Єврооблігаційні позики

Обсяг єврооблігаційних позик в останні десятиріччя значно зріс. Єврооблігації (євробонди) продаються поза країнами, у валютах яких вони деноміновані, і не підпадають під регулювання офіційних органів. Доходи від облігацій не підпадають під оподаткування. Все це робить їх привабливим фінансовим інструментом як для компаній-емітентів, так і для інвесторів. ТНК-позичальник, наприклад, має можливість відносно швидко із меншою процентною ставкою (оскільки процентний дохід інвесторів не оподатковується) залучати ресурси. Емітуючи єврооблігації, компанії використовують переваги диверсифікації джерел фінансування і, таким чином, знижують свої валютно-фінансові ризики. Єврооблігації розміщує, як правило, синдикат банків-андеррайтерів. Дедалі більше їх випускають не у вигляді публічної емісії, а у формі приватного розміщення. Це спрощує процедуру та робить її швидшою та конфіденційнішою. Близько 3/4 усіх євробондів деноміновані в доларах. Останнім часом значно зріс сегмент єврооблігацій, деномінованих у євро.

Для забезпечення емісії єврооблігацій, шо мають більш ніж 7-річний строк погашення, створюються фонди викупу (фонди погашення). Вони дають змогу знизити ризик для кредиторів шляхом поступової виплати боргу фірмою-емітентом. У даному разі ТНК-емітент має зобов'язання погашати фіксовану кількість облігацій, починаючи з певного року після емісії.

Схильність транснаціональних корпорацій звертатись до механізмів єврооблігаційного та єврокредитного фінансування зростає в періоди обмежувальних дій урядів у валютно-фінансовій сфері.

Переваги овердрафту:

• швидкість проведення платежів;
• надається без застави, тож відсутні витрати, пов’язані з оформленням заставного майна;
• не передбачає перевірки цільового використання, а отже платежі можуть здійснюватися на власний розсуд позичальника;
• погашається автоматично — за рахунок щоденних надходжень;
• у разі погашення овердрафту в день, коли виникла заборгованість, відсотки за користування кредитними коштами не сплачуються взагалі.
• постійне і поновлюване джерело позикових коштів
• автоматичне регулювання потреби в обігових коштах на рахунку підприємства

· Терміновий кредит — це кредит, який надається повністю одразу після укладання кредитної угоди. Терміновим кредитом може бути бланковий, обліковий, ломбардний, іпотечний і консорціальний кредити.

· Бланковий кредит — незабезпечений кредит, що надається надійним клієнтам на короткострокові потреби.

· Ломбардний кредит — надається під заклад високоліквідних активів.

· Іпотечний кредит — надається під заставу основних фондів і нерухомості.

· Консорціальний кредит — надається групою банків при значних обсягах кредитування.

· Обліковий кредит — короткостроковий кредит, що надає банківська установа пред'явнику векселя шляхом його обліку (придбання) до настання терміну виконання зобов'язань по ньому. Банк надає пред'явнику векселя його грошовий номінал за мінусом дисконту.

 

Вексельний кредит - банківська операція з врахування векселів та операція з кредитування клієнтів під заставу векселів.Врахування (дисконт) векселівє формою кредитування банком суб'єкта господарювання шляхом придбання векселя до настання строку платежу зі знижкою (дисконтом) за грошові кошти з метою одержання прибутку від погашення векселя в повній сумі. Обов'язковою умовою при дисконті векселя є його висока ліквідність. Оскільки у вітчизняній практиці вони виставляються на термін не більше 90 днів, то дисконтний банківський кредит є короткостроковим. Сутність облікових операцій полягає в тому, що відпуск товару в кредит під вексель (комерційний кредит) при дисконті перетворюється на банківський кредит, а кредитором для покупця товару в кредит стає банк, якому продавець індосував (передав індосамент ним надписом) вексель покупця. І якщо завдяки оформленню векселя в торгівельних стосунках можна говорити про те, що в даній ситуації банківська послуга є надлишковою, то за нестачі грошей підприємства звертаються до банків і одержують їх шляхом врахування векселів.

Операції «РЕПО» з товарами — це форма кредитування, за якою банк (можна й через дочірні компанії) укладає угоду купівлі товару (як правило, за ціною, нижчою від ринкової) з обов’язко-вою умовою зворотного викупу за фіксованою ціною через визна-чений термін. При цьому здійснюється перехід права власності.

Доход банку і компенсація витрат по даній угоді закладений в різниці цін продажу і купівлі. Подібні угоди застосовуються до зер-нових на елеваторі, інших товарів, схильних до вартісних сезонних коливань. Основна мета цього виду угод — вивільнити оборотні кош-ти підприємства, які заблоковані в товарних залишках, придбаних у період мінімальних цін, оптимізувати оподаткування (ПДВ).

Вартість такої форми фінансування складається на рівні, дещо вищому, ніж середня відсоткова ставка за традиційним кредитуван-ням, що зумовлено високими ризиками ліквідності товару, витрата-ми під час збереження, страхування товару.

Особливості організаційних відносин, які виникають при фінан-суванні зовнішньоторговельних операцій банками, дають змогу вид-ілити такі види банківської активності, як торговельне фінансуван-ня експорту та імпорту.

 

 

КРЕДИТНА ЛІНІЯ (credit line) – кредитна угода, відповідно до якої протягом передбаченого договором терміну банк виділяє позичальнику кредит у межах узгодженої суми (ліміту кредитування) на умовах, що відрізняються від умов одноразового надання кредиту.

 

Виділяють два різновиди К.л.: рекомендована лінія (Advised Line) або підтверджена лінія (Confirmed Line). У період дії К.л. в межах встановленого ліміту позичальник може одержувати додаткові кошти відповідно до своєї потреби в них. У договорі на відкриття та обслуговування К.л. передбачають усі умови кредитування, в т.ч. ступінь безумовності підтримки та обслуговування К. л. Кредитування на умовах К.л. використовують у тому випадку, коли позичальник періодично потребує значних коштів або наперед не може точно визначити необхідну суму кредиту. За користування К.л. банки, як правило, стягують додаткову плату або ж відкривають такі лінії тільки надійним клієнтам. Розрізняють поновлювану та непонов­лювану К. л.

Кредитні лінії можуть бути відновлю вальні, не відновлювальні (сезонні), відкличні, безвідкличні.

Сезонну кредитну лінію банк відкриває суб'єктові господарювання за періодичної нестачі оборотних коштів, пов'язаної із сезонним характером виробництва або коли потреба у кредитних коштах виникає поступово в міру виконання кредитного проекту.

Відновлювальну кредитну лінію відкривають суб'єктам із безперервним циклом виробництва. У цьому разі кредитні кошти використовуються на. поточні потреби та формування оборотних коштів (придбання товарно-матеріальних цінностей, закупівля сировини, оплата послуг, товарів тощо).

Упродовж дії кредитної лінії позичальник отримує кредитні кошти в межах установленого ліміту, а у кредитній угоді може встановлюватися графік поступового зниження ліміту кредитування.

Ліміт кредитної лінії, строк користування нею, строки погашення боргу визначаються банком з урахуванням кредитоспроможності позичальника, надходжень на його рахунки, планових обсягів виробництва, реалізованої продукції, наявності забезпечення.

Надання кредитних коштів проводиться з кредитного рахунку позичальника шляхом оплати його розрахункових документів.

Цей кредитний банківський продукт має низку як позитивних, так і негативних сторін.

Позитивним для позичальників є можливість користування кредитними коштами безперервно, що прискорить розвиток його виробництва, зменшить грошові витрати на укладення кредитних договорів, зменшить валютні ризики (за відкриття мультивалютно! кредитної лінії). Банк має переваги в тому, що може детально вивчити клієнта-позичальника, зменшити кредитний ризик, зменшити витрати часу та коштів на організацію даного кредитного процесу.

Недоліки для банку в тому, що він не може реагувати на зміни на ринку позикових капіталів, мусить дотримувати тих норм, які закладені у кредитному договорі.

Акцептна кредитна лінія

Одним із методів короткострокового кредитування експортера є акцептні кредитні лінії. Акцептну кредитну лінію можна розглядати як угоду, відповідно до якої банк дає згоду акцептувати векселі, що виписані на нього експортером під забезпечення торговельними векселями на товари, що експортуються. Завдяки авторитету акцептуючого банку векселі зразу ж можна врахувати за низькою ставкою.

Вартість акцептованих векселів не перевищує (або дорівнює) вартості торговельних векселів. У разі відмови імпортера від платежу чи акцепту за торговельним векселем банк має право регресу до експортера.

Період, протягом якого може бути використане акцептне джерело кредитування, визначається умовами угоди між банком та клієнтом. Також установлюється ліміт, у межах якого виписуються векселі. Як правило, термін користування акцепною кредитною лінією довший, ніж строк користування овердрафтом.

Використання акцептних кредитів у міжнародній практиці є досить поширене. У деяких випадках акцептні джерела є значними і надаються не одним банком, а банківськими синдикатами. Серед причин широкого використання акцептних кредитів можна виділити такі:

• акцептний кредит можна розглядати як середньостроковий овердрафт;
• вартість акцептного кредиту може бути нижчою, ніж процентна ставка за овердрафтом чи банківським кредитом, оскільки облікова ставка акцептованих банком векселів на ринку зазвичай нижча.

Якщо експортер регулярно та на великі суми отримує векселі або чеки від іноземних партнерів, доцільніше використовувати факторинг та форфейтинг, ніж постійно звертатися у банк із проханням про врахування чи акцепт векселів.

Вплив на зміну прибутку результатів фінансової діяльності характеризує фінансовий леверидж.

Фінансовий леверидж дозволяє оптимізувати співвідношення між власними і залученими ресурсами і оцінити їх вплив на прибуток.

При зростанні частки довгострокових позик відповідно зростають і суми відсотків, які належить сплатити. Це призводить до збільшення рівня фінансового ризику із-за можливої нестачі коштів для сплати.

Фінансовий леверидж розраховується як відношення зміни чистого прибутку до загального прибутку до оподаткування:

де ЛВ — фінансовий леверидж;

DП_ч — темп приросту чистого прибутку;

DП_з — темп приросту загального прибутку до оподаткування.

Дані, які необхідні для розрахунків показників левериджу. наведені в табл. 6.10.

За даними табл. 6.10 виробничий леверидж становить: