Пояснювальна записка. Міністерство освіти і науки України

Міністерство освіти і науки України

Інститут інноваційних технологій і змісту освіти

СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВЕ ОРІЄНТУВАННЯ

 

ПРОГРАМИ ДЛЯ 5-10 КЛАСІВ

СПЕЦІАЛЬНИХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ

НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

ДЛЯ РОЗУМОВО ВІДСТАЛИХ ДІТЕЙ

 

Укладачі

кандидати педагогічних наук:

Гіренко Н.А.

Мерсіянова Г.М.

 

Київ-2009

 

Пояснювальна записка

 

Соціальні трансформації сьогодення диктують необхідність вирішення проблеми адаптації молодого покоління до сучасного середовища. У спеціальному навчальному закладі для розумово відсталих дітей це завдання розглядається в системі корекційних занять з соціально-побутового орієнтування. Метою навчального предмета «Соціально-побутове орієнтування» і є підготовка дітей з вадами інтелектуального розвитку до самостійного життя, організації власного побуту, шляхом формування у них відповідних знань та практичних умінь, а також навичок життєвої та соціальної компетентності: виконання норм і правил культурної поведінки в суспільстві, родині, вирішення життєво необхідних побутових завдань, а саме догляд за житлом та одягом, харчування, лікування. Формування навичок соціальної компетентності здійснюється при знайомстві учнів з умовами користування транспортом, засобами зв’язку, оволодінням елементами правової культури. Моделювання особистісних компетентностей закладені в формуванні здорового способу життя, організації та проведенні змістовного дозвілля. Саме компетентнісний підхід до вивчення предмета «Соціально-побутове орієнтування може забезпечити підготовку школярів до свідомого і самостійного вирішення різноманітних життєвих проблем.

Даний предмет вивчається в спеціальній школі, починаючи з п’ятого класу. В кожному класі зміст матеріалу програми представлений за розділами: «Догляд за житлом», «Засоби зв’язку»,«Культура харчування», «Медична допомога», «Родина. Родинні стосунки» та ін.. У кожному розділі визначені теми, зміст матеріалу, практичні роботи, екскурсії, а також вимоги до знань і умінь учнів.

Основними методами навчання є розповідь, бесіда практичні вправи, екскурсії. На заняттях необхідно використовувати різноманітні наочні засоби та моделювання життєвих ситуації.

В більшості розділів соціально-побутового орієнтування передбачено виконання практичних робіт. Кожен учень повинен оволодіти основними способами догляду за одягом, приготування їжі, навчитися складати ділові папери, надавати першу медичну допомогу, прибирати житло тощо. Успішність виконання практичних завдань, як переконливо доведено наявними дослідженнями з методики навчання розумово відсталих школярів, залежить від того наскільки учні розуміють мету діяльності, зміст та засоби одержання результату. Тому, щоб навчити учнів усвідомлено виконувати практичне завдання, необхідно формувати у них уміння орієнтуватися в трудовій діяльності, планувати її, здійснювати в процесі роботи самоконтроль, застосовувати набуті теоретичні знання на практиці.

Орієнтування в завданні передбачає навчання учнів здійснювати аналіз об’єкта роботи. Планування послідовності виконання практичного завдання, на початку навчання, здійснюється вчителем, потім план учні складають в колективній бесіді. Наступним етапом є складання плану з частковою допомогою вчителя і, нарешті, самостійне планування послідовності та способу виконання практичного завдання. Значна увага приділяється додержанню учнями, в процесі практичної діяльності, санітарно-гігієнічних норм та правил безпеки праці.

Моделювання реальної ситуації (сюжетно-рольову гру) рекомендується проводити на етапі закріплення пройденого матеріалу. Відображаючи в грі конкретні життєві ситуації, учні використовують засвоєні ними знання і уміння. Вчитель організує гру і керує нею згідно плану. При цьому педагог не повинен давати прямих вказівок, як діяти,в тій або іншій ситуації, а прагне ставити дітей перед необхідністю самостійно вибирати правильне рішення. При підготовці до проведення сюжетно-рольової гри, вчитель визначає текст, репліки і частину реквізиту. Моделювання реальної ситуації вимагає розділення ролей між учасниками, які вступають у відносини між собою, що знаходить віддзеркалення в діях і репліках. Моделі, які пропонуються учням, відрізняються не тільки за змістом, але й ступенем складності. Це може бути: а)ситуація за участю двох дітей які виконують 1-2 прості дії, майже без реплік; б) ситуація, в якій беруть участь декілька школярів, які виконують дії і говорять репліки; в) ситуація з вибором рішення, де задіяні кілька учнів, які висловлюють репліки і виконують різноманітні дії. Моделювання реальної ситуації доцільно здійснювати під час вивчення таких розділів: «Культура поведінки», «Торгівля», «Медична допомога», «Установи та організації».

Проведення екскурсій з соціально-побутового орієнтування має бути чітко сплановане, визначені маршрут та транспортні засоби. Корисно під час екскурсії організувати спілкування з працівниками даного підприємства. Наприкінці екскурсії доцільно провести бесіду, під час якої вчитель з’ясовує, що учні зрозуміли та запам’ятали з побаченого. Екскурсія планується при вивченні таких розділів, як «Засоби зв’язку», «Торгівля», «Транспорт», «Установи та організації». Екскурсія може передувати вивченню нової теми (вступна екскурсія), в процесі такої екскурсії учні спостерігають, знайомляться з предметом наступного вивчення. Під час поточної екскурсії вивчений матеріал конкретизується та закріплюється. Підсумкова екскурсія передбачає завершення роботи над темою.

В ході екскурсії учні спілкуються зі знайомими людьми (під часвідвідування різних служб школи, організації режимних моментів).Спілкування з незнайомими людьми може відбуватися як у приміщенні школи (наприклад зустрічі з робітниками виробництва), так і поза межами навчального закладу (установах та організаціях). Вступаючи в ділове спілкування з оточуючими, учні закріплюють знання, що одержали на заняттях з соціально-побутового орієнтування і розширюють свій соціальний досвід. Навчаючи учнів спілкуванню, вчитель пояснює, як правильно почати розмову, будувати запитання, розвивати діалог, одержувати відомості для виконання практичного завдання, переходити з позиції запитуючого на позицію слухаючого, враховувати одержану інформацію.

На уроках соціально-побутового орієнтування потрібно використовувати знання учнів з математики, рідної мови, географії, основ здоров'я, та ін., одержаних ними під час вивчення відповідних навчальних предметів.

Значну увагу на уроках соціально-побутового орієнтування слід приділяти розвиткові усного мовлення, практичному застосуванню знань та навичок, набутих на уроках рідної мови. На всіх етапах заняття необхідно слідкувати за повнотою усних відповідей учнів, послідовністю викладу, умінням дітей правильно будувати фразу, речення, обґрунтувати висновок. Під час вивчення матеріалу з розділу «Працевлаштування», доцільно здійснити закріплення навичок складання ділових паперів, з урахуванням різних життєвих ситуацій, спираючись на знання і вміння, що одержані учнями на уроках рідної мови.

Деякий матеріал з соціально-побутового орієнтування учням доцільно записувати у спеціальний зошит короткі відомості, правила, рецепти, корисні поради. робити зарисовки, вклейки (готових невеликих) текстів, тощо.

Вивчення кожного розділу соціально-побутового орієнтування завершується оцінюванням навчальних досягнень учнів. Наприклад, у 5 класі вивчення розділу «Догляд за одягом» (6 год.) закінчується виконанням практичної роботи, в ході якої учні обґрунтовують свої дії. Щодо оцінювання навчальних досягнень, то воно може здійснюватись у різний спосіб: тести-завдання, програмовий контроль, кінцевий результат практичної діяльності, фрагменти сюжетно-рольової гри як підсумок комунікативних здібностей учнів, та ін.

Соціально-побутове орієнтування учнів повинно мати своє логічне продовження в системі позакласної роботи. Оскільки, лише комплексна, спільна діяльність вчителя й вихователя дозволить досягти бажаних результатів. При цьому програма з соціально-побутового орієнтування має слугувати орієнтиром для вихователя при доборі матеріалу, визначенні його тематики, обсягу й послідовності вивчення. Однак вихователь у своїй діяльності не повинен використовувати форми й методи навчання застосовані вчителем. Вихователь має здійснювати закріплення одержаних учнями знань і вмінь у процесі практичної роботи, формувати на їх основі міцні навички. Так, при опрацюванні матеріалу розділу «Догляд за житлом» вчитель навчає дітей правилам прибирання квартири, а вихователь, організовуючи діяльність учнів із самообслуговування, повторює з ними ці правила, слідкує за процесом прибирання.

Зв’язок вчителя з вихователем здійснюється також при спільному проведенні окремих екскурсій і деяких підсумкових практичних занять, які можна об’єднати з позакласними заходами, що дозволить закріпити засвоєне на практиці й одночасно перевірити, що і як сприйняли учні на заняттях. Така взаємодія навчальної та позакласної роботи сприятиме удосконаленню знань і навичок учнів, успішному застосуванню їх у побуті.

Розподіл часу на проходження програмового матеріалу і порядок вивчення тем наведений орієнтовно. Зміст деяких тем та кількість годин, відведених на них, можуть змінюватись залежно від місцевих умов. При тематичному плануванні доцільно враховуватися період року й потреби школи.

При доборі матеріалів з розділу «Установи й організації» бажано передбачити ознайомлення дітей не лише з об’єктами найближчого оточення, але й з об’єктами, що знаходяться на території, де будуть проживати учні після закінчення школи.

Практичні та теоретичні заняття з соціально-побутового орієнтування необхідно проводити у спеціально обладнаному приміщенні у вигляді блоку, що включає три кімнати.Це класна кімната для теоретичних занять: стіл вчителя, дошка, технічні засоби навчання, столи для проведення практичних занять. Особлива увага приділяється кімнаті, що має кухонне обладнання. Тут установлюються електричні та газові плити, мийниця для миття посуду, шафи для зберігання електроприладів, кухонного устаткування, миючих засобів, холодильник, робочі столи. Кімната-вітальня, інтер’єр якої має бути зразком смаку і відповідати сучасним естетичним вимогам. До устаткування входить також аптечка, з необхідними медичними засобами та інвентар для прибирання приміщення, збирання сміття, харчових відходів.

Для ефективного проведення уроків з соціально-побутового орієнтування потрібно мати достатню кількість обладнання та матеріалів, що забезпечить виконання практичних робіт усіма учнями з урахуванням правил безпеки і санітарно-гігієнічних норм.

Програма складена з урахуванням вікових та психофізичних особливостей розвитку учнів спеціального навчального закладу і базується на принципах систематичності, послідовності, логічного викладення матеріалу з прогнозованим результатом.