Стародавній РимВідомості про музику Стародавнього Риму досить мізерні. Вивчаючи етруську мозаїку і фрески, можна простежити, які грецькі інструменти набули поширення в Римській імперії. Майже всі музичні інструменти Греції були асимільовані і збережені в Римі з II і. до н. е., коли римські завойовники підкорили Грецію. Як і в Греції, в Римі було широко поширений спів поетичних творів (Горація, Вергілія, Овідія) в супроводі тібій і кіфар. Відомі музиканти епохи Римської імперії – Анаксенор, Тігеллій, Менекрат, Месомед, Терпній. Діодор. Багато філософів і латинські музичні теоретики відзначали втрату глибини та вишуканості зразкових вистав Греції, перенесених в Рим, які стали носити виключно видовищно-розважальний характер. Проте вплив грецького мистецтва зберігалося аж до появи християнської культури.
ХХІ століття – привіт з минулого…
ка роль музики в нашому сучасному житті? Як ви вважаєте? Чи є на цьому світі хоч одна людина, котра дозволила собі розкіш жити на стільки не цікаво та приземлено, що скаже: «Я не слухаю музику і не люблю її!» Загалом, я думаю що знайдеться така людина, адже ми завжди буваємо шоковані від того, що є «чуждо нам». Я наприклад, не маю музичної освіти, не знаю досконально, чи навіть добре музичні інструменти, проте коли мене переповнюють радощі, серце хоче співати, стрибати і що ви думаєте – таки співаю і стрибаю (хоча цього й не бачать і не чують) і від того стає ще краще на душі. Коли мене переповнює смуток або є філософське бажання помізкувати над тонкощами нашого існування, не завжди хочеться ділитись своїми думками – хочу взяти МР3, залізти на якийсь високий поверх будинки, увімкнути мелодію котра б допомагала моїм думкам зібратись в цілісність, дивитись як кудись летить вечірній Київ, якісь люди штовхаються, машини швидко їдуть по своїм справам, у віконцях багатоповерхівок світиться світло та працюють старенькі телевізори, десь сидять в обнімку старенькі пари… І музика моя просто неймовірно прекрасне доповнення, для єднання з власною душею і відпочинку від рутинної міської біганини. Слухаємо музику коли бігаємо, їдемо на роботу та навчання, хтось любить слухати легку музику під час читання, коли прибираємо, коли пишемо рутинну роботу, коли просто лежимо на улюбленому ліжку й розслабляємось, коли тусимо на дискотеках, коли ходимо на виставки там теж часто грає відповідний музичний супровід, коли робимо романтичну вечірю з коханими, коли просто граємось – не уявляю життя без звуків, половина спогадів відбувається під певну значущу для когось мелодію… На сьогодні маємо багацько музичних стилів, який кожен може обрати для себе відповідно до настрою, характеру, події: Джаз, Блюз, Фолк, Кантрі, Ритм-н-блюз, Електронна музика, Рок, Поп та звісно ж чудова Класика, без якої не уявляє життя жодна культурна людина. Музики не буває старої, нудної чи «щоза фігню ти слухаєш?», музика – та що стала основою для багатьох сучасних стилів; музика – спокійна,
релаксуюча; музика – індивідуальний стан душі людини, її світобачення. Вона надихає, веселить, заспокоює, дарує маленьку мрію кожному. Варто вірити в силу музичного звуку, в його цілющість та здатність переносити в різні етапи життя та переживати знову те, що бажаєш та те, що хотів би забути… Свого часу, я слухала такий напрям як «русский-рок», це у нас будуть такі виконавці як: «Сплин», «КИНО», «Машина времени», «ДДТ» - це ті котрі були до вподоби саме мені. Хлопці мають потужні, м’які, розумні тексти, де немає зайвого незрозумілого «туц-туц», немає ніяких «я ж тебя любила, а ты меня бросил, а я же пошутила…а ты меня не понял», там красиво грає гітара, живі не надривні голоси, тематика пісень хороша та якісна. Звичайно це не всі гурти російського року які були представлені тогочасно, та й сенс зараз перечислювати. Яка прекрасна у нас із ВАМИ українська теперішня рок-музика (назвіть це поп-рок, але від того її якість не стане гіршою): «Океан Ельзи», «Скрябін», «Тартак», «Друга ріка» (брит-поп), «Dazzle Dreams», «АНТИТІЛА», «Мотор’ролла», «Димна суміш», «Mad Heads XL», «Esthetic Education» це також не повний перелік, але нашо нам ті переліки, коли ми й так знаємо які чудові у нас вітчизняні хіти, котрі відомі чи не в цілому світі: «Дякууууююю тообііі, за те, що ти зааавжди зі мнооою і може я твоє дитяяя, алеее з тобоююу я світу даам новее життяа» - Святослав Вакарчук давно є емблемою нашого року. Людина має прекрасну енергетику, музика у них захоплює дух та збирає мільйонні концерти, навіть переглянувши відео з яких ти бачиш, як ті мільйони запальничок в піднятих ручках колихаються в такт пісні і люди знають кожну нотку виспівуючи її разом з виконавцем… Порада від автора: Смакуйте ту музику, яку хочете слухати саме ви, робіть вибір на користь ваших почуттів. Мода це звісно добре, але моду створюють найсміливіші індивідуалісти, які не побоялись бути собою, відкриватись та переступати через поставлені кимось рамки і канони (мова йде про внутрішню силу).
|
