Критерії оцінки доходу

У бухгалтерському обліку дохід відображається в сумі спра­ведливої вартості отриманих активів або тих, що підлягають одержанню. Сума доходу, яка виникає в результаті господарської операції, як правило, визначається шляхом домовленості між підприємством і покупцем або користувачем активу. Вона оці­нюється за справедливою вартістю отриманої компенсації або тієї компенсації, яку може бути отримано, з урахуванням суми будь-якої торговельної знижки, що надається підприємством.

При фінансовій оцінці доходу та побудові бухгалтерського об­ліку суттєвим є правильне тлумачення двох різновидів доходу: валового та чистого.

Валовий дохід містить у собі економічну вигоду, яку підприєм­ство одержало (або має одержати). Суми, які утримуються у формі податків (акцизний збір, податок на додану вартість тощо), не приносять економічної вигоди. Тому вони виключаються з вало­вого доходу та завершують процес формування чистого доходу.

Чистий дохід — це зменшений валовий дохід на економічні елементи, які визначені законодавчо. До чистого доходу не вклю­чаються суми, які отримують від імені третьої сторони, податок на додану вартість, акциз, мито, будь-які надані торговельні знижки тощо.

Отже, справжнім доходом є чистий дохід (виручка) від реалі­зації продукції (товарів, робіт, послуг) (ЧД), який розраховується шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (Д), податку на додану вартість (ПДВ), акцизного збору (A3), інших зборів або податків з обороту (ІЗП) та інших вирахувань з доходу (IB), тобто:

Розділ 6

ЧД = Д - ПДВ -A3- ІЗП - IB. Дохід оцінюють в такому порядку:

— дохід, що підлягає отриманню або вже отриманий, вира­жається у сумі справедливої вартості;

— у разі відстрочення платежу, внаслідок чого виникає різни­ця між справедливою вартістю та номінальною сумою коштів або їх еквівалентів, які підлягають отриманню за продукцію (това­ри, роботи, послуги та інші активи), така різниця визнається доходом у вигляді відсотків;

— сума доходів за бартерними контрактами визначається за справедливою вартістю отриманих активів, робіт, послуг або тих, що підлягають отриманню, зменшеної або збільшеної відповідно на суму переданих або отриманих коштів та їх еквівалентів;

— у разі неможливості визначення справедливої вартості отриманих активів, робіт, послуг або таких, що підлягають отри­манню, дохід визначається за справедливою вартістю переда­них активів, робіт, послуг за цим бартерним контрактом.

Таким чином, дохід виражається в тій сумі грошових коштів або їх еквівалентів, які були отримані або підлягають отриманню.

6.2. Класифікація доходів

Відповідно до вимог П(С)БО 15 доходи підприємства класифі­кують за різними ознаками.

Залежно від виду діяльності розрізняють доходи:

— від звичайної діяльності;

— надзвичайної діяльності.

Крім того, доходи можуть виникати в результаті операційної, фінансової та інвестиційної діяльності.

Під звичайною діяльністю розуміють будь-яку діяльність підприємства (або операції, які її забезпечують чи виникають внаслідок здійснення такої діяльності). Прикладом звичайної діяльності можуть бути виробництво та реалізація продукції,

Облік доходів та фінансових результатів діяльності підприємства 361

розрахунки з постачальниками, замовниками, працівниками, банківськими установами, податковими органами тощо.

До звичайної діяльності відносять також списання знецінених запасів, курсові різниці, економічні санкції за господарськими договорами, за порушенням податкового законодавства та інші операції як такі, що супроводжують цю діяльність.

Звичайна діяльність поділяється на операційну та неопера-ційну (фінансову та інвестиційну).

Операційна діяльність — це основна статутна діяльність під­приємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Основна діяльність — це здійснення операцій, пов'язаних із виробництвом або реалізацією продукції (товарів, послуг), що є визначальною метою створення підприємства та забезпечує основ­ну частку його доходу. Для комерційного торговельного під­приємства такими операціями будуть операції з придбання товарів, для виробничого — придбання матеріалів і сировини, виготовлен­ня продукції та її реалізації, для інвестиційної компанії — фор­мування портфеля інвестицій тощо.

Доходи, пов'язані з основною діяльністю, розрізняють за фун­кціями — виробництво, управління, збут та ін. (аналогічно до витрат).

Інвестиційна діяльність — це придбання та реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою еквівалентів грошових коштів.

Фінансову діяльність визначає діяльність, яка приводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.

Надзвичайна подія — це подія або операція, яка чітко відрізня­ється від звичайної діяльності підприємства та не очікується, що вона повторюватиметься періодично або в кожному наступному звітному періоді. Відповідно, надзвичайна подія — це подія, яка є випадковою і нехарактерною для діяльності певного підприємства.

До надзвичайних подій належать такі операції: стихійне лихо, пожежа, техногенні аварії тощо. Покриття за рахунок страхового відшкодування та інших джерел враховуються під час розрахунку фінансових результатів від надзвичайних подій як доходи.

Разом з тим слід зазначити, що одні й ті ж події можуть бути надзвичайними для одного підприємства і звичайними для іншо­го. Наприклад, дохід від покриття втрат від стихійного лиха буде розглядатись-як надзвичайний для підприємства, яке їх зазнало,

Розділ 6

та буде звичайними витратами для страхової компанії, що здійс­нює страхування від таких випадків.

З метою визнання доходу та визначення його суми розрізня­ють дохід:

— від реалізації продукції, товарів, інших активів, придбаних з метою продажу (крім інвестицій у цінні папери);

— надання послуг;

— використання активів підприємства іншими фізичними та юридичними особами, результатом якого є отримання відсотків, дивідендів, роялті.

6.3. Особливості визнання доходів згідно з П(С)БО 15 "Дохід"

Різні види доходу від реалізації мають різні критерії визнан­ня. Особливості визнання різних видів доходу від реалізації про­дукції (товарів, робіт та послуг) незалежно від форм власності (крім бюджетних та банківських установ) визначаються в бухгалтер­ському обліку і фінансовій звітності на підставі П(С)БО 15 "Дохід".

Дохід від реалізації продукції (товарів, інших активів) визна­ється у разі наявності таких умов.

Дохід (виручка) від реалізації продукції визнається у разі від­повідності всім наведеним нижче умовам:

— покупцю передано ризики і вигоди, пов'язані з правом влас­ності на продукцію;

— підприємство не здійснює подальшого управління і контро­лю за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами), суму доходу (виручки) можна вірогідно визначити;

— є впевненість, що в результаті операції відбудеться збіль­шення економічних вигід підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можна вірогідно визначити.

Важливе значення при визнанні доходу мають умови договору (контракту) продажу активу. Якщо умовами договору передбаче­но, що право власності на продукцію переходить до покупця з моменту її доставки на склад, то відповідно всі ризики транспор-

Облік доходів та фінансових результатів діяльності підприємства 363

тування несе продавець, і тому проводку з відображення в об­ліку доходу буде зроблено після підтвердження факту оприбут­кування продукції на склад покупця. Якщо умовами контракту передбачено, що право власності на продукцію переходить по­купцю з моменту її завантаження на транспортні засоби, то про­водка з відображення доходу робиться після підтвердження факту списання продукції зі складу продавця.

Визначений дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, по­слуг) не коригується на величину сумнівної і безнадійної заборго­ваності. Сума такої заборгованості визнається витратами під­приємства.