Облік витрат на поточний та капітальний ремонт і модернізацію основних засобів

№	Зміст операції	Кореспонденція рахунків	Сума
Д-т	К-т
Підрядний спосіб
	Роботи з модернізації об’єкта прийнято за актом, а їх вартість зарахована до складу капітальних витрат			12 000
	Нараховано податковий кредит з ПДВ (одночасно з проведенням № 1)
	Виконання поточних ремонтних робіт прийнято за актом, а їх вартість зараховано до складу витрат звітного періоду	23 91 92 93 94	631 631 631 631 631	1500 2000 2300 1200 1000
	Нараховано податковий кредит з ПДВ (одночасно з проведенням № 3)
	Сплачено підрядчикам за виконані роботи			24 000
	Капітальні витрати (на ремонт і модернізацію зараховуються на збільшення первісної вартості об’єкта			12 000
Господарський спосіб
	Відображення витрат на поточний ремонт основних засобів, що виконується ремонтною бригадою або ремонтним цехом підприємства		20, 66, 65, 24	20 000
	Списання здійснених витрат на обслуговування та ремонт основних засобів виробничого призначення	23, 91		14 500
	Списання здійснених витрат на обслуговування та ремонт основних засобів загальногосподарського призначення
	Списання здійснених витрат на обслуговування та ремонт основних засобів, що забезпечують збут
	Списання здійснених витрат на обслуговування та ремонт основних засобів, що використовуються для дослідження і розробок

4.5. Облік розрахунку переоцінки та зменшення корисності основних засобів

Переоцінка основних засобів — це доведення залишкової вартості основних засобів до справедливої. В більшості випадків справедлива вартість основних засобів — це ринкова вартість.

Інформацію про останню на дату переоцінки можна отримати:

· з відомостей заводів-виробників;

· з прайс-листів посередників;

· з періодичних видань;

· безпосередньо на ринку;

· в агентствах нерухомості, у експерта-оцінювача;

· зі збірника цін (що видаються, наприклад, Українською автомобільною корпорацією);

· у міському відділі цін.

Оцінюючи об’єкти за справедливою вартістю, потрібно керуватися принципом обачності відповідно до статей Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”, економічний зміст якого полягає в тому, що в бухгалтерському обліку необхідно застосовувати методи оцінки, котрі не повинні викликати заниження зобов’язань і витрат та завищення активів і доходів.

Основні вимоги П(С)БО 7 до переоцінки:

а) переоцінюється кожний об’єкт основних засобів, якщо його залишкова вартість значно (більш як на 10 %) відрізняється від справедливої вартості на дату балансу. Наприклад, залишкова вартість об’єкта — 7500 грн., а справедлива (за прайсами) — 8400 грн. Тут величина, на яку залишкова вартість відрізняється від справедливої становить 8400 – 7500 = 900, що дорівнює 12,0 %. Отже, даний об’єкт можна переоцінювати;

б) у разі переоцінки об’єкта основних засобів на ту саму дату, здійснюється переоцінка всіх об’єктів групи основних засобів, до яких належить цей об’єкт;

в) дооцінюється або уцінюється залишкова вартість об’єкта;

4) сума дооцінки залишкової вартості об’єкта основних засобів включається до складу додаткового капіталу, а сума уцінки — до складу витрат;

г) перевищення суми попередніх уцінок над сумою попередніх дооцінок залишкової вартості об’єкта основних засобів за чергової дооцінки вартості цього об’єкта включається до складу доходів звітного періоду з відображенням різниці між сумою чергової (останньої) дооцінки залишкової вартості й указаним перевищенням у складі іншого додаткового капіталу (п. 20 П(С)БО);

д) перевищення суми попередніх дооцінок над сумою поперед­ніх уцінок залишкової вартості об’єкта основних засобів за чер­гової такої уцінки спрямовується на зменшення іншого додаткового капіталу з включенням різниці між сумою чергової (останньої) уцінки залишкової вартості й указаним перевищенням до витрат звітного періоду (п. 20 П(С)БО);

е) при вибутті об’єктів основних засобів, які раніше були переоцінені, перевищення суми попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об’єкта включається до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу (п. 21 П(С)БО).

Підприємство самостійно вибирає найбільш обґрунтований метод оцінки справедливої вартості, виходячи з особливостей функціонування й експлуатації своїх основних засобів.

Підприємства в процес визначення справедливої вартості з метою переоцінки об’єкта основних засобів керуються, відповідно П(С)БО 19, ринковими цінами на дату складання балансу з прайс-листів, відомостей заводів-виробників, про що було сказано вище, а також п. 17 П(С)БО 7. Переоцінена первісна вартість і сума зносу об’єкта основних засобів визначається множенням цих показників на індекс переоцінки. Останній визначається діленням справедливої вартості об’єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість.

Якщо залишкова вартість об’єкта дорівнює нулю, то переоцінена вартість визначається додаванням справедливої вартості до його первинної без зміни зносу.

Первісна вартість об’єкта і його знос дорівнюють 8000 грн., а справедлива вартість — 600 грн. Переоцінена вартість становитиме: 8000 + +600 = 8600 грн.; знос — 8000 грн. Звідси, переоцінена залишкова вартість: 8600 – 8000 = 600 грн., тобто сума дооцінки дорівнює справедливій вартості.

Відповідно до п. 19 і 20 П(С)БО 7 порядок відображення переоцінки на рахунках бухгалтерського обліку залежить від попередніх результатів: суми першої дооцінки включаються до складу додаткового капіталу, а суми першої уцінки — до складу витрат періоду.

У разі дооцінки об’єкта, який раніше був уцінений, дооцінка в межах суми попередньої уцінки, списаної на витрати, включається до складу доходу звітного періоду.

У разі уцінки об’єкта, який раніше був дооцінений, сума уцінки (у межах величини попередньої дооцінки, відображеної в складі додаткового капіталу) списується в дебет субрахунка 423 “Дооцінка активів”.

Відповідно до П(С)БО 7 переоцінка відбувається індивідуально для кожного об’єкта основних засобів, тому для оперативного обліку таких сум зручно завести картку. Остання може зберігатися разом з інвентарною карткою. Переоцінка викликає необхідність перерахунку річної (місячної) суми амортизації.

Відповідно до п. 4 П(С)БО 7 зменшення корисності — це втрати економічної вигоди в сумі перевищення залишкової вартості активу над сумою очікуваного відшкодування.

Сумою очікуваного відшкодування є сума, яку підприємство планує отримати під час майбутнього використання основних засобів, включаючи ліквідаційну вартість. Сумою очікуваного відшкодування основних засобів є найбільша з двох оцінок: чи то чиста ціна реалізації (справедлива вартість зменшена на суму витрат з реалізації), чи то теперішня (дисконтована) вартість майбутніх грошових потоків, очікуваних від подальшого використання активу та його реалізації в кінці строку корисної експлуатації. Якщо залишкова вартість об’єкта основних засобів перевищує суму очікуваного відшкодування, це свідчить про зменшення його корисності.

Виходячи з принципу обачності, частина залишкової вартості такого об’єкта підлягає списанню з метою доведення її до суми очікуваного відшкодування. Втрати від зменшення корисності об’єкта основних засобів включаються до складу витрат звітного періоду зі збільшенням у балансі суми зносу основних засобів.

Індекс переоцінки = справедлива вартість / залишкова вартість

Якщо причини зменшення корисності об’єкта основних засобів перестали існувати, то сума відновлення корисності, але не більше суми попереднього зменшення корисності, відображається як дохід з одночасним зменшенням суми зносу об’єкта основних засобів. Якщо такий об’єкт відображається вобліку за переоціненою вартістю, то відповідно до п. 20 П(С)БО 7 перевищення сум попередніх уцінок над сумою попередніх дооцінок залишкової вартості об’єкта основних засобів при черговій його дооцінці включається до складу доходів звітного періоду. І навпаки, пере­вищення сум-попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок за чергової уцінки, спрямовується на зменшення додаткового капіталу з включенням різниці до витрат звітного періоду.

4.6. Облік розрахунку вибуття основних засобів та їх переміщення на підприємстві

Об’єкт основних засобів відповідно до п. 33 П(С)БО 7 “Основні засоби” вилучається з активів (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або не­можливості визнання активом.

Згідно із Законом України “Про підприємства в Україні” останні мають право продавати, здійснювати внески в статутний капітал, обмінювати, здавати в оренду, надавати безоплатно в тимчасове користування об’єкти основних засобів іншим підприємствам, організаціям, установам і громадянам.

Вибуття основних засобів оформляється Актом на списання основних засобів (ф. № 03-3), в якому відображаються первинна вартість об’єкта, що вибуває, сума нарахованого зносу, залишкова вартість, причина вибуття об’єкта (реалізація, ліквідація, безоплатна передача тощо), витрати, пов’язані з вибуттям, а також результат від списання об’єкта. На основі акту здійснюються відповідні записи в інвентарних картках та інвентарному списку.

Регістри аналітичного обліку (інвентарні картки) реалізованих основних засобів додаються до документів, якими оформлені факти вибуття таких активів.

У процесі реалізації об’єктів основних засобів за грошові кошти в бухгалтерському обліку на відповідних рахунках відображаються:

· дохід від реалізації в сумі продажної вартості об’єктів;

· податкові зобов’язання з ПДВ;

· списання суми нарахованого зносу й залишкової вартості проданих об’єктів;

· списання витрат, пов’язаних із продажем основних засобів;

· розрахунки з покупцем;

· фінансовий результат, пов’язаний із продажем об’єкта основ­них засобів.

Переміщення основних засобів усередині підприємства (організації): з цеху в цех, із відділу в цех і навпаки — оформляється виписуванням накладної типової форми на внутрішнє переміщення основних засобів. Екземпляр накладної з розписками одержувача й того, хто здав, передається в бухгалтерію підприємства.

Бухгалтерія підприємства (організації) відмічає у відповідних інвентарних картках передані об’єкти і розміщує їх у картотеці за новим місцезнаходженням. Необхідні записи (відмітки) здійснюються в інвентарних списках об’єктів.

У разі внутрішнього переміщення частини основних засобів, що обліковуються на одній інвентарній картці, бухгалтерія підприємства (організації) здійснює про це відповідну відмітку в екземплярі картки, а також в описі інвентарних карток і одночасно виписує на передані об’єкти додаткові екземпляри інвентарних карток, які розміщуються в картотеці за новим місцезнаходженням переданих основних засобів. Відповідні записи здійснюються в інвентарних картках об’єктів за місцем їх знаходження.

Списання з балансів підприємств (організацій) об’єктів основних засобів, що ліквідуються, здійснюється згідно з Інструкцією про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України 30.11.99 р. № 291, та Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”.

Ліквідація об’єкта основних засобів оформлюється актами на списання типової форми (03-3 “Акт на списання основних засобів” і 03-4 “Акт на списання автотранспортних засобів”, затверджених Міністерством статистики України від 29.12.95 р. № 352), які скла­даються комісією та затверджуються керівником підприємства.

Оформлений акт на ліквідацію основних засобів передається в бухгалтерію підприємства (організації), яка здійснює відмітку про вибуття об’єкта в інвентарній картці, а також в опису інвентарних карток. Відповідні записи здійснюються в інвентарному списку основних засобів за місцем їх знаходження.

Якщо на одній картці обліковується кілька інвентарних об’єктів, частина з яких ліквідується, бухгалтерія відмічає вибуття об’єк­тів у картці, в описі інвентарних карток і в інвентарному списку.

Ліквідація окремих пристроїв, що входять до складу інвентарного об’єкта, тобто його часткова ліквідація, оформляється за загальними правилами.

Фінансовий результат від ліквідації об’єктів основних засобів внаслідок фізичного або морального зносу визначається як різниця між доходом від вибуття (за вирахуванням непрямих податків) та залишковою вартістю об’єкта й витратами, пов’язаними з його ліквідацією.

Якщо об’єкт основних засобів ліквідується внаслідок надзвичайних подій (пожежі, повені, землетрусу тощо), то фінансовий результат визначається як різниця між величиною втрат (залишкова вартість об’єкта плюс витрати на остаточну ліквідацію) і величиною доходу у вигляді оприбуткованих матеріалів і страхового відшкодування. Відображення в бухгалтерському обліку операцій з ліквідації основних засобів показано в табл.4.5.

Таблиця 4.5.

ОБЛІК ЛІКВІДАЦІЇ ОБ’ЄКТА
(ПЕРВІСНА ВАРТІСТЬ — 50 000 грн., ЗНОС — 20 000 грн.)

№	Зміст операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.
Д-т	К-т
І. Ліквідація об’єкта основних засобів унаслідок фізичного та морального зносу
	Списується сума зносу устаткуван­ня, що ліквідується	131 “Знос основних фондів”	104 “Машини і обладнання”	20 000
	Списується залиш­кова вартість об­ладнання, що ліквідується	976 “Списання необоротних активів”	104 “Машини і обладнання”	30 000
	Нараховуються по­даткові зобов’язан­ня на залишкову вартість	976 “Списання необоротних активів”	641 “Розрахунки за податками” суб­рахунки “З ПДВ”
	Списуються витрати, пов’язані з ліквідацією об’єкта	976 “Списання необоротних активів”	661 “Розрахунки з оплати праці” 65 “Розрахунки за страхуванням”
	Оприбутковується металобрухт, отри­маний у резуль­таті ліквідації устаткування	209 “Інші матеріали”	746 “Інші доходи від звичайної діяльності”
	Списуються на фінансові результати витрати, по­в’язані з ліквідацією об’єкта	793 “Результат іншої звичайної діяльності”	976 “Списання не­оборотних активів”
	Списуються на фі­нансові результати доходи, отримані від ліквідації об’єкта	746 “Інші доходи від звичайної діяльності”	793 “Результат іншої звичайної діяльності”

 

Продовження табл. 4.5

II. Ліквідація об’єкта основних засобів унаслідок надзвичайних подій
	Списується сума зносу устаткуван­ня, що ліквідується	131 “Знос основних фондів”	104 “Машини і обладнання”	20 000
	Списується залиш­кова вартість об­ладнання, що ліквідується	991 “Втрати від стихійного лиха”	104 “Машини і обладнання”	30 000
3.	Нараховується під­ряднику за виконані роботи з остаточної ліквідації об’єкта	991 “Втрати від сти­хійного лиха”	631 “Розрахунки з вітчизняними по­стачальниками”
	Нараховується по­датковий кредит	641 “Розрахунки за податками”	631 “Розрахунки з вітчизняними по­стачальниками”
	Оприбутковуються різні матеріали від остаточної ліквідації об’єкта	209 “Інші матеріали”	751 “Відшкодуван­ня збитків від надзвичайних подій”
	Одержано частко­ве відшкодування від страхової ком­панії	311 “Поточні рахунки в національній валюті”	751 “Відшкодування збитків від надзвичайних подій”	13 000
	Списуються на фі­нансові результати витрати від над­звичайних подій (30 000 + 2500)	794 “Результат надзвичайних подій”	991 “Витрати від стихійного лиха”	32 500
	Списується на фі­нансові результати одержаний дохід у вигляді відшкодування збит­ків (4000 + 13 000)	751 “Відшкодування збитків від надзвичайних подій”	794 “Результат над­звичайних подій”	37 000

Передача основних засобів як внесок у статутний капітал іншого підприємства регламентується Законом України “Про підприємства в Україні” від 27.03.91 р. за № 887-ХІ та Законом України “Про господарські товариства” від 19.09.91 р. № 1576-ХП та П(С)БО 12 “Фінансові інвестиції”, затвердженого наказом Мінфіну України від 26.04.2000 р. № 91 та зареєстрованого в Мінюсті України 17.05.2000 р. № 284.

Підприємство, що здійснює внески, виступає інвестором, а одержувач — об’єктом інвестування або емітентом корпоративних прав.

Оцінка внесків основними засобами узгоджується установчими документами учасників, виходячи зі справедливої вартості на дату внесення, а якщо її визначити неможливо, — то за собівартістю, з урахуванням зменшення корисності (П(С)БО 12, п. 9).

На порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій з передачі підприємством-емітентом основних засобів їх засновником впливають:

· пов’язана чи не пов’язана особа засновника з підприємством-емітентом;

· чи саме ті основні фонди, що повертаються, були раніше внесені до статутного фонду підприємства;

· чи повернення здійснюють саме тим засновникам, які такі основні фонди вносили;

· чи були здійснені внески не основними фондами, а іншими активами (грішми, акціями, правом користування і т. д.).