Правові аспекти регулювання ринку цінних паперів

На початковому етапі становлення ринок цінних паперів регулювався багатьма державними органами - Міністерством фінансів України, Фондом державного майна України (ФДМУ), Антимонопольним комітетом України, Національним банком України. Сьогодні головним регулятором є Державна комісія цінних паперів та фондового ринку. Пройшов розподіл повнова­жень із ФДМУ, підписано угоду про спільну діяльність із регулю­вання ринку цінних паперів та обмін інформацією з НБУ.

Об'єктивна ситуація, коли на неорганізованому ринку зосе­реджений переважний обсяг та кількість укладених угод, не дозво­ляє Державній комісії ефективно контролювати ринок, створювати прозоре середовище для портфельних інвесторів. Тому доцільними є заходи Комісії, спрямовані на централізацію операцій із цінними паперами на організованих ринках. Це знайшло відображення у рішенні ДКЦПФР від 31.07.98 №100-1, згідно з яким з 01.04.99 уго­ди із цінними паперами інвестиційне привабливих підприємств по­винні здійснюватись торговцями цінними паперами лише через ор­ганізаторів торгівлі, які зареєстровані Комісією.

Згідно із Законом України "Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Ук­раїні" для укладання на фондовій біржі або організаційно оформ­леному позабіржовому ринку угод із цінними паперами, випуще­ними в документарній формі, ці цінні папери повинні бути знеру-хомлені в депозитарії, який обслуговує їх обіг, тобто заведеними у депозитарну систему поряд із цінними паперами у бездокумен-тарному вигляді.

У Комісії ДКЦПФР також прийнято роз'яснення № 14 "Щодо звітності інвестиційних компаній". У цьому роз'ясненні визначено, що згідно з п. 18 Положення про інвестиційні фонди •та інвестиційні компанії, затвердженого Указом Президента Ук­раїни від 19.02.94 № 55 (далі Положення), інвестиційною ком­панією визнається торговець цінними паперами, який, крім про­вадження інших видів діяльності, може залучати кошти для здійснення спільного інвестування. Для здійснення діяльності щодо спільного інвестування інвестиційна компанія відповідно до п. 19 Положення зобов'язана заснувати взаємний фонд. Згідно

Ходаківська B.I I., Беляєв В. В

з п. 20 Положення взаємний фонд є філією інвестиційної ком­панії, що утворюється за рішенням її вищого органу. Взаємний фонд має окремий баланс та окремий поточний рахунок і підля­гає державній реєстрації у порядку, передбаченому для реєстрації філій суб'єктів підприємницької діяльності. Кошти взаємного фонду не можуть використовуватись для покриття збитків інвес­тиційної компанії. На майно взаємного фонду не може бути звер­нено стягнення за зобов'язаннями інвестиційної компанії, не пов'язаними з діяльністю взаємного фонду. Також зазначено, що інвестиційна компанія повинна подавати відокремлену звітність за операціями зі спільного інвестування, відображеними на ба­лансі її взаємного фонду з урахуванням обмежень зі спільних інвестицій, відповідно до п. 19 Положення та звітність з операцій випуску та обігу цінних паперів, відображених на балансі інвес­тиційної компанії з урахуванням вимог ст. 28 та ЗО Закону Ук­раїни "Про цінні папери і фондову біржу".

Роль саморегулюючих організацій на ринку цінних паперів

Як показує світовий досвід, фінансовий ринок ефективно розвивається тоді, коли враховується принцип оптимальності дер­жавного регулювання: держава регулює діяльність учасників ринку лише у випадках, коли це абсолютно необхідно, в інших же випад­ках вона делегує частину своїх повноважень професійним учасни­кам ринку, які об'єднуються у саморегулюючі організації (СРО).

В Україні, наприклад, саморегулюючі організації ринку цінних паперів здійснюють свою діяльність відповідно до Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Ук­раїні" та Положення про саморегулюючу організацію ринку цінних паперів, затвердженого рішенням Комісії від 11.11.97 № 45, інших законодавчих та нормативних актів.

Відповідно до ст. 1 названого Закону саморегулююча ор­ганізація - це добровільне об'єднання професійних учасників ринку цінних паперів, яке не має на меті одержання прибутку і створюється з метою захисту інтересів своїх членів, інтересів власників цінних паперів. Професійні учасники ринку цінних па­перів об'єднуються у СРО за видами професійної діяльності. Кожний учасник ринку може входити до складу кількох СРО згідно з функціями, які він виконує відповідно до дозволів, або бути учасником однієї саморегулюючої організації.

с;КЯ

Ринок фінансових послуг: теорія і практика

На сьогодні в Україні зареєстровано Комісією і здійсню­ють свою діяльність 9 саморегулюючих організацій:

• Професійна асоціація реєстраторів та депозитаріїв (свідоцтво № 1 від 31.10.97) включає 265 членів.

• Асоціація "Позабіржова Фондова Торговельна Систе­ма" (свідоцтво № 2 від 31.10.97) включає 263 члени.

• Українська Асоціація інвестиційного Бізнесу (свідоцтво № 3 від 31.10.97) включає 91 члена.

• Асоціація "Південноукраїнська торговельно-інфор­маційна система" (свідоцтво № 4 від 31.12.97) включає 155 членів.

• AT "Київська міжнародна фондова біржа" (свідоцтво № 5 від 28.05.98) включає 159 членів.

• ЗАТ "Українська фондова біржа" (свідоцтво № 6 від 11.06.98) включає 140 членів.

• Придніпровська фондова біржа (свідоцтво № 7 від 28.05.99) включає ЗО членів.

• Донецька фондова біржа (свідоцтво № 8 від 28.05.99) включає 25 членів.

• Асоціація учасників фондового ринку України (свідоцтво № 9 від 28.05.99) включає 110 членів.