Визначення суб’єкта малого підприємництва. Характеристика П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єктів малого підприємництва».

Тема. Особливості фінансової звітності малих підприємств

 

План:

1. Визначення суб’єкта малого підприємництва.
2. Особливості подання фінансової звітності. і вимоги до її складання.
3. Характеристика П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єктів малого підприємництва».
4. Особливості складання Балансу суб'єктами малого підприємництва.
5. Особливості складання Звіту про фінансові результати суб'єктами малого підприємництва.

Мета — ознайомлення з вимогами що до складання звітності суб'єктами малого підприємництва, структура і методика складан­ня Балансу (ф 1-М) та Звіту про фінансові результати (ф 2-М).

Ключові терміни і поняття:

Суб'єкти малого підприємництва, малі підприємства, спрощений облік, спрощена система оподаткування, середньооблікова чисельність працівників, залишки незавершеного виробництва та готової продукції, чистий прибуток (збиток) суб'єкта малого підприємництва, фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва.

 

Рекомендована література

1. Зміни до деяких положень (стандартів) бухгалтерського обліку / Затверджено наказом Міністерства фінансів України 23.05.03 № 363 // Все про бухгалтерський облік. - 2003. - № 59.

2. Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку малими підприємствами / Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 25 червня 2003 р. № 422 // Все про бухгалтерський облік. - 2003. - №72.

3. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій суб'єктів малого підприємництва / Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 25.02.00 № 39 // Галицькі контракти.- 2001.- № 50.

4. Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва: П(С)БО 25 / Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 25.02.00 № 39 // Все про бухгалтерський облік. - 2000. - № 84.

5. Буряк П.Ю., Шевців Л.Ю., Хом’як Р.Л. Облік на підприємствах малого бізнесу: Навчальний посібник.- К.: ВД „Професіонал”, 2005.- 272 с.

Визначення суб’єкта малого підприємництва. Характеристика П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єктів малого підприємництва».

 

Підприємництво є одним з найважливіших чинників регіонального економічного розвитку, процесом, який забезпечує створення нових робочих місць та підвищення добробуту населення регіону. Тому пошук шляхів розширення сфери підприємницької діяльності є важливим завданням як органів місцевої влади, так і приватних структур та недержавних громадських організацій.

Головними перешкодами для створення малих підприємств в Україні, вважає В. Воронкова [14] є:

· високий рівень податків;

· часті зміни у податковій системі;

· недосконале податкове право;

· труднощі в отриманні низькопроцентних кредитів;

· недостатня інформація в офіційних виданнях про проблеми бізнесу;

· слабкий розвиток ринку нерухомості.

Водночас виробничо-господарська діяльність малих підприємств має ряд переваг перед державними, а саме:

· динамічність організаційної форми, здатної в залежності від змін потреб виробництва оперативно перебудуватися на нові технології та продукцію;

· готовність до комерційного ризику з метою завоювання ринку в умовах конкуренції;

· більш високий рівень залежності від кінцевого результату праці робітників.

Метою державної підтримки малого підприємництва є:

1) створення умов для позитивних структурних змін в економіці України;

2) сприяння формуванню і розвитку малого підприємництва, становлення малого підприємництва як провідної сили в подоланні негативних процесів в економіці та забезпечення сталого позитивного розвитку суспільства;

3) підтримка вітчизняних виробників;

4) формування умов для забезпечення зайнятості населення України, запобігання безробіттю, створення нових робочих місць.

Державна підтримка малого підприємництва здійснюється за такими напрямами:

1) формування інфраструктури підтримки і розвитку малого підприємництва, організація державної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для суб'єктів малого підприємництва;

2) встановлення системи пільг для суб'єктів малого підприємництва;

3) запровадження спрощеної системи оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності;

4) фінансово-кредитна підтримка малого підприємництва;

5) залучення суб'єктів малого підприємництва до виконання науково-технічних і соціально-економічних програм, здійснення поставки продукції (робіт, послуг) для державних та регіональних потреб.

Державна підтримка малого підприємництва здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади з питань регуляторної політики та підприємництва, іншими центральними органами виконавчої влади.

Перехід до ринкової економіки вимагає якісної зміни організаційної структури управління та формування нових організаційно-правових форм господарської діяльності.

В Україні було прийнято ряд законодавчих та нормативних актів, що сприяли подальшому розвитку малого підприємництва:

1) Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 р. №727/98;

2) Закон України „Про державну підтримку малого підприємництва” від 19.10.2000 р. № 2063-ІІІ (із змінами і доповненнями);

3) Господарський кодекс України від 16.01.03 р. 436-ІV.

Відповідно до Господарського кодексу (ст. 63) України підприємства, залежно від кількості працюючих та обсягу реалізації, поді­ляються на:

· великі;

· середні;

· малі.

Згідно з Господарським кодексом України, малими (незалежно від форми власності) визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує п'ятдесяти осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує сімдесяти мільйонів гривень.

Великими підприємствами визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує двісті п'ятдесят осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік перевищує суму сто мільйонів гривень.

Усі інші підприємства визнаються середніми.

Господарський кодекс України визначає наступні види підприємств:

· приватні підприємства, що діють на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання;

· колективні підприємства, які діють на основі власності трудо­вого колективу;

· державні підприємства, що діють на основі державної власності;

· змішані підприємства, які діють на основі об'єднання майна різних форм власності.

В Україні можуть діяти інші види підприємств, зокрема Законом „Про власність” передбачені:

· індивідуальні підприємства, засновані на особистій власності фізичної особи та виключно на її праці;

· сімейні підприємства, засновані на власності членів сім'ї.

Відповідно до Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва» суб'єктами малого підприємництва є:

· фізичні особи, зареєстровані у встановленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності;

· юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 70 млн гривень.

Середньооблікова чисельність працюючих визначається з урахуванням усіх працівників, у тому числі тих, що працюють за договорами та за сумісництвом, а також працівників представництв, філій, відділень та інших відокремлених підрозділів.

Дія цього Закону поширюється на суб'єктів малого підприємництва незалежно від форми власності, у тому числі тих, що здійснюють діяльність у галузі сільського господарства.

Не відносяться до суб'єктів малого підприємництва довірчі товариства, страхові компанії, банки, ломбарди, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи, суб'єктів підприємницької діяльності, які провадять діяльність у сфері грального бізнесу, здійснюють обмін іноземної валюти, які є виробниками та імпортерами підакцизних товарів, а також суб'єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частка вкладів, що належить юридичним особам - засновникам та учасникам цих суб'єктів, які не є суб'єктами малого підприємництва, перевищує 25 відсотків.

Для суб'єктів малого підприємництва в порядку, встановленому законодавством України, може застосовуватися:

· спрощена система оподаткування, обліку та звітності;

· спрощена форма бухгалтерського обліку та звітності.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності встановлюється Податковим кодексом України.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Податкового Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених Податковим Кодексом, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає певним вимогам та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150 000 гривень;

2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

· не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

· обсяг доходу не перевищує 1 000 000 гривень.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005) (va375202-05). Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для третьої групи;

3) третя група - фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

· не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20 осіб;

· обсяг доходу не перевищує 3 000 000 гривень;

4) четверта група - юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

· середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб;

· обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень.

Не можуть бути платниками єдиного податку:

· суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють:

1) діяльність з організації, проведення азартних ігор;

2) обмін іноземної валюти;

3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);

4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення;

5) видобуток, реалізацію корисних копалин;

6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування» (85/96-ВР), сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III цього Кодексу;

7) діяльність з управління підприємствами;

8) діяльність з надання послуг пошти та зв'язку;

9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату,діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;

· фізичні особи - підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005) (va375202-05), діяльність у сфері аудиту;

· фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів;

· страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;

· суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків;

· представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;

· фізичні та юридичні особи - нерезиденти;

· суб'єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).