Тема: ПІСЛЯВОЄННА ВІДБУДОВА І РОЗВИТОК УКРАЇНИ В 1945–сер. 1950-х рр.

 

Питання для самостійної роботи

1. Внутрішньополітичне життя в Україні.

2. Львівський собор 1946 р.

4. Боротьба з ОУН-УПА. Операція «Вісла».

 

Методичні рекомендації:

При розгляді першого питання слід з'ясувати, що незважаючи на перемогу над фашизмом, у СРСР нічого не змінилось у політичному і культурному житті.

У післявоєнний період комуністичний режим вдався до масової депортації народів, створення концентраційних таборів, боротьби з інакомисленням.

Значною антиукраїнською акцією стала формально ліквідація греко-католицької церкви на так званому Львівському соборі в 1946. Наслідки рішень цього собору призвели до приєднання греко-католицької церкви до Московської православної патріархії та репресії щодо священників. На ці історичні події слід звернути увагу при розгляді другого питання.

В третьому питанні необхідно з'ясувати ставлення У ПА до ситуації, що склалася в Україні на осінь 1944 року, коли Україна була визволена від німецько-фашистських загарбників. Далі потрібно охарактеризувати перебіг відкритого військового протистояння УПА та її політичного проводу ОУН-бандерівців із більшовицькою владою та мету цієї війни, а також зміну політики вермахту до націоналістичного руху Опору в Україні. Доцільно також звернути увагу на заходи радянської влади в західноукраїнських землях, спрямованих на нейтралізацію національно-визвольного руху і, зокрема, ліквідацію УПА, головним засобом якого був терор органів НКВС-НКДБ. Необхідно звернути увагу на переговори радянської сторони з командуванням УПА, припинення повстанцями боротьби. Окремо потрібно охарактеризувати ставлення населення до боротьби ОУН-УПА.

Під час вивчення питання необхідно звернутись до намагань емігрантського уряду Польщі повернути до складу Речі Посполитої західноукраїнські землі, до позиції Англії та СІЛА в питанні кордону Польщі та СРСР (Тегеранська та Ялтинська конференції). Потрібно знати про передачу Радянським Союзом Польщі 17 повітів Підляшшя як дарунок за вибір соціалістичного шляху і переселення з Польщі українців і з України поляків, про темпи цього переселення і ставлення до нього українського населення. Після цього ознайомитись із рішенням політбюро ЦК ПОРП від 29 березня 1947 р. про виселення українців, операцією „Вісла", яка почалася 28 квітня 1947 р., з намаганням польського уряду асимілювати українців, з жорстокими заходами властей Польщі щодо української інтелігенції і членів ОУН-УПА.

 

Теми для рефератів:

1. Питання кордонів України на завершальному етапі війни. Операція «Вісла»

2. Боротьба ОУН-УПА з радянською репресивною машиною у післявоєнний період.

 

Література:

1. Баран В.К., Даниленко В.М. Україна в умовах системної кризи (1946–1980 рр.), Україна крізь віки. – Т.13. – К., 1999.

2. Історія України: Нове бачення: У 2 т. / За ред. В.А. Смолія., 1996.

3. Кремень В., Табачник Д., Ткаченко В. Україна: альтернативи поступу. – К., 1996.

4. Кремень В., Табачник Д. Україна: шлях до себе. Проблема суспільної трансформації. – К., 1998.

5. Литвин В.М., Мордвинцев В.М., Слюсаренко А.Г. Історія України. – К., 2002.

6. Литвин В.М. Політична арена України. Дійові особи та виконавці. – К., 1994.

7. Національні процеси в Україні: Історія і сучасність. Збірн. док. і матеріалів: У 2 частинах. – К.,1997.

 

Тема: УКРАЇНА В УМОВАХ ДЕСТАЛІНІЗАЦЇЇ (1953 – 1964 рр.)

 

Питання для самостійної роботи:

1. Зародження дисидентського руху в Україні.

2. Стаття І.Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?».

3. Значення діяльності дисидентів.

 

Методичні рекомендації:

Розглядаючи питання про дисидентський рух, потрібно звернути увагу, що після смерті Й. Сталіна і „потепління" внутріполітичного клімату розпочався новий етап національно-визвольної боротьби в Україні. Варто визначити основні передумови посилення цієї боротьби. Хрущовська „відлига" сприяла зародженню руху та появі борців за порятунок нації, її духовності, культури та мови, названих згодом шістдесятниками, а за рішуче неприйняття комуністичної ідеології – дисидентами.

Зверніть увагу, що дисиденти засуджували тоталітарні методи управління народним господарством, централізоване планування, обмеження прав громадських організацій. У сфері міжнародних відносин, українська опозиція рішуче засуджувала як шовінізм, так і національну обмеженість, виступаючи за самовизначення всіх народів. Потрібно зазначити, що знаряддям реалізації своєї мети вони вважали мирні, конституційні методи і не були ворожо налаштовані до чинної системи – просто прагнули „очистити її від накипу", вдосконалити. Арсенал форм опору був широкий і різноманітний. Серед них: створення підпільних груп та організацій, поширення листівок, самвидаву, виступи на симпозіумах та конференціях, на судових процесах над дисидентами, мітинги протесту. Боротьба з існуючим режимом тривала і в ув'язненні. Режим придушував інакодумців, використовуючи арешти та засудження до тривалого ув'язнення в таборах і засланнях, ізолювання у психіатричних лікарнях.

 

Теми для рефератів:

1. Шістдесятники. Дисидентський рух.

2. Духовне життя в Україні в 60 рр.

 

Література:

1. Баран В.К. Україна після Сталіна. – Л., 1992.

2. Касьяненко Г.В. Незгодні: Українська інтелігенція в русі Опору 1960–1980 рр. – К., 1995.

3. Лук'яненко Л.Г. Сповідь у камері смертників. – К., 1991.

4. Сверстюк Є. Блудні сини України. – К., 1993.

5. Шаповал Ю.І. Сталінізм і Україна. – К., 1995.

Тема: УКРАЇНА В ПЕРІОД СТАБІЛІЗАЦІЇ РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ ТА ЗАГОСТРЕННЯ ЇЇ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ТА ПОЛІТИЧНОЇ КРИЗИ (1965 – 1985 рр.)

 

Питання для самостійної роботи:

1. Соціальна сфера буття суспільства.

2. Розвиток освіти та науки.

3. Наростання дисидентського руху. УГС.

 

Методичні рекомендації:

Вивчаючи дану тему, слід чітко з'ясувати, що період з 1965 по 1985 рр., як в СРСР так і в Україні, був періодом наслідкового наростання кризових явищ в економіці, суспільно-політичному житті, ідеологічній сфері.

Розглядаючи перше питання, слід звернути увагу, що кризові явища в економіці негативно відбились на вирішенні соціальних питань. Чітко прослідковувались негативні тенденції:

1. уповільнення темпів зростання реальних доходів населення;

2. збереження і поглиблення відставання від країн Заходу, щодо рівня споживання на душу населення;

3. загострення житлової проблеми;

4. зниження рівня охорони здоров'я;

Вивчаючи друге питання, вияснимо, що суперечлива ситуація склалась і в духовній сфері республіки.

Кількісні показники у галузі освіти та науки, на перший погляд, свідчили про благополучний розвиток. Як не парадоксально, у цей період падав авторитет освіти та освіченості, знижувався «попит» на знання. Освіта стала об'єктом ворсованої русифікації.

Слід відмітити такі протиречиві тенденції і в науці: кількість науковців зростала, а наростаючі бюрократичні перепони уповільнювали фундаментальні розробки та відкриття українських учених.

Опрацьовуючи третє питання, відзначаєте, що бурхливе, суперечливе, динамічне «хрущовське» десятиріччя підштовхнуло об'єктивно визрівший процес оновлення суспільної свідомості.

Цей імпульс був наскільки сильним, що під його впливом у 60-70 рр. у радянському суспільстві виникає нова форма духовної опозиції - дисиденство, яке становило реальну альтернативу наростаючим кризовим явищам у духовному житті суспільства - соціальної апатії, дегуманізації культури, бездуховності. З'ясувати три основні течії дисидентського руху, який був реальною моральною та ідеологічною загрозою системі.

 

Теми для рефератів:

1. Три течії дисидентського руху

2. Духовний розвиток суспільства: ідеологічний диктат.

 

Література:

1. Баран В. Україна після Сталіна. Нарис історії 1953–1985 рр.

2. Бойко О.Д. Історія України. – К., 2004.

3. Баран В.К., Даниленко В.М. Україна в умовах системної кризи (1946–1980 рр.). – Україна крізь віки.

4. Литвин В.М. Політична арена України. Дійові особи та виконавці. – К., 1994.

5. Історія України: Нове бачення: У 2 т. / За ред. В.А. Смолія., 1996.