Студопедия — Тема 8. Гігієна харчування
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Тема 8. Гігієна харчування






I. Предметом вивчення гігієни харчування є:

1) обґрунтовані норми харчового раціону та окремих харчових речовин, кількісна та якісна повноцінність харчування, зв'язок харчування з працездатністю людини, її віком, ростом і розвитком організму;

2) оптимальне співвідношення харчових і біологічно активних речовин, тобто взаємозв'язок основних харчових речовин і їх складових частин;

3) способи приготування їжі, методи її консервування, застосування нових речовин, що позитивно впливають на харчову цінність раціону;

4) розроблення санітарних норм і правил проектування харчових підприємств з урахуванням сучасних вимог.

II. Збалансоване харчування – це:

1) способи приготування їжі, методи її консервування, застосування нових речовин, що позитивно впливають на харчову цінність раціону;

2) обґрунтовані норми харчового раціону та окремих харчових речовин, кількісна та якісна повноцінність харчування, зв'язок харчування з працездатністю людини, її віком, ростом і розвитком організму;

3) оптимальне співвідношення харчових і біологічно активних речовин, тобто взаємозв'язок основних харчових речовин і їх складових частин;

4) розробляння режиму харчування з урахуванням кліматичних чинників, особливостей професійної діяльності людей тощо.

III. Гігієна харчування вивчає:

1) оптимальне співвідношення харчових і біологічно активних речовин, тобто взаємозв'язок основних харчових речовин і їх складових частин;

2) способи приготування їжі, методи її консервування, застосування нових речовин, що позитивно впливають на харчову цінність раціону;

3) розробляння режиму харчування з урахуванням кліматичних чинників, особливостей професійної діяльності людей тощо;

4) обґрунтовані норми харчового раціону та окремих харчових речовин, кількісну та якісну повноцінність харчування, зв'язок харчування з працездатністю людини, її віком, ростом і розвитком організму.

IV. Завданням гігієни харчування є:

1) розробляння режиму харчування з урахуванням кліматичних чинників, особливостей професійної діяльності людей тощо;

2) способи приготування їжі, методи її консервування, застосування нових речовин, що позитивно впливають на харчову цінність раціону;

3) оптимальне співвідношення харчових і біологічно активних речовин, тобто взаємозв'язок основних харчових речовин і їх складових частин;

4) розроблення санітарних норм і правил проектування харчових підприємств з урахуванням сучасних вимог.

V. Pаціональне харчування – це:

1) специфічна дія, що відвертає виникнення та розвиток синдромів недостатнього і надмірного харчування;

2) неспецифічна дія, яка перешкоджає розвитку і прогресуванню неінфекційних (неспецифічних) захворювань;

3) захисна дія, що підвищує стійкість організму щодо несприятливого впливу виробничих чинників;

4) фармакологічна дія, яка сприяє відновленню порушених хворобою гомеостазу і функції різних систем організму.

VI. Превентивне харчування – це:

1) специфічна дія, що відвертає виникнення та розвиток синдромів недостатнього і надмірного харчування;

2) неспецифічна дія, яка перешкоджає розвитку і прогресуванню неінфекційних (неспецифічних) захворювань;

3) захисна дія, що підвищує стійкість організму щодо несприятливого впливу виробничих чинників;

4) фармакологічна дія, яка сприяє відновленню порушених хворобою гомеостазу і функції різних систем організму.

VII. Лікувально-профілактичне харчування – це:

1) специфічна дія, що відвертає виникнення та розвиток синдромів недостатнього і надмірного харчування;

2) неспецифічна дія, яка перешкоджає розвитку і прогресуванню неінфекційних (неспецифічних) захворювань;

3) захисна дія, що підвищує стійкість організму щодо несприятливого впливу виробничих чинників;

4) фармакологічна дія, яка сприяє відновленню порушених хворобою гомеостазу і функції різних систем організму.

VIII. Дієтичне (лікувальне) харчування – це:

1) специфічна дія, що відвертає виникнення та розвиток синдромів недостатнього і надмірного харчування;

2) неспецифічна дія, яка перешкоджає розвитку і прогресуванню неінфекційних (неспецифічних) захворювань;

3) захисна дія, що підвищує стійкість організму щодо несприятливого впливу виробничих чинників;

4) фармакологічна дія, яка сприяє відновленню порушених хворобою гомеостазу і функції різних систем організму.

IX. До першої групи фізичної активності належать:

1) особи, які займаються переважно розумовою працею;

2) особи, зайняті працею середньої важкості;

3) особи, які виконують важку фізичну працю;

4) особи, зайняті легкою фізичною працею.

X. До другої групи фізичної активності належать:

1) особи, зайняті працею середньої важкості;

2) особи, які виконують важку фізичну працю;

3) особи, зайняті легкою фізичною працею;

4) особи, зайняті особливо важкою фізичною працею.

XI. До третьої групи фізичної активності належать:

1) особи, зайняті легкою фізичною працею;

2) особи, зайняті працею середньої важкості;

3) особи, які виконують важку фізичну працю;

4) особи, які займаються переважно розумовою працею.

XII. До четвертої групи фізичної активності належать:

1) особи, які займаються переважно розумовою працею;

2) особи, зайняті легкою фізичною працею;

3) особи, зайняті працею середньої важкості;

4) особи, які виконують важку фізичну працю.

XIII. До п’ятої групи фізичної активності належать:

1) особи, зайняті особливо важкою фізичною працею;

2) особи, зайняті легкою фізичною працею;

3) особи, зайняті працею середньої важкості;

4) особи, які виконують важку фізичну працю.

XIV. До харчових продуктів енергетичного призначення відносять:

1) хлібобулочні, макаронні, круп'яні, кондитерські вироби, цукор, картопля, жири і жирові продукти;

2) м'ясо, риба, молоко, яйця та продукти з них;

3) овочі, фрукти, ягоди, печінка теплокровних тварин і риб, продукти дієтичного харчування;

4) цибуля, часник, петрушка та інші пряні овочі.

XV. До харчових продуктів пластичного призначення відносять:

1) овочі, фрукти, ягоди, печінка теплокровних тварин і риб, продукти дієтичного харчування;

2) цибуля, часник, петрушка та інші пряні овочі;

3) хлібобулочні, макаронні, круп'яні, кондитерські вироби, цукор, картопля, жири і жирові продукти;

4) м'ясо, риба, молоко, яйця та продукти з них.

XVI. До харчових продуктів біорегуляторного, пристосовно-регуляторного і захисно-реабілітаційного призначення відносять:

1) овочі, фрукти, ягоди, печінка теплокровних тварин і риб, продукти дієтичного харчування;

2) цибуля, часник, петрушка та інші пряні овочі;

3) хлібобулочні, макаронні, круп'яні, кондитерські вироби, цукор, картопля, жири і жирові продукти;

4) м'ясо, риба, молоко, яйця та продукти з них.

XVII. До харчових продуктів сигнально-мотиваційного призначення відносять:

1) овочі, фрукти, ягоди, печінка теплокровних тварин і риб, продукти дієтичного харчування;

2) цибуля, часник, петрушка та інші пряні овочі;

3) хлібобулочні, макаронні, круп'яні, кондитерські вироби, цукор, картопля, жири і жирові продукти;

4) м'ясо, риба, молоко, яйця та продукти з них.

XVIII. Їжа повинна мати:

1) приємний аромат;

2) бути смачною;

3) відповідні консистенцію і температуру;

4) усі відповіді правильні.

XIX. Режим харчування забезпечує:

1) час, тривалість і кратність приймання їжі;

2) інтервали між прийманнями, черговість страв.

3) розподілення добового раціону за енергетичною цінністю та якісним складом, обсягом і масою протягом дня;

4) усі відповіді правильні.

XX. Гігієнічна оцінка харчових продуктів – це:

1) оцінка якісного складу та їхньої біологічної цінності, тобто оцінка вмісту білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних солей (макро- і мікроелементів), а також оцінка їх енергетичної цінності, або калорійності;

2) оцінка доброякісності продуктів і придатності їх до вживання;

3) оцінка продуктів, які відповідають ДСТУ або ТУ;

4) оцінка продуктів, в яких навмисно змінено якісний склад для того, щоб приховати певні вади або ознаки псування від споживача.

XXI. Доброякісні продукти – це:

1) продукти, які мають певні відхилення від ДСТУ, однак це не перешкоджає їх реалізації;

2) продукти, які відповідають ДСТУ або ТУ і можуть використовуватись без обмежень;

3) це продукти, які можна використати після додаткової обробки;

4) продукти із зниженою цінністю, які використовують як замінники натуральних.

XXII. Нестандартні продукти – це:

1) продукти, які відповідають ДСТУ або ТУ і можуть використовуватись без обмежень;

2) продукти, які мають певні відхилення від ДСТУ, однак це не перешкоджає їх реалізації;

3) це такі, в яких навмисно змінено якісний склад для того, щоб приховати певні вади або ознаки псування від споживача;

4) це продукти, які можна використати після додаткової обробки.

XXIII. Умовно придатні продукти – це:

1) продукти, які відповідають ДСТУ або ТУ і можуть використовуватись без обмежень;

2) продукти, які мають певні відхилення від ДСТУ, однак це не перешкоджає їх реалізації;

3) це такі, в яких навмисно змінено якісний склад для того, щоб приховати певні вади або ознаки псування від споживача;

4) це продукти, які можна використати після додаткової обробки.

XXIV. Сурогати – це:

1) продукти, які мають певні відхилення від ДСТУ, однак це не перешкоджає їх реалізації;

2) продукти, які відповідають ДСТУ або ТУ і можуть використовуватись без обмежень;

3) це продукти, які можна використати після додаткової обробки;

4) продукти із зниженою цінністю, які використовують як замінники натуральних.

XXV. Фальсифіковані продукти – це:

1) продукти, які відповідають ДСТУ або ТУ і можуть використовуватись без обмежень;

2) продукти, які мають певні відхилення від ДСТУ, однак це не перешкоджає їх реалізації;

3) це такі, в яких навмисно змінено якісний склад для того, щоб приховати певні вади або ознаки псування від споживача;

4) це продукти, які можна використати після додаткової обробки.

XXVI. Недоброякісні продукти – це:

1) ті, що абсолютно не придатні для харчування ні в якому вигляді й мають виражені ознаки псування;

2) продукти, які мають певні відхилення від ДСТУ, однак це не перешкоджає їх реалізації;

3) це такі, в яких навмисно змінено якісний склад для того, щоб приховати певні вади або ознаки псування від споживача;

4) це продукти, які можна використати після додаткової обробки.

XXVII. До порушення харчування належить:

1) голодування;

2) недоїдання;

3) незбалансованість;

4) усі відповіді правильні.

XXVIII. Голодування – це:

1) майже повна відсутність їжі й, отже, швидкий розвиток гіпотрофії, виснаження;

2) патологічні стани, які виникають внаслідок відносної або абсолютної відсутності в раціоні тієї чи іншої поживної речовини;

3) патологічний стан, зумовлений надлишковим споживанням їжі протягом тривалого часу;

4) патологічний стан через недостатнє вживання їжі протягом тривалого часу.

XXIX. Недоїдання – це:

1) майже повна відсутність їжі й, отже, швидкий розвиток гіпотрофії, виснаження;

2) патологічні стани, які виникають внаслідок відносної або абсолютної відсутності в раціоні тієї чи іншої поживної речовини;

3) патологічний стан, зумовлений надлишковим споживанням їжі протягом тривалого часу;

4) патологічний стан через недостатнє вживання їжі протягом тривалого часу.

XXX. Незбалансованість – це:

1) неправильне співвідношення необхідних компонентів їжі, яке призводить до розвитку патологічного стану незалежно від того, чи є абсолютна недостатність того чи іншого компонента їжі;

2) патологічний стан через недостатнє вживання їжі протягом тривалого часу;

3) патологічні стани, які виникають внаслідок відносної або абсолютної відсутності в раціоні тієї чи іншої поживної речовини;

4) майже повна відсутність їжі й, отже, швидкий розвиток гіпотрофії, виснаження.

XXXI. Специфічні види недостатності – це:

1) патологічний стан через недостатнє вживання їжі протягом тривалого часу;

2) патологічні стани, які виникають внаслідок відносної або абсолютної відсутності в раціоні тієї чи іншої поживної речовини;

3) майже повна відсутність їжі й, отже, швидкий розвиток гіпотрофії, виснаження;

4) неправильне співвідношення необхідних компонентів їжі, яке призводить до розвитку патологічного стану незалежно від того, чи є абсолютна недостатність того чи іншого компонента їжі.

XXXII. Переїдання – це:

1) майже повна відсутність їжі й, отже, швидкий розвиток гіпотрофії, виснаження;

2) патологічні стани, які виникають внаслідок відносної або абсолютної відсутності в раціоні тієї чи іншої поживної речовини;

3) патологічний стан, зумовлений надлишковим споживанням їжі протягом тривалого часу;

4) патологічний стан через недостатнє вживання їжі протягом тривалого часу.

XXXIII. Токсикоз – це:

1) патологічні стани, зумовлені надлишковим споживанням деяких вітамінів, мінеральних речовин чи амінокислот;

2) це важка форма БКН у дітей переважно другої половини першого року;

3) це стан організму, при якому в результаті переважання жироутворення над розпадом жиру проходить його накопичення;

4) істотне недоїдання в ранньому дитинстві, що призводить до затримки розумового і фізичного розвитку.

XXXIX. Аліментарна недостатність – це:

1 ) патологічні стани, зумовлені надлишковим споживанням деяких вітамінів, мінеральних речовин чи амінокислот;

2) це важка форма БКН у дітей переважно другої половини першого року;

3) це стан організму, при якому в результаті переважання жироутворення над розпадом жиру проходить його накопичення;

4) істотне недоїдання в ранньому дитинстві, що призводить до затримки розумового і фізичного розвитку.

XXXV. Харчова кахексія – це:

1) патологічні стани, зумовлені надлишковим споживанням деяких вітамінів, мінеральних речовин чи амінокислот;

2) це важка форма БКН у дітей переважно другої половини першого року;

3) це стан організму, при якому в результаті переважання жироутворення над розпадом жиру проходить його накопичення;

4) істотне недоїдання в ранньому дитинстві, що призводить до затримки розумового і фізичного розвитку.

XXXVI. Ожиріння – це:

1) патологічні стани, зумовлені надлишковим споживанням деяких вітамінів, мінеральних речовин чи амінокислот;

2) це важка форма БКН у дітей переважно другої половини першого року;

3) це стан організму, при якому в результаті переважання жироутворення над розпадом жиру проходить його накопичення;

4) істотне недоїдання в ранньому дитинстві, що призводить до затримки розумового і фізичного розвитку.

XXXVII. Які є форми ожиріння:

1) ендокринна;

2) аліментарна форма;

3) церебральна;

4) усі відповіді правильні.

XXXVIII. Принципи профілактики ожиріння:

1) раціональне харчування,фізичне навантаження, культура їжі;

2) культура їжі, раціональне харчування;

3) культури їжі, фізичне навантаження;

4) раціональне харчування, фізичне навантаження.

XXXIX. Зоонози – це:

1) туберкульоз, бруцельоз, ящур, сибірка, туляремія, орнітоз, лептоспіроз, лихоманка, ендемічні енцефаліти, сальмонельози;

2) тенідоз, теніаринхоз, дифілоботріоз, трихінельоз, аскаридоз, трихоцефальоз, ентеробіоз;

3) мікробна, немікробна і нез'ясована етіологія;

4) дизентерія амебна, бактеріальна, черевний тиф, вірусний гепатит, холера, ентеровірусні захворювання, лямбліоз.

XXXX. Антропонози – це:

1) туберкульоз, бруцельоз, ящур, сибірка, туляремія, орнітоз, лептоспіроз, лихоманка, ендемічні енцефаліти, сальмонельози;

2) тенідоз, теніаринхоз, дифілоботріоз, трихінельоз, аскаридоз, трихоцефальоз, ентеробіоз;

3) мікробна, немікробна і нез'ясована етіологія;

4) дизентерія амебна, бактеріальна, черевний тиф, вірусний гепатит, холера, ентеровірусні захворювання, лямбліоз.

XXXXI. Гельмінтози – це:

1) туберкульоз, бруцельоз, ящур, сибірка, туляремія, орнітоз, лептоспіроз, лихоманка, ендемічні енцефаліти, сальмонельози;

2) тенідоз, теніаринхоз, дифілоботріоз, трихінельоз, аскаридоз, трихоцефальоз, ентеробіоз;

3) мікробна, немікробна і нез'ясована етіологія;

4) дизентерія амебна, бактеріальна, черевний тиф, вірусний гепатит, холера, ентеровірусні захворювання, лямбліоз.

XXXXII. Харчові отруєння – це:

1) туберкульоз, бруцельоз, ящур, сибірка, туляремія, орнітоз, лептоспіроз, лихоманка, ендемічні енцефаліти, сальмонельози;

2) тенідоз, теніаринхоз, дифілоботріоз, трихінельоз, аскаридоз, трихоцефальоз, ентеробіоз;

3) мікробна, немікробна і нез'ясована етіологія;

4) дизентерія амебна, бактеріальна, черевний тиф, вірусний гепатит, холера, ентеровірусні захворювання, лямбліоз.







Дата добавления: 2015-09-04; просмотров: 370. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Шрифт зодчего Шрифт зодчего состоит из прописных (заглавных), строчных букв и цифр...

Картограммы и картодиаграммы Картограммы и картодиаграммы применяются для изображения географической характеристики изучаемых явлений...

Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Тема 5. Анализ количественного и качественного состава персонала Персонал является одним из важнейших факторов в организации. Его состояние и эффективное использование прямо влияет на конечные результаты хозяйственной деятельности организации.

Билет №7 (1 вопрос) Язык как средство общения и форма существования национальной культуры. Русский литературный язык как нормированная и обработанная форма общенародного языка Важнейшая функция языка - коммуникативная функция, т.е. функция общения Язык представлен в двух своих разновидностях...

Патристика и схоластика как этап в средневековой философии Основной задачей теологии является толкование Священного писания, доказательство существования Бога и формулировка догматов Церкви...

Образование соседних чисел Фрагмент: Программная задача: показать образование числа 4 и числа 3 друг из друга...

Шрифт зодчего Шрифт зодчего состоит из прописных (заглавных), строчных букв и цифр...

Краткая психологическая характеристика возрастных периодов.Первый критический период развития ребенка — период новорожденности Психоаналитики говорят, что это первая травма, которую переживает ребенок, и она настолько сильна, что вся последую­щая жизнь проходит под знаком этой травмы...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.016 сек.) русская версия | украинская версия