Об’єкт оподаткування.

Обєкт оподаткування – (ст. 22 ПКУ) це майно, товари, дохід(прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) на інші обєкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство повязує виникнення у платника податкового обовязку.

При цьому, один об’єкт не може бути двічі оподаткований, за винятком, якщо застосовуються два різні види податків.

Кожен податок, збір та обов'язковий платіж має самостійний об'єкт оподаткування, який визначається чинним податковим законодавством.

Об'єкт оподаткування повинен бути стабільним, чітко визначеним, мати безпосереднє відношення до платника податку.

Об'єктом оподаткування можуть бути (за Озеровим):

особистість;

предмети споживання;

окремі джерела доходу;

загальний доход;

майно платника;

моменти переходу майна.

Оподаткування повинно бути пов'язане з таким предметом, станом чи процесом, в якому виражається господарська активність.

Серед об'єктів оподаткування громадян можна виділити:

доход (сукупний доход по прибутковому податку);

майно (у тому числі земля, нерухомість, предмети розкоші);

споживання (наприклад, акцизи на окремі види товарів);

ввіз і вивіз товарів за кордон (митні збори).

При цьому той самий об'єкт оподаткування не може Виступати об'єктом оподаткування для Кількох податків. Закріплення цього положення законодавством особливо необхідно, оскільки саме в такий спосіб закріплюється один з найважливіших принципів оподаткування — запобігання внутрішньому подвійному оподаткуванню.