ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА. Блеч Ганна Олександрівна – кандидат педагогічних наук,

ПРИРОДОЗНАВСТВО

 

ПРОГРАМА ДЛЯ 6-9 КЛАСІВ

ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ

НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

ДЛЯ

РОЗУМОВО ВІДСТАЛИХ ДІТЕЙ

 

 

Укладач

Блеч Ганна Олександрівна – кандидат педагогічних наук,

старший науковий співробітник

лабораторії олігофренопедагогіки,

Інституту спеціальної педагогіки

 

Київ-2009

 

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

Вивчення природознавства у загальноосвітніх навчальних закладах для розумово відсталих дітей передбачає ознайомлення учнів з доступними для них елементами неживої природи, будовою і життям рослин і тварин, а також організмом людини.

Зміст програми складають чотири самостійні розділи: нежива природа (6-й клас), рослини (7-й клас), тварини (8-й клас), людина (9-й клас).На вивчення цих розділів відводиться в усіх класах по 68 годин – 2 години на тиждень. У навчальній програмі пропонується орієнтовний розподіл годин на вивчення окремих розділів та тем.

Основними структурними компонентами змісту природознавства є знання (уявлення і поняття) про навколишнє середовище, про живу та неживу природу, про зв’язки і залежності в живій та неживій природі, вміння виявляти причинно-наслідкові залежності та робити висновки.

Добір навчального матеріалу з природознавства здійснено на основі врахування загальнодидактичних принципів навчання і передусім принципів достатності (необхідності) навчального матеріалу для формування в учнів уявлення про світ навколо людини, усвідомлення своєї належності до природи, розуміння суті об’єктів неживої та живої природи, зв’язку між природою та трудовою діяльністю; доступності матеріалу для сприймання та засвоєння учнями допоміжної школи.

Програму подано за новою табличною структурою, що складається з кількох колонок. У колонці „Зміст навчального матеріалу” подано оновлений зміст навчання природознавства. У наступній колонці подаються „Навчальні досягнення учнів”, де уточнюються знання, навички та вміння, які учні мають опанувати в процесі навчання. У колонці „Спрямованість корекційно-розвивальної роботи” розкривається головний напрям корекційної роботи, яка конкретизує, уточнює, коригує певні знання і вміння; стимулює навчально-пізнавальну діяльність і пов’язані з нею психофізичні процеси.

В основу побудови навчальної програми покладено екологічний, фенологічний та сезонний принципи. Обов’язковим є врахування краєзнавчого принципу, який орієнтує вчителя на те, що вивчення будь-якої теми має пов’язуватися з місцевими природними та виробничими умовами.

Природознавство має багато спільного з географією, малюванням, трудовим навчанням, зокрема, сільськогосподарською справою, столярною справою, квітникарством, декоративним садівництвом, рідною мовою, соціально-побутовим орієнтуванням, що дає змогу здійснювати міжпредметні зв’язки.

Метою навчального предмета „Природознавство” у загальноосвітніх навчальних закладах для розумово відсталих дітей є формування в учнів знань про природу шляхом спостережень окремих об’єктів неживої та живої природи, уявлень та елементарних понять про конкретні об’єкти неживої та живої природи, усвідомлення в учнів належності людини до природи та суспільства; створення передумов для бережливого ставлення до навколишнього середовища.

Зміст предмета забезпечує вирішення таких завдань:

1) надати учням знання про основні елементи неживої та живої природи, про будову і життя рослин, тварин, людини;

2) сформувати в учнів цілісне уявлення про живу та неживу природу, про місце в ній людини; розкрити в доступній формі зв’язки між природою та трудовою діяльністю людей;

3) сформувати в учнів правильне розуміння природних явищ і ставлення до них;

4) сприяти усвідомленню учнями необхідності охорони природи та раціонального використання її ресурсів;

5) сформувати практичні вміння з вирощування рослин та догляду за тваринами;

6) прищепити учням навички, що необхідні для збереження та зміцнення особистого здоров’я, попередження захворювань;

7) сформувати зацікавлене ставлення до вивчення природи.

Вирішення цих завдань забезпечується відповідними змістовими лініями побудови навчального матеріалу, як освітнього, так і корекційно-розвивального характеру. Так, освітня мета реалізується за допомогою наступних змістових ліній:

- нежива природа;

- жива природа (рослини, тварини);

- людина як особистість.

Відповідно до корекційно-розвивальної мети матеріал будується за такими змістовими лініями:

- розвиток позитивного ставлення до природи і праці людей;

- формування бережливого ставлення до об’єктів та предметів навколишнього середовища;

- виховання працелюбності, любові та поваги до природи і людей праці;

- формування усвідомленості навчальної діяльності та корекція складових психічного розвитку дитини.

Викладання природничого матеріалу має сприяти формуванню в учнів уміння спостерігати, аналізувати, порівнювати та узагальнювати явища і предмети, виділяти головні ознаки, розуміти та пояснювати сезонні зміни та явища в природі, встановлювати найпростіші причинно-наслідкові відношення та залежності.

Форми організації навчання учнів з природознавства мають динамічний характер. Навчання проводиться не лише в класі, а й на вулиці, у лісі, парку, біля водойм, на полі, в саду, зоопарку, фермі, музеї тощо.

Ефективність засвоєння учнями природничого матеріалу досягається за допомогою методів: спостережень, дослідів, демонстрування натуральних об’єктів, колекцій, муляжів.

Спостереженням учнів надається особлива роль в навчанні природознавству. Завдяки спостереженню учні навчаються самостійно здобувати знання, робити узагальнення. Спостереження, досліди поєднуються з різноманітними практичними роботами. Під час практичної діяльності необхідно систематично залучати учнів до пошуку знань, використовуючи для цього завдання на порівняння, класифікацію, виділення головного, встановлення причинно-наслідкових зв’язків.

Важливе значення для вивчення природничого матеріалу мають екскурсії, під час яких предмети і явища розглядаються в природних умовах. У ході екскурсій здійснюється різноманітна виховна робота, звертається увага учнів на багатства і красу рідного краю, на раціональне використання природних багатств, прищеплюється бережливе ставлення до природи.

На уроках природознавства обов’язковим є систематичне проведення словникової роботи. Розширення словникового запасу розумово відсталих школярів про предмети і об’єкти природи, допомагає їм правильно використовувати слова і терміни.

Так, в 6-му класі програма складається з чотирьох розділів: ”Вода”, „Повітря”, „Корисні копалини”, „Грунт”.

У розділі „Вода” вивчаються властивості води, розглядаються розчинні речовини й розчини, стан води в природі, температура води та її вимірювання. В зміст програми внесені такі теми, як кругообіг води в природі, опади та їх види. Обсяг розділу „Вода” збільшено за рахунок відомостей про водойми України, значення води та використання її в побуті, промисловості.

Розділ „Повітря ” охоплює відомості про основні властивості повітря та його склад. Передбачається ознайомлення учнів з використанням цих властивостей у побуті. При вивченні складу повітря учнів ознайомлюють з киснем і вуглекислим газом, з властивостями цих газів, їх використанням. До розділу введено нові теми: „Вітер та його значення”, „Сухе та вологе повітря”, „Погода. Завбачення погоди та її значення для господарської діяльності людини”, „Температура повітря”, „Стихійні лиха”.

Корисні копалини в програмі розділені на групи за ознаками їх основного використання так:

1) корисні копалини, що використовуються як будівельний матеріал;

2) горючі корисні копалини;

3) корисні копалини, з яких виробляють мінеральні добрива;

4) металеві руди;

5) кам’яна сіль.

Вивчаючи цей розділ, учні знайомляться із зовнішнім виглядом, властивостями корисних копалин, їх видобуванням та використанням в господарстві. До змісту цього розділу введена тема „Охорона корисних копалин в Україні”.

У розділі „Грунт ” учні ознайомлюються зі складом ґрунту, з його мінеральною й органічною частинами, з розрізненням ґрунтів за кольором та механічним складом, з властивостями піщаних і глинистих ґрунтів.

До кожного розділу програми включено перелік дослідів, практичних робіт та екскурсій, що мають бути проведені під час вивчення відповідного навчального матеріалу.

В 7-му класі учні вивчають будову органів квіткової рослини, особливості вирощування і використання найбільш поширених для даної місцевості овочевих, польових, плодових, ягідних, декоративних рослин.

Вивчення рослин починається з пояснення того, що рослина - це частина живої природи, з ознайомленням учнів з їх зовнішньою будовою та функціями. Основну увагу слід звертати на роль органів рослини в її житті. З цією метою доцільно проведення ряду дослідів. Для більш усвідомленого засвоєння знань, учні повинні брати участь у закладанні дослідів і проводити спостереження за їх результатами.

У наступних темах програми пропонується ознайомлення учнів з групами рослин, об’єднаних місцем зростання: рослини лісу, поля, саду, овочеві рослини. Після вивчення кожної з цих тем бажано провести екскурсію до місця зростання рослини (до лісу, саду і т.д.)

Програма визначає мінімум обов’язкових екскурсій, необхідних для вивчення відповідної теми. Вчитель може вносити зміни в тематику екскурсій, їх кількість.

Для розвитку активності і самостійності розумово відсталих учнів при вивченні квіткових рослин рекомендується проводити фенологічні спостереження. Рекомендується збирання опалого листя, плодів, насіння, а також доцільно використовувати на уроках роботу з роздатковим матеріалом.

Під час вивчення розділу „Кімнатні рослини ” слід використовувати в класі або куточках живої природи таблички з назвами рослин.

Вчитель може змінити послідовність вивчення окремих розділів.

У 8-му класі учні засвоюють знання про будову тіла тварин, спосіб їх життя, відмінні особливості різних груп тварин.

Вивчення розділу починається з того, що учням пояснюють, що тварина - це теж частина живої природи, про взаємозалежність рослин і тварин. Спочатку розглядається будова тіла найпростіших тварин і закінчується ознайомленням з високоорганізованими тваринами. Таке подання навчального матеріалу дає змогу вчителеві показати ознаки схожості та відмінності груп тварин, елементи їх класифікації. Під час вивчення природознавства учні ознайомлюються з вирощуванням та доглядом за свійськими тваринами, що може слугувати підставою для вибору подальшої професії (особливо в сільській місцевості).

Учні продовжують знайомитися з Червоною книгою на прикладі представників тваринного світу, які занесені до неї.

У 9-му класі програма передбачає вивчення основних понять, що стосуються будови організму людини, процесів життєдіяльності та розвитку, збереження і зміцнення здоров’я людини, запобігання різним захворюванням. Головна мета програми 9-го класу – навчити учнів, як зберегти, зміцнити своє здоров’я та здоров’я оточуючих людей.

В оновленій програмі для 9-го класу змінена кількість годин відведених на вивчення основних розділів. У зміст програми внесені такі теми, як значення для здоров’я людини зелених насаджень, чистого повітря. Тема „Харчування і травлення” доповнена попередженням таких захворювань травного шляху, як гастрит і виразка шлунку. Обсяг розділу „Шкіра” збільшено за рахунок відомостей про правила користування природними факторами загартування.

Разом з вивченням організму людини дітей ознайомлюють з елементами валеології, з основами здорового способу життя, а саме: як зберегти і зміцнити здоров’я, як правильно харчуватися, тренуватися, як правильно розподілити свій особистий час та виконувати режим дня.

Для кращого засвоєння навчального матеріалу проводяться практичні роботи, на яких учні ознайомлюються з наданням першої медичної допомоги при кровотечах, травмах, опіках, тепловому та сонячному ударах, обмороженні тощо. Рекомендується провести екскурсію в медичний пункт, який знаходиться в школі, для ознайомлення дітей з роботою медичного персоналу.

Для проведення уроків з природознавства необхідно мати відповідне обладнання і різноманітні наочні посібники. Під час викладу матеріалу вчитель демонструє натуральні об’єкти, проводить досліди, використовує муляжі, таблиці, малюнки, альбоми, колекції корисних копалин, чорних та кольорових металів, гербарії, а також вчитель повинен мати достатню кількість роздаткового матеріалу.

На уроках природознавства доцільно використовувати технічні засоби навчання для демонстрування діафільмів, кінофільмів, що підвищує ефективність засвоєння навчального матеріалу.

Уроки з природознавства обов’язково слід проводити в спеціально обладнаному кабінеті.