МОДУЛЬ І.ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ З ДИСЦИПЛІНИ "МІЖНАРОДНІ ТРАНСПОРТНІ КОНВЕНЦІЇ"; Для курсантів (студентів) денного відділення напряму підготовки «Транспортні технології»
Затверджено науково-методичною радою
Дніпропетровськ МОДУЛЬ І. 1. Яке поняття характеризується наведеним визначенням: “система юридичних норм, які регулюють міжнародні відносини з метою забезпечення миру, прав людини і співробітництва, це рішення і правові засоби їх застосування, прийняті повноваженими суб’єктами для реалізації спільних інтересів” – а) міжнародне приватне право; б) міжнародне право; в) система міжнародного права; г) система міжнародного приватного права; д) предмет міжнародного права.
2. Предметом міжнародно-правового регулювання є: а) договірні міжнародно-правові норми; б) звичаєві міжнародно-правові норми; в) міжнародні відносини; г) внутрішньодержавні відносини; д) міжнародні і внутрішньодержавні відносини.
3. Сучасному міжнародному праву як сукупності норм публічного права, що діють у сфері міжнародних відносин, відповідає термін: а) international law; б) droit international; в) jus universum; г) jus inter gentes; д) jus gentium.
4. До особливостей сучасного міжнародного права не належить: а) розвиток концепції “міжнародне право – право цивілізованих народів”; б) мирне вирішення міжнародних конфліктів; в) заборона застосування сили і загрози силою; г) розширення сфери міжнародно-правового регулювання; д) зростання питомої ваги норм, що стосуються прав і свобод людини.
5. Для визначення сукупності норм “міжнародного права”, на етапі його зародження, було обрано термін: а) droit international; б) international law; в) jus gentium; г) jus universum; д). jus inter gentes.
6. Терміну “міжнародне право” відповідає аналогічний за змістом термін: а) право миру і співробітництва; б) міжнародний правопорядок; в) міжнародне публічне право; г) міжнародне законодавство; д). міжнародне приватне право.
7. Все те з приводу чого суб’єкти міжнародного права вступають у правовідносини на основі принципів і норм міжнародного права, складає: а) об’єкт міжнародного права б) міжнародні і внутрішньодержавні публічні відносини; в) предмет міжнародно-правового регулювання; г) механізми міжнародного права; д). міжнародно-правові норми.
8. Яке поняття характеризується наведеним визначенням: “порядок розташування принципів і норм у логічній послідовності або за предметом регулювання” а) система міжнародного права; б) предмет міжнародного права; в) міжнародне приватне право; г) правова система міжнародного права; д) міжнародне публічне право.
9. Перелік джерел міжнародного права закріплено: а) у ст. 38 Статуту Міжнародного Суду ООН; б) у ст. 38 Статуту ООН; в) у ст. 38 Віденської конвенції про право міжнародних договорів; г) у ст. 38 Статуту Ради Європи; д) у ст. 38 Статуту Європейського суду з прав людини.
10. Під міжнародним звичаєм розуміють: а) правову норму, яка виникла історично на підставі внутрішнього законодавства держав і яка стала міжнародно визнаною; б) міжнародна норма, що визначає поведінку держав в усіх сферах їх співробітництва; в) міжнародний договір, який закріпляє правила поведінки суб’єктів міжнародного права; г) правило поведінки суб’єктів міжнародного права, яке сформувалось в результаті повторюваних однорідних дій і визнане в якості правової норми.
11. До джерел міжнародного права не належать: а) міжнародні конвенції; б) міжнародні звичаї; в) загальні принципи внутрішньодержавного права, визнані цивілізованими націями; г) міжнародні судові рішення; д) міжнародні угоди та загальна практика, що визнана правовою нормою.
12. Для підтвердження наявності міжнародного звичаю, як правило, вказують на такі три головні фактори: а) міжнародна практика (прецеденти), opinio juris sive necessatis, фактор часу (тривалість застосування); б) міжнародна практика (прецеденти), jus gentium, фактор часу (тривалість застосування); в) закріплення міжнародно-правової норми у міжнародному договорі, pacta sunt servanda, відсутність заперечень щодо існування міжнародної звичаєвості; г) mutatis mutandis, opinio juris sive necessatis, pacta sunt servanda; д) розробка звичаєво-правової норми, надання звичаю юридично обов’язкової сили, виконання звичаєво-правової норми.
13. За юридичною силою норми міжнародного договору та номри міжнародного звичаю: а) не мають однакової сили, оскільки норми міжнародного договору переважають норми міжнародного звичаю; б) не мають однакової сили, оскільки норми міжнародного звичаю переважають норми міжнародного договору; в) ніколи не перетинаються, оскільки вони регулюють різні види міжнародних відносин; г) мають однакову юридичну силу; д) відповіді в) та г).
14. До теорій співвідношення міжнародного і національного права належать: а) дуалістична теорія; б) моністична теорія; в) теорія координації; г) плюралістична теорія; д) всі відповіді є вірними.
15. Розмежування міжнародного і внутрішньодержавного права на дві різні системи з характерними для кожної з них своїми внутрішніми відносинами властиве для: а) теорії примату внутрішньодержавного права; б) дуалістичної теорії; в) теорії примату міжнародного права; г) моністичної теорії; д) відповіді б) та г).
16. До переліку чинних актів законодавства України стосовно співвідношення міжнародного і національного права не належить: а) Декларація про державний суверенітет; б) Закон України “Про дію міжнародних договорів на території України” від 10 грудня 1991 р.; в) Конституція України; г) Закон України “Про міжнародні договри України” від 29 червня 2004 р.; д) правильна відповідь відсутня.
17. В законодавстві України положення про “пріоритет загальновизнаних норм міжнародного права перед нормами внутрішньодержавного права” містяться у тексті: а) Декларації про державний суверенітет України; б) Акта проголошення незалежності України; в) Закон України “Про дію міжнародних договорів на території України” від 10 грудня 1991 р.; г) Конституція України; д) Закон України “Про міжнародні договори України” від 29 червня 2004 р.
18. У міжнародному праві як допоміжний засіб для визначення правових норм можуть використовуватися: а) судові рішення і доктрини найбільш кваліфікованих спеціалістів з публічного права різних націй; б) міжнародні угоди; в) міжнародні звичаї; г) відповіді б) та в); д) національне законодавство держав.
19. Головними суб’єктами міжнародного права є: а) міжнародні міжурядові організації; б) фізичні особи; в) міжнародні неурядові організації; г) держави; д) державоподібні утворення.
20. Україну як суб’єкта міжнародного права почали визнавати: а) після проголошення результатів всенародного референдуму, що проводився 1 грудня 1991 р.; б) після прийняття Декларації про державний суверенітет від 16 липня 1990 р.; в) після прийняття Акта проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 р.; г) після прийняття Конституції України; д) після набрання чинності Закону України “Про чинність міжнародних договорів на території України” від 10 грудня 1991 р.
21. На сучасному етапі розвитку міжнародного права до державоподібних утворень належать: а) Святий престол; б) Монако; в) Мальтійський орден; г) всі відповіді правильні; д) відповіді а) та в).
22. Міжнародні організації володіють: а) первинною правосуб’єктністю; б) універсальної правосуб’єктністю; в) вторинною правосуб’єктністю; г) відповіді а) та б); д) необмеженною правосуб’єктністю.
23. Поняття, види та перелік головних суб’єктів міжнародного права закріплено: а) у Статуті Міжнародного Суду ООН; б) у Статуті ООН; в) у Віденській конвенції про право міжнародних договорів; г) у Статуті Ради Європи; д) правильна відповідь відсутня.
24. До первинних суб’єктів міжнародного права належать: а) держави; б) народи і нації, що ведут боротьбу за свою незалежність; в) міжнародні організації; г) фізичні особи; д) відповіді а) та б).
|
