Тестові завдання. 1. До головних факторів, що зумовлюють стратегічну кризу на підприємстві, слід віднести такі:

1. До головних факторів, що зумовлюють стратегічну кризу на підприємстві, слід віднести такі:

а) дефіцити в організаційній структурі;

б) незадовільна структура капіталу;

в) зайві виробничі потужності;

г) незадовільна робота з кредиторами;

д) низький рівень контролю якості.

2. Санація підприємства — це:

а) надання підприємству зовнішньої фінансової допомоги;

б) задоволення вимог кредиторів та виконання зобов'язань перед бюджетом;

в) сукупність усіх заходів, які здатні привести підприємство до фінансового оздоровлення;

г) те саме, що й реструктуризація;

д) система заходів фінансового характеру.

3. Фінансова санація включає в себе:

а) рефінансування дебіторської заборгованості;

б) призначення тимчасової адміністрації;

в) реалізацію соціального плану;

г) реструктуризацію заборгованості;

д) технічне переобладнання виробництва.

4. До функціональних завдань менеджменту санації відносять такі:

а) проведення санаційного аудиту;

б) організація реалізації проекту санації;

в) розробка санаційної концепції;

г) пошук альтернатив;

д) організація контролю за виконанням проекту санації.

5. Модель проведення санації підприємства включає в себе:

а) причинно-наслідковий аналіз фінансової кризи;

б) оголошення підприємства банкрутом;

в) формування санаційної стратегії;

г) рішення арбітражного суду про проведення санації;

д) внесення до реєстру неплатоспроможних підприємств.

6. Система раннього попередження та реагування включає в себе:

а) прогнозування можливих сценаріїв розвитку підприємства;

б) визначення індикаторів раннього попередження та реагування;

в) бенчмаркінг;

г) формування інформаційних каналів;

д) страхування фінансових ризиків.

7. Основні функції контролінгу такі:

а) залучення капіталу;

б) інформаційне забезпечення та планування;

в) контроль та координація;

г) управління кредиторською та дебіторською заборгованістю;

д) управління грошовими потоками.

8. Основні інструменти контролінгу:

а) система раннього попередження та реагування;

б) імітаційне моделювання;

в) інвентаризація;

г) ревізія;

д) фінансовий контроль.

9. Головні завдання стратегічного планування:

а) визначення стратегічних напрямків діяльності підприємства;

б) бюджетування;

в) розробка дерева цілей;

г) аналіз відхилень;

д) визначення горизонтів планування.

10. На принципах Jiu-Jitsu та Tai-Chi будується така стратегія санації:

а) наступальна стратегія;

б) стратегія делегування повноважень;

3) стратегія компромісу;

4) стратегія консенсусу;

5) захисна стратегія;

11. До основних характерних ознак бюджетування відносять такі:

а) короткостроковість;

б) середньостроковість;

в) високий рівень конкретизації;

г) низький рівень конкретизації;

д) тісна інтеграція з контролем та аналізом відхилень.

12. Бенчмаркінг являє собою:

а) внутрішній аналіз та порівняння показників діяльності різних структурних підрозділів одного підприємства;

б) маркетинговий аналіз ринку;

в) порівняльний аналіз продуктивності виробничих процесів та інших параметрів досліджуваного підприємства й підприємств-конкурентів;

г) порівняльний аналіз окремих процесів, функцій, методів і технологій досліджуваного підприємства та підприємств, які не є конкурентами даного;

д) аналіз сильних місць та слабин підприємства.

13. До каталога, санаційних заходів у рамках Crash-програми можуть входити:

а) рефінансування дебіторської заборгованості;

б) мобілізація прихованих резервів продажем окремих позицій активів;

в) здійснення капіталовкладень;

г) організація санаційного контролінгу;

д) зворотний лізинг.

14. Основна мета санаційного аудиту така:

а) визначення достовірності звітності на підприємстві, її повноти і відповідності чинному законодавству;

б) формування висновків щодо реального фінансового стану підприємства;

в) оцінювання санаційної спроможності підприємства на підставі аналізу фінансово-господарської діяльності та наявної санаційної концепції;

г) розробка санаційної концепції підприємства;

д) визначення повноти та правильності нарахування та сплати податкових платежів до бюджету.

Тест 15. Замовниками санаційного аудиту підприємства, яке перебуває у фінансовій кризі, можуть бути:

а) позикодавець (наприклад, банківський консорціум) — якщо вирішується питання про надання санаційного кредиту;

б) підприємство-боржник — якщо воно пропонує укласти мирову угоду та здійснити санацію в ході провадження справи про банкрутство;

в) державна комісія з цінних паперів та фондового ринку — у разі емісії цінних паперів;

г) потенційний санатор — якщо вирішується питання про санацію підприємства його реорганізацією (злиттям, приєднанням);

д) консалтингова фірма — у разі розробки плану санації.

16. Аналізуючи виробничо-господарську діяльність підприємства, аудитор виконує таку роботу:

а) аналізує позичковий капітал;

б) обчислює показники ліквідності та платоспроможності;

в) аналізує витрати на виробництво;

г) аналізує рух основних фондів та амортизаційних відрахувань;

д) оцінює показники праці.

17. До основних показників, які характеризують структуру капіталу та фінансову незалежність підприємства, відносять:

а) показник фінансового лівериджу;

б) показник абсолютної ліквідності;

в) коефіцієнт покриття;

г) коефіцієнт автономії;

д) коефіцієнт фінансової стабільності.

18. Основні показники ліквідності та платоспроможності підприємства:

а) коефіцієнт покриття;

б) рентабельність продажу;

в) оборотність оборотних засобів;

г) коефіцієнт абсолютної ліквідності;

д) коефіцієнт фінансового лівериджу.

 

19. Підприємство. вважатиметься неплатоспроможним у такому разі:

а) наявних активів у ліквідній формі недостатньо для задоволення в установлений строк вимог, висунутих до підприємства кредиторами;

б) коефіцієнт абсолютної ліквідності є меншим за 0,2;

в) коефіцієнт покриття дорівнює 1;

г) надто низьким є значення показника фінансового лівериджу;

д) до арбітражного суду надійшов позов з боку кредиторів.

20. Коефіцієнт абсолютної ліквідності визначає:

а)частину короткострокової заборгованості, яку підприємство може
погасити найближчим часом;

б) частку довгострокових позик, залучених для фінансування активів
підприємства;

в) ступінь мобільності використання власних коштів підприємства;

г) частку чистого оборотного капіталу у структурі активів балансу;

д) залежність підприємства від довгострокових зобов'язань.

21. Показник Cash-Flow характеризує:

а) розмір чистих грошових потоків, які залишаються в розпорядженні
підприємства;

б) розмір чистого прибутку підприємства;

в) обсяг вхідних грошових потоків підприємства;

г) обсяг реалізації продукції;

д) чистий прибуток та амортизацію.

22. До основних показників оцінки ділової активності підприємства належать:

а) продуктивність праці;

б) фондовіддача;

в) ринковий курс акцій;

г) оборотність коштів у розрахунках;

д) оборотність основного капіталу.

23. Діагностуючи сильні та слабкі сторони підприємства, а також потенційні ризики та додаткові шанси, застосовують такі методи:

а) СОФТ-аналіз;

б) бенчмаркінг;

в) нуль-базис бюджетування;

г) вартісний аналіз;

д) СВОТ-аналіз.

24. Санація із залученням нового фінансового капіталу може набирати таких форм:

а) альтернативна санація;

б) двоступінчаста санація;

в) конверсія боргу у власність;

г) емісія облігацій конверсійної позики;

д) мирова угода.

25. 3олоте правило балансу вимагає:

а) алельності строків фінансування та інвестування;

б) додержання певних співвідношень між окремими статтями пасивів та активів;

в) щоб основні засоби фінансувалися за рахунок власного капіталу та довгострокових позик;

г) виконання певних співвідношень між окремими статтями пасиву;

д) щоб довгострокові пасиви використовувалися не лише для фінансування основних фондів, а й для довгострокових оборотних активів.

26. На обсяги потреби підприємства в інвестиційному капіталі впливають такі фактори:

а) розмір короткострокової заборгованості підприємства;

б) вартість модернізації існуючих основних фондів;

в) розмір статутного капіталу;

г) місце розташування підприємства;

д) строк окупності інвестицій.

27. Фінансова рівновага передбачає:

а) рівність грошових надходжень підприємства та потреби в капіталі для виконання поточних платіжних зобов'язань;

б) рівність резервів-ліквідності на початок та кінець періоду;

в) рівність власного та позичкового капіталу;

г) рівність кредиторської та дебіторської заборгованості;

д) рівність суми початкового стану резервів, CASH-FLOW і надходжень від фінансової діяльності та суми інвестицій, погашеної заборгованості, дивідендів і поповнення резервів.

28. Правило фінансування, яке вимагає, щоб строки, на які мобілізуються фінансові ресурси, збігалися зі строками, на які вони вкладаються в реальні чи фінансові інвестиції, називається:

а) золотим правилом фінансування;

б) золотим банківським правилом;

в) правилом вертикальної структури балансу;

г) правилом узгодженості строків;

д) золотим правилом балансу.

29. База для визначення потреби в капіталі з метою здійснення виробничо-технічних санаційних заходів являє собою:

а) розмір поточних платіжних зобов'язань;

б) суму довгострокової кредиторської заборгованості;

в) обсяг потреби в інвестиційному та оборотному капіталі;

г) очікуваний обсяг виручки від реалізації окремих об'єктів активів;

д) додатний (від'ємний) Cash-Flow, очікуваний у періоді проведення санації.

30. До правил, які характеризують горизонтальну структуру капіталу, належать:

а) золоте правило фінансування;

б) золоте банківське правило;

в) правило вертикальної структури балансу;

г) правило узгодженості строків;

д) золоте правило балансу.

31. Ефект фінансового лівериджу характеризує:

а) відношення позичкового капіталу до власного;

б) залежність рентабельності власного капіталу підприємства від рентабельності всіх активів, процентів за кредит та коефіцієнта заборгованості;

в) рентабельність позичкового капіталу;

г) рентабельність власного капіталу;

д) ефект фінансування діяльності та підвищення рентабельності власного капіталу за рахунок збільшення частки позичкового.

32. Правило вертикальної структури балансу вимагає:

а) щоб відношення власного капіталу до позичкового дорівнювало 1:1;

б) щоб коефіцієнт заборгованості не перевищував 100%;

в) щоб структура, капіталу та.структура активів були узгоджені між собою;

г) дотримання певного співвідношення між власним та позиковим капіталом підприємства, що залежить від галузевих та інших умов діяльності останнього;

д) розрахунку двох показників: коефіцієнта фінансової незалежності та показника фінансового лівериджу.

33. Які з наведених висловлювань правильні?

а) З приростом заборгованості зростає рентабельність власного капіталу, якщо проценти за кредит менші від рентабельності сукупного капіталу.

б) Якщо рентабельність активів дорівнює процентам за кредит, то останні дорівнюють рентабельності власного капіталу.

в) Рентабельність власного капіталу зростає зі зростанням коефіцієнта заборгованості, якщо проценти за кредит перевищують рентабельність власного капіталу.

г) У разі від'ємного значення показника рентабельності активів рентабельність власного капіталу завжди буде від'ємною.

д) У разі додатного значення показника рентабельності активів рентабельність власного капіталу завжди буде додатною.

34. Власний капітал підприємства являє собою:

а) підсумок першого розділу пасиву балансу;

б) капітал, у межах якого власники підприємства несуть відповідальність перед його кредиторами;

в) капітал, розділений на частки рівної номінальної вартості;

г) те саме, що і статутний капітал;

д) капітал, основними складовими якого є статутний фонд, додатковий капітал, резервні фонди та прибуток.

35. Додатковий капітал:

а) це сума приросту майна.підприємства, яка виникає в результаті переоцінювання (індексації), безоплатно одержаних матеріальних цінностей та від емісійного доходу;

б) це капітал, у межах якого власники підприємства несуть відповідальність перед його кредиторами;

в) може бути лише в акціонерних товариств;

г) може бути спрямований на покриття збитків підприємства;

д) це один із видів доходів підприємства, які можуть бути розподілені між власниками корпоративних прав.

36. Санаційний прибуток являє собою:

а) прогнозований прибуток, який підприємство планує одержати після успішного завершення санації;

б) різницю між витратами на проведення санації та одержаною виручкою після фінансового оздоровлення;

в) різницю між прибутком підприємства після його санації та прибутком (збитком) до проведення санаційних заходів;

г) емісійний доход у вигляді дизажіо;

д) прибуток, який підприємство одержує в результаті списання частини кредиторської заборгованості.

37. У процесі санації балансу:

а) підвищується розрахунковий та ринковий курс корпоративних прав;

б) поліпшується платоспроможність підприємства;

в) покриваються відображені в балансі збитки;

г) залучаються фінансові ресурси для проведення санаційних заходів виробничого характеру;

д) збільшується статутний фонд підприємства.

38. Акціонерне товариство може викупити акції власного випуску з метою:

а) подальшого перепродажу;

б) подальшого анулювання;

в) одержання дивідендів, під час розподілу прибутку;

г) розповсюдження, серед своїх працівників;

д) здійснення акціями власного випуску внесків у статутний фонд інших підприємств.

39. Основними цілями зменшення статутного фонду є такі:

а) одержання санаційного прибутку;

б) підвищення платоспроможності підприємства;

в) збільшення номінальної вартості корпоративних прав;

г) підвищення ринкової вартості корпоративних прав;

д) санація балансу.

40. Конверсія акцій:

а) це об'єднання кількох акцій в одну;

б) це зменшення номінальної вартості акцій;

в) передбачає обмін за встановленим співвідношенням однієї кількості акцій на іншу;

г) передбачає викуп акцій з метою їх анулювання;

д) передбачає обмін конверсійних облігацій на звичайні акції.

41. Викуп корпоративних праву санаційних цілях доцільно здійснювати:

а) якщо викуп проводиться за ціною, вищою від номіналу;

б) якщо в підприємства дуже високий рівень капіталізації;

в) якщо викуп проводиться за номіналом;

г) якщо викуп здійснюється за ціною, нижчою за номінальну вартість;

д) якщо заданими корпоративними правами підприємство зможе втримати високі дивіденди.

42. Статутний капітал акціонерного товариства становить 4 млн. грн. (номінальна вартість однієї акції — 50 грн.); сума збільшення капіталу дорівнює 1 млн. грн.; біржовий курс старих акцій — 100 грн.; курс емісіїнових акцій — 60 грн. Середній курс акцій після емісії буде такий:

а) 90 грн.; г) 88 грн.;

б) 68 грн.; д) 75 грн.

в) 92 грн.;

43. Статутний фонд підприємства було збільшено до 15 млн. грн.; для цього був використаний додатковий капітал в розмірі 5 млн. грн.; балансовий (розрахунковий) курс акцій перед збільшенням стано­вив 200%. Після збільшення статутного фонду балансовий курс акцій дорівнюватиме:

а) 133,3%; г) 175,0%;

б) 150,0%; д)166,6%.

в) 200,0%;

44. Двоступінчаста санація полягає ось у чому:

а) зменшенні статутного фонду підприємства з подальшим його збільшенням;

б) зменшенні номінальної вартості статутного фонду (акцій) або в без поворотній фінансовій допомозі власників;

в) збільшенні статутного фонду збільшенням номінальної вартості акцій;

г) випуску облігацій з подальшим їх обміном на звичайні акції;

д) комбінації різних форм збільшення статутного капіталу.

45. До основних витрат на проведення емісії цінних паперів належать такі:

а) отримати додаткові доходи у разі збільшення статутного фонду;

б) зберегти свою частку (у процентному співвідношенні) у статутному капіталі;

в) попередити «розмивання» вартості своєї частки у статутному капіталі внаслідок емісії акцій за низьким курсом;

г) зберегти свою частку голосів на загальних зборах власників;

д) придбати нові акції за ціною, нижчою за номінальну вартість.

47. Статутний фонд акціонерного товариства збільшується завдяки таким заходам:

а) емісії нових акцій;

б) збільшенню номінальної вартості акцій;

в) обміну облігацій на акції;

г) емісії конвертованих облігацій;

д) придбанню основних фондів.

48. Альтернативна санація передбачає:

а) альтернативний вибір фінансових джерел санації між власними та залученими;

б) комбінацію зменшення та збільшення статутного фонду підприємства;

в) зменшення номінальної вартості статутного фонду (акцій) або безповоротну фінансову допомогу власників;

г) випуск облігацій конверсійної позики;

д) трансформацію боргу у власність.

49. Фінансова участь кредиторів у санації боржників може набирати таких форм:

а) реструктуризації наявної заборгованості;

б) альтернативної санації;

в) зменшення або списання заборгованості;

г) надання санаційних кредитів;

д) конверсії власності в борг.

50. Розрізняють такі основні форми реструктуризації:

а) реструктуризація виробництва;

б) приватизація;

в) реструктуризація активів;

г) фінансова реструктуризація;

д) реорганізація.

51. Основний зміст реорганізації полягає ось у чому:

а) у повній або частковій зміні власника статутного фонду юридичної особи;

б) перереєстрації підприємства;

в) зміні організаційно-правової форми організації бізнесу;

г) міні розміру статутного фонду;

д) зміні складу засновників.

52. До заходів у рамках фінансової реструктуризації можна віднести такі:

а) реструктуризація заборгованості перед кредиторами;

б) злиття підприємств;

в) ліквідація підприємства;

г) збільшення статутного фонду;

д) заморожування інвестиційних вкладень.

53. 3 метою реструктуризації виробництва можуть здійснюватися такі заходи:

а) зміна керівництва підприємства;

б) впровадження нових прогресивних форм і методів управління;

в) диверсифікація асортименту продукції;

г) списання заборгованості;

д) підвищення ефективності маркетингу.

54. Необхідність перереєстрації підприємства постає в тому разі, коли реструктуризація підприємства спричинюється до змін:

а) організаційно-правової форми;

б) місцезнаходження підприємства;

в) форми власності;

г) розмірів статутного фонду;

д) назви юридичної особи.

55. У разі реорганізації боржника злиттям або приєднанням його до іншого, стійкішого підприємства:

а) бухгалтерські баланси обох підприємств консолідуються;

б) заборгованість підприємства-боржника покривається колишніми власниками його корпоративних прав;

в) підприємство-боржник виключається з державного реєстру та втра­чає с ній юридичний статус;

г) борги боржника визнаються безнадійними;

д) усі майнові права та обов'язки обох підприємств переходять до юридичної особи, яка виникла в результаті злиття (приєднання).

56. Вимоги щодо умов переведення боргу в разі реорганізації підприємства такі:

а) боржник може перевести свій борг на іншу особу лише за згодою кредитора;

б) перевести борг на іншу особу припустимо й без згоди кредитора;

в) новий боржник вправі висувати проти вимоги кредитора всі заперечення, засновані на відносинах між кредитором і первісним боржником;

г) порука і встановлена третьою особою застава припиняються з переведенням боргу, якщо поручитель або заставодавець не виявив згоди відповідати за нового боржника;

д) відступлення вимоги та переведення боргу, що ґрунтуються на угоді, укладеній у письмовій формі, мають бути подані у простій письмовій формі.

57. Які з наведених далі висловлювань правильні?

а) у разі злиття всі майнові права та обов'язки кількох юридичних осіб концентруються на балансі одного новоствореного підприємства;

б) коли відбувається приєднання, майно обох підприємств концентрується на балансі підприємства, яке на момент прийняття рішення про приєднання вже функціонує;

в) при злитті баланси обох підприємств консолідуються без створення нової юридичної особи;

г) приєднання обов'язково передбачає створення нової юридичної особи;

д) при приєднанні підприємство-правонаступник може змінювати форму організації бізнесу (перетворення).

58. Реорганізація виокремленням характеризується такими особливостями:

а) частина активів і пасивів підприємства, що реорганізується, передається правонаступнику або кільком правонаступникам, котрі створюються внаслідок реорганізації;

б) підприємство, що реорганізується, продовжує свою фінансово-господарську діяльність;

в) підприємство, що реорганізується, не втрачає статусу юридичної особи, а лише вносить зміни до установчих документів згідно з чинним законодавством;

г) підприємство, що реорганізується, продовжує свою господарську діяльність, але втрачає юридичний статус;

д) реорганізоване підприємство має перереєструватися.

59. Які з наведених висловлювань правильні?

а) у передавальному балансі відображається частка майна, вимог та зобов'язань, яка передається підприємством, утвореним в результаті реорганізації.

б) розподільний баланс — це баланс підприємства, що реорганізується, на день припинення його діяльності, в якому окремими стовпцями відображені активи та пасиви, розподілені між ним і підприємствами-правонаступниками.

в) базою для розподілу може бути сума основних фондів, яка передана підприємствам-правонаступникам.

г) передавальний баланс — це баланс підприємства, яке підлягає поділу на день припинення його діяльності.

д) базою для визначення пропорцій обміну під час реорганізації може бути біржовий курс акцій.

60. Якщо претензію визнано повністю або частково але немає повідомлення про перерахування визнаної суми, то заявник претензії може:

а) звернутися до відповідача з повторною претензією;

б) звернутися до арбітражного суду з позовом про вирішення господарського спору;

в) по закінченні 20 днів від дня одержання відповіді подати до банку розпорядження про списання у безспірному порядку визнаної боржником суми;

г) звірити заборгованість;

д) звернутися до арбітражного суду з позовом про оголошення боржника банкрутом.

61. Справа про банкрутство підприємства може бути порушена, якщо:

а) надійшла письмова заява будь-кого з кредиторів боржника;

б) надійшла письмова заява потенційного санатора;

в) надійшла письмова заява, боржника стосовно його фінансової неспроможності або загрози такої неспроможності;

г) боржник не визнає претензії про відшкодування заборгованості;

д) боржник не повернув банківський кредит в обумовлений термін.

62. До боржника арбітражний суд може:

а) застосувати реорганізаційні (санаційні) процедури;

б) здійснити ліквідаційні процедури;

в) укласти мирову угоду;

г) внести його до реєстру неплатоспроможних підприємств;

д) оголосити підприємство неплатоспроможним.

63. Боржник може звернутися до арбітражного суду з власної ініціативи із заявою про порушення справи про своє банкрутство у таких випадках:

а) якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань перед іншими кредиторами;

б) якщо податкові органи припинили операції за всіма банківськими рахунками боржника;

в) якщо в разі його ліквідації не у зв'язку з процедурою банкрутства він не має можливості задовольнити грошові вимоги кредиторів у повному обсязі;

г) після того як розрахунковий документ щодо стягнення заборгованості з боржника вміщено в картотеку;

д) за наявності ефективної концепції санації та відсутності необхідного часу для її реалізації,

64. У проекті мирової угоди подаються пропозиції боржника з таких позицій:

а) форма платіжних поступок кредиторів;

б) бажаний період пролонгації заборгованості;

в) бажана сума списання заборгованості з платежів до бюджету;

г) обсяг початкового погашення заборгованості;

д) сума необхідного санаційного кредиту.

65. На першому етапі ліквідації підприємства:

а) воно знімається з податкового обліку;

б) складається ліквідаційний баланс;

в) задовольняються претензії кредиторів;

г) приймається рішення уповноваженим органом про ліквідацію підприємства;

д) створюється ліквідаційна комісія.

66. Примусова ліквідація підприємства здійсняється:

а) коли його визнано банкрутом;

б) коли протягом одного місяця підприємство не погасило визнані ним претензійні вимоги;

в) якщо на ухвалу суду будуть визнані недійсними установчі документи й рішення про створення підприємства;

г) якщо його борги перевищують вартість активів;

д) якщо його занесено до реєстру неплатоспроможних підприємств.

67. Разом із заявою про зняття з податкового обліку підприємства, яке ліквідується, до податкового органу слід подати:

а) копію рішення власника чи іншого уповноваженого органу про ліквідацію підприємства;

б) копію документа про створення ліквідаційної комісії;

в) підтвердження про опублікування у друкованих засобах масової інформації оголошення про ліквідацію суб'єкта підприємницької діяльності;

г) свідоцтво про державну реєстрацію;

д) список усіх кредиторів та дебіторів.

68. Мирова угода в процесі провадження справи про банкрутство являє собою:

а) угоду між боржником і санатором про переведення боргу;

б) угоду між боржником і кредиторами щодо відстрочення сплати належних кредиторам боргів;

в) угоду між санатором та арбітражним судом про проведення фінансового оздоровлення боржника;

г) угоду між санаторами щодо розподілу їхніх прав і обов'язків у процесі санації фінансове неспроможного підприємства;

д) угоду між боржником і судом про відстрочення початку провадження справи про банкрутство.

69. Мирова угода, укладена в ході провадження справи про банкрутство, може бути розірвана у таких випадках:

а) невиконання умов мирової угоди боржником;

б) якщо боржник подав недостовірні відомості про свій фінансово-майновий стан;

в) за відсутності осіб, які мають намір узяти участь у санації боржника;

г) провадження боржником дій, які завдають збитків правам та законним інтересам кредиторів;

д) якщо боржнику відмовлено в одержанні нових кредитів.

70. Призначена судом ліквідаційна комісія має такі функції:

а) управляє майном банкрута;

б) відшукує санаторів;

в) вживає заходів для стягнення дебіторської заборгованості;

г) здійснює інвентаризацію, оцінювання та реалізацію майна банкрута;

д) затверджує ліквідаційний баланс підприємства.

71. 3 моменту визнання боржника банкрутом виконуються такі дії:

а) припиняється підприємницька діяльність банкрута;

б) ухвалюється постанова про реорганізацію (ліквідацію) юридичної особи боржника

в) приймається ухвала про санацію підприємства;

г) вважаються такими, що минули, строки всіх боргових зобов'язань банкрута;

д) припиняється нарахування пені та відсотків на всі види боргових зобов'язань банкрута.

72. У разі банкрутства підприємства в першочерговому порядку відшкодовують:

а) вимоги щодо платежів до бюджету;

б) вимоги кредиторів, забезпечені заставою;

в) витрати, пов’язані провадженням справи про банкрутство в суді;

г) вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;

д) зобов'язання перед працівниками підприємства-банкрута.

73. Ліквідаційний баланс підприємства в ході провадження справи про банкрутство затверджується:

а) комітетом кредиторів;;

б) ліквідаційною комісією;

в) податковим органом;

г) судом;

д) зборами засновників підприємства.

74. Підставою для звернення із заявою про порушення справи про банкрутство боржника може бути:

а) неплатоспроможність боржника;

б) збитковість боржника протягом трьох останніх звітних років;

в) загроза неплатоспроможності;

г) перевищення заборгованості над сумою власного капіталу;

д) падіння ринкового курсу акцій підприємства нижче від їхньої номінальної вартості.

75. Масове оцінювання майна — це визначення:

а) вірогідної ціни, за яку майно може бути продане на ринку на дату оцінювання з урахуванням терміну продажу, визначеного ліквідаційною комісією;

б) вартості майна з використанням стандартної методології та стандартного набору вихідних даних без залучення експертів;

в) оціночної вартості майна відповідно до договору із замовником;

г) оцінки цілісного майнового комплексу підприємства;

д) оцінки частини майна підприємства.

76. Оцінювання вартості майна підприємства полягає у виконанні таких етапів:

а) складання розподільного балансу;

б) інвентаризації майна;

в) аудиторської перевірки фінансової звітності підприємства;

г) експертного оцінювання;

д) масового оцінювання.

77. Відновна вартість майна являє собою:

а) вартість окремих об'єктів основних фондів, за якою вони були зараховані на баланс підприємства;

б) вартість відтворення основних засобів на дату оцінювання з урахуванням індексації та витрат, спрямованих на їх поліпшення;

в) вартість, яка визначається множенням первісної вартості активів на коефіцієнт індексації;

г) різницю між первісною вартістю майна та сумою зносу;

д) балансову вартість майна.

78. Вартість об'єкта оцінювання за методом витрат дорівнює:

а) первісній вартості майна;

б) залишковій вартості майна;

в) ринковій ціні, яку необхідно заплатити, щоб придбати основні засоби з такими самими параметрами і таким самим ступенем зносу, як, і оцінюване майно;

г) відновній вартості, яка визначається на підставі реальних витрат на придбання основних фондів та реального рівня інфляції;

д) сумі витрат підприємства на придбання та встановлення об'єкта оцінювання.

79. Метод аналогів базується на таких засадах:

а) ринковій вартості майна;

б) балансовій вартості майна;

в) залишковій вартості майна;

г) оцінці вартості майна на підставі ціни продажу аналогічних об'єктів;

д) визначенні вартості корпоративних прав.

80. Які з наведених висловлювань правильні?

а) метод капіталізованої вартості застосовують, оцінюючи вартість підприємства як цілісного майнового комплексу та корпоративних прав підприємства.

б) метод капіталізованої вартості базується на концепції теперішньої вартості майбутнього оцінюваного підприємства.

в) метод капіталізованої вартості базується на даних про залишкову вартість активів.

г) згідно з методом капіталізованої вартості дані про вартість, склад та структуру активів безпосередньо не впливають на остаточну оцінку.

д) труднощі, пов'язані із застосуванням капіталізованої вартості, пояснюються тим, що майбутні фінансові результати є важкопрогнозованими.

81. Капіталізована вартість майбутнього Cash-flow визначається з використанням таких показників:

а) суми майбутнього чистого прибутку;

б) суми амортизації;

в) відновної вартості основних фондів;

г) ставки капіталізації (дисконтування);

д) періоду, на який вкладаються кошти в об'єкт оцінювання.

82. Вартість корпоративних прав оцінюєтеся в таких основних випадках.

а) у разі оцінювання вартості довгострокових фінансових вкладень відповідного підприємства.

б) коли оцінюється вартість нематеріальних активів, які підлягають зносу.

в) коли йдеться про оцінювання вартості чистих активів підприємства, тобто при оцінюванні вартості підприємства в цілому.

г) у разі реорганізації з метою визначення вартості майна, пропонованого як внесок до статутного фонду новоствореного підприємства.

д) у разі видачі кредиту під заставу корпоративних прав.

83. Загальновизнані методи оцінювання корпоративних прав такі:

а) пряма і непряма капіталізація прибутку;

б) капіталізація дивідендів;

в) пряме і непряме порівняння з бізнесами-аналогами;

г) оцінювання бізнесу за ринковою ціною акцій;

д) метод витрат.

84. До прямих ознак проблемності банківської установи належать:

а) відсутність відділу внутрішнього аудиту;

б) наявність несплачених документів клієнтів;

в) конфлікт серед засновників;

г) збиткова діяльність;

д) часті зміни складу керівництва.

85. Непрямі ознаки проблемності банків такі:

а) робота банків на високоризикованих і ненадійних ринках, які мають обмежені перспективи розвитку;

б) незбалансованість строків залучення та розміщення коштів;

в) часті зміни складу керівництва;

г) агресивна реклама залучення коштів на умовах, вигідніших, ніж ринкові;

д) негативна інформація міністерств і відомств, громадян, засобів масової інформації, скарги клієнтів на роботу банку.

86. У листі із зобов'язаннями НБУ рекомендує відбивати такі основні інструменти та умови санації:

а) механізми поліпшення1 практики кредитування та управління кредитними ризиками;

б) рішення про тимчасове обмеження на збільшення активів банку;

в) рішення про обмеження розміру позик, які надаються дочірнім компаніям чи інсайдерам банку;

г) рішення стосовно призначення тимчасової адміністрації;

д) рішення про обмеження розміру суми, що її банк може виплачувати своїм працівникам у формі заробітної плати та премій.

87. Підставами для переведення комерційного банку в режим фінансового оздоровлення можуть бути:

а) віднесення банку до категорії проблемних;

б) сплата штрафів за порушення податкового законодавства;

в) одержання негативної рейтингової оцінки;

г) відсутність необхідного рівня капіталу;

д) порушення загальновстановлених норм банківського законодавства.

88. Комерційному банку, який переведений у режим фінансового оздоровлення, забороняється:

а) залучати вклади фізичних осіб, відкривати нові депозитні рахунки та поповнювати діючі;

б) розширювати, коло фізичних і юридичних осіб — клієнтів банку з обслуговування їх операцій на ринку цінних паперів;

в) придбавати корпоративні права (розмішувати кошти у статутні фонди) інших юридичних осіб;

г) надавати нові кредити;

д) залучати кредити в іноземній валюті.

6.2. Перелік питань до іспиту

1. Фінансова криза на підприємстві.