Основна. Кафедра соціально-гуманітарних дисциплін та здоров’я людиниПРИВАТНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «МІЖНАРОДНИЙ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ АКАДЕМІКА ЮРІЯ БУГАЯ» ПОЛТАВСЬКИЙ ІНСТИТУТ БІЗНЕСУ Кафедра соціально-гуманітарних дисциплін та здоров’я людини
«ЗАТВЕРДЖУЮ» Проректор з науково – педагогічної роботи _________________ Л. Л. Старостіна «______»________________2014 р.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ТА СРС З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ«ІСТОРІЯ УКРАЇНИ»
Укладач: к.і.н. Крайсвітня Ю.В.
м. Полтава – 2014 р. Вступ. Історія – це минуле, повернуте у майбутнє. Без ґрунтовних наукових знань про минуле свого народу не можливо зрозуміти сучасне, передбачити, а тим більше будувати майбутнє. Найцінніший скарб, що його одержав український народ разом зі своєю державною незалежністю, – це можливість повернення власної історії. Розбудова самостійної держави потребує спеціалістів, здатних продовжити кращі традиції українства, розбудови державності. Дисципліна «Історія України» є однією з головних складових гуманітарної загальноосвітньої підготовки фахівців. Вона сприяє розвиткові особистості, формуванню її політичної відповідальності та творчого підходу до вирішення суспільних проблем. Засвоєння історичного досвіду забезпечить майбутнім спеціалістам можливість зайняти чітку громадянську позицію, розібратися у складностях сучасного життя та надасть можливість утверджувати державність. Вивчення історії України допомагає студентам усвідомити історичні корені свого народу, етапи його формування, цілісність та тяглість його історії. Мета курсу полягає в розкритті закономірностей та особливостей економічного, соціального, політичного та культурного розвитку України, її відносин з іншими народами та державами. Завдання курсу: - подати характерні риси основних періодів української історії, їхні особливості, визначальні події та явища в кожному з них; - узагальнити досвід національного державотворення, традиції української державності, значення боротьби українського народу за її відродження та збереження; - розкрити історію соціально-економічних та суспільно-політичних процесів в Україні, основні етапи українського національно-визвольного руху, його конкретний зміст і організаційні форми, визначити роль і місце в українській історії видатних історичних осіб; - висвітлити зміст і особливості розвитку української матеріальної та духовної культури, її взаємозв’язок зі світовою культурою, розкрити основні етапи становлення та розвитку вітчизняного авіабудування, сучасний стан авіаційної галузі; - показати найважливіші події та явища української історії в контексті світової історії, роль України в системі міжнародних відносин. У результаті засвоєння навчального матеріалу студент повинен: знати: - особливості становлення та розвитку українського народу; - формування української державної ідеї; - боротьбу за національно-державну незалежність, пов’язані з нею героїчні подвиги, тріумфи та трагедії; - видатних діячів минулого та сучасної України, їх роль та значення в історії України; вміти: - самостійно вивчати і аналізувати різноманітні документи і матеріали щодо минулого і сучасного України; - узагальнювати, аналізувати історичні факти, події, проводити історичні паралелі, застосовувати здобуті знання і навички під час аналізу сучасного історичного етапу і визначення перспектив розвитку історичного процесу; Оцінка роботи студентів здійснюється за 100-бальною шкалою, а саме:
Під час вивчення історії України студенти мають можливість користуватися різними підручниками та посібниками. Але, роблячи узагальнюючі висновки з історії українського народу, не слід забувати, що багато фактів, подій, явищ, оцінок і коментарів, які давалися представниками різних історичних шкіл, наукових напрямків та окремими істориками, не завжди відповідали історичній правді.
2. Методичні рекомендації для організації самостійної роботи студентів. Важливе значення має правильна побудова самостійної роботи студента, яка включає кілька видів: засвоєння, конспектування лекційного матеріалу, ознайомлення і опрацювання тексту прочитаної навчальної або наукової літератури; конспектування та аналіз прочитаного, роботу з документальними історичними джерелами. На основі критичного аналізу історичних джерел треба прагнути самостійно розібратися в тих чи інших аспектах кожного питання, визначити власне ставлення до подій, показати своє вміння підкріплювати фактами висновки. Допомогти в цьому процесі має курс лекцій. Найголовнішим його завданням є викладення основ української історії, ознайомлення з новітніми досягненнями історичної науки, озброєння студентів методологією предмета та самостійної роботи над ним. Слухання лекції – це творчий процес, напружена розумова робота студентів, яка супроводжується особливою психологічною підготовкою до активного сприйняття інформації. Правильне слухання передбачає проникнення у зміст кожної думки, кожного вислову викладача. Слухаючи лекцію, студент сприймає матеріал, осмислює й прагне його зрозуміти. Лекцію необхідно не тільки уважно слухати й ретельно засвоювати, а й обов’язково записувати. Конспектування змісту лекцій дисциплінує мислення студента, змушує його продумувати, відбирати й узагальнювати лекційний матеріал, розвиває уміння самостійно викладати свої думки, логічно пов’язувати їх між собою, активізує роботу пам’яті, полегшує запам’ятовування, створює основу для подальшого відтворення матеріалу. Набуті на лекціях і під час самостійної роботи знання студенти розширюють, поглиблюють і зміцнюють на семінарських заняттях та під час індивідуальної роботи. Семінарське заняття – вид навчального заняття, на якому викладач організовує обговорення студентами визначених робочою навчальною програмою питань. Семінари проводяться у формі розгорнутої бесіди, обговорення доповідей та повідомлень, проведення дискусії. Семінарські заняття мають сприяти розвитку творчої самостійності студентів, формувати їх інтерес до науки і наукових досліджень, розвивати культуру мови, вміння та навички публічного виступу, участі в дискусії. Якщо осмислення основних положень планових питань дається студенту важко, йому слід звертатися до викладача за консультацією. На семінарі студент повинен бути активним упродовж усього заняття і вміти: - показати і порівняти різні концепції і точки зору дослідників щодо визначених питань теми; - всебічно і аналітично розкрити суть події, явища, історичного процесу; - доказово і аргументовано пов’язати планове питання з сучасним періодом історії України; - висловити власне розуміння історичних процесів і явищ; - виділити провідну ідею, зробити висновки та узагальнення; - аналізувати виступи студентів-одногрупників; - володіти термінологічним апаратом; - висловлювати думки літературною мовою.
Кожний із цих елементів має часове обмеження: - доповідь – 10 - 15 хв., - виступ – 5 - 10 хв., - доповнення – 3 - 5 хв. Місце і роль історичної науки в суспільстві визначаються як її пізнавально-освітньою, виховною, так і прагматично-практичною функціями, можливостями використання історичного досвіду сьогодні, а також моделювання його проявів у майбутньому. Проте на історії потрібно вчитися, не копіюючи механічно досвід минулого, а упорядковуючи його з метою пояснення практики сьогодення.
3. Плани семінарських занять з дисципліни «Історія України». Семінарське заняття 1. Київська Русь, її піднесення. Втрата політичної єдності Київської Русі і державності. План 1. Походження, розселення та устрій слов'ян. 2. Передумови утворення держави Київська Русь. Політика перших князів. 3. Розквіт Київської Русі. Володимир Великий. Ярослав Мудрий. 4. Феодальна роздробленість: причини і наслідки. Становище князівств у ХІІ-ХІІІ ст. 5. Галицько-Волинське князівство та його місце в історичній долі українського народу. Основні поняття теми Автохтон, баскак, варяги, віче, вотчина, данина, десятина, дружина, Золота Орда, етногенез, закупи, ізгої, князь, літопис, полюддя, рядовичі, тризуб, холопи, християнство, челядь, язичництво, натуральне господарство, сепаратизм, уділ, удільні князівства, феодал, ярлик. Питання для самостійного вивчення 1. Історичні джерела. 2. Дослов’янські народи на території сучасної України. 3. Боротьба Русі з татаро-монголами. 4. Галицьке і Волинське князівства до їх об’єднання.
Семінарське заняття 2. Українська національна революція середини ХVІІ ст.: причини, зміст, наслідки. План. 1. Україна напередодні національно-визвольної війни. Причини, характер, рушійні сили, періодизація. 2. Початок і розгортання визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. 3. Організація держави у 1648 – 1649 рр. 4. Воєнні дії у 1650 – 1653 рр. 5. Договір із Москвою 1654 р. та його наслідки. Основні поняття теми Братства, братські школи, булава, бунчук, генеральна військова рада, генеральна старшина, генеральний бунчужний, генеральний військовий суд, генеральний обозний, генеральний осавул, генеральний писар, генеральний підскарбій, генеральний суддя, генеральний хорунжий, Гетьманщина, єзуїти, зимівник, кіш, клейноди, кошовий отаман, курінь, магдебурзьке право, реєстрові козаки, Січова рада, універсали, угодники, унія, фільварок, чайка, шляхта. Питання для самостійного вивчення 1. Входження українських земель до складу Великого князівства Литовського і Польщі. 2. Люблінська унія 1569 р. Україна в складі Речі Посполитої. 3. Виникнення українського козацтва. 4. Запорізька Січ: устрій, господарство, воєнна організація. 5. Козацько-селянські протипольські війни кінця ХVI – 30 pp. XVIІ ст. Семінарське заняття 3. Гетьманщина у складі Російської імперії. Остаточна ліквідація української державності. План. 1. Основні етапи ліквідації автономії України у п.п.ХVІІІ ст. 2. Українська політика Катерини ІІ. 3. Зруйнування Запорізької Січі і подальша доля українського козацтва. 4. Заселення Південної України. Заснування нових міст. 5. 5.Три поділи Польщі. Входження українських земель до складу Російської та Австрійської імперій. Основні поняття теми Автономія, гайдамаки, Гетьманщина, закріпачення селян, конституція, Коліївщина, мазепинці, Малоросійський приказ, Малоросійська колегія, опришки, опозиція, Північна війна, руїна, суверенітет, Правління гетьманського уряду. Питання для самостійного вивчення 1. Україна після смерті Б. Хмельницького. Боротьба за збереження незалежності: І. Виговський, Ю. Хмельницький. 2. Поділ України на Лівобережну і Правобережну. 3. Гетьманування П. Дорошенка. Боротьба за возз’єднання українських земель. 4. Автономія України у складі Російської держави. Д. Многогрішний, І. Самойлович. 5. Внутрішня і зовнішня політика гетьмана І. Мазепи.
Семінарське заняття 4. Капіталістична еволюція України у складі Російської імперії, її особливості (друга половина ХІХ століття) План. 1. Селянська реформа 1861 р. та буржуазні реформи 60-80-х рр. ХІХ ст. Їх політичні, економічні і соціальні наслідки. 2. Особливості капіталістичного розвитку України в пореформений період. Економіка України в загальноросійському ринку. 3. Суспільно-політичний рух в Україні у другій половині XIX ст. Основні поняття теми Декабристи, громади, земства, експансія, Кирило-Мефодіївське товариство. народники, промисловий переворот, хлопомани, „ходіння в народ”, циркуляр.
Питання для самостійного вивчення 1. Політичне становище та соціально-економічний розвиток України в першій половині ХІХ ст. під владою Російської імперії. 2. Становище українських земель у складі Австрійської імперії першої половини ХІХ ст. 3. Діяльність „Руської трійці”. Альманах „Русалка Дністрова”. 4. Повстання декабристів і Україна.
Семінарське заняття 5. Україна на початку ХХ ст. Українська національно-демократична революція 1917-1920 рр. План. 1. Революційні події 1905 – 1907 рр. в Україні. 2. Україна в роки І світової війни. 3. Розвиток подій в Україні між лютим і жовтнем 1917 р. Універсали Центральної Ради. 4. Гетьманування Павла Скоропадського. 5. Прихід до влади Директорії. Проголошення ЗУНР. Акт об’єднання УНР і ЗУНР 22 січня 1919 р. 6. Причини поразки та основні уроки української національно-демократичної революції 1917-1920 рр. Основні поняття теми Анексія, Антанта, Акт злуки УНР і ЗУНР, анархізм, більшовизм, «воєнний комунізм», громадянська війна, Директорія, гетьманський переворот, есери, кадети, трест, Троїстий союз, Четвертний союз, Центральна Рада, універсал, шовінізм, Питання для самостійного вивчення 1. Аграрна політика П.Столипіна в Україні та її соціально-економічні наслідки.
2. Утворення Рад в Україні. 3. Брестський мир і Україна. Семінарське заняття 6. Україна в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.) та повоєнний період. План. 1. Українське питання в міжнародній політиці напередодні та на початку Другої світової війни. 2. Оборонні бої радянських військ на Україні. 3. Україна під гнітом гітлерівських загарбників. Рух опору в Україні. Діяльність УПА. 4. Визволення України від фашистських загарбників. Основні поняття теми Агресія, антигітлерівська коаліція, депортація, нацизм, партизанський рух, репатріація, фашизм, холокост. Питання для самостійного вивчення 1. Розвиток України в роки непу. Входження до складу СРСР. 2. Індустріалізація в Україні. 3. Згубні наслідки насильницької колективізації. 4. Перетворення в західних областях України. Загострення політичної боротьби. ОУН-УПА після 1945 р. 5. Політичні репресії проти демократичних національно-визвольних сил України. Дисидентський рух.
Семінарське заняття 7. Відродження незалежності України. Суспільно-політичний розвиток України в умовах незалежності. План. 1. Україна в роки “перебудови”. 2. Проголошення державного суверенітету і незалежності України. 3. Економічний розвиток України в умовах незалежності: проблеми і перспективи. 4. Основні напрямки зовнішньої політики сучасної України. Основні поняття теми Діаспора, консенсус, парламентаризм, парламентська фракція, правова держава, унітарна держава. Питання для самостійного вивчення 1. Створення правової бази розвитку України як демократичної держави. 2. Глобальні проблеми людства і Україна. 3. Перспективи розвитку України. Список рекомендованої літератури Основна 1. Антонович В.В. Про козацькі часи в Україні. - К., 1990. 2. Антонович В.В. Гетьмани України. - К., 1991. 3. Апанович О. Гетьмани України і кошові отамани Запорізької Січі. – К., 1991. 4. Аркас М.М. Історія України-Русі. - К.,1990. 5. Бойко О. Д. Історія України: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. — К.: Видавничий центр «Академія», 2002. 6. Винокур О., Трубчанінов С. Давня і середньовічна історія України. - К., 1996. 7. Голобуцький В. Запорізьке козацтво. - К., 1993. 8. Грушевський М.С. Ілюстрована історія України. - К.,1990. 9. Грушевський М.С. Історія України-Русі: В 11 т, 12 кн. - К.,1991. 10. Дорошенко Д. Нарис історії України: у 2-х т. - К., 1991. 11. Історія України / Кер. авт. кол. Ю. Зайцев. - Львів: Світ, 1996. 12. Історія України: нове бачення / Під ред. В.А. Смолія. - К.: Вид. „Альтернатива”, 2000. 13. Литвин В. Історія України: підручник / Відп. ред. В. Смолій. НАН України. Інститут історії України. – К.: Наукова думка, 2013. – 991 с. 14. Палій О. Історія України. – К.: Стилос, 2010. – 580 с. 15. Полонська-Василенко Н. Історія України у 2т. - К., 1992. 16. Світлична В. В. Історія України: навчальний посібник / Валентина Василівна Світлична/за ред. Ю.М.Алєксєєва. - 3-е вид., випр. і доп. - К.; Львів: Каравела., 2006. - 308 с.
|
