Принципи психологічної підготовки

Психологічна підготовка спортсмена ґрунтується на основних дидактичних принципах, з яких особливе значення мають принципи всебічності, свідомості, поступовості і повторності. Кожен з них є обов'язковим у психологічній підготовці спортсмена і має свої особливості.

Принципи всебічності. Основна вимога цього принципу - забезпечення органічної єдності загального і спеціалізованого розвитку психіки спортсмена у процесі спортивної діяльності.

Реалізація принципу всебічності у психологічній підготовці має велике значення для всіх спортсменів, незалежно від виду спорту і рівня підготовленості (класності). Легкоатлети і важкоатлети, гімнасти і акробати, лижники і плавці - усі вони носії багатого рухового досвіду, необхідною умовою набуття якого є високий рівень розвитку всіх психічних функцій спортсмена.

Принцип всебічності неоднаково реалізується на різних етапах спортивного тренування, а також залежить від вікових особливостей спортсмена. На початковому етапі тренування використання цього принципу пов'язують з формуванням і розвитком усіх психічних функцій новачків.

На етапі удосконалення спортивної майстерності принцип всебічності передбачає як удосконалення всіх психічних функцій, так і розвиток спеціалізованих у вигляді "відчуття приладу" у гімнастів, "відчуття планки" у легкоатлетів, "відчуття швидкості" у велосипедистів.

Дієвість принципу всебічності залежить від раціонального використання найрізноманітніших засобів психологічної підготовки спортсмена. Ці засоби мають багато спільного із засобами забезпечення інших видів підготовки (фізичної, технічної тощо) і разом з тим значно відрізняються від них.

Для розв'язання завдань психологічної підготовки широко використовуються вправи типу багаторазового відтворення дозованих у кількості, просторі і силі дій, визначення найбільш раціональних шляхів стимулювання вольових зусиль, використання найдоцільніших прийомів свідомого керування емоційним станом тощо.

Принцип свідомості. Змістом цього принципу є вимоги щодо забезпечення глибокого усвідомлення спортсменом суті і спрямування всіх видів психологічної підготовки, а також щодо розвитку умінь свідомо користуватися набутими психологічними знаннями на практиці, перетворюючи їх у переконання, у керівництво діями в будь-яких умовах змагальної боротьби. Досягти цього спортсмен може лише активністю і самостійністю у розв'язанні найважливіших завдань психологічної підготовки.

Правильне використання принципу свідомості щодо психологічної підготовки передбачає таку побудову тренувального процесу, щоб спортсмени глибоко усвідомили мету і завдання психологічної підготовки, чітко уявляли, що мають засвоїти на кожному занятті, як впливатимуть на підвищення спортивної майстерності набуті психологічні знання і розвиток якостей особистості. Для реалізації цього принципу особливо повно слід враховувати вікові особливості спортсмена і його освіту.

Свідомість у вирішенні питань психологічної підготовки - це творча робота юного спортсмена з оволодіння необхідними психологічними знаннями, удосконалення психічних функцій, розвитку позитивних якостей особистості, що мають особливе значення для вибраного виду спортивної спеціалізації.

Аутогенне тренування привчає спортсмена свідомо управляти функціями різних систем організму (нервової, серцево-судинної, дихальної та ін.).

Найбільшого розвитку самостійності у психологічній підготовці можна досягти тоді, коли ця риса поведінки спортсмена формується і виявляється як стійке набуття його особистості.

Принцип поступовості. Основною вимогою цього принципу у вирішенні завдань психологічної підготовки є забезпечення закономірного наростання різноманітних педагогічних впливів на психіку юного спортсмена, щоб викликати бажані якісні зміни у його поведінці.

Реалізація принципу поступовості ґрунтується на дотриманні педагогічних правил "від простого до складного" та "від відомого до невідомого". Тобто викладач повинен стежити за тим, щоб навантаження на психіку збільшувались поступово, щоб під час тренувань весь час зростали вимоги до внутрішніх навантажень для розвитку найбільшої кількості психічних функцій. Кожне наступне заняття повинне ґрунтуватися на уже досягнутому.

Принцип повторності. Психологічна підготовка спортсмена повинна здійснюватися цілорічно на всьому протязі спортивної спеціалізації. При цьому слід правильно додержуватись інтервалів відпочинку, достатніх для поновлення витраченої і набуття підвищеної психологічної працездатності. Таким чином, психологічна підготовка набуває певної циклічності. Тривалість залежить від загальних вимог єдиного процесу спортивного тренування.