Завдання 1. Відділення Пенсійного фонду (далі – ПФ) провело перевірку цільового витрачання засобів, перерахованих Зміївському комплексний центру соціального

Відділення Пенсійного фонду (далі – ПФ) провело перевірку цільового витрачання засобів, перерахованих Зміївському комплексний центру соціального обслуговування населення (далі –Центр). За результатами перевірки складений акт від 14.05.08 р. В ході перевірки встановлено, що частина засобів Пенсійного фонду, перерахованих до центру використовувалися на:

- погашення заборгованості за капітальний ремонт будівель, споруд, капітальний ремонт пральні і прибудови до неї – 60 000 гривень;

- оплату послуг з прання білизни - 20 000 гривень;

- обслуговування програмних засобів – 30 000 гривень.

Вищестоящий орган соціального захисту населення в особі Управління соціального захисту населення Адміністрації Харківської області листом від 15.08.08. №09-14 повідомив Центр про право витрачання коштів, сформованих на підставі статті 122 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 13.08.03 та Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.00 р. на цілі, названі в пункті 7 Порядку переліку державним і муніципальним стаціонарним установам соціального обслуговування населення коштів на виплату різниці між сумою призначеної і виплачуваної пенсії, (ухвала Кабінету Міністрів України від 21.03.96 №304 між Міністерством фінансів України і Пенсійним фондом України 31.05.96 N 2353/1-34, 53 і ДЗИГ-01-28/3718 відповідно).

ПФ звернувся до арбітражного суду з позовом до Центру щодо обов’язкового відновлення на позабюджетному рахунку 110000 гривень, витрачених, не за цільовим призначенням.

Дайте правову оцінку ситуації. Чи застосовні в даному випадку норми БК України? Які ще нормативні акти використовуються у даному випадку.

 

 

Нормативно-правові акти, рекомендовані для ознайомлення при підготовці:

1, 6, 9,11, 23-26, 36,37, 38, 40, 57.

 

Семінарське заняття № 10

На семінарі розглядаються питання, викладені на лекціях за темою:

2.8.Публічно-правові засади грошового обігу та валютного регулювання в Україні.

Перелік питань, що підлягають обов’язковому розгляду на семінарському занятті визначений згідно з тематичним планом.

 

1. Банківська система України.

2. Правові засади організації грошового обігу в Україні

3. Поняття та зміст валютного регулювання.

Методичні рекомендації щодо вивчення навчальних питань за темою:

2.8.Публічно-правові засади грошового обігу та валютного регулювання в Україні

2.1. Банківська система України.

При підготовки до відповіді на перше питання треба знати, що в 1991 році із становленням незалежної держави в Україні розпочався процес створення та розвитку власної банківської системи. Прийнятий 20 березня 1991 р. Закон України "Про банки і банківську діяльність" визначив і закріпив порядок формування і основні принципи діяльності банків в Україні відповідно до Декларації про державний суверенітет України і Закону України "Про економічну самостійність Української РСР", які отримали своє відображення в Конституції України.

Банківська система України складається з Національного банку України (далі НБУ) та інших банків, а також філій іноземних банків, що створені та діють на території України відповідно до чинного законодавства.

Згідно з Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами НБУ є центральним банком держави, який здійснює регулювання та банківський нагляд банківської системи України[2]. Забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією центрального банку держави, як це визначає ст. 99 Конституція України.

Регулювання банківської діяльності НБУ здійснює в адміністративній та індикативних формах. НБУ підзвітний Президенту України та Верховній Раді України в межах їх конституційних повноважень. Інші банки здійснюють свою діяльність керуючись Конституцією України, законами України, Указами Президента України, іншими нормативно - правовими актами, в тому числі і нормативними актами НБУ. Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб. Інші банки в Україні, державні та приватні, мають право проводити банківські операції тільки після одержання ліцензії НБУ,

Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» з метою захисту інтересів клієнтів та забезпечення фінансової надійності банків НБУ встановлює для всіх комерційних банків обов'язкові економічні нормативи:

Банки в Україні мають право створювати банківські об’єднання таких типів: банківська корпорація, банківська холдингова група, фінансова холдингова група, а також бути учасниками фінансово-промислових груп з дотриманням вимог антимонопольного законодавства.

2.2. Правові засади організації грошового обігу в Україні

При підготовки до відповіді на це питання треба враховувати, що в правовому регулюванні грошового обігу виявляється господарсько-організаторська функція держави, яка використовує гроші як важливий інструмент впливу на економіку країни. За допомогою грошей держава здійснює контроль за формуванням, розподілом та використанням фінансових ресурсів, за господарством країни в цілому, за мірою праці і споживання окремих господарюючих суб’єктів. Держава планує та законодавчо регулює грошовий обіг. Засади грошово-кредитної політики та здійснення контролю за її проведенням згідно з Конституцією України покладено на Національний банк України.

Грошовою одиницею України є гривня. Випуск та обіг на території країни інших грошових одиниць і використання грошових сурогатів як засобу платежу забороняється. Офіційне співвідношення між гривнею та золотом або іншими дорогоцінними металами не встановлюється. (ст. 32 Закону України «Про Національний банк України»)

Для забезпечення організації грошового обігу Національний банк здійснює:

- виготовлення та зберігання банкнот і монет;

- створення резервних фондів банкнот і монет;

- встановлення номіналів, системи захисту грошових знаків та дизайн банкнот і монет;

- встановлення порядку зміни пошкоджених банкнот і монет;

- встановлення правила випуску в обіг і вилучення з обігу, зберігання, перевезення та інкасації готівки;

- визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств та організацій;

- визначення вимог стосовно технічного стану і організації охорони приміщень банківських установ.

Виключне право введення в обіг (емісія) гривні і розмінної монети, організація їх обігу та вилучення з обігу належить НБУ. Гривня (банкноти і монети) як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів. Зношені та пошкоджені гроші вилучаються та замінюються безплатно НБУ, банками України на нові грошові знаки без обмежень щодо обсягів та строків. Проте НБУ та банки не зобов’язані відшкодовувати знищені, загублені, фальшиві, підроблені, а також такі, що стали не дійсними, банкноти та монети. Виготовлення та введення в облік підроблених банкнот та монет тягне за собою відповідальність відповідно до законодавства України.

Для забезпечення внутрішньої і зовнішньої стабільності грошової одиниці України НБУ розробляє Основні засади грошово-кредитної політики на рік або більш тривалий період і щорічно інформує Верховну Раду України про її напрями.

Основні засади грошово-кредитної політики ґрунтуються на основних критеріях та макроекономічних показниках загальнодержавної програми економічного розвитку та основних параметрах економічного і соціального розвитку України на майбутній бюджетний період, що включають прогнозні показники обсягу валового внутрішнього продукту, рівня інфляції, розміру дефіциту державного бюджету та джерел його покриття, платіжного та торгового балансів, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до чинного законодавства грошові розрахунки в Україні існують у готівковій та безготівковій форм Готівковий обіг - це обіг законних платіжних засобів (банкнот та розмінної монети), які обслуговують потреби економіки країни. У свою чергу готівкові розрахунки являють собою платежі готівкою підприємств, підприємців і фізичних осіб між собою за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги) і за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів робіт, послуг) та іншого майна. Касові операції – це операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку.

Правові відносини щодо касових операцій у національний валюті мають подвійний характер, тобто водночас примусовий та договірний, і регулюється нормами фінансового та цивільного права Безготівкові розрахунки – це грошові розрахунки, які здійснюються шляхом записів на рахунках в банках, коли гроші списуються банками з рахунку платника і зараховуються на рахунок одержувача.

Безготівкові розрахунки здійснюються за волевиявленням клієнтів у формах, визначених НБУ. Принципи безготівкових розрахунків відображаються і в банківських правилах: розрахунки здійснюються, як правило, за згодою платника; розрахунки можуть здійснюватись тільки після поставки (продажу) продукції; платежі можуть здійснюватись тільки після погодження провести платіж.

2.2. Зміст валютного регулювання.

Відповідь на це питання треба почати з визначення валютних відносин України, які регулюються Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» і складаються в сфері фінансової діяльності держави і пов'язані з її роллю в розподілі і перерозподілі валового внутрішнього продукту з метою утворення і використання необхідних суспільству валютних фондів.

Кабінет Міністрів України формує Державний валютний фонд за рахунок коштів Державного бюджету України у межах сум видатків, затверджених Верховною Радою України, Валютні фонди складаються з валютних цінностей. До валютних цінностей належать: валюта України, платіжні документи (акції, облігації, бони, векселі та інші фінансові та банківські документи) виражені у валюті України, іноземна валюта, платіжні документи (акції, облігації, бони, векселі та інші фінансові та банківські документи) в іноземній валюті або в банківських металах і банківські метали.

Правовий режим валютних відносин в Україні, що визначається як режим обмежень - це заборона або регламентація операцій з валютою та валютними цінностями, ліцензування валютних операцій та можливість блокування рахунків, а також заборона обігу і використання іноземних валют як платіжного засобу.

Водночас, чинне законодавство України встановлює права учасників валютних правовідносин, до яких належать банки, фінансові установи, оператори поштового зв’язку, що мають ліцензію НБУ на здійснення валютних операцій, резиденти та нерезиденти, які здійснюють валютні операції. Торгівля іноземною валютою на території України резидентами і нерезидентами - юридичними особами здійснюється через уповноважені банки та інші фінансові установи, що одержали ліцензію на торгівлю іноземною валютою НБУ, виключно на міжбанківському валютному ринку України. НБУ видає генеральні та індивідуальні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування.

НБУ є головним органом валютного контролю, що:

здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» до компетенції інших державних органів;

забезпечує проведення контролюючими суб’єктами валютного контролю згідно з Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та іншими актами валютного законодавства України.

Уповноважені банки, фінансові установи та національний оператор поштового зв'язку, які отримали від НБУ генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, здійснюють контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці установи.

Державна податкова інспекція України здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами на території України.

Міністерство зв'язку України здійснює контроль за додержанням правил поштових переказів та пересилання валютних цінностей через митний кордон України.

Державний митний комітет України здійснює контроль за додержанням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України.

Незаконні скуповування, продаж, обмін чи використання валютних цінностей як засобу платежу, або як застави, тобто вчинення цих дій без відповідного дозволу (ліцензії) тягне за собою адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством України.

 

Додаткові питання:

1. Норми якого права регулюють банківську діяльність?

2. Що являє собою банківська система України?

3. Які норми встановлюють правила проведення банківських операцій?

4. Хто в Україні відповідає за організацію грошового обігу?

5. Які типи валютних режимів Ви знаєте?

6. Які органи здійснюють валютний контроль?

7. Назвіть валютні операції.

8. Визначить поняття валютні цінності.

9. Хто визначає порядок використання платіжних карток?

10. Яка відповідальність передбачена за порушення валютного законодавства?

 

 

Практичні завдання рекомендовані до вирішення при підготовці: