Популяризація творів сучасної української дитячої літератури

З метою популяризації сучасної дитячої літератури працівники дитячих бібліотек можуть використовувати найрізноманітніші форми роботи: книжкові виставки, тематичні полиці, огляди літератури, голосні читання, презентації нових книг, ігри та вікторини, літературні вітальні та вечори, усні журнали, брейн-ринги, віртуальні подорожі тощо.

При всьому різноманітті методів популяризації літератури візитною карткою бібліотеки можна вважати саме книжкові виставки. Так, щоб широко представити авторські казки сучасних українських письменників, для читачів-учнів 1-4 класів пропонуємо оформити виставку «Казкограй», в якій добре було б об’єднати наочну популяризацію літератури з елементами гри. Наприклад, до розділу книжок Олександра Дерманського можна зробити міні-зошити з коротенькими задачками до кожного твору, запитання до книжок Зірки Мензатюк оформити на зірочках, а до казок Марини Павленко — у вигляді клубків у Ялосоветиній скрині. Такі завдання спонукатимуть читача звернутися до тієї або іншої книжки. Для читачів-учнів 5-6 класів радимо оформити, так звані, серійні тематичні полиці: «Грані сучасних книжок», «Дивний детектив» (книжки видавництва «Грані-Т» із серії «Сучасна дитяча проза»), «Місто пригод» Видавець Вадим Карпенко, «Для тих, хто не любить читати» («Зелений пес»). Біля тематичних полиць можна проводити огляди нової літератури. Що стосується найстаршої категорії читачів дитячих бібліотек — учнів 8-9 класів, то вважаємо, що їх зацікавить виставка-портрет «Марина і Сергій Дяченки: зоряне подружжя фантастів», на якій слід представити на лише твори прозаїків-фантастів, але й статті про їхню творчість, рецензії на їхні твори, відомості про численні нагороди, відгуки читачів на ту чи іншу книгу.

При підготовці масових заходів, спрямованих на популяризацію сучасної української дитячої літератури, слід враховувати ряд факторів: залучення до них якомога більше читачів, підбірка цікавого та захоплюючого матеріалу, цікаві форми його викладу, орієнтація на вікові та психологічні особливості учасників. Для дітей найбільш характерним є пізнання світу у грі. Отже, чи не найефективнішими формами роботи будуть різноманітні ігри, вікторини, літературні подорожі, літературні загадки. Радимо провести за книгами сучасних дитячих письменників літературну гру-подорож «Пошуки козацької шаблі» (за повістю Зірки Мензатюк «Таємниця козацької шаблі»), вікторину «Хто розчаклує чугайстра?» (за повістю Олександра Германського «Танок чугайстра»), літературні пазли «Домовичок» (за повістями Марини Павленко «Домовичок з палітрою» та «Домовичок запрошує»), літературне лото «Зайчики» (за повістю Івана Андрусяка «Хто боїться Зайчиків?»). Такі форми роботи не лише заохочують дітей до читання, але й розвивають пам’ять, ініціативу, спостережливість, кмітливість.

Незамінними формами популяризації літератури серед читачів-учнів 5-6 класів є проведення брейн-рингів, літературних аукціонів, ігор типу «Що? Де? Коли?», КВК, «О, щасливчик», «Поле чудес», «Слідство ведуть знатоки». Їхні переваги у тому, що вони містять елементи змагання, дають можливість читачам виявити свої знання, розвивають колективне мислення, швидкість реакції. Спираючись на сказане вище, серед цієї категорії читачів пропонуємо провести гру «Детективне бюро «Русалонька» (за повістями Марини Павленко «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських», «Русалонька із 7-В та Загублений у часі», «Русалонька із 7-В проти русалоньки із Білокрилівського лісу»), клуб веселих та кмітливих «Марко та Харко — суперкозаки» (за повістями Вадима Карпенка), історико-літературні інтелектуальні бої «Джури і характерники» (за повістями Володимира Рутківського «Джури козака Швайки» і «Джури-характерники») або «Хто такі опришки?» (за повістю Олександра Гавроша «Пригоди тричі славного розбійника Пинті»).

Як бачимо, популяризація книги має на меті не лише долучити дитину до читання, але й розвинути її творчі здібності. Під час різноманітних конкурсів дитина може спробувати себе у ролі художника-ілюстратора (конкурс на кращий малюнок до будь-якої книги), письменника (конкурс на краще продовження казки), актора або режисера (конкурс на кращу інсценівку) тощо. Те, що вона не просто прочитала, а пропустила крізь свої думки, і серце, лишається із нею назавжди. Сказане вище стосується таких форм роботи, як літературні ранки, літературно-музичні вечори і композиції, літературні вітальні, вистави. Доречним до 140-річного ювілею Лесі Українки, який святкуватиметься у 2011 році, буде проведення для читачів-учнів 1-4 класу літературного ранку «Хотіла б я Піснею стати…» за повістю Євгена Білоуса «Лесина Пісня». Спираючись на «Київські казки» Зірки Мензатюк, добре було б провести для читачів-учнів 1-4 класу літературну відеоподорож «Київ — місто казкове», використавши під час її проведення численні відеоматеріали про українську столицю. Вважаємо, що цікавою буде презентація книги Олеся Ільченка «Дерева», проведена під назвою «Ці знайомі незнайомці…». Для драматичних або лялькових театрів у бібліотеках для дітей сучасна дитяча проза дає багатий матеріал для вистав: інсценізувати можна твори Лесі Воронини, Івана Андрусяка, Марини Павленко та ін.

«Діти не читають, не хочуть читати...», — повторюють дорослі. А якщо і читають, то примусово. Мета заходів, які спрямовані на популяризацію літератури серед дітей, — допомогти дітям відчути радість читання, навчити їх сприймати за допомогою слова «розумне, добре і вічне», зробити так, щоб потреба у читанні була складовою їхнього духовного життя.