IV. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ 5 страница

2. Необхідність державного втручання в економіку зумовлене тим, що:

1. Ринок привносить в економіку елементи стихії.

2. Цього вимагає суспільство.

3. Ринок не спроможний вирішувати усі проблеми суспільства.

4. Цього вимагає сучасний рівень виробництва.

3. Що слід вважати цілісною системою державного регулювання економіки?

1. Забезпечення дотримання юридичними та фізичними особами чинного законодавства.

2. Прогнозування соціально-економічних процесів.

3. Сукупність заходів законодавчого, виконавчого і контролюючо­го характеру стосовно розвитку економіки.

4. Оподаткування, фінансування та кредитування суб'єктів госпо­дарської діяльності.

4. Що не належить до основних напрямів державного регулюван­ня економіки?

1. Антикризове регулювання національної економіки.

2. Адміністративне управління.

3. Довгострокове індикативне економічне прогнозування.

4. Обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції.

5. Що безпосередньо не є об'єктом державного регулювання?

1. Визначення місця та ролі кожної підприємницької структури у системі суспільного поділу праці.

2. Стимулювання економічного зростання.

3. Регулювання зайнятості населення та обмеження безробіття.

4. Заохочення прогресивних зрушень у галузевих і регіональних структурах і підтримка експорту.

6. Що не підлягає прямому державному регулюванню?

1. Грошовий обіг.

2. Попит і пропозиція товарів на регіональних ринках.

3. Економічна циклічність.

4. Зайнятість населення.

7. Що не є об'єктом безпосереднього державного регулювання?

1. Впорядкування дій суб'єктів господарської діяльності..

2. Виробничі технології.

3. Захист державних та суспільних інтересів.

4. Дотримання у суспільстві економічного законодавства.

8. Що не є державним регулюванням економіки?

1. Управління соціально-економічним розвитком країни.

2. Державний вплив на спрямування господарської діяльності суб'єктів національної економіки.

3. Сприяння держави розвитку фізкультури та спорту.

4. Узгодження інтересів і дій суб'єктів національної економіки для реалізації конкретних цілей.

9. Яка з наведених функцій є основоположною у держави ринковому господарстві?

1. Контрольна.

2. Забезпечення правової бази та суспільної атмосфери, що спри­яють ефективному функціонуванню ринкової системи.

3. Забезпечення дотримання юридичними та фізичними особами чинного законодавства.

4. Формування конкурентного середовища і його захист.

10. Що не належить до основних економічних функцій держави?

1. Створення правової бази функціонування суб'єктів ринкової економіки.

2. Безпосередня організація виробництва життєвих благ у мікроекономічних структурах.

3. Формування конкурентного середовища і його захист.

4. Розподіл і перерозподіл доходів та регулювання зовнішньо­економічної діяльності.

11. Що з наведеного не можна вважати економічною функцією держави?

1. Захист конкуренції.

2. Стабілізацію економіки.

3. Регулювання руху різних засобів транспорту.

4. Перерозподіл доходів господарюючих суб'єктів.

12. Що є однією з економічних функцій держави?

1. Дослідження навколоземного простору.

2. Укладення різних міжнародних угод.

3. Антимонопольне регулювання.

4. Отримання прибутку.

13. Що є головною метою державного регулювання ринкової економіки?

1. Вирівнювання економічного циклу.

2. Удосконалення галузевої та регіональної структури націона­льної економіки.

3. Економічне зростання та соціальна стабільність у суспільстві.

4. Охорона навколишнього природного середовища.

14. Що не є основною метою державного регулювання економіки?

1. Зміцнення боєздатності збройних сил країни.

2. Раціональне використання ресурсів і досягнення макроеко-номічної ефективності.

3. Забезпечення стабільного розвитку національної економіки та реалізація соціальних програм.

4. Забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних товарів на світовому ринку.

15. Що не є об'єктом державного регулювання економіки?

1. Сфери, галузі та регіони економіки.

2. Явища, ситуації та умови соціально-економічного життя країни.

3. Законотворча діяльність.

4. Умови нормального функціонування економіки та підтримки соціальної стабільності.

16. Що не належить до регулюючої діяльності держави у соціальній сфері?

1. Створення додаткових робочих місць та організація оплачу­ваних громадських робіт.

2. Розробка та реалізація військової доктрини країни.

3. Професійна підготовка та перепідготовка вивільнюваних працівників.

4. Надання матеріальної допомоги безробітним.

17. Що не належить до економічних засобів державного регулю­вання економіки?

1. Заходи фінансово-кредитного та податково-бюджетного впливу.

2. Зовнішньоекономічне регулювання.

3. Заходи заборони, дозволу та спонукання органами державної влади.

4. Державна політика у галузі амортизації основного капіталу.

18. Що не належить до основних форм державного регулювання економіки?

1. Бюджетно-податкова та цінова.

2. Кредитно-грошова.

3. Естетична.

4. Адміністративно-економічна.

 

Тема 15. СУЧАСНІ ЕКОНОМІЧНІ СИСТЕМИ. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПЕРЕХІДНИХ ЕКОНОМІК

План практичного заняття

 

1. Основні типи та національні моделі сучасних економічних систем.

2. Зміст ринкової трансформації та реструктуризації економіки.

3. Особливості економічної політики в перехідний період.

4. Основні напрямки формування засад ринкової економіки в Україні.

Основні поняття

 

Перехідна економіка, реформування, роздержавлення, приватизація, демополізація, лібералізація цін, бюджетна криза, трансформаційний спад, реструктуризація, трансформація.

Теми рефератів

1. Криза та розпад командно-адміністративної системи та необхідність переходу економіки постсоціалістичних країн до ринкової економіки.

2. Концепції переходу постсоціалістичних країн до ринкової економіки.

3. Основні параметри відкритості української економіки в сучасних умовах.

1. Головні інституціональні зміни, що відбуваються в сучасній трансформаційній економіці України.
2. Особливості державного регулювання економіки в перехідний період.
3. Проблеми переходу до ринкової економіки і становлення нової моделі господарювання.

 

Тестові завдання

1. У чому полягає соціально-економічний зміст перехідної еконо­міки України?

1. Перехід від переважно ремісничого до машинного виробництва.

2. Індустріалізація сільськогосподарського виробництва.

3. Подолання автаркічного характеру національної економіки.

4. Перехід від одержавленої адміністративно-командної до со­ціально-орієнтованої ринкової економіки.

2. Що не належить до основних рис командно-адміністративної економіки?

1. Свобода вибору сфер виробничо-господарської діяльності суб'єктами господарювання.

2. Державне відчуження основних засобів виробництва від безпо­середніх виробників.

3. Тотальне пригнічення господарської активності та ділової ініціативи.

4. Примусове державне регулювання економічних зв'язків між підприємствами.

3. Що безпосередньо не належить до закономірностей перехідної економіки?

1. Приватизація власності, лібералізація економічної діяльності та структурна перебудова економіки.

2. Функціонування в країні промислового, сільськогосподарського виробництва та інших галузей економіки.

3. Демонополізація економіки та формування ринкової інфра­структури.

4. Фінансова стабілізація в країні та адресна соціальна підтримка громадян.

4. Що не властиве переходу до ринкової економіки шляхом "шокової терапії"?

1. Державне регулювання цін на товари і послуги.

2. Акціонування та продаж у визначеному порядку великих державних підприємств.

3. Кризовий спад виробництва.

4. Відродження безробіття, поглиблення соціального розшаруван­ня населення.

5. Яка основна причина обумовила необхідність переходу України до ринкової економіки?

1. Низький рівень продуктивності праці.

2. Недостатнє стимулювання науково-технічного прогресу.

3. Вичерпання екстенсивних факторів розвитку економіки ад­міністративно-командної системи.

4. Відсутність ефективної мотивації трудової діяльності людей.

6. Який суттєвий недолік був притаманний колишній радянській економіці?

1. Витратний характер.

2. Дефіцитність.

3. Негнучкість та низька адаптаційна здатність до вимог сучасного світового соціально-економічного прогресу.

4. Тотальне адміністративне регулювання і контроль усіх аспектів відтворюваного процесу.

7. Яка модель ринку найбільш прийнятна для України?

1. Американська.

2. Китайська (двосекторна)

3. Соціально-орієнтована, регульована державою.

4. Японська.

8. Що не притаманне процесу переходу України до ринкової економіки?

1. Роздержавлення та приватизація.

2. Монопольне панування будь-якої однієї форми власності.

3. Демонополізація економіки.

4. Формування багатоукладної економіки.

9. Що не є роздержавленням?

1. Усунення держави від втручання безпосередньо в управління господарськими процесами підприємств.

2. Переведення державних підприємств на комерційні засади функціонування.

3. Трансформація державної власності в інші форми власності.

4. Повна ліквідація державних підприємств у країні.

10. Що не є метою приватизації?

1. Ліквідація монополії державної власності.

2. Формування прошарку приватних власників.

3. Підвищення ефективності функціонування економічних суб'єктів.

4. Соціальне розшарування населення.

11. Що не є способом приватизації в Україні?

1. Продаж акцій за приватизаційні сертифікати.

2. Викуп державного майна трудовим колективом.

3. Продаж за конкурсом.

4. Дарування.

12. У ринковій економіці приватне підприємство:

1. Саме визначає напрям своєї діяльності.

2. Напрям своєї діяльності визначає, виходячи з директив Уряду.

3. Напрям своєї діяльності визначає з ініціативи покупців.

4. Напрям своєї діяльності визначає, виходячи з інтересів підприємств-суміжників.

13. У соціально орієнтованому ринковому господарстві:

1. Пріоритетне становище повинно належати державі.

2. Пріоритетне становище повинно належати малому та серед­ньому бізнесу.

3. Пріоритет повинен надаватися великим акціонерним товариствам.

4. Усі об'єкти господарювання незалежно від форм власності повинні перебувати у рівних умовах.

 

Тема 16. СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО І МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ

План практичного заняття

 

1. Міжнародний поділ праці та інтернаціоналізація економіки як основа формування світового господарства.

2. Основні риси та сучасна структура світового господарства.

3. Світовий ринок товарів і послуг: сутність, структура, тенденції розвитку. Торговельна політика та її еволюція.

4. Сутність, структура та роль світової валютної системи.

5. Причини, форми і тенденції міжнародної міграції робочої сили.

6. Необхідність і шляхи інтеграції України у світове господарство.

 

Основні поняття

 

Світове господарство, інтернаціоналізація виробництва, інтернаціоналізація капіталу, міжнародний поділ праці, абсолютні переваги, порівняльні переваги, міжнародна економічна інтеграція, зона вільної торгівлі, митний союз, економічний союз, спільний ринок, міжнародні економічні відносини, міжнародна кооперація, транснаціональні корпорації, міжнародна торгівля, мито, квота, міжнародна валютна система, міжнародний валютний фонд.

Теми рефератів

1. Міжнародна економічна інтеграція як сучасний етап розвитку світового господарства.

2. Міжнародна торгівля і особливості її розвитку в сучасних умовах.

3. Теорії зовнішньоторгової політики та їх еволюція.

4. Торговельний баланс як відображення економічного стану України.

5. Сучасні тенденції розвитку міжнародних валютно-фінансових відносин.

6. Проблеми інтеграції України у світове господарство.

Тестові завдання

1. Що є об'єктивною основою становлення та розвитку світового господарства?

1. Розвиток НТП, підвищення продуктивності праці.

2. Міжнародний поділ праці та його поглиблення.

3. Політичні зміни у світі.

4. Великі географічні відкриття.

2. Що найбільшою мірою характеризує сутність світового госпо­дарства?

1.Спеціалізація окремих країн на виробництві певної продукції.

2. Міжнародні торговельні зв'язки різних країн світу.

3. Єдність і взаємозв'язки національних економік країн світу.

4. Кооперування виробництва різної продукції між окремими країнами.

3. Не є суб'єктами світового господарства:

1. Національні економіки.

2. Транснаціональні корпорації (ТНК).

3. Галузі національних економік.

4. Міжнародні економічні організації.

4. Що не є складовою частиною міжнародних економічних відносин?

1. Світова торгівля товарами та послугами.

2. Міжнародні спортивні відносини.

3. Міжнародні валютно-кредитні відносини.

4. Міжнародний рух капіталів та робочої сили.

5. Своєрідний трикутник поліцентричної системи світового господарства складають країни:

1. США, Японія, Китай.

2. США, Японія, Росія.

3. США, Японія, Західна Європа.

4. США, Японія, Німеччина.

6. Сучасний стан розвитку сучасного світового господарства характери­зується:

1. Зростанням міжнародної інтеграції національних економік країн світу на основі поглиблення міжнародного поділу праці.

2. Створенням багатогранної системи міжнародних економічних відносин.

3. Формуванням міжнаціональних механізмів регулювання еконо­мічних взаємовідносин між країнами.

4. Всі відповіді правильні.

7. Що є вирішальним фактором інтернаціоналізації господар­ського життя?

1. Науково-технічний прогрес.

2. Більш вузька спеціалізація виробничо-господарських структур.

3. Поглиблення суспільного поділу праці з виходом його за межі окремих країн.

4. Високі темпи зростання виробництва наукомісткої продукції.

8. Що не належить до міжнародного поділу праці?

1. Спеціалізація окремих країн на виробництві певних видів продукції.

2. Створення багатьох проміжних продуктів та напівфабрикатів у різних країнах.

3. Зосередження окремих стадій єдиного виробничого процесу в різних країнах.

4. Міграція працездатного населення з однієї країни до іншої в пошуках роботи.

9. Що не належить до міжнародної економічної інтеграції?

1. Виробничо-технологічне взаємопристосування та взаємопро­никнення національних господарств різних країн.

2. Погодження кількома країнами економічної політики щодо спільних науково-технічних та виробничо-господарських інтересів.

3. Функціонування світової системи вивчення та прогнозування погодних, інших атмосферних явищ і землетрусів.

4. Спільне використання ресурсів, об'єднання капіталів різних країн.

10. Створення транснаціональних корпорацій обумовлено:

1. Загостренням боротьби за сфери економічного та політичного впливу.

2. Зростанням концентрації та централізації національних капіталів.

3. Поглибленням міжнародного поділу праці.

4. Всі відповіді правильні.

11. Які підприємства є транснаціональними корпораціями?

1. Великі компанії, які домінують у національній економіці.

2. Підприємства, продукція яких реалізується на світовому ринку.

3. Національні фірми, які здійснюють свою виробничо-господар­ську діяльність у деяких країнах світу.

4. Компанії, інтернаціональні за капіталом і які здійснюють основ­ну частину своїх виробничо-господарських операцій в інших країнах світу.

12. Основною метою вивозу капіталу є:

1. Досягнення країною політичних вигод.

2. Допомога бідним країнам.

3. Забезпечення розвитку економіки інших країн.

4. Розміщення "надлишку" капіталу в інших країнах з метою забезпечення найвищих прибутків.

13. Який з факторів для іноземних інвесторів є несприятливим в інвестиційному кліматі країни?

1. Нестабільність внутрішнього господарського законодавства.

2. Введення довгострокових податкових пільг.

3. Спрощення умов репатріації власності у країні.

4. Зменшення частки державної власності у країні.

14. Що є нелегальною формою вивезення капіталу?

1. Портфельні та прямі інвестиції.

2. Приховування виручки від експорту товарів в іноземних банках.

3. Грошові та товарні позики.

4. Короткострокові та довгострокові позики.

15. Який з мотивів міграції робочої сили є економічним?

1. Працевлаштування на більш вигідних умовах.

2. Утворення та возз'єднання сім'ї.

3. Міркування політичного та релігійного характеру.

4. Міркування етнічного та культурного характеру.

16. Що не с характерним для сучасних тенденцій розвитку світової торгівлі?

1. Темпи зростання обсягів світової торгівлі опереджають темпи зростання обсягів світового виробництва.

2. Темпи зростання обсягів світової торгівлі збігаються з темпами зростання обсягів світового господарства.

3. Темпи продажу послуг опереджають темпи продажу товарів.

4. Підвищення у структурі зовнішньої торгівлі розвинених країн питомої ваги товарів інтелектуальної праці.

17. Згідно з теорією порівняльних переваг у розвитку міжна­родної торгівлі загальний обсяг світового виробництва:

1. Залишається незмінним.

2. Збільшується.

3. Зменшується.

4. Правильної відповіді немає.

18. Що не можна віднести до джерел конкурентних переваг країни у міжнародній торгівлі за моделлю Майкла Портера?

1. Наявність факторів виробництва, відповідної кількості та якості.

2. Рівень попиту на певну продукцію на внутрішньому ринку.

3. Лобіювання підприємцями своїх інтересів в уряді даної країни.

4. Наявність споріднених і підтримуючих галузей (системи кластерів).

19. Показник експортної квоти країни - це:

1. Відношення експорту до імпорту.

2. Сумарний обсяг експорту та імпорту.

3. Відношення експорту до ВВП країни.

4. Відношення суми експорту й імпорту до ВВП країни.

20. До методів регулювання державою зовнішньоторговельної діяльності не належать:

1. Квоти.

2. Ліцензії.

3. Мито.

4. Облікова ставка центрального банку.

21. Які обмеження імпорту вважають тарифними?

1. Введення імпортних квот.

2. Введення імпортних ліцензій.

3. Введення імпортного мита.

4. Установлення національних технічних стандартів.

22. Падіння курсу національної валюти більш вигідно:

1. Населенню.

2. Імпортерам товарів та послуг.

3. Експортерам товарів та послуг.

4. Уряду.

23. Торговельний баланс країни відображає:

1. Усі угоди між резидентами цієї країни й іншим світом.

2. Продаж і купівлю активів за кордоном.

3. Товарний експорт і товарний імпорт країни.

4. Продаж і купівлю товарів, послуг, а також трансферти за кордоном.

24. Принцип відносних переваг у міжнародній торгівлі вперше сформулював:

1. Т. Ман.

2. А. Сміт.

3. Д. Рікардо.

4. А. Маршалл.

25. Де відображають результати усіх зовнішньоекономічних операцій країни за певний період?

1. Торговельний баланс.

2. Баланс руху капіталів.

3. Платіжний баланс.

4. Баланс експорту-імпорту послуг.

26. Які заходи щодо інтеграції України у світовий економічний простір нині є менш пріоритетними?

1. Вступ до СОТ.

2. Вихід на світовий ринок із сировиною та сільськогосподар­ською продукцією.

3. Вступ до Європейського Союзу.

4. Створення та пропонування світовому ринку товарів високої інтелектуальної праці.

Задачі

№1

Валовий національний продукт країнами (ВНП) у поточному році становив 360,8 млрд. грош. од., а обсяг експорту – 42,4 млрд. грош. од.

а) визначте експортну квоту країни;

б) як зміниться експортна квота, якщо у наступному році ВНП зросте на 8%, а експорт на 5%?

 

№2

Припустимо, що фірма виробила на експорт 300 одиниць продукції, вартість одиниці продукції у національній валюті – 200 грош. од. Світова ціна одиниці продукції – 50 доларів США. Визначте ефективність експортної угоди, якщо курс національної валюти відносно долара знизився з 10 до 15 грош. од.

 

№3

У поточному році в країні індекс експортних цін на товари скоротився на 10%, а індекс імпортних цін збільшився на 8%. Який у поточному році був індекс умов зовнішньої торгівлі країни?

№4

Укладено контракт на 1000 дол. Курс гривні до долара – 1,86 Визначте: валютну економію чи збиток, якщо курс гривні знизився до 1,9.

 

№5

З 2002 року американський долар користувався у Монреалі проти канадського долара за курсом: 1 дол. США = 1,19 дол. Канади. Визначте: котирування канадського долара у США за умови, що зберігається те саме співвідношення на цих валютних ринках.

 

№6

США імпортує з Великобританії продукт. Якщо ціна цього продукту у Великобританії становить 10 фунтів стерлінгів, скільки він буде коштувати у США за валютного курсу 1 ф. ст.= 2,0 дол.?

 

№7

Укладено контракт на 1000 дол. Курс гривні до доллару – 5,5. Визначте: валютну економію чи збиток, якщо курс гривні знизився до 6,0.

 

№8

Обмінний курс мексиканського песо становить 12,5 песо за 1 дол., французького франка - 5 франків за 1 дол. Визначте: курс франка щодо мексиканського песо.

 

Тема 17. ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ

План практичного заняття

 

1. Глобалізація як тенденція соціально-економічного розвитку.

2. Природа глобальних проблем сучасності та їх класифікація.

3. Вплив глобальних проблем на економічний розвиток України.

4. Глобалізація і проблеми подолання технологічного розриву, відновлення культурного та наукового потенціалу економіки України.

Основні поняття

 

Глобалізація, демілітаризація, економічна безпека.

Теми рефератів

1. Глобальні світові тенденції та їх вплив на економіку України.

2. Глобалізація і суспільство: прогнози наслідків розвитку.

3. Економічна глобалізація світу.

4. Глобалізація виробництва.

5. Глобалізація торгівлі та фінансів.

 

Тестові завдання

1. Що належить до глобальних проблем людства?

1. Подолання повенів у країнах.

2. Подолання наслідків заморозків.

3. Проблеми, що набули життєво важливого значення для долі всього людства, і які можуть бути вирішені лише спільними діями всіх країн світу.

4. Подолання наслідків неврожаю у тій чи іншій країні.

2. Що не можна вважати причиною породження сучасних гло­бальних проблем?

1. Перенаселення планети.

2. Зростання промислового виробництва.

3. Зміна філософії економічного мислення суб'єктів економічної діяльності.

4. Вичерпування природних ресурсів.

3. Що не входить до класифікації глобальних проблем?

1. Проблеми, які виникають у сфері взаємодії природи та суспільства.

2. Проблеми соціально-економічного та воєнно-економічного характеру.

3. Проблеми взаємовідносин між людьми у країнах.

4. Проблеми, що пов'язані з життєдіяльністю людини, забезпе­ченням її майбутнього.

4. Що не с глобальною проблемою соціально-економічного характеру?

1. Зростання населення на планеті та безробіття.

2. Забруднення атмосфери.

3. Нестача продовольства та поширення зубожіння.

4. Інфляція.

5. Що належить до глобальних економічних проблем?

1. Стоншення озонового шару в атмосфері Землі.

2. Нерівномірне розміщення природних ресурсів по країнах.

3. Потепління світового клімату, парниковий ефект.

4. Зникнення цілих видів рослин і тварин.

6. Яка з наведених екологічних проблем с локальною?

1. Забруднення Світового океану.

2. Кислотні опади...

3. Забруднення в окремих місцевостях грунту отрутохімікатами.

4. Вичерпування мінеральних ресурсів.

7. Що не входить у сферу співробітництва щодо вирішення глобальних проблем людства?

1 Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн.

2. Сприяння країнам, що розвиваються, щодо вирішення нагальних проблем - зубожіння, голоду, хвороб, неписьменності.

3. Встановлення уніфікованих правил загального природокористування.

4. Співробітництво у роззброєнні та військовій конверсії.

8. Що не є формою співробітництва у вирішенні глобальних проблем?

1. Розробка здійснення спільних проектів і програм.

2. Передача технологій, надання кредитів.

3. Зосередження уваги держави виключно на власних внутрішніх проблемах.

4. Демілітаризація економіки та конверсія виробництва.

9. Яка міжнародна організація відіграє провідну роль у розв'язанні глобальних проблем?

1. МВФ.

2. Світовий банк.

3. ООН.

4. Європейський союз.

10. Що не належить до сфер міжнародного співробітництва у вирішенні економічних глобальних проблем?

1. Встановлення уніфікованих норм та правил природокористування.

2. Сприяння країнам, що розвиваються, у вирішенні проблем зубожіння, голоду, хвороб, неписьменності.

3. Ліквідація зон екологічного лиха.

4. Формування єдиного інформаційного простору.

ІІ. КОНТРОЛЬ ТА КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Форми контролю знань студентів. Результати самостійної роботи оцінюються і враховуються викладачем при поточному та підсумковому контролі знань студентів у формі:

опитування на практичних/семінарських заняттях, індивідуальних консультаціях та співбесідах;

проведення контрольних та навчальних тестів;

перевірці умінь розв’язування творчих (ситуаційних) завдань та задач;

проведення письмових контрольних робіт;

виступів з реферативними повідомленнями та їх оцінювання;

проведення колоквіумів та брифінгів;

підсумкового модульного контролю;

проведення іспиту.

Критерії оцінювання знань студентів. Максимальна сума балів за поточну навчальну роботу становить 100, з яких 64 студент отримує під час аудиторних занять, 10 – у результаті написання модульних контролів, а 26 - у результаті виконання самостійної роботи.

Підсумкова оцінказ дисципліни формується на підставі двох складових – результатів 1) поточної діяльності та 2) результатів підсумкової діагностики знань (у формі екзамену).

Результати поточної діяльностіразом із результатами підсумкової діагностики знань (у формі екзамену) формують підсумкову оцінкустудента з дисципліни.

Поточний контроль здійснюють під час кожного практичного заняття, а також лекцій (якщо їхній формат дозволяє застосовувати процедури контролю).

На семінарському/ практичному заняттіоцінюються: