ФормулиФормули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено не менше одного вільного рядка. Формули і рівняння друкують чорним кольором стандартним шрифтом. Розміри літер і цифр повинні бути: великі літери і цифри - 7-8 мм, малі - 4 мм, показники степенів та індексів - 2 мм. Після формули ставиться кома, а слово "де" пишеться з наступного рядка без двокрапки. Потім дається розшифрування умовних позначень в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу слід подавати з нового рядка. Якщо формула взята з літературних джерел, після розшифровки умовних позначень слід подати посилання на першоджерело. Найважливіші формули, на які є посилання в подальшому тексті, слід нумерувати. Формули і рівняння нумерують порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули чи рівняння складається з номера параграфа і порядкового номера формули чи рівняння, відокремлених крапкою (наприклад, формула 2.3 - третя формула другого параграфа). Номер зазначають на рівні формули або рівняння в круглих дужках в крайньому правому положенні на рядку. При посиланні в тексті на формулу слід вказати її порядковий номер у дужках (наприклад, "...у формулі (2.3)..."). Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) і ділення (: чи /).
8.6. Скорочення слів Всі слова в курсовій роботі слід писати повністю. Скорочення слів проводять згідно зі стандартами ДСТУ 3582-97 "Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила", ГОСТ 7.12-93 "Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила". В курсовій роботі допускаються лише загальноприйняті скорочення: а) після перерахування (наприклад, та ін. - та інше; і т. д. - і так далі; і т.п. - і тому подібне); б) при посиланнях (наприклад, див. - дивись; рис. - рисунок); в) при позначенні цифрами століть і років, одиниць виміру (наприклад, ст. - століття; р. - рік; рр. - роки; кг - кілограми). Не рекомендується скорочувати слова "наприклад", "формула", "рівняння" і т.п. В тексті роботи можуть бути наведені переліки. Перед переліком ставлять двокрапку. Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру української абетки з дужкою або, не нумеруючи - дефіс. Такі переліки подають з малої літери з абзацного відступу. Після кожного з пунктів переліку ставиться крапка з комою, а після останнього - крапка.
8.7. Бібліографічні та інші посилання Бібліографічне посилання - це сукупність бібліографічних відомостей про цитовану працю, інший документ, що розглядається або згадується у тексті, необхідних для їх загальної характеристики, ідентифікації та пошуку. Студент при написанні курсової роботи повинен посилатися на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться в роботі, або на висновках яких розглядаються питання, вивченню яких присвячене дослідження. Такі посилання дають змогу відшукати документи, перевірити достовірність відомостей про цитування документа, забезпечують необхідну інформацію про нього, допомагають з'ясувати його зміст тощо. Загальні вимоги до цитування такі: - текст цитати починається і закінчується лапками та наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у першоджерелі; - цитування має бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців допускається без перекручування авторського тексту і позначається трьома крапками; - кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело; - при непрямому цитуванні (переказі, викладенні думок інших авторів своїми словами) слід бути граничне точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його висновків і подавати відповідне посилання на джерело; - цитувати автора слід лише за виданням його творів, цитати з неопублікованих джерел не допускаються; - цитування не повинно бути ні надмірним (створюється враження компілятивності праці), ні недостатнім (знижується наукова цінність викладеного матеріалу). Посилання слід подавати на останні видання публікацій. Посилання в тексті курсової роботи на джерела слід позначати порядковим номером за переліком списку використаних джерел, виділеним двома квадратними дужками(наприклад:... у працях [8-10]...;...у п.п. 5.5 Інструкції... [5]). Коли використовуються відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді необхідно вказати номери сторінок, на які є посилання в курсовій роботі(наприклад: З цього приводу заслуговує на увагу думка проф. Валуєва Б.І. про те, що для оперативного управління підприємством контроль поведінки і стану відповідних груп об'єктів повинен здійснюватися в короткі проміжки часу, чому можуть сприяти різні математичні моделі [54, с.35]). Посилання на ілюстрацію в курсовій роботі позначається порядковим номером ілюстрації (наприклад: на рис.1); посилання на формули — порядковим номером формули в круглих дужках (наприклад: у формулі (2)); посилання на таблицю - порядковим номером таблиці (наприклад: у табл. 3); посилання на додаток - позначенням додатку у круглих дужках (наприклад: (додаток Д)). При повторному посиланні на ілюстрації, таблиці та додатки вказують скорочено слово "дивись" (наприклад: див. табл. 1; див. рис. 1; див. у додатку Д). 8.8. Оформлення списку використаної літератури Список використаної літератури - елемент бібліографічного апарату, який містить бібліографічні відомості про використані джерела і розміщується після висновків. Такий список складає одну із суттєвих частин курсової роботи, що свідчить про рівень фундаментальності проведеного дослідження. Використану літературу необхідно розміщувати в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків (додаток Е). Всі джерела повинні мати порядковий номер. Опис іноземних видань здійснюється мовою тексту видання (мовою оригіналу). Відомості про використані джерела, включені до списку, необхідно подавати відповідно до вимог державного і міждержавних стандартів з обов'язковим наведенням назв праць. Зокрема, потрібну інформацію можна одержати із таких джерел: ГОСТ 7.1-84 "Библиографическое описание документа. Обшие требования и правила составления"; ДСТУ 3582-97 "Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила"; ГОСТ 7.12-93 „СИБИД. Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила"; Сборник основных российских стандартов по библиотечно-информационной деятельности. (СПб: Профессия, 2005. — 552 с.).
|
