КОРОТКИЙ ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Заклади соціального спрямування – це установи (цілодобові та денні стаціонари), що надають на безоплатній основі соціальні послуги та підтримку сім¢ям, дітям та молоді, які опинилися в складних життєвих обставинах.

Система соціальних служб – сукупність взаємопов’язаних та взаємодіючих між собою елементів, яка в ході функціонування спрямовує свою енергію та діяльність на досягнення спільної мети – творення сутнісних сил людини для успішного життя в соціумі.

Складні життєві обставини – обставини, що об'єктивно порушують нормальну життєдіяльність особи, наслідки яких вона не може подолати самостійно (інвалідність, часткова втрата рухової активності у зв'язку із старістю або станом здоров'я, самотність, сирітство, безпритульність, відсутність житла або роботи, насильство, зневажливе ставлення та негативні стосунки в сім'ї, малозабезпеченість, психологічний чи психічний розлад, стихійне лихо, катастрофа тощо).

Соціальна організація (служба) – це систематизоване публічне свідоме об’єднання дій людей для досягнення ефективного результату вирішення соціальних проблем в контексті мети соціальної роботи.

Соціальна політика – це складова частина внутрішньої політики держави, яка реалізується у соціальних програмах та практиці регулювання відносин у суспільстві в інтернах соціальних груп населення та окремих громадян.

Соціальна робота – професійна діяльність, спрямована на підтримку та надання соціальних послуг будь-якій людині, групі людей чи громад, що збільшує або відновлює їхню здатність до соціального функціонування.

Соціальний захист – сукупність соціальних і правових заходів і гарантій, метою яких є забезпечення державою для кожного члена суспільства умов реалізації його основних соціально-економічних прав, передовсім права на життя, необхідних для нормального відтворення та розвитку особистості, а також охорона законних прав та свобод людини.

Соціальний менеджмент – управління системою соціальної роботи, спрямоване на реалізацію її завдань та пошук оптимальних шляхів їх вирішення.

Соціальний працівник – професійно підготовлений фахівець, що має необхідну кваліфікацію у сфері соціальної роботи і надає соціальні послуги.

Соціальні послуги – комплекс правових, економічних, психологічних, освітніх, медичних, реабілітаційних та інших заходів, спрямованих на окремі соціальні групи чи індивідів, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги, з метою поліпшення або відтворення їх життєдіяльності, соціальної адаптації та повернення до повноцінного життя.

Соціальні служби – підприємства, установи та організації незалежно від форм власності і господарювання, а також громадяни, що надають соціальні послуги особам, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги.

Це соціальна організація, яка є відкритою системою і виступає як взаємодія матеріально-фінансової, організаційно-розпорядчої, соціально-психологічної підсистеми, кожна з яких реалізує свої відповідні функції.

Суб'єкти, що надають соціальні послуги – державні та комунальні спеціалізовані підприємства, установи та заклади соціального обслуговування, підпорядковані центральним, місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, юридичні особи, створені відповідно до законодавства, які не мають на меті отримання прибутку, фізичні особи.