Видатки місцевих бюджетів України.

Після проголошення незалежності України порядок здійснення видатків із місцевих бюджетів майже не змінився. Закон України "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування", прийнятий у 1992 р. більш чітко визначив порядок здійснення видатків з місцевих бюджетів на утримання органів управління.

Органами місцевого самоврядування встановлюють розмір видатків на утримання створюваними ними органів управління замість попереднього порядку, згідно з яким місцеві Ради встановлювали розмір видатків на утримання органів місцевого управління.

Більш деталізованим правове регулювання видатків місцевих бюджетів запроваджено лише у 1995 р. у Законі "Про бюджетну систему України".

Згідно зі ст. 18 цього Закону кошти республіканського бюджету А. Р. Крим і місцевих бюджетів витрачаються лише на ті цілі і в тих межах, які затверджені Верховною Радою А. Р. Крим та місцевими Радами.

Вперше видатки всіх бюджетів поділені на поточні та видатки розвитку. Згідно з законом поточні видатки – це видатки з бюджетів на фінансування мережі підприємств, установ, яка діє на початок бюджетного року, а також на фінансування заходів щодо соціального захисту населення та інші. Встановлено також, що у складі поточних видатків окремо виділяються видатки бюджету, зумовлені зростанням мережі перелічених об’єктів.

Видатки розвитку – це видатки бюджетів на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності. Це фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення, структурної перебудови народного господарства. Це субвенції та інші видатки, пов’язані із розширеним відтворенням.

У Законі вперше розподілено видатки між бюджетами різних рівнів бюджетної системи. Більш детально це зроблено по відношенню до Державного бюджету України, видатки місцевих бюджетів визначені лише фрагментарно.