Студопедия — Методика роботи над складеною задачею, фрагмент уроку
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Методика роботи над складеною задачею, фрагмент уроку






Робота над задачею складається з таких етапів:

- ознайомлення із змістом задачі;

- аналіз задачі і усвідомлення її змісту;

- відшукання плану розв’язування задачі (аналітичний чи синтетичний);

- здійснення знайденого плану розв’язування (розв’язання задачі);

- з’ясування, що добутий результат задовольняє умову задачі (перевірка розв’язування);

- аналіз розв’язування (обґрунтування прийомів розв’язування, розгляд інших способів розв’язування).

Ознайомлення із змістом задачі. Усвідомлення змісту задачі – необхідна умова її розв’язання. Учень не повинен приступати до розв’язування задачі, не зрозумівши її. Тому ознайомлення із задачею містить і опанування її змісту, і перевірку усвідомлення його дітьми.

Учень ознайомлюється із задачею зі слів учителя або самостійно. Ступінь самостійності учнів залежить від рівня їхньої підготовленості і мети розв’язування задачі. Приступаючи до розв’язування задачі, важливо сприйняти її в цілому, а потім вже розбивати на окремі частини.

При фронтальному ознайомленні вчитель читає (або переказує) задачу двічі. Першого разу читають з метою ознайомлення з її змістом у цілому. Другого разу задачу читають частинами і так, щоб кожна частина містила певну смислову «одиницю» тексту. Поділ задачі на частини здебільшого передбачає виділення окремих числових даних її. Під час другого читання нових задач доцільно на дошці виконувати їх короткий запис.

Читаючи задачу, вчитель паузами та інтонацією виділяє числові дані, слова, що визначають вибір дії, та запитання задачі. Емоційне забарвлення голосу допомагає учням уявити ту життєву ситуацію, про яку йдеться в задачі. Тому, слухаючи задачу, дітям не варто стежити очима за текстом підручника. Якщо в задачі є маловідомі дітям терміни, то їх слід пояснити заздалегідь.

Аналіз задачі і усвідомлення її змісту. Щоб перевірити, як учні усвідомлюють задачі, вчитель задає учням запитання (за смислом окремих частин) або пропонує переказати всю задачу. З метою активізації контрольного повторення задачі слід іноді наперед ставити перед учнями те або інше завдання. Наприклад: «Послухайте задачу і повторіть вголос її запитання», «Прочитайте задачу самостійно і скажіть, що нам відомо про …». Розглянуті вимоги стосуються і самостійного читання задач учнями.

Для сприймання задачі в процесі читання важливу роль відіграє правильна постановка логічного наголосу, особливо в запитанні задачі. Виділення різних слів веде до зміни характеристики задачної ситуації. Так, запитання: «Скільки зелених кружечків вирізав Сергій?» можна прочитати з чотирма відтінками: Скільки зелених …? (а не іншого кольору). Скільки … кружечків …? (а не інших фігур). Скільки … вирізав …? (а не накреслив). Скільки … Сергій? (а не хтось інший).

В учнів поступово слід виховувати таку звичку: при першому читанні задачі треба уявити ситуацію, яка в ній описується, і обов’язково виділити запитання; при другому читанні намагатися виділити в умові те, що відповідає запитанню.

Учень може успішно розв’язати задачу, якщо розумітиме значення слів і виразів, з яких її побудовано. На початку навчання і при розгляді нових задач усвідомлення значення слів та зв’язків між величинами досягається через відтворення тієї реальної ситуації, моделлю якої є задача. В подальшому частіше застосовується вербальний (словесний) аналіз задачі. Для з’ясування життєвого змісту задачі використовують різноманітні види ілюстрацій. Предметна ілюстрація здійснюється за допомогою предметів або їх зображень.

Задача. Хлопчик піймав 5 рибок. 2 найменші рибки він випустив у річку. Скільки рибок залишилося в хлопчика?

Обладнання. Відерце і зображення рибок, вирізаних з паперу.

У задачі сказано, що хлопчик піймав 5 рибок. Покладемо їх у відерце. (Показує учням 5 рибок і кладе їх у відерце). Далі сказано, що 2 найменші рибки він випустив у річку. (Вчитель виймає з відерця 2 рибки). Яку слід виконати дію, щоб дізнатись, скільки рибок залишилося у відерці? і т.д.

Моделювання привело до виконання з операції над предметною множиною, проте остачу визначають вже не безпосереднім перелічуванням предметів, а за допомогою дії віднімання.

Вибір ілюстрації до задачі, повнота її аналізу, ступінь самостійності учнів під час розв’язування залежить від новизни і складності самої задачі. При цьому треба мати на увазі, що основна навчальна мета – розвинути в учнів уміння самостій1но розв’язувати текстові задачі – досягається тривалою практикою розв’язування задач як з використанням наочності, так і без неї. Отже, в застосуванні наочності треба дотримуватися міри.

Мета використання ілюстрації – виявити величини, про які йдеться в задачі, та з’ясувати зв’язки між ними. На початку навчання, щоб учні могли побачити зв'язок між даними числами і шуканими, іноді не досить лише демонструвати наочні посібники. Треба, щоб кожен учень сам виконав операції з дидактичним матеріалом. Такими операціями можуть бути розкладання паличок чи кружечків, малювання кружечків, дії із смужками паперу. Особливо потрібні предметні операції під час розгляду задач на знаходження невідомого компонента арифметичної дії.

Поширеною формою ілюстрації задачі є короткий запис задачі (схематичний, табличний) чи малюнок, який фіксують у зручній для сприймання формі величини (дані і шукані), допомагають розкрити залежності між ними.

Під час ознайомлення із задачею нового виду використовують яку-небудь одну ілюстрацію, але у деяких випадках буває корисно проілюструвати задачу як предметно, так і схематично. Схематичне зображення якого-небудь виду задач не обов’язково повинно мати єдину форму. При нагоді варто показувати дітям різні форми короткого запису однієї і тієї ж самої задачі чи задач одного виду.

Наведемо зразки коротких записів задач.

Мама зірвала з одного куща 5 помідорів, а з другого 4 помідори. 6 помідорів вона віддала дітям, а решту поклала в сумку. Скільки помідорів мама поклала в сумку?

Зірвала – 5п. і 4п.

Віддала – 6п.

Поклала -?

 

У коробці було 5 зелених і кілька червоних. Всього 8 кружечків. Скільки червоних кружечків було в коробці?

Зелених – 5

Червоних -?

 

З 14м полотна пошили 7 наволочок. Скільки таких наволочок можна пошити з 8м полотна.

Норма на одну наволочку Кількість наволочок Кількість тканини
  однакова ? 14м 8м

 

Аналіз задачі і відшукання способів її розв’язування.

Пошук способу розв’язування здебільшого здійснюють у процесі розбору задачі від числових даних до запитання (синтетичний спосіб) або від запитання до числових даних (аналітичний спосіб).

Суть відшукання способу розв’язування задачі від числових даних до запитання полягає в тому, що із сукупності числових даних складеної задачі вибираємо одну пару чисел і до неї ставимо відповідне запитання. Потім беремо другу пару чисел (одне з даних вже може бути результатом першої дії) і добираємо відповідне запитання.

Особливість відшукання способу розв’язування задачі від запитання до числових даних полягає в тому, що спочатку визначають необхідні прості задачі (складають план розв’язування), а потім вже розв’язують задачу.

 

Розв’язування задачі. Розв’язування складеної задачі – це виконання арифметичних дій відповідно до складеного плану. Планом користуються тоді, коли задачу розв’язують складанням виразу.

Задачі розв’язують усно або письмово: усно – це без запису арифметичних дій у зошит, письмово – із записом дій у зошитах.

Усне розв’язування. При усному розв’язуванні задач, учні здебільшого повідомляють тільки відповіді або коментують виконання кожної дії і повідомляють відповідь. Проте іноді вчитель пропонує повідомити спочатку план розв’язування, а вже потім виконати подібні дії і сказати відповідь. Під час розв’язування задач на 3 дії відповіді кожної простої задачі, з яких складається дана складена, можна записувати на дошці.

Усне розв’язування задач часто проводять в умовах ігрових ситуацій. Якщо усне розв’язування проводиться у вигляді математичного диктанту, то краще, щоб учні записували і проміжні результати.

Письмове розв’язування. Письмове розв’язування задачі і пояснення розв’язування можуть мати такі поєднання:

- учні записують розв’язання (окремі арифметичні дії чи числовий вираз), а пояснення ходу розв’язання подають усно;

- учні записують окремі дії і коротко письмово пояснюють кожну з них;

- учні складають вираз, за допомогою якого розв’язується задача, коротко усно чи письмово пояснюючи кожну його частину;

- учні записують розв’язання з письмовим планом: перше запитання і відразу запис відповідної дії розв’язання, друге запитання і дія і т.д.

З різними формами пояснень учитель ознайомлює дітей поступово. Обсяг письмових пояснень збільшується в міру оволодіння дітьми навичками письма.

У початкових класах доцільно поступово запроваджувати такі прийоми перевірки: встановлення відповідності результату й умови; розв’язування задачі різними способами; складання і розв’язування обернених задач; порівняння відповіді з певним даним числом.

 







Дата добавления: 2015-09-04; просмотров: 4436. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Примеры задач для самостоятельного решения. 1.Спрос и предложение на обеды в студенческой столовой описываются уравнениями: QD = 2400 – 100P; QS = 1000 + 250P   1.Спрос и предложение на обеды в студенческой столовой описываются уравнениями: QD = 2400 – 100P; QS = 1000 + 250P...

Дизартрии у детей Выделение клинических форм дизартрии у детей является в большой степени условным, так как у них крайне редко бывают локальные поражения мозга, с которыми связаны четко определенные синдромы двигательных нарушений...

Педагогическая структура процесса социализации Характеризуя социализацию как педагогический процессе, следует рассмотреть ее основные компоненты: цель, содержание, средства, функции субъекта и объекта...

Медицинская документация родильного дома Учетные формы родильного дома № 111/у Индивидуальная карта беременной и родильницы № 113/у Обменная карта родильного дома...

Основные разделы работы участкового врача-педиатра Ведущей фигурой в организации внебольничной помощи детям является участковый врач-педиатр детской городской поликлиники...

Ученые, внесшие большой вклад в развитие науки биологии Краткая история развития биологии. Чарльз Дарвин (1809 -1882)- основной труд « О происхождении видов путем естественного отбора или Сохранение благоприятствующих пород в борьбе за жизнь»...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.01 сек.) русская версия | украинская версия