Характеристика зон ризику залежно від розмірів втрат у разі ризикових подій

 

Назва ризику	Безризикова зона підприємства	Зона допустимого ризику	Зона критичного ризику	Зона недопустимого ризику	Зона катастрофічного ризику
Можливі фінансові втрати	Не очікуються	В обсязі планового прибутку	В обсязі планових доходів	В обсязі власного капіталу	В розмірах більших за власний капітал

9.2 Зміст управління фінансовими ризиками

 

Управління ризиком означає поетапне здійснення визначених операцій, а саме: ідентифікації ризику; кількісної оцінки рівня ризику; розробки стратегії і тактики керування ризиком; здійснення конкретних процедур по керуванню ризиком.

 

Стратегія управління ризиками

 

 

	пасивний захист		активне реагування

 

 

Пасивний захист - це стратегія різних видів і способів страхування. При

пасивному захисті від ризиків фінансові менеджери

можуть обирати різні способи страхування в залежності

від джерел ризику і напрямків діяльності, по яких може

виникнути ризик. Можна використовувати страхування

через страхові компанії, процедури хеджування,

самострахування.

Активне реагування - передбачає наступні методи керування ризиком:

поділ ризиків; передача ризиків; скорочення ризиків за

рахунок здійснення різних технічних заходів і навчання

персоналу; диверсифікованість діяльності. Фірми можуть

також застосовувати комбінований підхід, тобто

одночасно використовувати всі перераховані чи методи

частина з них.

9.3 Методи розрахунку ризиків

Кількісна оцінка рівня ризику доповнює якісний аналіз ризику. При цьому чисельно визначають розміри окремих ризиків і сумарного ризику того чи іншого напрямку діяльності (чи проекту).

Ризик визначають в абсолютному вимірі як величину прогнозованих утрат (збитків) і у відносному — як величину втрат, віднесену до визначеної бази. Базу вибирають менеджери в залежності від специфіки підприємства і виду конкретного ризику; це можуть бути прибуток, витрати на виробництво, вартість активів, утрати минулих років і т.д.

 

Методи оцінки ризиків

 

 

	Статистичний		Експертні оцінки

 

 

Статистичний метод менеджери використовують при наявності значного обсягу статистичної інформації про реалізацію визначених видів ризику і утратах від них у минулі періоди по конкретних напрямках підприємницької діяльності з метою оцінки імовірності їхнього настання в майбутньому. Ця імовірність і буде ступенем ризику, він виражається величиною середньоквадратичного відхилення від очікуваних величин. Головні елементи статистичного методу — математичне чекання, дисперсія, середньоквадратичне відхилення, коефіцієнт варіації.

 

При недоліку чи відсутності статистичної інформації приходиться застосовувати метод експертних оцінок, що зводиться до збору й обробки думок досвідчених експертів, що дають бальну оцінку імовірності виникнення того чи іншого виду ризику і ступеня втрат.

У практиці доцільно комбінувати статистичний і експертний методи оцінки рівня ризику.

9.4 Способи уникнення та нейтралізації ризиків

Основні засоби зниження ризиків:

• Підвищення рівня інформаційного забезпечення господарчої діяль­ності.

• Обмеження фінансових витрат.

• Страхування ризиків.

• Диверсифікація вкладень капіталу і розширення видів діяльності.

• Створення ефективної системи економічного і правового управління ризиками.

 

 

Ризик можна зменшити, дотримуючись у комерційній діяльності відомих принципів фінансової обережності:

• завжди є можливість не ризикувати;

• прагнення отримати більше означає більший ризик;

• розмір ризику зменшується, якщо ризик під контролем;

• не треба ризикувати більшим заради меншого;

• не треба ризикувати більше, ніж це можливо за наявного власного капіталу (скажімо, сумою, розміри якої перевищують розміри влас­ного капіталу);

• найнадійніша гарантія супроти ризику - самоконтроль і самостра­хування за рахунок створення резервів.

Питання до обговорення:

1. Що є першопричиною фінансових ризиків?

2. Які фінансові ризики ви знаєте?

3. Охарактеризуйте основні засоби зменшення фінансових ризиків.

 

Для нотаток:

 

 

ТЕМА 10. Внутрішньофірмове фінансове прогнозування та планування

План

10.1 Стратегічні цілі розвитку підприємства.

10.2 Методи фінансового прогнозування та планування.

10.3 Оперативне фінансове планування, його зв’язок із контролінгом.

Література: [4, 9, 10, 12, 14, 15]

 

10.1 Стратегічні цілі розвитку підприємства

 

Стратегічне фінансове планування.

Сутність: розробка загальної фінансової стратегії і фінансових політик по окремих аспектах фінансової діяльності підприємств.

Вихідний документ: стратегічний фінансовий план.

Загальна фінансова стратегія підприємства - це сформована система довгострокових цілей фінансової діяльності і вибір ефективних шляхів досягнення.

Фінансову стратегію розробляють на основі орієнтирів довгостро­кового розвитку підприємства і, відповідно до основних аспектів йо­го фінансової діяльності, формують фінансову політику.

У ринкових країнах найбільше поширені дві точки зору на страте­гічні цілі підприємств.

Перша - це максимізація ринкової вартості фірми.

Друга – забезпечення максимізації добробуту власників компанії в поточному періоді і у перспективі.

Система стратегічних цілей формує стратегічну модель розвитку підприємства.

Для досягнення стратегічних цілей кожне підприємство повинно ви­рішувати сукупність задач, які можна згрупувати таким чином:

• управління інвестиційною діяльністю організації на основі проведення ґрунтовного інвестиційного аналізу з використанням сучас­них методів оцінки ефективності інвестицій;

• управління поточною сталістю розвитку організації, її ліквідністю та платоспроможністю.

• управління джерелами фінансування розвитку організації (прибу­ток, амортизація, залучені за допомогою емісії цінні папери, лізинг, довготерміновий кредит і т. ін.).

• управління фінансами організації за кризового стану, загрози бан­крутства, реорганізації та ліквідації.

10.2 Методи фінансового прогнозування та планування

Фінансове планування - процес розробки системи заходів щодо забезпеченню розвитку підприємства необхідними фінансовими ресурсами і підвищенню ефективності фінансової діяльності в майбутньому періоді.

 

Фінансове планування

 

Оцінка потреб підприємства у фінансовому забезпеченні діяльності (активах)

Оцінка різних варіантів забезпечення підприємства фінансовими ресурсами

Розробка шляхів оптимізації фінансового стану відповідно до стратегії розвитку підприємства

Прогнозування фінансового стану підприємства на перспективний період

 

 

Складові фінансового планування

 

Стратегічне фінансове планування

Поточне фінансове планування

Оперативне фінансове планування

 

 

ЕКОНОМІЧНА ІНФОРМАЦІЯ
ВНУТРІШНЯ	ЗОВНІШНЯ
Генеральна стратегія розвитку підприємства Виробнича програма підприємства План реалізації продукції та отримання доходів Планотримання доходів від інших видів діяльності Плановий кошторис витрат Плановий розрахунок платежів у бюджет та позабюджетні фонди Перелік та обсяг витрат на виробничий та соціальний розвиток Баланс підприємства на початок планового періоду	Прогноз інформаційних очікувань Прогноз змін у державній грошовій політиці Прогноз змін у податковій політиці Прогноз кон’юнктури кредитного ринку Прогноз кон’юнктури фінансового ринку Стан розвитку страхового ринку Стан та напрямки розвитку валютного ринку Інвестиційний клімат у державі та окремих сферах економіки

 

1.Оцінює плато- спроможність 2. Робить висновки стосовно ефективно- сті використання за- лучених коштів 3. Оцінює ризикова- ність та ефектив- ність інвестиційного проекту

І Н В Е С Т О Р

ФІ-   НАН- СО- ВИЙ ПЛАН

В Л А С Н И К

1. Оцінює рівень та розмір дивідендів 2. Оцінює темпи приросту активів 3. Оцінює розміри зростання ринко- вої вартості

Узагальнює інформацію про: - джерела та час надходження грошових коштів; - обсяги та напрямки використання коштів; - відповідність потреби в коштах до їх наявності; - фінансовий стан підприємства.

 

Поточне фінансове планування – це процес деталізації і конкретизації перспективних планів фінансової діяльності підприємства.

 

Кінцевим документом поточного фінансового планування є система поточних фінансових планів, яка включає:

1. План доходів і витрат поточної (виробничо-комерційної) діяльності.

2. План надходження і використання грошових коштів.

3. Балансовий план підприємства.

4. План формування і використання фінансових ресурсів.

 

 

План доходів та витрат підприємства

Мета складання плану доходів та витрат – це:

- визначення суми чистого прибутку, який залишається у розпорядженні підприємства в даному періоді;

- узагальнення і координація в часі обсягів доходів та витрат підприємства.

Зміст та порядок обґрунтування плану доходів та витрат

ПОКАЗНИКИ	Умовні позначки	АЛГОРИТМ РОЗРАХУНКУ
1.Обсяг виробництва	ВП	Виходячи з виробничої програми підприємства
2.Виручка від реалізації продукції	ВР	Виходячи з цінової політики підприємства і плану реалізації продукції
3. Податок на ДВ	ПДВ	ПДВ = ВР х Рпдв
4. Акцизний збір	АЗ	Залежить від виду товару, що реалізує підприємство, і ставки акцизу, яку для нього встановлена
5.Витрати виробництва	ВО	Розраховується як сума ВО по окремих видах витрат статистичним методом або шляхом прямих розрахунків
6. Прибуток від реалізації	Пр	Пр = ВД - ПДВ - АЗ - ВО
7. Доходи від інших видів діяльності	ДІ	Розраховується в сумі по окремих видах іншої діяльності, а саме: інвестиційної, орендної, претензійної та інше
8. Витрати й інші види діяльності	ВІ	Оцінюється окремо по кожному з видів діяльності
9. Прибуток від інших видів діяльності	ПІ	ПІ = ДІ - ВІ
10. Балансовий прибуток	БП	БП = Пр + ПІ
11. Податки і обов'язкові платежі з прибутку	ПОД	Розраховується як сума по окремих видах податків, що сплачуються з прибутку згідно з установленими ставками, і переліком податкових пільг, якими користується підприємство
12. Чистий прибуток	ЧП	ЧП = БП - ПОД
У тому числі:
Виробничий розвиток Соціальний розвиток Заохочення Дивіденди Інші цілі	ВР СР З Д ІЦ	Розмір використання чистого прибутку по окремих напрямках визначається підприємством самостійно, виходячи з потреб і стратегії розвитку

Балансовий план підприємства

БАЛАНСОВИЙ ПЛАН - це прогноз активів і пасивів підприємства у майбутньому періоді.

МЕТОЮ розробки є оцінка потреби підприємства в окремих видах активів і визначення можливих джерел її покриття, необхідних для досягнення фінансової рівноваги і забезпечення платоспроможності підприємства.

Балансовий план складається за формою зведеного бухгалтерського балансу.

 

Можливі методи розробки балансового плану

БАЛАНСОВИЙ ПЛАН
Метод рівномірного зростання	Метод прямих планово-економічних розрахунків	Метод диференційованого темпу зростання
Показники, які не залежать від обсягу виробництва - метод експертних оцінок	Показники, які залежать від обсягу виробництва: ПБПпрог = ПВТб*Опрог	Передбачає визначення прогнозного значення будь-якого показника на базі проведення прямих планових розрахунків залежно від факторів, що обумовлюють його обсяг та темпи зростання	ПБПпрог = ПВПб * (100*ТПРо *Кел)

 

Умовні позначення:

ПБПб, ПБПпрог - показники балансового плану, відповідно, у базовому та прогнозному періоді;

Опрог - обсяг виробництва продукції у прогнозному періоді;

ТПРо - темп приросту обсягу виробництва продукції у прогнозному періоді відносно базового;

Кел - коефіцієнт еластичності зміни показника балансового плану відносно зміни обсягу діяльності (обчислений по базовому періоду).