Методи оцінки фінансових інвестиційІснує 3 методи оцінки фінансових інвестицій: · за справедливою вартістю; · метод участі в капіталі; · метод ефективної ставки процента при оцінці фінансових інвестицій. Оцінка фінансових інвестицій за справедливою вартістю - це метод оцінки та обліку фінансових інвестицій, який застосовується передусім до поточних фінансових інвестицій та інших вкладень, справедливу вартість яких можна достовірно визначити на основі аналізу операцій з купівлі-продажу відповідних інвестицій на ринку. Метод участі в капіталі — це метод обліку інвестицій, згідно з яким балансова вартість інвестицій відповідно підвищується або знижується на суму збільшення або зменшення частки інвестора у власному капіталі об’єкта інвестування. Метод ефективної ставки процента – це метод оцінки фінансових інвестицій, який використовується не лише при оцінці доцільності інвестицій, а й при визначенні вартості, за якою вони відображаються у фінансовій звітності. Фінансові інвестиції в дочірні, асоційовані та спільні підприємства відображаються в обліку саме за методом участі в капіталі. Підприємство є дочірнім, якщо інвестор володіє понад 50 % його акцій і контролює діяльність об’єкта інвестування. Дочірнє підприємство - це підприємство, яке перебуває під контролем материнського (холдингового). Наявність контролю в інвестора передбачає: а) переважну участь у статутному капіталі дочірнього підприємства; б) право керівництва фінансовою й виробничою політикою підприємства; в) право призначення або заміни більшості членів ради директорів; г) право подавати більшість голосів на зборах правління або рівнозначного органу управління іншого підприємства. Асоційоване підприємство — це підприємство, у якому інвестору належить блокувальний (понад 25 %) пакет акцій (голосів) і яке не є дочірнім або спільними підприємством інвестора. Вважають, що інвестор може лише суттєво впливати на діяльність асоційованого підприємства, але не має можливості його контролювати. Спільні підприємства — підприємства, що базуються на спільному капіталі суб'єктів господарської діяльності України або іноземних суб'єктів господарської діяльності, на спільному управлінні та на спільному розподілі результатів та ризиків. Фінансові інвестиції первісно оцінюються та відображаються у бухгалтерському обліку за собівартістю. Собівартість фінансової інвестиції складається з ціни її придбання, комісійних винагород, мита, податків, зборів, обов'язкових платежів та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з придбанням фінансової інвестиції. Якщо придбання фінансової інвестиції здійснюється шляхом обміну на цінні папери власної емісії, то собівартість фінансової інвестиції визначається за справедливою вартістю переданих цінних паперів. Якщо придбання фінансової інвестиції здійснюється шляхом обміну на інші активи, то її собівартість визначається за справедливою вартістю цих активів. Фінансові інвестиції (крім інвестицій, що утримуються підприємством до їх погашення або обліковуються за методом участі в капіталі) на дату балансу відображаються за справедливою вартістю. Сума збільшення або зменшення балансової вартості фінансових інвестицій на дату балансу (крім інвестицій, що обліковуються за методом участі в капіталі) відображається у складі інших фінансових доходів або інших витрат відповідно. Фінансові інвестиції, справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо, відображаються на дату балансу за їх собівартістю з урахуванням зменшення корисності інвестиції. Втрати від зменшення корисності фінансових інвестицій відображаються у складі інших витрат з одночасним зменшенням балансової вартості фінансових інвестицій. Фінансові інвестиції, що утримуються підприємством до їх погашення, відображаються на дату балансу за амортизованою собівартістю фінансових інвестицій. Різниця між собівартістю та вартістю погашення фінансових інвестицій (дисконт або премія при придбанні) амортизується інвестором протягом періоду з дати придбання до дати їх погашення за методом ефективної ставки відсотка. Приклад визначення суми амортизації дисконту, премії та амортизованої собівартості фінансових інвестицій за методом ефективної ставки відсотка наведено в додатку 1 до Положення (стандарту) 12. Сума амортизації дисконту або премії нараховується одночасно з нарахуванням відсотка (доходу від фінансових інвестицій), що підлягає отриманню, та відображається у складі інших фінансових доходів або інших фінансових витрат з одночасним збільшенням або зменшенням балансової вартості фінансових інвестицій відповідно. Фінансові інвестиції в асоційовані і дочірні підприємства та в спільну діяльність зі створенням юридичної особи (спільного підприємства) на дату балансу відображаються за вартістю, що визначена за методом участі в капіталі, крім випадків, наведених у пунктах 17 і 22 Положення (стандарту) 12. Фінансові інвестиції, що обліковуються за методом участі в капіталі, на дату балансу відображаються за вартістю, що визначається з урахуванням зміни загальної величини власного капіталу об'єкта інвестування, крім тих, що є результатом операцій між інвестором і об'єктом інвестування. Балансова вартість фінансових інвестицій збільшується (зменшується) на суму, що є часткою інвестора в чистому прибутку (збитку) об'єкта інвестування за звітний період, із включенням цієї суми до складу доходу (втрат) від участі в капіталі. Одночасно балансова вартість фінансових інвестицій зменшується на суму визнаних дивідендів від об'єкта інвестування. Балансова вартість фінансових інвестицій збільшується (зменшується) на частку інвестора в сумі зміни загальної величини власного капіталу об'єкта інвестування за звітний період (крім змін за рахунок чистого прибутку (збитку) із включенням (виключенням) цієї суми до іншого додаткового капіталу інвестора або до додаткового вкладеного капіталу (якщо зміна величини власного капіталу об'єкта інвестування виникла внаслідок розміщення (викупу) акцій (часток), що привело до виникнення (зменшення) емісійного доходу об'єкта інвестування). Якщо сума зменшення частки капіталу інвестора в сумі зміни загальної величини власного капіталу об'єкта інвестування (крім змін за рахунок чистого збитку) більше іншого додаткового капіталу або додаткового вкладеного капіталу інвестора (якщо зменшення величини власного капіталу об'єкта інвестування виникло внаслідок викупу акцій (часток), що призвело до зменшення емісійного доходу об'єкта інвестування), то на таку різницю зменшується (збільшується) нерозподілений прибуток (непокритий збиток). Зменшення балансової вартості фінансових інвестицій відображається в бухгалтерському обліку тільки на суму, що не призводить до від'ємного значення вартості фінансових інвестицій. Фінансові інвестиції, що внаслідок зменшення їх балансової вартості досягають нульової вартості, відображаються в бухгалтерському обліку у складі фінансових інвестицій за нульовою вартістю. Якщо інвестор (материнське (холдингове) підприємство, контрольний учасник, інвестор асоційованого підприємства) вносить або продає активи дочірньому, спільному, асоційованому підприємству відповідно і передає значні ризики та вигоди, пов'язані з їх володінням, то у складі фінансових результатів звітного періоду відображається лише та частина прибутку (збитку), яка припадає на частку інших інвесторів дочірнього, спільного, асоційованого підприємства відповідно. Сума прибутку (збитку) від внеску або продажу дочірньому, спільному, асоційованому підприємству активів, що припадає на частку інвестора, включається до складу доходів (витрат) майбутніх періодів з визнанням їх прибутком (збитком) інвестора лише після продажу дочірнім, спільним, асоційованим підприємством цього активу іншим особам або в періодах амортизації одержаних чи придбаних необоротних активів. Цей актив вважається проданим дочірнім, спільним, асоційованим підприємством у межах кількості й вартості подібних активів, реалізованих ним після його одержання. Інвестор дочірнього, спільного, асоційованого підприємства відображає всю суму отриманих збитків, якщо внесок або продаж свідчить про зменшення чистої вартості реалізації оборотних активів або зниження корисності необоротних активів. Якщо інвестор (материнське (холдингове) підприємство, контрольний учасник, асоційоване підприємство) придбав активи відповідно в дочірнього, спільного, асоційованого підприємства, то сума прибутку (збитку) об'єкта інвестування від цієї операції, що припадає на частку інвестора, відображається лише після перепродажу цих активів іншим особам або в періодах амортизації придбаних необоротних активів. Збитки, які виникли внаслідок зменшення чистої вартості реалізації оборотних активів або зниження корисності необоротних активів, відображаються повністю в період здійснення операції. Оцінка та облік фінансових інвестицій здійснюються за кожною фінансовою інвестицією. Фінансові інвестиції в асоційовані й дочірні підприємства обліковуються за методом участі в капіталі, крім випадків, наведених у пункті 17 Положення (стандарту) 12. Фінансові інвестиції в асоційовані й дочірні підприємства в бухгалтерському обліку відображаються в порядку, наведеному у пунктах 8 і 9 Положення (стандарту) 12, якщо: а) фінансові інвестиції придбані та утримуються виключно для продажу протягом дванадцяти місяців з дати придбання; б) асоційоване або дочірнє підприємство ведуть діяльність в умовах, які обмежують його здатність передавати кошти інвестору протягом періоду, що перевищує дванадцять місяців. Фінансові інвестиції обліковуються за методом участі в капіталі на останній день місяця, в якому об'єкт інвестування відповідає визначенню асоційованого або дочірнього підприємства. Застосування методу участі в капіталі для обліку фінансових інвестицій припиняється з останнього дня місяця, в якому об'єкт інвестування не відповідає критеріям асоційованого або дочірнього підприємства. Кожний учасник спільної діяльності без створення юридичної особи відображає у своїх облікових регістрах (на окремих рахунках аналітичного обліку) і у фінансовій звітності: а) активи, задіяні у спільній діяльності, які він контролює, або свою частку у спільно контрольованих активах; б) зобов'язання, які він узяв для провадження цієї діяльності; в) свою частку в будь-яких зобов'язаннях, узятих разом з іншими учасниками щодо цієї діяльності; г) дохід або витрати, набуті в процесі спільної діяльності. Частка учасника спільної діяльності без створення юридичної особи в спільно контрольованих активах відображається в бухгалтерському обліку цього учасника у складі відповідних активів. Фінансові інвестиції у спільну діяльність із створенням юридичної особи (спільного підприємства) його учасниками обліковуються за методом участі в капіталі на останній день місяця, в якому вони стали контрольними, крім випадків, наведених у пункті 22 Положення (стандарту) 12. Усі інші учасники спільної діяльності відображають фінансові інвестиції у спільну діяльність згідно з порядком, викладеним у пунктах 8 і 9 Положення (стандарту) 12. Фінансові інвестиції у спільну діяльність із створенням юридичної особи контрольними учасниками відображаються згідно з порядком, наведеним у пунктах 8 і 9 Положення (стандарту) 12, якщо: а) фінансові інвестиції у спільну діяльність придбані й утримуються виключно з метою їх подальшого продажу протягом дванадцяти місяців; б) спільне підприємство веде свою діяльність в умовах, які обмежують його здатність передавати кошти учаснику спільного підприємства протягом періоду, що перевищує дванадцять місяців. Контрольний учасник спільного підприємства припиняє облік фінансових інвестицій за методом участі в капіталі з останнього дня місяця, в якому він перестає здійснювати спільний контроль за спільним підприємством або суттєво впливати на його діяльність. Свідченням наявності суттєвого впливу з боку контрольного учасника можуть бути: а) представництво в раді директорів або аналогічному керівному органі спільного підприємства; б) участь у прийнятті рішень; в) взаємообмін управлінським персоналом; г) забезпечення спільного підприємства необхідною технічною інформацією. Метод участі в капіталі як метод оцінки й обліку довгострокових інвестицій в асоційовані та дочірні підприємства поширюється переважно на облік акцій цих підприємств, оскільки такий цінний папір, як акція, свідчить про наявність у інвестора прав на відповідну частку капіталу асоційованого чи дочірнього підприємства. Метод участі в капіталі — це метод обліку інвестицій, згідно з яким балансова вартість вкладень відображає частку інвестора у власному капіталі об’єкта інвестування. Метод участі в капіталі називають ще методом пайової участі. Частка інвестора дорівнює первісному розміру інвестицій, скоригованому на величину пропорційної частки інвестора в чистому прибутку емітента акцій. · контрольний; · істотний. Контрольний вплив підтверджується наявністю в інвестора контрольного пакета акцій. При переданні інвестору такого пакета об’єкт інвестування за визначенням стає дочірнім підприємством цього інвестора. Поняття істотний вплив у П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції» визначено так: «Істотний вплив — це повноваження брати участь у прийнятті рішень з фінансової, господарської та комерційної політики об’єкта інвестування без здійснення контролю цієї політики». Необхідність застосування методу участі в капіталі в Україні можна пояснити тим, посилаючись на міжнародний стандарт бухгалтерського обліку (МСБО) 28 «Облік інвестицій в асоційовані компанії», що визнання доходу від інвестицій, на які інвестор має істотний вплив, тільки на підставі отриманих дивідендів не може бути адекватним вимірником дійсного доходу від інвестицій. Дивіденди можуть мати незначне відношення до результатів діяльності об’єкта інвестування. Відповідно інвестор, маючи істотний вплив на результати діяльності компанії, несе певну відповідальність за рівень рентабельності інвестицій. На Заході метод участі в капіталі називають по-різному: метод обліку за власним капіталом, пайовий метод, метод дольової участі, метод оцінки за часткою участі. У МСБО 28 «Облік інвестицій в асоційовані компанії» та МСБО 31 «Фінансова звітність про частки у спільних підприємствах» участь у капіталі визначається як метод обліку, згідно з яким інвестиція первісно відображається за собівартістю, а потім коригується відповідно до зміни частки інвестора в чистих активах об’єкта інвестування після придбання. При цьому «Звіт про прибутки і збитки» відображає частку інвестора в результатах діяльності об’єкта інвестування. Сутність і межі застосування оцінки і обліку інвестицій за методом участі в капіталі за національними П(С)БО переважно ґрунтуються на відповідних МСБО. Разом із цим існують деякі відмінності щодо визначення суб’єктів, які зобов’язані обліковувати інвестиції за цим методом. Основною відмінністю є те, що у вітчизняній і зарубіжній практиці використовується дещо інший підхід до пов’язаних осіб, котрі повинні здійснювати облік інвестицій за методом участі в капіталі. Якщо згідно МСБО такими суб’єктами є інвестори, що мають суттєвий вплив на об’єкт інвестування (МСБО 28 «Облік інвестицій в асоційовані компанії») або контролюють його діяльність (МСБО 27, 31), то у П(С)БО прямо вказано види підприємств, вкладення в які повинні обліковуватися за цим методом: асоційовані, дочірні та спільні зі створенням юридичної особи. Отже, зарубіжний підхід до таких об’єктів більш уніфікований. Збільшена відсоткова межа (з 20 до 25 %) мінімальної величини частки у статутному капіталі для асоційованих підприємств, котрі зобов’язані застосовувати мето участі в капіталі. Це, з одного боку, дещо звужує сферу використання цього методу, з іншого – виправданим є збільшення цієї межі, коли інвесторам необов’язково застосовувати метод участі в капіталі. Коли розглядати додаткові ознаки суттєвості впливу, які надають право інвесторові за кордоном застосовувати метод участі в капіталі, то стає очевидною неприйнятність окремих з них для вітчизняної практики. Так, згідно з українським законодавством, представництво у раді директорів можуть мати чи брати участь у прийнятті рішень інвестори, котрі володіють не лише суттєвою, а й незначною часткою у статутному капіталі об’єкта інвестування. Важливість здійснюваних операцій, обмін персоналом і технічною інформацією не може бути підставою для включення прибутку одного підприємства до капіталу іншого. Такі взаємовідносини повинні бути обумовлені договором із встановленою оплатою за надані послуги. Ознакою участі в капіталі доцільно вважати лише суттєвий вплив через значну частку, яку має інвестор у капіталі інвестованого підприємства. Тому логічно, що такі додаткові ознаки суттєвості впливу у вітчизняних стандартах відсутні (за винятком контрольних учасників спільного підприємства). Альтернативним до методу участі в капіталі може бути метод оцінки здійснених фінансових інвестицій за їх собівартістю. За цим методом провадилася оцінка фінансових інвестицій в Україні до переходу на національні стандарти. Його застосування відповідає міжнародним правилам оцінки й обліку фінансових інвестицій.
|
