Міжнародні кредитні відносини

Міжнародний кредит — це форма руху позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин, пов'язана з наданням валютних і товарних ресурсів на умовах повернення, термі­новості та сплати процентів.

Об'єктивну основу міжнародного кредиту складають: інтерна­ціоналізація виробництва і капіталу, інтенсифікація міжнародних і економічних зв'язків, яка є результатом поглиблення міжнародного.поділу праці.

Функції міжнародного кредиту:

— забезпечує перерозподіл фінансових і матеріальних ресурсів між країнами, дозволяючи використовувати їх з більшою і ефективністю або задовільняти найгостріші потреби в позичальних коштах;

— підсилює тимчасово вільні грошові кошти з одних країн на фінансування капіталовкладень в інші;

— прискорює процес-реалізації у світовому масштабі, розсу­ваючи тим межі розширеного відтворення.

Виділяють і головні принципи міжнародного кредиту:

— поверненість (якщо не спрацьовує даний принцип, тобто кошти передаються на умовах неповернення, то це вже називаєть­ся не кредитом, а фінансуванням);

— терміновість (в розумінні строковості, тобто повернення в зазначений термін);

— платність (передбачає сплату процентів);

— гарантованість (матеріальна забезпеченість).

Класифікація кредитів різноманітна, але загалом її зводять до наступних ознак і форм:

1) За цільовим призначенням:

а) Прив'язані кредити — це кредити, які мають чітко вираже­ний цільовий характер, закріплений у кредитній угоді. Прив'язані кредити поділяються на комерційні та інвестиційні кредити. Ко­мерційні кредити — де кредити, що надаються для закупівлі пев­них товарів або для оплати певних необхідних послуг. Інвести­ційні кредити і— це кредити, що призначаються для будівництва чи створення конкретних об'єктів.

б) Фінансові кредити — це кредити, які можуть використову­ватись позичальниками на довільні цілі, тобто такі,, що не мають чіткого цільового призначення. До фінансових кредитів відносять облігаційні позики.

2) За загальними джерелами:

а) Внутрішні кредити — це кредити, що надаються національ­ними суб'єктами для здійснення зовнішньоекономічної діяльності національним же суб'єктам.

б) Іноземні (зовнішні) кредити — це кредити, що надаються іноземними кредиторами національним позичальникам для здійс­нення зовнішньоекономічних операцій.

в) Змішані кредити — це кредити, як внутрішнього, так і зов­нішнього походження.

3) За кредиторами:

а.) Приватні кредити — це кредити, що надаються приватними фізичними та юридичними особами.

б) Урядові (або державні) кредити — це міжнародні кредити, що надаються урядовими установами від імені держави.

г) Кредити міжнародних фінансово-кредитних організацій.

г) Змішані кредити — це, в даному випадку, міжнародні кредити, що надаються під одну програму різними кредиторами, тоб­то вони є частково приватними, частково урядовими, а частково надаються міжнародними організаціями.

4) За формою кредитування:

а) Товарні кредити — це міжнародні кредити, то надаються в основному експортерами своїм покупцям у товарній формі з умовою майбутнього покриття платежом у грошовій чи іншій то­карній формі.

б) Валютні (грошові) кредити — це кредити, то надаються у національній або іноземній валюті (на євроринку у валюті тре­тьої країни), тобто у грошовій формі. Кредити даного виду мо­жуть надаватись і в.композитних грошах.

5) За формою забезпечення:

а) Забезпечений кредит — це кредит, що забезпечується не­рухомістю, товарами, товаророзпорядними та іншими комерцій­ними документами, цінними паперами, цінностями, як заставою. У міжнародній практиці іноді використовують для забезпечення кредиту офіційні запаси золота, що оцінюються за середньоринковими цінами. Але більшість країн продає золото у випадках тер­мінової потреби в грошах.

6) Бланковий кредит — це міжнародний кредит, який нада­ється просто під зобов'язання боржника вчасно його погасити і документом при цьому виступає соло-вексель з одним підписом позичальника.

б) За терміном дії:

а) Короткострокові кредити — це кредити, які надаються на термін до 1 року і використовуються в основному в міжнародній торгівлі товарами (частіше сировиною) і при наданні послуг.

б) Середньострокові кредити — це кредити на термін від 1 до 5—7 років, які в основном)' використовуються при експорті машин і різного обладнання.

в) Довгострокові кредити — це кредити на термін зверх 5—7 років, які надаються головним чином для фінансування інвести­цій в інфраструктуру та виробничу сферу.

Для єврокредитів досить характерними є, так звані, синдико­вані кредити. Синдикованими такі кредити називаються тому, що надаються міжнародними консорціумами (синдикатами) банківЯ котрі об'єднують у собі від двох до 40 кредитних установ із різним країн. Група банків спеціально тимчасово об'єднується з метою спільного" проведення банківських операції")' і розподілу ризику серед учасників у відповідності з їхньою долею.

На світовому ринку популярними є міжнародні облігаційні полики. Розрізняють іноземні облігаційні позики та міжнародне або єврооблігаційні позики. Іноземна облігаційна позика передбачає випуск облігацій у валюті кредитора. Такі позики останнім часом втратили широту використання, а емітентами виступають хіба що провідні країни. Єврооблігаційні позики емітуються у евровалютах. Основною валютою єврооблігаціїі є долар США доля котрого складає в межах 40%. Інші з найвикористовуваних валют мають порівняно малі долі, але все ж значні: наприклад, швейцарський франк — 13%, японська єна — 12%, марка ФРН — 10%, ЕКЮ —4%.

Процентна ставка міжнародної облігаційної позики може фіксуватись на весь термін позики або регулярно переглядатись у відповідності з кон'юнктурою міжнародного ринку і при цьому вона встановлюється на "базі ставок міжбанківських депозитів з додатком певної маржі. Також часто встановлюється мінімальний рівень, нижче якого процентна ставка не повинна опускатись. Слід зауважити, що у вартість позики завжди включається комісійна винагорода Менеджерам та іншим учасникам синдикату. Міжнародні облігаційні позики, як правило, випускаються на чітко визначений термін (приблизно від 3-х до 15-ти років).