з терміна­лів, визначається поточний курс; по якому укладаються всі угоди в межах даного фіксингу. Цей курс розраховується автоматично по всіх введених заявках. Критерієм для його визначення є мак­симальна за обсягом кількість заявок, яка при цьому курсі може бути задоволена. Принциповою відмінністю цієї технології від використовуваної на МТБ є більш висока "пропускна здатність".

При класичному варіанті організації торгівлі ф'ючерсни-ми контрактами торговою дією керує біржовий розпорядник. Довкола нього концентруються брокери і дилери. Розпорядник звичайно працює з одним видом активу. Він встановлює ціни на відкриття і фіксує їх на закриття торгового дня, на основі торго­вих карток реєструє накази учасників на купівлю і продаж, надає інформацію про щохвилинний стан ринку і вводить торгову інформацію в комп'ютер. Процедура торгівлі ф'ючерсними кон­трактами починається з ротації, тобто з з'ясування розміру ціни

Ринок фінансових послуг: теорія і практика

ф'ючерсних контрактів, яку просять продавці і пропонують по­купці. Ранкова ротація трохи відстає від початку роботи біржі. У цьому інтервалі брокери і дилери можуть робити заявки на купівлю і продаж; поряд з цим беруть участь пропозиції, які збе­регли свою силу ще з попереднього торгового дня. Розпочавши ротацію, розпорядник повідомляє максимальну ціну попиту і мінімальну ціну пропозиції, що і складає котирування на поча­ток дня. Учасники реагують на оголошення котирування новими зближуючими ціни пропозиціями. Якщо пропозиція не прийма­ється, то робиться наступна пропозиція. Після того, як перша угода пройшла, розпорядник надає можливість усім бажаючим укласти й інші угоди за цією ціною.

6. Інформація про минулі торги. Біржа передає інформацію про укладені ф'ючерсні угоди у відповідні інформаційні системи. що поширюють котирування цін по всьому світу.

Розрахунки по угодах. Здійснюючи угоду, обидві сторони вносять на біржу заставу. Дана сума називається гарантійною маржею, а рахунок, на який вона вноситься — маржовий раху­нок. Звичайно її розмір коливається в межах від 5 до 15% від по­точної вартості угоди. Гарантійна маржа може бути внесена як українськими гривнями, так і векселями чи іншими ліквідними цінними паперами, а також іноземною валютою. За результатами торгів РП здійснює щоденний розрахунок прибутків і збитків (кліринг). Основою для щоденних розрахунків прибутків і збитків є котирувальна ціна торгової сесії. Способи встановлен­ня котирувальної ціни по кожному виду контракту визначені йо­го умовами. Звичайно вона являє собою середнє значення ф'ючерсних цін, по яких ф'ючерсні контракти продавалися на­прикінці торгового дня.

У результаті клірингу на рахунок кожного учасни­ка торгів записується сума, ^отримана в результаті його виграшу чи програшу. Щоденним виграшем чи програшем учасника ф'ючерсної торгівлі є варіаційна маржа, визначена по закінченні торгової сесії для кожної угоди за формулами:

а) при розрахунку по позиції, відкритої в поточний робо-

^{чийдень} ' Мо=Ст-3,де

Мо — варіаційна маржа по позиції, що відкрита в ході торго­вої сесії;

Ст — вартість контракту за котирувальною ціною поточної торгової сесії;

Х();і;!кіі'.сііі<;і 1-і.II., Ен'лясіі В-В

^ -- L;cip;l(11, КОЇІІраКГу В МОМСІГІ ВІДКрИІТЯ ПОЧИНИ.

о) маржа нараховує; і,ся п у юму випадку, якщо учасннк ф'іо"срсип\ юрі ів не здійснював угод па поточній торговій сесії. і'.іі' мав до її почаїку відкриті позиції. По кожній відкриіій по-"іііції маржа внзікічаєіься по наступній формулі 11. с. 40J:

М г = Сі Сп, лс

Мі — варіаційна маржа по позі-щії. відкріиій до поточної о sopiсвого дня;

Сі - варіісіь коніракту за котирувальною ціною поточної 'оргової сесії;

Сп •—• варіісіь коніракту за котирувальною ціною поперед­нього торгового дня.

в) при закриггі позиції нараховується маржа, визначена по формулі 11. с. 40|:

Мз = Сз — Сп, де

Мз — варіаційна маржа по позиції, закритій в ході торгової сесії;

С'5 -- варгісгь контракіу. укладеного з протилежної позиції;

Сі; — вартість кон факту за котирувальною ціною поперед-

ІІЬОЇ Юрі ОВОЇ СССІЇ.

Якщо варіаційна маржа позитивна, то вона вноситься продавцем на користь покупця; якщо негативна-то покупцем на користь продавця. Якщо в якийсь день вартість контракту вирос­ла. ю покупець отримав прибуток, а продавець поніс збитки. При цьому заставні зобов'язання продавця збільшаться, а покупця — зменшаться, причому на однакову суму. Ця сума буде переведена з маржового рахунка продавця на маржовий рахунок покупця. Однак розмір застави є постійним, тому біржа вимагатиме від продавця довнести відповідну суму на його маржовий рахунок. Але наступного дня ціна може впасти, і в аналогічній ситуації мо­же виявитися вже покупець. Вимагати щодня від одного з учас­ників угоди внесення деякої суми дуже незручно, тому при укла­данні угоди від обох її учасників звичайно потрібно ще і внесення маржі підтримки, що звичайно складає 60-80% від суми застави.

Ефект від вдало відкритої позиції може бути реалізований вже в день укладання у і оди. Програш також віднімається з ра­хунка щодня. У цьому і плюс, і мінус ф'ючерсної торгівлі. Мінус у тому, що при укладанні завідомо виграшної угоди в результаті короткочасних несприятливих коливань цін може бути понесе­ний значний збиток; що вимагатиме або довнесения додаткових

Ринок фііі,ііісоі}іі.\

СУМ. або ЗаКрИЇТЯ ПОЗНЦІИ. ЩО ЧСПСЗ 2--',1.111 ПрІІ!!ЄС.!!1 6 ПрІІО\ 1 (',!•;.

Але є і значний плюс, що і визначає унікальність (І'ьючерсів. Інвестування у ф'ючерсннн контракт ліплс 10% від піни базис­ного активу дозволяє одержати дохід від росту курсової вартості. аналогічний доходу, отриманому від інвестування всієї суми на ринку реального товару.

Н. Д(>(>т'ссніія кошти; по розрахунках і >• РП. Якщо рух ші;;!';

спричинив збитку одній із сторін, що перевищує маржу підірим-ки. сума збитку списується з маржового рахунка цієї сторони на користь іншої. Якщо ж зміна ції! викликала втрати однієї зі сторін, що перевищують маржу підтримки, ця сторона повинна довнести відповідну суму плюс додатковіін внесок до повної о відновлення застави, тому що на маржовий рахунок іншої сюро-ни була переведена маржа підтримки, а відсушя сума ov.ia списа­на з застави.

Якщо протяі ом 1-го банківської о дня після повідомлення про необхідність внесення необхідної суми не огрнмане підтвер­дження про відповідне перерахування. РГ1 почияає наступні дії:

- припиняє перерахування коштів з рахунка 4іірмн;

- з посередницької фірми стягується пеня в розмірі О..^"⁷;, ••;;!-боргованосі! за кожний день затримки аж до ухвалення рішення про призупинення діяльності цієї фірми

Якщо вільних коштів фірми не висіачає для погашення заборгованості, то РП пропонує фірмі закрити нсзабезпс-чсні по­зиції, зробивши офсетну уі оду.

9. Постаука за ф 'ючерсннм контрактом Торгівля визначе­ним ф'ючерсним контрактом закінчується на торговій сесії, ос­танній перед 15 числом місяця виконання контракту. Хоча пере­важна частина ф'ючерсних контрактів ліквідується до моменту їх виконання, деяка їх частина підлягає виконанню (звичайно в практиці провідних фточерсних бірж за кордоном 2-5° о від за­гальної о числа укладених коніракпв). Учасники ф'ючерсної торгів.лі. у яких залишилися відкриті позиції, зобов'язані протя­гом 10 робочих днів здійсни ги чи прийняги посгавку товару з.і котирувальною ціною останньої торгової сесії (названою ціною виконання контракту).

У практиці біржової торгівлі розрізняють 2 типи постав­ки товару: первинну і вторинну. Первинна поставка — це поста­чання товару на склад біржі чи одержання товару з біржового складу. Вторинна поставка має місце в тих випадках, коли та і-а-

Ходаківська В. 11., Бсляєв В. В

ма партія товару без вилучення зі складу біржі знову поставляла­ся за біржовим контрактом протягом того ж місяця. Частка та­ких поставок складає 20-40% на біржах. На більшості бірж про­давець може поставити тільки товар, що знаходиться на офіційних її складах, у сейфах зареєстрованих банків, із заводів. що одержали відповідний сертифікат. Якість товару повинна бу­ти засвідчена спеціальним сертифікатом і відповідати вимогам, встановленим у біржовому контракті. До постачання дозволена звичайно лише частина сортів товару, що надходять у канали міжнародної торгівлі. Крім того, продавець повиннен подати відомості про партію товару, що поставляється: вид транспорту, на якому доставлений товар; країна походження; число мішків;

стосів, коробок; затверджений біржею склад збереження товару;

дата постачання товару на склад; загальна вага партії; дата пере­важення і дата узяття зразків.

Так само продавець повинен послати покупцю через РП нотіс. У кожному нотісі повідомляються ціна, дата контракту, час одержання нотіса РП і час його видачі покупцю біржового кон­тракту. Після пред'явлення нотіса в РП його вже не можна ні ви­лучити, ні замінити без згоди покупця чи рішення арбітражного комітету. Усі нотіси, що пройшли РП, в обов'язковому порядку приймаються покупцями до виконання. Потім одержувач зо­бов'язаний протягом визначеного часу оплатити товар готівкою в повному розмірі. При внесенні платежу в РП покупець одержує складське свідоцтво — документ, що дає право власності на то­вар на визначеному складі. Продавець повиннен оплатити усі ви­трати, що відповідають умоцам постачання протягом визначено­го періоду часу з дати виставляння нотіса.

Позабіржовий ринок. Світовий досвід показує, що біржо­вий і позабіржовий ринки мають тісний взаємозв'язок, і будь-яка фірма досягає фінансового успіху тільки при успішному маневру­ванні між цими ринками.

Стандартний характер умов контрактів на біржі може ви­явитися незручним для контрагентів. Наприклад, їм потрібно по­стачання деякого товару в іншій кількості, в іншому місці й іншим часом, чим це передбачається ф'ючерсним контрактом на даний товар. Крім того, на біржі може взагалі бути відсутнім ф'ючерсний контракт на актив, у якому зацікавлені контрагенти. У цьому сенсі позабіржовий ринок надає своїм учасникам більше?»іожливостей по укладанню нестандартних з погляду біржової

Ринок фінансових послуг: теорія і практика

торгівлі контрактів: на вільному ринку допускається будь-який розмір ф'ючерсного контракту, а також позабіржовий ринок дозволяє включати в контракти будь-які додаткові умови.

Одна з основних проблем позабіржового ринку зв'язана з забезпеченням гарантій платежів. Як правило, менш усього цим недоліком страждає міжбанківський ринок, однак серйозні про­блеми можуть виникнути при залученні в угоди небанківських структур. Вихід може бути знайдений у використанні біржового механізму при одержанні гарантій по угодах, тому що цей ме­ханізм передбачає створення страхового фонду і допускає мож­ливість участі в угодах як банків, так і інших юридичних осіб.

Позабіржовий ринок вільний від яких-небудь стандартів і обмежень за винятком тих, котрі стосуються загальних норм і правил, установлених регулюючими органами на угоди з цінни­ми паперами і роботу брокерсько-дилерських фірм.

Технологія проведення ф 'ючерсніїх угод на позабіржовому ринку полягає в наступному. Спеціальна категорія брокерських контор займається пошуком і зведенням клієнтів, що бажають купувати чи продавати ф'ючерсні контракти. Після того, як бро­кери домагаються відповідної домовленості між сторонами, у справу включається четверта сторона — фірма індосант, що бе­ре на себе гарантії по виконанню сторонами своїх зобов'язань. Функції індосанта полягають у тому, щоб одержати від учасників гарантійні депозити і провести взасморозрахунки між сторона­ми, як у випадку виконання учасниками своїх зобов'язань, так і у випадку їх невиконання. У біржовій торгівлі роль індосанта відіграє Розрахункова палата.

У якості основних,"слабких місць" вільного ринку ф'ючерсних контрактів у порівнянні з біржовим слід зазначити більш високий рівень комісійних витрат (у 1,5-2,0 рази вище): об­межений вторинний ринок, пропозиції робляться через газетні оголошення; відсутність стандартизації і низька ліквідність кон­трактів; менш надійна система гарантій виконання контрактів.