Добровільне страхування домашнього майна громадян

Страхова компанія бере на страхування майно громадян за місцем постійного проживання страхувальника.

 

Об'єктами страхування можуть виступати: стіни, перестінки, стеля, підлога, дах, огорожа і т. ін., а також меблі, одяг, інші предмети довгострокового користування.

 

Мінімальний термін страхування — два тижні, максимальний — рік.

 

Страховими подіями, з настанням яких страховик зобов'язується виплачувати страхове відшкодування, є знищення або пошкодження домашнього майна внаслідок:

· стихійного лиха (паводку, бурі, смерчу, цунамі, зливи, граду, землетрусу);

· пожежі, удару блискавки, вибуху;

· аварії систем опалення, водопостачання, каналізації;

· крадіжки зі зламом та пограбування.

 

Умови страхування

 

За загальним тарифом страхуються всі наявні У даному господарстві предмети домашнього майна, крім тих, що приймаються за спеціальним тарифом.

 

З коефіцієнтом на страхування приймаються:

вироби із дорогоцінних металів, дорогоцінних та напівдорогоцінних каменів;

колекції, картини, унікальні предмети, якщо страхувальник має документи компетентної організації про оцінку їх вартості;

комп'ютери, ксерокси, факси, телефакси та інша оргтехніка.

 

Особливою умовою цього виду страхування є те, що Майно страхується тільки за умови страхування будівлі.

 

Страхова сума визначається страховиком, узгоджується зі страхувальником з урахуванням кон'юнктури ринку. Майно може бути застраховане за відновною вартістю, яка визначається:

· для житла — за вартістю будівництва з урахуванням зносу та експлуатаційно-технічного стану;

· для меблів, одягу, предметів довгострокового користування (холодильників, пральних, кухонних комбайнів тощо) — відповідно до суми, необхідної для придбання предмета, аналогічного пошкодженому або знищеному.

 

Страхова сума кожного застрахованого предмета має бути не меншою його дійсної вартості на момент укладання договору страхування (за винятком страхування за дробовою часткою).

 

Величина збитку визначається:

· у разі знищення або викрадення предмета — його ринковою ціною, яка визначається страхувальником на момент укладання договору і погоджується із страховиком;

· у разі пошкодження предмета — експертом страховика як різниця між ринковою ціною і вартістю цього предмета з урахуванням знецінення в результаті страхового випадку;

· витрати, пов'язанні з рятуванням майна та обмеженням його пошкодження і знищення, відшкодовуються страховиком страхувальнику.

 

Страховик, який виплатив страхове відшкодування, має право вимагати компенсації від особи, винної за спричинені збитки.

 

У разі, коли страхувальнику повернуто украдену річ, він зобов'язаний повернути страховику отримане страхове відшкодування за вилученням витрат на ремонт або доведення до ладу поверненої речі. При цьому страхова сума за діючим договором зменшується на вилучену суму витрат ремонту та доведення до ладу речі.

 

Якщо страхувальник отримав від особи, винної за спричинені збитки, повне їх відшкодування, він втрачає право на отримання страхового відшкодування від страховика, якщо часткове — страховик виплачує належне страхове відшкодування за вилученням частини, отриманої від винуватця спричинених збитків.

 

Право позову до суду зберігається за страхувальником протягом трьох років.