Контрольна роботаз дисципліни «Фінансова звітність»
ЗМІСТ
1. Основи фінансів. 5 1.1 Сутність і функції фінансів підприємств. 5 1.2 Грошові фонди та фінансові ресурси. 6 1.3 Основи організації фінансів підприємств. 7 1.5 Зміст та завдання управління фінансами підприємств поштового зв’язку 10 2. Грошові надходження підприємств. 11 2.1 Характеристика і склад грошових надходжень підприємств. 11 2.2 Доходи (виручка) від реалізації продукції, робіт, послуг поштового зв’язку 12 2.3 Доходи від операційної та іншої діяльності 14 2.4 Формування валового та чистого прибутку. 16 3. Формування і розподіл прибутку. 18 3.1 Формування прибутку підприємства. 18 · Прибуток як результат фінансово-господарської діяльності підприємства 18 · Формування прибутку підприємств. 19 · Прибуток від реалізації продукції та його формування. 20 · Методи розрахунку прибутку від реалізації 21 · Сутність і методи обчислення рентабельності 22 3.2 Розподіл і використання прибутку. 23 · Розподіл прибутку підприємства. 23 · Використання прибутку підприємства. 24 4. Оподаткування підприємств. 25 · Сутність податків і їх функції 25 · Система оподаткування підприємств та її становлення в Україні 26 4.1 Чинне оподаткування прибутку підприємств поштового зв’язку. 27 4.2 Платежі за ресурси. 28 · Плата за землю.. 29 · Податок із власників транспортних засобів. 30 · Податок на нерухоме майно (нерухомість) 31 4.3 Непрямі податки, які сплачують підприємства. 32 · Вплив непрямих податків на фінансово-господарську діяльність підприємства 33 · Мито. 34 · Податок на додану вартість. 35 4.4 Збори і цільові відрахування, які сплачують підприємства. 36 4.5 Місцеві податки і збори. 37 5. Грошові розрахунки підприємств. 38 5.1 Розрахункові й касові операції 38 · Сутність грошових розрахунків поштових підприємств. 38 · Безготівкові й готівкові розрахунки. 40 · Проведення касових операцій. 41 · Види банківських рахунків і порядок їх відкриття. 42 5.2 Форми та принципи організації безготівкових розрахунків. 44 5.3 Розрахункова платіжна дисципліна та її вплив на фінансово-господарську діяльність підприємств. 45 6. Оборотні кошти та їх організація на підприємстві 46 6.1 Основи організації оборотних коштів. Сутність, склад і структура оборотних коштів. 46 6.2 Визначення потреби в оборотних коштах. 48 · Необхідність і способи визначення потреби в оборотних коштах. 48 · Нормування оборотних коштів для створення виробничих запасів. 49 · Розрахунок нормативу оборотних коштів економічним методом. 51 6.3 Джерела формування оборотних коштів. Власні та залученні джерела формування оборотних коштів. 52 6.4. Показники стану і використання оборотних коштів. 53 · Показники стану власних оборотних коштів. 53 · Показники використання оборотних коштів і шляхи прискорення їх обертання. 55 · Вплив розміщення оборотних коштів на фінансовий стан підприємства 57 7. Кредитування підприємств. 59 7.1. Необхідність та сутність кредитування поштових підприємств. 59 7.2. Банківське кредитування підприємств. 60 7.3. Небанківське кредитування підприємств. 62 · Комерційне кредитування підприємств. 62 · Лізингове кредитування підприємств. 63 · Державне кредитування підприємств. 64 · Кредитування підприємств за рахунок коштів міжнародних фінансово-кредитних інститутів. 66 8. Фінансове забезпечення відтворення основних засобів. 68 8.1. Сутність основних засобів та їх відтворення. 68 8.2. Показники стану та ефективності використання основних засобів. 70 8.3. Знос і амортизація основних засобів. 72 8.4. Сутність і склад капітальних вкладень. 73 8.5. Джерела і порядок фінансування капітальних вкладень. 74 9. Оцінка фінансового стану підприємства. 76 9.1 Оцінка фінансового стану підприємства, її необхідність і значення. 76 9.2 Показники фінансового стану підприємства. 77 9.3 Оцінка ліквідності та платоспроможності 80 9.4 Оцінка фінансової стійкості підприємства. 84 9.5 Комплексна оцінка фінансового стану підприємства. 84 10. Фінансове планування па підприємствах. 86 10.1. Фінансова стратегія підприємств. 86 10.2. Зміст, завдання та методи фінансового планування. 88 10.3. Зміст фінансового плану та порядок його складання. 89 11. Фінансова санація та банкрутство підприємств. 90 11.1 Фінансова криза на підприємстві: симптоми та фактори, що її спричиняють 90 11.2. Економічна сутність санації підприємств. 91 11.3. Випадки, коли приймається рішення про фінансову санацію підприємств 92 11.4 Класична модель фінансової санації 94 Список використаної літератури. 96
Фінанси поштового зв’язку 1. Основи фінансів 1.1 Сутність і функції фінансів підприємств У фінансовій системі держави окремою ланкою є фінанси підприємств. Використання фінансів дає змогу підприємствам сфери матеріального виробництва забезпечити безперервність процесу відтворення, вирішувати виробничі, економічні та соціальні завдання, формувати централізовані й і децентралізовані фонди фінансових ресурсів як на рівні держави, так і на рівні господарських суб’єктів. Економічну природу фінансів підприємств розкриває сукупність грошових відносин, які виникають у господарюючих суб’єктів у процесі їх створення і здійснення виробничо-фінансової діяльності. До таких відносин належать: – грошові відносини між підприємствами та їх засновниками; – грошові відносини між підприємствами й іншими суб’єктами господарювання; –грошові відносини між підприємствами й різноманітними ланками фінансово-кредитної системи (бюджет, централізовані фонди); –грошові відносини між підприємством і зайнятими на ньому працівниками; – грошові відносини всередині самих підприємств, які виникають при розподілі отримуваних доходів і накопичень, формуванні різноманітних фондів фінансових ресурсів. Таким чином, створення й функціонування підприємств, їх господарська діяльність пов’язані з грошовими відносинами, які опосередковують процес виробництва та продажу продукції, отримання доходів і накопичень та їх розподіл за відповідними каналами (фондами). Фінанси підприємств — це система економічних відносин щодо формування, розподілу й ефективного використання фінансових ресурсів на усіх стадіях життєвого циклу У процесі господарської діяльності фінанси підприємств як економічна категорія виявляють свою сутність і внутрішні властивості через такі функції: – формування фінансових ресурсів підприємства у процесі його виробничо-господарської діяльності; – розподіл і використання фінансових ресурсів підприємства для забезпечення операційної виробничої та інвестиційної діяльності, для виконання фінансових зобов’язань перед бюджетом, банками, господарюючим суб’єктами; – контроль за формуванням і використанням фінансових ресурсів у процесі відтворення [8, с. 321-322]. 1.2 Грошові фонди та фінансові ресурси Грошові фонди – це частина грошових коштів, які мають цільове спрямування. До грошових фондів належать: статутний фонд, фонд оплати праці, амортизаційний фонд (на державних підприємствах), резервний фонд та інші (рис. 1). Рис. 1 – Склад грошових фондів
Кошти підприємства використовують не тільки у фондовій формі. Так, використання підприємством коштів для виконання фінансових зобов'язань перед бюджетом і позабюджетними фондами, банками, страховими організаціями здійснюється в не фондовій формі. У не фондовій формі підприємства також одержують дотації та субсидії, спонсорські внески Таким чином, під фінансовими ресурсами слід розуміти грошові кошти, що є в розпорядженні підприємств. До фінансових ресурсів належать грошові фонди й та частина грошових коштів, що використовується в не фондовій формі. Основними джерелами формування фінансових ресурсів підприємств є власні й залучені кошти. До власних належать: статутний фонд, амортизаційні відрахування, валовий дохід і прибуток, до залучених - отримані кредити, пайові та інші внески, кошти, мобілізовані на фінансовому ринку. Залучені фінансові ресурси за характером використання подібні до власних, оскільки після їх надходження вони переходять у розпорядження підприємства [3, с. 68]. 1.3 Основи організації фінансів підприємств Організаційна структура фінансових служб та їх місце в ієрархії підприємства значною мірою залежать від форми організації бізнесу, галузі та обсягів діяльності господарювання. Для підприємств малого бізнесу, як правило, характерною є централізація всіх управлінських функцій, у т. ч. і функції управління фінансами на рівні керівника підприємства, який досить часто є і його власником (або співвласником). Якщо необхідно він звертається до послуг зовнішніх консультантів, аудиторів. Бухгалтерську роботу на таких підприємствах досить часто виконує бухгалтер-сумісник. Практика діяльності підприємств малого бізнесу в країнах Західної Європи та США показує, що складанням бухгалтерської, фінансової та податкової звітності таких підприємств займаються (за відповідну плату) здебільшого спеціалізовані консалтингові чи аудиторські фірми, а роботу щодо управління фінансами частково виконує відділ по роботі з корпоративними клієнтами обслуговуючого банку. Це пояснюється тим, що підприємствам дешевше обходиться сплата послуг зовнішніх консультантів, ніж утримання власних фінансових чи бухгалтерських служб. На середніх за величиною підприємствах відповідальність за управління фінансами, як правило, покладається на головного бухгалтера, який підбирається таким чином, щоб його рівень кваліфікації дозволяв виконувати функції фінансового менеджера. Принципові рішення щодо управління фінансами на таких підприємствах приймаються за узгодженістю між головним бухгалтером і директором. На великих підприємствах прийняття рішень у галузі управління фінансами є компетенцією фінансового директора, якому підпорядковані всі фінансово-економічні служби підприємства. Місце фінансових служб у структурі підприємства та їх функціональні компетенції залежать від типу організаційної структури, яка запроваджена на підприємстві. Розрізняють функціональну, дивізіональну та матричну організаційні структури [6, с. 21] 1.4 Фінансова діяльність та зміст фінансової роботи В організаційній та управлінській роботі підприємств фінансова діяльність займає особливе місце. Від неї багато в чому залежить своєчасність та повнота фінансового забезпечення виробничо-господарської діяльності та розвитку підприємства, виконання фінансових зобов'язань перед державою та іншими суб'єктами господарювання. Фінансова діяльність - це система використання різних форм і методів для фінансового забезпечення функціонування підприємств та досягнення ними поставлених цілей, тобто це та практична фінансова робота, що забезпечує життєдіяльність підприємства, поліпшення її результатів. Фінансова робота, крім бухгалтерського обліку, передбачає інші функції, без яких господарська діяльність підприємства або компанії неможлива, а саме: – планування річних бюджетів основної діяльності, капітальних вкладень й аналіз їх виконання; –визначення на основі аналізу політики фінансування господарської діяльності та її реалізація; – інвестиційна політика підприємства або компанії; – податкова політика, в тому числі оптимізація податкових платежів; – організація аудиторської перевірки; – кредитна політика; – управління активами й капіталом компанії. У невеликих підприємствах усі фінансові функції виконуються бухгалтерією. У підприємствах середнього розміру, поряд з бухгалтерією, діє фінансовий відділ. У великих підприємствах можуть бути кілька фінансових підрозділів, що підпорядковуються фінансовому директорові: 1) фінансовий відділ; 2) бухгалтерія; 3) аудиторський відділ; 4) відділ податків) [8, с. 330]. 1.5 Зміст та завдання управління фінансами підприємств поштового зв’язку Зміст фінансового менеджменту полягає в ефективному використанні фінансового механізму для досягнення стратегічних і тактичних цілей підприємства. Фінансовий механізм підприємства - це система управління фінансами, призначена для організації взаємодії фінансових відносин і грошових фондів з метою оптимізації їхнього впливу на кінцеві результати його діяльності. Оптимальна взаємодія фінансових відносин досягається використанням усіх фінансових категорій (виручка, прибуток, амортизація, оборотні кошти, кредит, бюджет, податки), нормативів, різного роду стимулів, пільг, санкцій та інших фінансових важелів. До головних завдань фінансового менеджменту належать: виявлення фінансових джерел розвитку виробництва; визначення ефективних напрямків інвестування фінансових ресурсів; раціоналізація операцій із цінними паперами; налагодження оптимальних стосунків із фінансово-кредитною системою, суб'єктами господарювання. Значення управління фінансами підприємств полягає в такій організації роботи фінансових служб, яка дає змогу залучати додаткові фінансові ресурси на найвигідніших умовах, інвестувати їх із найбільшим ефектом, проводити прибуткові операції на фінансовому ринку. Безпосереднім завданням управління фінансами підприємств є забезпечення формування та правильного розподілу виручки від реалізації продукції для відновлення оборотних коштів, формування амортизаційного фонду, валового та чистого доходу. Кожне підприємство прагне забезпечити ліквідність оборотних активів для своєчасного погашення короткострокової кредиторської заборгованості. Тому своєчасне та повне надходження виручки від реалізації продукції постійно контролюється фінансовими менеджерами. Управління фінансами підприємств включає також сферу формування, розподілу та використання прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства. Розподіл прибутку є однією з форм реалізації економічних інтересів учасників процесу відтворення. Так, у результаті фінансово-господарської діяльності підприємств держава одержує свою частку у вигляді податків, підприємство - у вигляді чистого прибутку, а працівники - від розподілу і використання частини прибутку. Від регулювання розподілу чистого доходу залежить мотивація розвитку виробництва, можливість дальшого збільшення прибутку [5, с. 16-20]. 2. Грошові надходження підприємств 2.1 Характеристика і склад грошових надходжень підприємств У процесі виробничо-господарської діяльності підприємств постійно здійснюється кругообіг коштів. Укладання коштів у виробництво з метою виготовлення товарів і отримання виручки від їх продажу характеризує кругообіг коштів підприємств. Забезпечення грошових надходжень, які потрібні для відшкодування витрат виробництва й обігу, своєчасне виконання фінансових зобов’язань перед державою, банками та іншими суб’єктами господарювання, формування доходів і прибутку є найважливішою стороною діяльності підприємств. Вхідні грошові потоки підприємств за їхніми джерелами можна поділити на внутрішні та зовнішні. Коли кошти надходять з будь-яких джерел на самому підприємстві, вони належать до внутрішніх. Надходження коштів за рахунок ресурсів, які мобілізуються на фінансовому ринку, свідчить про використання зовнішніх джерел. Структура вхідних грошових потоків залежить від сфери діяльності та організаційно-правової форми підприємства. У країнах з розвинутою ринковою економікою 60–70 % фінансових ресурсів надходить на підприємства за рахунок внутрішніх джерел. Згідно з національними положеннями (стандартів) бухгалтерського обліку, що введені з 2000-го року в Україні. Відповідно грошові надходження підприємств тепер включають. — Доходи від основної (операційної) діяльності — виручка від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг. — Доходи від іншої операційної діяльності (реалізація оборотних активів, іноземної валюти; від операційної оренди, операційних курсових різниць; одержані пені, штрафи, неустойки; від списання кредиторської заборгованості; одержані гранти, субсидії, інші доходи). — Доходи від фінансових операцій: від спільної діяльності, інвестицій в асоційовані і дочірні підприємства, одержані дивіденди, одержані відсотки за облігаціями, інші доходи. — Доходи від іншої звичайної діяльності: реалізації фінансових інвестицій, основних засобів, нематеріальних активів, інших необоротних активів; ліквідації необоротних активів; не операційних курсових різниць; безоплатно отриманих оборотних активів; уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій. — Доходи від надзвичайних подій: відшкодування збитків від надзвичайних подій; інші надзвичайні доходи. Отже, грошові надходження підприємств відіграють значну роль у процесі кругообігу коштів. Відшкодовуючи авансовані у виробництво вкладення, формуючи доходи і грошові фонди, вони створюють економічні умови для нового циклу виробництва і реалізації продукції, удосконалення та розширення власного господарства, збільшення власного капіталу [5, с. 51-52]. 2.2 Доходи (виручка) від реалізації продукції, робіт, послуг поштового зв’язку Чистий дохід від реалізації продукції (робіт, товарів, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (робіт, товарів, послуг) та з доходу від надання послуг поштового зв’язку у розмірі визначених витрат до відшкодування податку на додану вартість, акцизного збору, інших зборів, вирахування з доходу суми витрат, що підлягають відшкодуванню. Валовий прибуток (збиток) розраховують як різницю між чистим доходом (виручкою) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції. Прибуток (збиток) від операційної діяльності визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат. Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів, фінансових та інших витрат. Прибуток (збиток) від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податку з прибутку. Чистий прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайних доходів і витрат та податків із надзвичайного прибутку. Прибуток підприємства є підсумком його виробничо-господарської діяльності і джерелом його життєдіяльності. Величина прибутку залежить від росту обсягів виробництва і реалізації продукції, від зниження собівартості і покращання якості наданих послуг. На підприємствах поштового зв’язку прибуток формується, як показник, який істотно розрізняються за величиною, економічним змістом і функціональним призначенням. Базою всіх розрахунків виступає балансовий прибуток – основний фінансовий показник виробничо-господарської діяльності підприємства. Головне завдання підприємств поштового зв’язку – реалізація своєї продукції високої якості та надання послуг з найменшими витратами. Тому, метою визначення прибутку підприємств поштового зв’язку є: виявлення обсягів реалізації продукції, робіт, поштових послуг, аналіз і контроль кінцевих результатів діяльності підприємства та використання прибутку. 2.3 Доходи від операційної та іншої діяльності Від основної (операційної) діяльності — виручка від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг. Від іншої операційної діяльності — реалізація оборотних активів, іноземної валюти; від операційної оренди, операційних курсових різниць; одержані пені, штрафи, неустойки; від списання кредиторської заборгованості, одержані гранди, субсидії, інші доходи [8, с. 342]. Основним видом доходів підприємств, одержаних у процесі їх виробничої діяльності, є дохід від продажу продукції, товарів, надання послуг та інших видів діяльності. Процес виробництва завершується доведенням продукції до споживача. Виручка від реалізації продукції — це сума грошей, що надійшла на рахунок підприємства, чи в касу за реалізовану продукцію (виконані роботи, надані послуги). Рух товарів і коштів створює основу економічних відносин між виробниками, постачальниками, посередниками і покупцями. Для підприємства-виробника реалізація продукції є свідченням, що вона за споживчими властивостями, якістю та асортиментом відповідає і потребам покупців, суспільному попиту. В Україні застосовують два методи визначення моменту реалізації продукції: − касовий метод; − метод нарахування. Збільшення реалізованої продукції прямо впливає на розмір виручки, а сама кількість реалізованої продукції залежить від обсягу виробництва товарної продукції і зміни розміру перехідних залишків нереалізованої продукції на початок і кінець року. Виручка від реалізації продукції, робіт і послуг є основним джерелом відшкодування коштів на виробництво і реалізацію продукції, утворення доходів і формування фінансових ресурсів. За ринкової економіки обсягу продажу і виручці приділяється особлива увага. Від величини виручки залежить не тільки внутрішньовиробниче відшкодування витрат і формування прибутку, а й своєчасність і повнота податкових платежів, погашення банківських кредитів, які впливають на рівень виплачених відсотків, що в підсумку позначається на фінансовому результаті діяльності підприємства Підприємства отримують доходи від таких видів фінансової діяльності: − придбання акцій, облігацій та інших цінних паперів; − продаж акцій та облігацій та інших цінних паперів; − цільові грошові вклади; − валютні операції; − пайові внески; − участь у діяльності інших підприємств; − надання позик; − лізингові операції. Тимчасово вільні грошові засоби підприємства можуть вкладати на депозитні рахунки в комерційні банки під обумовлений відсоток. Підприємства отримують доходи від таких видів фінансової діяльності: − придбання акцій, облігацій та інших цінних паперів; − продаж акцій та облігацій та інших цінних паперів; − цільові грошові вклади; − валютні операції; − пайові внески; − участь у діяльності інших підприємств; − надання позик; − лізингові операції. Тимчасово вільні грошові засоби підприємства можуть вкладати на депозитні рахунки в комерційні банки під обумовлений відсоток. Підприємство має право здавати в оренду нерухоме майно (будівлі, споруди, обладнання, техніку та інше) за відповідну плату або здійснювати фінансовий лізинг. Підприємства можуть одержувати додаткову курсову різницю на валютні рахунки чи операції в іноземній валюті. Підприємство може одержувати додатковий дохід, коли на його користь сплачують штрафи, пені або відшкодовують збитки. Підприємства отримують дохід від таких видів інвестиційної діяльності: − реалізація основних засобів і об’єктів незавершеного будівництва; − фінансові вкладення довгострокового характеру; −бюджетні асигнування та інше цільове фінансування; − дивіденди та відсотки за фінансовими вкладеннями; − кредити й позики; − безоплатні надходження; − грошові платежі для придбання основних засобів, нематеріальних активів та інших довгострокових активів; − грошові відшкодування авансів і кредитів, наданих іншим сторонам (крім фінансових інститутів). За умов ринкової економіки результати фінансово-інвестиційної діяльності і позареалізаційних операцій є постійними джерелами грошових доходів і формування прибутку підприємств [2, с. 78-86].
|
