18 страница

■) групи приголосних -цьк- - на -чч-: кизацький — козаччина, ііонецький —Донеччина (але: галицький — Глличима)',

б) групи приголосних чм-, -ск-. -сок- — на -щ- полтав­ський — Полтавщина, віск — вощина, пісок — піщина

3. При творенні іменнпкІн гз прикметників із суфіксом -ви­дом ПРИГОЛОСНИХ -СА-. -шк- змінюються на віск — вощаний, вощанка; іЗошка — /}"Щиний.

4. При пюрениі багатьох форм дії слів II дісвідмінн групи при­голосних -ск; -ст- імінюються Ш -щ-(\шч\), а -за- — на -жч-вереск — верещати простити - прошити, брязк — бряжчати

5. При творенні форми вж.чого ступеня прнкмсппіків та при­слівників за допомогою суфікса -шіий) приголосні {.*]. [ж], [з] шінюються на [жч|. а приголосний с — на \шч\ (орф. шУ доро­гий — дорожчий, дужий — дужчий, високий вищий (вище): але:.те.-кіш — легший (легше). Це стосується також діселів. утворених від прикметників вищого ступеня: вужчати, дужчати.

6. Приголосні основи (к]. | п) перед суфіксом -м- змінюються на -ч-: вік — вічний, вічність, вічно; молоко— молочний: місяць — місячний; пшениця — тиеничюій.

П р ■ м і т ■ ■ Ниняттпг становлять ємна* торішній, олорушник. і

рушник, рушниці сгроешмий (у іняченні •■бідамшниЯоХ мірошник

 

§ 25. Розділові знаки при уточнювальних членах речення

Уточнювальні відокремлені члени речення шикретизують або пояснюють той член речення, з яким вони лов яланІ однією синтак­сичною функлісю і пов'язуються лише інтонаціїю або інтопаїїігю й поясиювальїпіми словами тобто, або, цебто, а саме топи».

Комою виокремлюються:

1) означення, шо уточнюють попередні означення: Море сині.
аж чорне, тільки білою піною б V об берег (Кой. І; Води в такий час
буяа майже гаряча, значно тепліша шід ранкового повітря, бо

серпень ранками вже інтав знати свій характер... (Збан.).

Уточнювальні означення можуть відокремлюватися також тирс: У неї в хаті завелось багато всяких вугликів із насінням — великих і малих — і разу раз щось сушилося на вікнах (Коц.);

2) обставини (місця, часу та ін). виражені прнслівішкамн чи
іменниками, які уточнюють попередні обставини: Ще мить — /
вибух десь тут. зовсім поруч. На спину летять грудки землі, вище
б'стуга повітряна хяи>ія...(Коі.): Отут, в низенькій цій хатині,
моя.любов жила колись (Малі; Се бую літам у жнива (Коц.);

Примітка. Часто виокремленій твкіїч обставай илежмть та бсканіи и-гора інпчшашю підкресли.'И їх угсчиюахіьішй харагтср Якшо таші іитоїшгії та, обсгишіт гониш не кндідіютьсі

3) уточнювальні члени речення, шо приєднуються за допо­могою слів або, тобто, себто, а саме, наприклад: Родичами польо­вого жайворонка с посмітюха, або чубатий жайворонок, І джл'р-бай. або степовий жайворонок (Смог); На Ппчіса трізпшютьсн «вижари». тобто долота, які ніколи не замерзають (Лем.);

4) уточнювальні члени речення, шо прнеднуизться за допо­могою слів навіть, зокрема, у таму числі, особливо: У деяких містах Японії, зокрема у містах Удзумі. влаштовують свято проводів журавлів (3 журн.); Приємно бучо всім, особливо пере­можцям конкурсу

Уточнювальні члсші речення слід відрізняти від однорідних.

Вправа 123. Напишпьдопоаіану записку (пропозицію) проректорові з навчальної роботи з пропсоицило внести зміни до навчального плану

Вправа 124. Напишіть доповідну записку про виконану роботу під час II! трудового семестру.

Вправа 12В. Напишіть повсмовальну записку про порушеин» трудо­вої дисципліни студентами вашої групи.

Вправа 12В. За поданим початком допишіть доповідну записку
Студентське Проректорові

наукове товариство з іілуюжої роботи

ДОПОВІДНА ЗАПИСКА лов* Іванчснку І. V

03 03.95 л% 13-№ 14Н

Про наукову студентську конфереішію

Голова студентського наукового товариства (підпис) І. К. Пшінлчук Вправа 127, дід годаних сле утворіть носі сікявє за допомогою суфкс'в -оь*г(ий). -стяко). Черемош. Дрогобич. Прага, француз, убогий, Воронеж, таджик, Во­линь, Черкаси, киргиз. Козелець, Владивосток, товариш, Бахмач, Золото­ноша, Рита. Гамбург, Кременчук, Кривий РІг. тюрк, гігант, боягуз, чуваш, Полісся, латиш, декабрист,студент, казах, ткач, Случ, бат, Балхаш, При­луки, інтелігент, Іртиш, матрос, Гаега, волед,чех, Гіпич, Сан кт- Петербург Впрма 128. Перепишіть слова, вставляючи пропущені букви. пс~ ясигть їх уживання. Пари.кий, цюри киИ, оалорі..кнй, гараба..кий> гадя..кий, жіно,.во. вамчат. кий, овру.кий, аибор.кий. лрнл'ят.киЙ, ельта.кий. башяаде кий, бу.-киА, їбара..ккй, кагарін. кий. че.кий, чі^госчкь.кин, брвт..во, мозамбі-кий. Впрем 129. Від поданих прикьиомиків утоорТо іменники за допо­могою суфікса -мшіа). З'ясуйте,» яких словак відбулися зміни. Батьківський, віиііицмоій, іайдамацький, чернівецький, галицький, Хмельницький, солдатсьгик. ректтутськнм. козацький, льзазськнй, яогго-иирсьиїй, уманський, наїшеялрськнй. обивательський, партизане моїй, мадярський, гуцульський, донецький, потявсь кий, смолене моїй Вправі а 1ЗО. Утворіть вищий ступінь гторяінтпт прикметників, пояс-игіь аміни приголосних. Глибокий, дужий, порогнй, близький, легкий. слабкий, виссали, молодий, багатий, тонкий, тяжкий, далекий, юроткнй. огвидкий, низишй, товстий, гюгакпй, рідкий. вЧцивва 131. Поствата замість крале* пропущені лггври ч або ш. Поясніть правопис слів. ТорІ..НІН, ПІІІЧ..ииі1. соня..ник, сонд-икй, пінени янД. міро..ник, да.них, СИНТЄГН..НИЙ. гусенн.иий, одник-Явй, еерле ніш, наору ник, врані..шй, рулезця. ясний. ру..ний, міся-.внй, гч.ний, кару.каки, сма.ний, ні.ннй. Впрем 132. Перегинать речення, постввте замість крапок проиу-іив*і Бука* у суканьк, поясніть гравогис иих сл« 1. Давньою уврвін. кою мовою написані яоза_кі державні документи й.^хроніки, створена самобутня художня ігжеишсть епох — від Івана Ви­шем ешмо до Григорія Сковороди {Пай.). 2. У батра..кіП вбогій каті паро-

Студентка IV курсу філологічного факультету
успішно виступила на_______________________

лився ■ ні світ (Неї > V Живучи ■ пори виму кварталі, мріючи про битву в чужина, він «гадая иаол кі енні ділі і свої дитячі мил» диі (Маг). А Уди гачену серій жила України — материн.кі весен та журні пісні, та та мову мужяагу не раї на коліна довелося у школі ставаїк мені (/Амі.). 5. Згари-тем сіл І руїнами місі грвбіжнн. кий шлях свій позичив фашист (/мит), к Каштани поа. ю в цвіті ік важю уіаагги (ІОш.\ 7 У бій і фашж і кимн гайками нсіабзроч всгуїіилн артилеристи (Гонч.). К Перебуваючи на та-сланні. Тарас Григорович Шевченко бікіьао оиіаиомився т життям «ирги люто і ватах, кою народів, їх усною творчістю, твнчаїми)1.чіт.).

9. Нові часи народжували нові пісні, в вких чувса відіомш старих кий. ких
дум і воядтвг било* я трепете серце нового револнчіїіинко віку [Цюпа).

10. Ніхто не шбуле магро..ких імен, укриггься кяіїом моїила тсісна.)ч
іхиват шумітиме в сааві иіамсн (Яет.І

■права 133. Перепишіть речення, вставляючи замість крапок літери ч або шіш) Пояснт» правопис цих сла

І. МІСД..ІИШ шляхом пішов я П ЛОМу. — СОНЯ.ним ШЛЯХОМ ІІрИІІШОІ

(Сос.). 2. Зіюя прибули до ішооі штишвні ЇЇ. мабуть, торі ні хані (Рил.У 3. Віліп славо ішродові. трудівнику П герою, ин> мостить міст в майбутті' юяогий іА*і і 4. Довкола, скільки кинеш оком, слався бешежтши мо-яо..ннй сніг (/>ч) З- В сердс.лім співі та ротові щирій як нспоміпіо ■ ■,. і.м час іЮщ). 6. Ціле літо дід Данило живе на насті в лісах, і увесь рік илчіс во-.иіюю. медом і травами іСтслкм.). 7. Другий ранок навколо гармати грнмляїь. і серде. на іечля корішим вивертчгться. нкгтелягться трупом (Сакікм.).

Вправа 134. Перепишіть речення, поставіч необхідні розділе*, знл ки Пджрвсліть уто'ііязавяьіі члени речення.

І. Край берега у іатншку привіднії човни (/'«■). 2 Лелеки або чорне
туш прилітають до ивс наакхт никані 3 Великої ишиисудіїам теадаюіь
яйсберпі пчтто аіжвучі крижині горн (З підручника). 4. Щось промайнуло в
сутіні та мостом шл вербою іДолж.у 5. 1 голос його щирим відгуком
ибринів у селянських серцях особливо в серцях молоді {Стелим.). 6. Віл
мами в ипмшісував і вивчив напам'ять немало шести в тім числі також
пивввй весіїьннЙ цикл (Фр). 7. С сотні мов. в ітреялв.типі вдав. На всій
іемлі від «рані і до крою (Рил.). Н. Хлопець досип, успішно склав ек іаменн
і усіх прс-іме: >в > тому числі і утсряиікьаоі мовн І Тяж) 9 Станемо тут на
уїліссі і нослухимо іііаигаші*. пісень (Йм.) 10 Квіш особливо пальми і
вспарвтуса відгміу навіяли життя у мертві кімнати (Віл**) II. Корнігва
ита яакая селя їй ішсірбТ {(\шч) 12. Я повний прияїні до сонця І йду
пгх>стовамьс>т"^Ішііск иш (&*>.) 13. А там на Україні, в хааотгучих садах
те сяіїяГПиТЯ жоржини і крижинками в очах [Серд). 14. Перед дуплом на
іичкуіІ своя хижі сич струснув її себе іроіілі дощу і повільно вайлувато
иросчяяяоі в» ііс<тіат. і щр. „ двс, _{Тктх

10 яяи»*^тятт'

Роїділ III

Вправа 135. Складіть речення, використовуючи подані словослолу-чіінна а ролі уточнюеальних членів

До сходу соїшв; на березі Чорного норі; ішіблнлсчою дорогою; особливо пшениця; тобто наука про Всесвіт; навіть у посушливі роки.

Вправа 13В. Випишіть речення з відокремленими членами, що мають уточнювальне значення і вводяться о речення за допомогою слів тобто, зокрема, наприклад у тому числі, Із ■ Наукоео-пратичного комен­тар* Крими^льно-процесуально'о кодексу України».

 

Запитання І завдання для самоконтролю

1. Що таке доповідна записка?

2. Які типи доповідних записок розганяють?

3. Що таке пояснювальна записка?

4. Які реквізити містять доповідна й пояснювальна записки?

5. Які приголосні 1 як змінюються при творенні слів за
допомогою суфіксів -сват-, -ста-?

6. Які суфікси з'являються у новоутворених словах?

7. Які звуки перед суфіксами -смг, -ста»- не змінюються?

 

8. Які приголосні звуки та за якої умови змінюються при творенні ступеневих форм прикметників I прислівників? Як вони позначаються на письмі?

9. Які зміни відбуваються при творенні іменників за допо­могою суфікса -ятя- від прикметників?

10. Які члени речення бувають уточнювальними?

11. Коли при уточнюеальних означеннях і прикладках ста­виться кома, а коли — гире?

12. Які розділові знаки ставляться лри уточнювальних обста­винах?

13. Запишіть тексти під диктовку. Визначте, в яких словах від­булися фонетичні зміни при словотворенні, та поясніть розділові знаки при уточнюеальних членах речення.

І. Соняшник — сонях. — солноворот, Яке гарне ім'я у нього! У ньому» «сонечко» в усіх сороііеиськнк мовах: одні каатуть «сонячна квіткам, другі «повернутий до сонці», треті "гой. що дивиться насоїшеи. Росіяни кажуть под-солн-ух. білоруси — воротн-сонце. українці — СОНЯШ-ННК, в це — сонях. садиоворох

Ім'я у нього її справді сонячне, а до тою ж — проюре. троп/міде кожному

Іспанці привеьтн соняшник в Сиропу як дивовижну квітку, яка но­ве ртас голову засоїшем.У 1510 рош його посіяли в Мадридському бота­нічному салу серед інших квітів і милувалися ним. Його дарували вель­можам і світським дамам, ставили у дорогоцінні ваш. прикрашали ніш сади і палаци.

Цар Петро 1 навчався в ГсдгіандІЇ корабельної сгцнаи, коли побач на соняшник. Він надклая соняшника до Петербурга, наказавши внгхнцуаягн цю «заморську квітку» в вапняках. Так «заморська квітка» потрапила спочатку на панські клумби, а потім і на с*лджькі хнішикн та городи. У ]8<11 році доля соняшника була мфішена- А сталося це так. Седаннн-крілак із села Олегайвкл Воронезької області на пршнше Бокзрсв посіяв ні своєму городі сондшгажн, а восени з насіння спробував збити олію м ручній олШнтшІ. До цього олію робили з кжооляйого насіння. Олія з соняшника вняанлаея дуже смачною, сподобалася «сік, хто її у Бокарєвих їв. Цей день у житті соняшника можна вважати переломний: він став з квгтки-забаьхи солідною олійною рослиною (3 підручника).

ц. ЬнгтькояІ джерелі

Стоїть батько ьа хата над яром, на високому підснлку між рясним кленаквлм саду і світить звіатк на вулицю білани датками стін, Від кати, старої, вясобокої. стіни поягинаднся під вагою рудої од моху стріхи: не видно струнка в яру і жовтих курни з осокою не видно. Але ш л єре йти вулицю В минути розлогі черешні діда Степана, — його обійстя навпро­ти, — гостро блисне кривизна ручаю знизу, ніби сера, зронений кимось у зарості жалкої кропиви. Де-не-де поміж отими купинами гюшшні бза-китиі люстерка — то наденлу дихають до неба замулені джерела. Від­давна, ще од війна, б'ється їхня знервована нетерплячість жити, а люди минають байдуже. Ніколи, мабуть, людям.

! щоразу, як приїжджою вряда-годн до брата на коротку гостину, гіркий шем закидається в серце, болять мені ті джерела. Тож кожного досвітку, тільки-но благословиться иа день, їду за хату й дивлюся на яр» серпом ручаю, що жебонить тихцем, бо не хоче чомусь висохнути. Сягаю погля­дом далі, за росяні видолинки, — немоаби дитинство шукаю. Там воно, коло тях очей землі, початкувелося і тут, побіля хати, з батькових долонь спиналося у світ, лов тій незнаної зваби (О. Гката).

 

§ 26. Протокол

Протокол—це один з найподіирснішнх документів колегіаль­них органів. У ньому фшсують хід і результати проведення зборів, юнфстдащїй, засідань» нарад, у протоколах вимиються всі ви­ступи з питати., шо розгадаються, і рішення, ухвалені в результаті обговорейвя. Вони оформляються на підставі заонсів і стенограм, зроблених у ході засідань.

Протокол веде секретар або інша спеціально ігри значена особа. Протоколи загальних зборів (нарад) підтісують толова й секретар, а пгхжжолк засідань комісій—усі члени президії.

За обсягом фіксованих даних протоколи поділяють на: *

Стислі, в яких ілписано лише ухвалу або поширену резо­люцію, а також зазначено номер, дату, назву організації, кількість присутніх, порядок денний. Піт рубрикою "Слухали» — назва питання, хто висловився.

Повні, п яких записуються виступи доповідачів та піших уча­сників зборів, нарад, засідань. У докладний протокол заносять також запитання доповідачеві та конспективний запис виступів під час обговорення.

Стенографічні, лс всі виступи, репліки, запитання й відповіді записуються дослівно. Якшо хід засідання стсноітзагругться. зміст виступів до протоколу не заноситься; розшифрована та оформлена належним чином стенограма додасться до протоколу.

Коли хід зборів, нарад, засідань фіксугться на магнітній плівці шляхом запису на мапіітофоиі чи диктофоні, після засідання запи­сані на ній текегн виступів перелруковуються і заносяться до про­токолу.

Протокол маг такі реквізити:

1. Назва ви.ту документа, яку пишуть посередині рядка.

2. Порядковий номер протоколу.

3. Назва зборів, конференції, засідання, наради із зазначенням їх характеру (загальні збори, виробнича нарада, розширена на­рада).

4. Назва установи, підприємства чи організації, де відбулися іборн, конференція.

5. Дата проведення зборів, засідання, наради, яку пишуть ниж­че від назви оріанізаиії з лівого боку. У цьому ж рядку з правого боку пишуть місце проведення (назву міста).

6. Кількісний склад учасників, який пишуть і новою рядка. У разі великої кількості присутніх на засіданні їх список складають окремо Й полають, а в протоколі зазначають лише загальну кіль­кість. Якщо кількість учасників сягас 10 -12 осіб, ю вказують усіх присутніх.

7. Посади, прізвища, ініціали керівників тборів. конференції, наради (голови, секретаря, ■ілснш президії).

8. Порядок денний, тобто питання, шо їх розілялакггь па збо­рах, нараді або конференції. Питання у порядку денному форму­люють у називному відмінку.

9. Текст.

10. Перелік додатків до протоколу із зазначенням кількості сіорінок.

II. Пїліїнси керівників зборів, засізання, конференції (голови й секретаря).

Основини текст протоколу поділяється на розділи, які відпові­дають пунктам порядку денного. Кожний розділ містить: «Спу­хали», «Виступили». «Ухвалили».

Слово «Слухали» друкується великими літерами, після нього ставиться двокрапка У наступному рядку з абзацу вказують іні­ціали та прізвище лонові дача (у називному відмінку), тему допо­віді. Далі викладається основний зміст доповіді або вкатується. що текст додається.

Так само оформляється розділ «Виступили».

У розділі «Ухвалили» повністю записується пришоттс рішення, яке може складатися з одного чн кількох пуіпсгів або з констатуючої частини н резолюції.

Якщо на зборах нроватяться вибори таємним голосуванням, результати оформляються окремими протоколами лічильної ко­місії: в одному зазначається склад комісії, а в другому — результати голосування.

Результати голосування з кожної кандидатури записуються так: /. За Василишина І.Г.— 50голосів, проти — 0, утримався—/. Протоколи ірупуються у хронологічному порядку І за номе­рами, локументн. що стосуються одного протоколу, — за порядком денним.

Текст протоколу має бути точним, лаконічним, складеним на основі писіупів. повинен усебічно характеризувати обговорюване питання З додержанням змісту й форми викладу, позиції учасників сторін.

Крім повного протоколу, є ще коротка форма - витяг і про­токолу. У витягу вказуютт, прІзьнщп та ініціали тих. хто виступив (без викладу виступів), а також зміст прийнятих рішень. Витяг із протоколу підписують голова й секретар засідання. У протоколі роблять помітку про зроблений витяг, а також зазначають, кому його вручено чн надіслано.

Рішення колегіальних органів доводяться ло виконавців і орга­нізацій, шо належать до сфери управління установи, через надси­ланій їм рішень.

Рішення колегій установ впроваджуються в життя наказами керівника установи.

Зразок протоколу:

Протокол №8 загальних зборів студентів II курсу природничо-географічного факультету

1005.92

Голова: Литвиненко С В. Секретар: Шульга В. О.

Присутні: декан факультету доц. Кулик В. И, доц. Купей­но А. А д-лц Кучер П. І. асистенти: За).,■■■ ■ ■ Б. А/.. Литвин Ф. С, студенти II курсу.

Порядок денний:

1. Підготмка студентів до виробничо-польової практики

2. Робота і озеленення й опорядження наккчіииінип тери-
торії.

І. СЛУХАЛИ;

Куценко А. А Інформація керівника виробничо-пазьової прак­тики.

ВИСТУПИЛИ:

Заїимко Б. М. вніс пропозицію поділити студентів на підгрупи, чітко визначити кожному завданим й години роботи на діьчпці.

Литвин Ф. С. відзначив, що до початку практики треба підго­тувати рослини, реактиви.

УХВАЛИЛИ:

1. Усім студентам віяти участь у виробничо-паїьовій прак
тиці.

2. Доручити керівникові практики скласти графік робіт.

3. Подіїити студентів на групи й визначити час роботи на
дігянці.

2. СЛУХАЛИ................................................................................. _.......

Газова зборів (підпис) С. В. Литвиненко

Секретар (підпис) В. О. Шульга

Зразок витягу з ііротоколу:

Витяг і протоколу № 5 іасідашш кафедри української мови

18.01.96

Присутні: завідувач кафедри проф Луценко А. А., доц. Кало-місць Ф. С, доц. Марчснко Ю. ІО., доц. Токарева А. М. ст. викг ТкачснкоЛ. В., асист. ШумейкоЛ. Б. асист. Лепеха І /, аспірант Крикун С. В.

2. СЛУХАЛИ:

Крикун С В.—затвердження теми кандидатської дисертації. УХВАЛИЛИ;

і. Затвердити тему кандидатської дисертації аспірантки Крикун Світлани Василівни у такому формулюванні кТемпора-тивна сиюпвксема у структурі простого речення».

2' Призначити науковим керівникам проф. Луценка Анатолія Антоновича.

Завідувач кафедри (я і д □ н с) А, А. Луценка ""

Секретар (підпис) " І, /. Лепеха

 

і.. § 27, Резолюція

г -..■■ Резолюція — це документ, який фіксує рішення, постанову. Найчастіше резолюцію тприкмають на зборах» з'їздах, конферен­ціях; її вміщують у кінці протоколу або пишуть окремо й додають до нього.

Резолюція складається із вступної (констатуючої} і директивної частин, У констатуючій частині спочатку відзначають досягнення з питання, що розглядається, а потім указують недоліки. У директив­ній (резолютивній) частині роблять узагальнені висновки, оціню­ють роботу, визначають конкретні заходи з кожного готтання, спря­мовані на виконання постаадених завдань, усунення виявлених недоліків, зазначають в&гюаідздьннх осіб.

 

§ 28. Правопис слів іншомовного походження

Пражнгшс и, /, ї

Написання и, і, Г в словах іншомовного походження підлягає фонетичному Гфннщнпу української орфографії і регулюється та­кими правилами.

І. Буква и пишеться:
*. У загальних назвах іншомовного походження після д, т, з. с,
ц, ж, ч, ш, р перед літерами, що позначають приголосні звуки:
динамо, директор, титан, фізика, система, цистерна, жирафа,
трикотаж (правило дев'ятки).:..' й&

2- У власних назвах:

в) у ітографічних назвах, шо закінчуються на -ика. -ида: Аме­рика, Африка, Арктики, Антарктида, Флорида;

б) у географічних назвах після шиплячих приголосних: І ■ - иг.
Вашингтон, Чикш^о. Чий;

в) у географічних назвах зі звукосполученням -ри: Париж,
Рига, Рим, Мадрид. Великобританія. Крит;

г) в окремих словах, узвичагних з и: Єгипет. Срухшим. Па-
лестина. Сизрань, Сицилія, < арія. Братислава, Браіилія. Арген-
тина, Скандинавія. Тибет.

11. Буква / пишеться:

1.На початку слова як у загальних, так і у власних назвах: інститут. Ідея, інтернаціональний, Індія, Іспанія. Ібрагім.

2. У середині слів після букв, що позначають приголосні звуки, перед літерами на позначення голосних та перед с, й: гснІаіьний, дІаіектика. матеріал, фІаїка, аудієнція, радіус, радій, пенсіонер.

3. Після приголосних у кіниі невідмінюванії* слів: таксі, журі, поні, пенаїьті, мерсі.

4. Після прігголосних в особових іменах і в географічних назвах перед наступним приголосним і в кііші слова: Капрі Лісабон. Сочі. Шіллер.

5. Після букв, що не входять до правила дев'ятки, перед наступ­ним приголосним: бізнес, вібрація, академія, хімія, література, ніша.

Ш. Буква Г пишеться після букв, шо позначають голосні звуки: мозаїка, наївний, атеїст.

Правопис е, с

1. Після літер, що позначають тверді приголосні, пишеться е: декан, легенда, телефон.

2. На початку слова здебільшого пишеться е: етап, ескадрон, але в деяких словах пишеться г. Сгипет, Європа, Сва.

3. Після а, о, у в середині слів пишеться е: поет, єитует, фніетон (але траєкторія).

4. Після апосттххра, м'якою знака е. і, й пишеться с: я 'єдестач. портьєра, гігієна, феєрія (але: діеч, деескалація).

5. В іншомовних префіксах де-, ре- завжди пишеться е: дена­ціоналізація, реконструкція.

Вживання апострофа

Апостроф у словах іншомовного походження пишеться:

1. Після букв, що позначають губні приголосні б. в, а. м. ф шиплячі ж. ч, ш. задньоязикові д к, х та після р перед я. ю, г. Я інтерв'ю, прем'гра, миш'як. Х'юстан. бар'єр, кар'єр.

2. Після префіксів, що заїшічуються на прнголоснігіі. перед», г. ін 'екція, ад 'ютант, губ 'скт. кан 'юнктура.

Апостроф не пишеться:

1. Якщо я, ю. е позначають м'якість попереднього приголоо
ного: гравюра, пюре. бюро, кювет.

2. Перед йо: курйоз, серйозний.

Вжнваппя м'якого знака

М'якни знак пишеться:

1. Після м'яких приголосних д. т, з, с, я, н перст я. до. с, Т, йо: конферансьє, більярд, ательє, досьє, портьєра, медальйон.

2. Після л перед наступним приголосним (відповідно до ви­мови): альбом, азьбатрос. фільм.

3. Відповідно до вимови у кінні слів: магістраль, автомобіль, стиль, марганець.

Подвоєння приголосних

1. У загальних назвах іншомовного походження, на відміну від російської мови, приголосні не подвоюються: група, колектин. бароко, беладона, бравісимо, клас, інтермецо, стакато, сума, ірортисимо. шасі, лібрето (винятки: бонна, брутто, нетто, ванно, манни, мотто. панна, пенні, тонна, білль, булло, виїла, оурра. мірра).

2. При збігові однакових приголосних префікса й кореня, якщо н українській мові Існує слово без цього префікса: ірраціональний, апперцепція, ірреальний, контрреволюція, імміграція, інновація.

3. У власних назвах і похідних від них словах подвоєння ібс* рігагться, якщо воно є в тій мові, з якої запозичене: Марокко. Г'.ілландін, Ніцца, Руесо. Торрічеллі, Шіллер.

§ 29. Розділові знаки при звертаннях

Звсрташи, вставні та вставлені компоненти ускладнюють ре­чення додатковим повідомлешшм про аіднсссиість висловлюва­ного до об'єктивної дійсності. На письмі вони виділяються роз-діловими знаками, а в усному мовленні — інтонацією і харак­теризуються такими специфічними особливостями: не с членами речення: не відповідають на жодне питання; не пов'язуються ні сурядним, ні підрядним зв'яіком із членами речення; деякі з них утворитись із речень з різною мірою втрати ітрсдикятивності.

Ускіадіповальні компоненти речення вживаються для того, щоб привернути увагу до висловленої думки або виразити епос ставлення до неї.

{вертання — цс слово (або сполучення слів), що називає особу або предмет, до яких спрямоване мовлення: Земле!.. Тобі я на рану не ниеиплю солі — я окроплю твою рану цізющич іернаи (Ол.); Не іаппнись. друже. Начитай... (ДовжЛ

Звертаній найчастіше виражене іменником у кличному від­мінку, як у нансдсні!Х вншс прикладах, або співзвучним із назив­ним: київ мій. ти у серці завжди (Сос.).

Звертання може бути виражене також прикметником, діспрнк-мегннком. числівником, ужитим у значенні іменника: А може, іараї ти не а чан', любий, а десь у теплому гостиннім дачі (Ткач.); Другий, вперед!

Звертання можуть уживатися без пояснювальних слів або з ними, тобто бути непопіирснимн або поишренимн: Всю кров Шя% Вітчизно, завжди готові чи віддати (Сос); Моя ВІтчиию дорога, яка в тобі горить снага! (Мал).

Звертання ускладнюють здебільшого спонукальні й питальні речення. Вони можуть уживатися на початку, в середині й у кінці речснігя.

1. Якщо звертання стоїть на початку' печеній і вимомягться без окіичної інтонації, після нього ставиться кома: Зброє моя. послужи воякам краще, ніж служиш ти хворий рукам (Укр.).

2. Якщо звертання вжнвагться в кінці речення, то перед ним ставиться кома, а після нього — той знак, якого вимагає інтонація речення в цілому: Вставай же, сонце! Слався, дух творчості людської! (Важ.); Де зараз ви. кати мого народу/ (Сим).

3. Якщо звертання вживається в середині речення, то воно з обох боків виділяється комами; Як ти любиш, серце моє рвійне.

почуттями тільки і живеш, то радієш ти. а то спокійне, то печаль в тобі без краю й меж (Ткач.).

4. Якщо звертання, що стоїть на початку речення, вимовляється і окличною іігтона'цісю, то після нього пишеться тнак оклику, а наступне слово починагться і великої літери: Юначе! Хай буде для неї твій сміх, і сльози. І все до загину... Не можна любити народів других, тій ти не любиш Вкраїну!.. (Сос.).

5. Якщо перед звертанням поять вигуки о. ой. то вони від звертання комамн не віддьіяюгься; О дні зими, ззивайтесь в день один! Хай непомітно час для мене лине (Ткач.).

6. Якщо звертання повторюються або вони однорідні, то вони роздиіяктгься інвком оклику (і пишуться з великої літери) або комою: Дніпро, Дніпро! Ти покімав. як лизтір. Україну, ти рідним братам її став і братам до загину (Олесь); Мій коханий! Птах мій сонцекрилий!.. Чом так маю бачимось цю тчу (Ткач.).

Вирам 137. Напишіть проіокол загальних зоор-в сгудентів вашої групи з таким порядком денний І. Звіт старости групи про результати зимово! екзаменаційної сесії 2 Про розподіл стипендій.

Впрем (38. Оформив витяг а протоколу засідання кафедри про затвердження теми дипломної роботи (за фахом)

Вправа 130. Напишіть повний протокол загальних зборів колективу вашого факультету, самостійно визначивши порядок денний. З ясуйте, який це документ за: а) призначенням; б) місцем виникнення: в) похо­дженням, г) стадіями створення

Впрем 140. Налий*ть рішення зборів студентів вашої групи про відзначення кращих студентів-відмінників

Впрем 141. Доберіть синоніми до слова сказати і складіть з ними речення

Впрем 142. Вставто потрібні літери, поясніть правопис поданих слів.

Ас м.ляц.я..■......і. Чл..,..!. і.. •■ Сг..иет, а..нар.с.

д-.намі.:.;■:!. ф. нанси. аси..метр.д..аііаїси. акс ома. ш~.фр.

х..рурі. Палесі на, \ ія г. і. і - ш і,.і. кк..і на.вннИ. іраф.к.такс...
леф..с. кул..нар.я,..... н» не.клонім, Р.м. інф..н..т..в.

Впрма 143. Запишіть слова, опускаючи дужки, поясніть правопис. Значення поданих слів запам'ятайте.

І(п.иіі)омпіе нововведення: І) внесім коштів в економіку, цю ябсіпсчус зміну по «міні, техніки й технології: 2) сучасні дослідження в ріінкх галуїях на основі новій підходів;

лоіт.тт) — партія товару. ІІІнроковжкваннн термін на публічних гор-гах. Пропонований до продажу товар розбивається на ло(г.п)и;

Сії. і-і. і її- — законопроект, шо вноситься на розгляд заютнодавчзгх ор­ганів, іноді — чншгнй закон: